176354 (626954), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Отже, по мірі розвитку ринкових відносин почнуть приділяти належну увагу розвитку виробництва на перспективу і будуть направляти необхідні засоби на нову техніку, поновлення виробництва, на освоєння і випуск нової продукції.

Одним із важливих факторів інтенсифікації і підвищення ефективності виробництва є режим економії. Ресурсозабезпеченість повинна перетворитися у вирішальне зниження задоволення потреб паливо, енергією, сировиною і матеріалами. У вирішенні всіх питань важлива роль належить промисловості. Передбачається створення і оснащення суспільного господарства машинами, обладнанням, що забезпечує високу ефективність використання конструкційних та інших матеріалів, сировинних і паливних ресурсів, створення і застосування високоефективних маловідходних і безвідходних технологічних процесів.

Одним із факторі інтенсифікації виробництва, підвищення його ефективності – вдосконалення структури економіки. Більш високими темпами необхідно розвивати галузі, що забезпечують науково-технічних прогрес і вдале вирішення соціальних задач, добиватись покращення пропорції між виробництвом засобів виробництва і предметів споживання, галузями агропромислового комплексу.

Важливе місце у підвищенні ефективності виробництва займають організаційно-економічні фактори, включаючи управління. Особливо збільшується їх роль з ростом масштабів суспільного виробництва і вдосконалення раціональних форм організації виробництва – концентрація, спеціалізація, кооперування і комбінування.

Потребує подальшого розвитку і вдосконалення виробничо-соціальна інфраструктура, що має вплив на рівень ефективності виробництва. В управлінні – це вдосконалення самих форм і методів управління, планування, економічного стимулювання всього господарського механізму; в плануванні – збалансованість і реальність планів, оптимально побудована система планових показників, не стримуюча первинні ланки народного господарства (підприємств, об’єднань, організацій), що дає їм широкий огляд для діяльності. В цій групі факторів широке застосування багатообразних ричагів розрахунку і матеріального заохочення, матеріальної відповідальності та інших розрахункових економічних стимулів.

Велику роль у вирішенні задач ефективного господарського створення і введення ресурсозберігаючої техніки і технології відіграє наука. Їй належить активізувати фундаментальні і практичні дослідження по актуальних проблемах влаштування науково-технічного прогресу в цілях зниження трудомісткості виробництва. Посилення режиму економії і підвищення якості продукції.

Суттєво розширюється можливість дій всіх факторів підвищення ефективності виробництва в умовах формування ринкових відносин. В регулювання всього цього формується регулююче, цивілізоване ринкове господарство, яке являється дійсним засобом, що стимулює ріст продуктивності праці, підвищення ефективності всього суспільного виробництва, примноження суспільного багатства в інтересах підвищення благополуччя суспільства.

4. Шляхи підвищення економічної ефективності використання трудових ресурсів

Зростання продуктивності праці на будь-якому підприємстві залежить від багатьох зовнішніх і внутрішніх факторів, що можна об’єднати в три великі групи:

- техніко-технологічні, що визначаються рівнем розвитку та ступенем використання засобів виробництва;

- організаційні, що відображають півень організації виробництва;

- соціально-економічні, що залежать, насамперед від людського фактора.

Важливим фактором підвищення ефективності використання трудових ресурсів на підприємства і по галузі в цілому є зростання індустріалізації, що полягає в створенні виробничої бази. Це багатогранний комплексний процес, в основу якого покладено перехід на механізоване складення різноманітних виробів, застосування сучасних нових технологій, впровадження нових комп’ютерних розробок, тощо.

Фактори організації виробництва передбачають таку організацію виробничого процесу, за якої відсутні простої устаткування протягом робочого часу і забезпечують завантаження як усіх членів трудового колективу, так і основних виробничих фондів підприємства.

Соціально-економічні фактори можуть умовно поділятися на фактори морального і матеріального стимулювання. В обох випадках вони стимулюють зацікавленість працівників у підвищенні своєї продуктивності. Серед таких факторів – зростання заробітної плати, премії та допомоги, можливість самовираження і творчої реалізації, кар’єра, підвищення кваліфікації та інше.

РОЗДІЛ ІІ

Вихідні дані для виконання курсової роботи

№	Показники	Одиниці виміру	Варіант 21
1	Обсяг виробленої продукції в оптових цінах підприємства (без ПДВ)	млн. грн.	12,00
2	Вартість реалізованої продукції	млн. грн.	8,10
3	Первісна вартість основних виробничих фондів І з них пасивна частина	млн. грн. %	5,10 57,0
4	Залишкова вартість основних виробничих фондів	млн. грн.	3,40
5	Наявність ОВФ на початку року	млн. грн.	4,00
6	Поступило у звітному році - всього	млн. грн.	0,37
7	Вибуло у звітному році - всього	млн. грн.	0,36
8	Чисельність працівників – Всього у т. ч. робітників	чол. чол.	400 330
9	Кількість одиниць встановленого обладнання	штук	6
10	Норматив планових просторів (% від рекламного фонду)	%	11,0
11	Випуск виробів на квартал по плану	штук	1700
12	Собівартість продукції у т. ч. матеріальні витрати	млн. грн. млн. грн.	6,40 4,50
13	Середньорічні залишки оборотних коштів у т. ч. Нормовані оборотні кошти	млн. грн. млн. грн.	1,00 2,90
14	Середня величина дебіторської заборгованості	тис. грн.	4,00
15	Обсяг продажів в кредит	тис. грн.	30,00
16	Збільшення обсягу продукції у плановому році	%	15,0
17	Корисний фонд робочого часу по плану Фактично	днів днів	216 160
18	Фактичний виробіток на одиницю - годину	грн.	20,00

2. Аналіз існуючого стану використання виробничих і трудових ресурсів підприємства

Щоб забезпечити аналіз існуючого стану використання виробничих і трудових ресурсів підприємства потрібно визначити показники стану і руху основних фондів, оснащення підприємства і робітників основними фондами, ефективності використання основних фондів та оборотних фондів, а також показники використання трудових ресурсів. Тому розрахунок цих показників доцільно проводити в табличній формі.

2.1. Показники стану і руху основних виробничих фондів

Назва показника	Методика розрахунку	Значення показника
1. Показник руху коефіцієнта надходження (Кн)
Коефіцієнт оновлення (Кон)
Коефіцієнт вибуття основних фондів
Коефіцієнт ліквідації (Кл)
2. Показники стану. Коефіцієнт зносу (Кзн)
Коефіцієнт придатності (Кпр)		1-0,3=0,7

Вартість основних фондів на кінець звітного періоду обчислюється як сума вартості основних фондів на початок року, вартості основних фондів, що надійшли у звітному році і мінус вартість основних фондів, що вибули у звітному році

Сума зносу обчислюється як різниця між первісною вартістю основних фондів та залишковою вартістю основних фондів

Характеристики

Список файлов курсовой работы