175835 (626585), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Однак у процесі аналізу собівартості слід враховувати якість продукції. Якщо жирність молока згідно з завданням повинна була становити 3.65%. а фактично дорівнювала - 3,60%, то собівартість 1 ц молока за цієї умови складе 30,27 грн. [(988,24 : 3265) х 100, де 3265 кг - це надій молока на 1 корову при плановій жирності, а 988, 24 - витрати на утримання однієї фуражної корови], що на 0,42 грн. більше від фактичної собівартості. Це результат погіршення якості молока.

Матеріали аналізу в цілому свідчать, що для підприємства характерна тенденція до зниження собівартості молока , що вказує на здійснення ефективного контролю за витрачанням коштів.

3. Основні напрямки підвищення економічної ефективності виробництва продукції (молока)

3.1 Резерви збільшення виробництва продукції

Резервами збільшення виробництва продукції тваринництва є підвищення продуктивності і збільшення поголів’я худоби.

Кожен з цих резервів залежить від певної групи факторів. Рівень продуктивності від:

забезпеченості кормами;

забезпеченості приміщеннями;

забезпеченості кваліфікованими кадрами;

породності тварин;

умов утримання та годування тощо.

До резервів збільшення виробництва молока відносять ліквідацію яловості корів. Втрати продукції за рахунок яловості маточного поголів’я

Таблиця 3.1.1

Методика визначення резервів збільшення виробництва продукції тваринництва за рахунок ліквідації яловості корів

Значним резервом збільшення виробництва молока є підвищення продуктивності худоби.

Таблиця 3.1.2

Методика визначення резервів збільшення виробництва продукції за рахунок підвищення продуктивності худоби

Якщо господарство досягне рівня продуктивності тварин кращої дільниці, то матиме змогу одержати додатково 47,6 ц молока на загальну суму 1,4 тис. грн..

Головним напрямом збільшення валового виробництва продукції є інтенсивний шлях розвитку тваринництва.

Збільшувати продуктивність та валову продукцію можна за рахунок покращання породності і класності тварин. Особливо продуктивні якості тварин проявляються при їх міжпорідному схрещуванні. Так, господарство планувало у 2009 році мати 25 голів помісних корів, але фактично було 22 голови.

За умови виконання завдання з покращання порідного складу тварин господарство могло б додатково одержати 5,6 ц молока (таблиця 3.1.3).

Таблиця 3.1.3

Методика визначення резервів збільшення виробництва продукції за рахунок покращання порідного складу тварин

Досить суттєво на обсяг виробництва продукції впливає і класність худоби. Підприємство може мати чистопорідні або помісні лінії тварин і в той же час вони не будуть відповідати певним вимогам за класністю. Між класові різниці в продуктивності складають: між елітою і першим класом тварин – 6-8 %, першим (стандартним), другим і третім класами – в середньому 8-10 % (таблиця 3.1.4.).

Таблиця 3.1.4

Методика визначення резервів збільшення виробництва продукції за рахунок покращання класного складу тварин

В результаті недостатньої селекційної роботи між класові втрати валової продукції молока склали 82,1.

Збільшення продуктивності корів та виробництва молока залежить від тривалості сервіс – періоду та сухостійного періоду. Біологічно зумовлений сервіс – період складає 21 день, а сухостійний – 60-65 днів. Однак він може відхилятися під впливом різних причин:

рівня продуктивності;

порідного складу;

годування;

утримання та догляду;

кваліфікації кадрів та ін.

Для визначення втрат продукції за рахунок подовження сервіс – періоду необхідно денну продуктивність певної групи тварин брати на рівні продуктивності ялового маточного поголів’я. Тоді резерв збільшення виробництва продукції за рахунок скорочення тривалості сервіс – періоду корів визначають як добуток кількості днів, на які перевищений середній сервіс – період по групі корів та їх денного надою, який приймають на рівні середнього надою молока від ялових корів (таблиця 3.1.5.).

Таблиця 3.1.5

Методика визначення резервів збільшення виробництва молока за рахунок скорочення тривалості сервіс – періоду

Перевищення середнього сервіс – періоду по господарству допущено щодо 16,2 % поголів’я корів. У результаті втрати молочної продукції склали 7,5 ц на суму 228,3 грн.

Методика визначення резервів збільшення виробництва молока за рахунок скорочення тривалості сухостійного періоду корів до біологічно обґрунтованого терміну відповідає вище приведеній, але при цьому слід враховувати денну продуктивність на рівні середньої лактації корів (таблиця 3.1.6.).

Таблиця 3.1.6

Методика визначення резервів збільшення виробництва молока за рахунок скорочення тривалості сухостійного періоду

Перевищення середнього по господарству сухостійного періоду допущено щодо 23,5 % поголів’я корів. Втрата молочної продукції складає 15,1 ц на суму 459,6 грн.

До числа внутрішньогосподарських резервів збільшення виробництва продукції відносять також і кількість продукції, яку господарство могло б додатково одержати за рахунок перевитрачених кормів. Для підрахунку цього резерву необхідно кількість перевитрачених кормів у кормових одиницях на виробництво того чи іншого виду продукції розділити на норму витрат кормів, яка потрібна для одержання одиниці продукції (таблиця 3.1.7.).

Характеристики

Список файлов курсовой работы