169753 (625397), страница 5

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

З 1992 року ведеться активна робота, в тому числі за міжнародними програмами, по перетворенню об`єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему. Основний висновок цих багаторічних досліджень: істотне зменшення небезпеки об`єкта "Укриття" може бути досягнуто в результаті будівництва над об`єктом нової захисної споруди – нового безпечного конфайнменту (НБК) (рис.1).

III. ВИСНОВКИ

Отже, радіоактивність - перетворення атомних ядер в інші ядра, що супроводжується випущенням різних часток і електромагнітного випромінювання. На сьогодні відомо близько 40 природних елементів, яким властива радіоактивність. Встановлено, що всі хімічні елементи з порядковим номером, більшим за 83 — радіоактивні. У процесі аварії і в після-аварійний період змінився характер променевого впливу: на ранніх фазах переважало зовнішнє і внутрішнє опромінення за рахунок радіоактивного йоду, на пізніх - за рахунок довгоживучих радіонуклідів Cs137 та Sr90.

С еред антропогенних радіонуклідів, що глобально забруднюють біосферу, особливої до себе уваги вимагає радіоактивний цезій - один з основних джерел, що формують дози зовнішнього й внутрішнього опромінення людей. Незалежно від шляху надходження близько 80% ¹³⁷Cs накопичується в м'язах, 8% - у кістяку й інша частина відносно рівномірно розподіляється в інших тканинах. З організму матері ¹³⁷Cs проникає через плаценту в плід, причому, чим старше ембріон, тем у більших кількостях нуклід накопичується в його органах і тканинах.

Стронцій - хімічний аналог кальцію, характеризується високою засвоюваністю рослинами і тваринами, повільно виводиться з організму, бо накопичується в кістковій тканині (піврозпад триває 29,12 років). У більшості забруднених районів внеском стронцію-90 в дозове навантаження на людину, в порівнянні з цезіем-137, можна знехтувати, оскільки співвідношення між активностями цих радіонуклідів у ґрунті в більшості областей не перевищує 0,01, досягаючи лише в окремих районах 0.20. Для людини період напіввиведення стронцію-90 - 90-154 доби. Від депонованого в кістковій тканині стронцію-90 страждає, у першу чергу, червоний кістковий мозок - основна кровотворна тканина, яка до того ж дуже радіочутна. Від стронцію-90 накопиченого в тазових костях, опромінюються генеративні тканини. Тому для цього радіонукліда встановлені низькі граничні припустимі концентрації (ГПК) - приблизно в 100 раз нижче, ніж для цезію-1З7. В організм стронцій-90 надходить тільки з їжею, причому в кишечнику всмоктується до 20% від його надходження.

Америцій-241 - є дочірнім продуктом ізотопу плутонію (²⁴¹Pu). ²⁴¹Am має період напіврозпаду 432,8 років. При розпаді америцій-241 випускає α-частинки й м'які (60 кеВ) γ-промені. Америцій-241 - це метал сріблясто-білого кольору, що піддається куванню. Основними органами депонування ²⁴¹Am в організмі тварин і людини є кістяк, печінка й нирки. На рівні відкладання радіонукліда в цих органах впливають хімічна форма сполуки, що вводиться, і вид, вік тварин.

Забруднення ґрунтів в Україні залежить від багатьох факторів: від природної активності ізотопів, від їхньої рухливості (мобільності) у ґрунті й від типу ґрунту. Якщо в ґрунті міститься цезій, то він роками може залишатися в поверхневому шарі. Як і раніше найбільше сильно забрудненими залишаються лісові ґрунти. Відбувається це тому, що коріння, хвоя й листя накопичують радіацію як фільтри. Обпадання листя й хвої підвищує накопичення радіонуклідів у ґрунті. Стронцій набагато рухливіший цезію, він легко розчиняється у воді, і тому його переміщення в ґрунті менш прогнозовані. Для України забруднення за допомогою виносу радіонуклідів ріками як і раніше залишається серйозною проблемою, тому що більшість рік тече в південному напрямку. У країні потенційною загрозою забруднення ґрунтових вод вважається викинутий під час аварії стронцій, тому що його проникнення в нижні шари ґрунтів відбувалося швидше, ніж проникнення туди цезію. За винятком територій всередині заборонної зони, вдихуване на заражених територіях повітря чисте. Однак, як у заборонній зоні, так і за її межами серйозною проблемою сьогодення залишається забруднення повітря в результаті пилоутворення при оранні, у результаті лісових пожеж і вітряної ерозії ґрунтів. На Україні забрудненню піддалися 35 000 км² лісу й 15 000 км² полів і пасовищ відповідно. Хвойні й листяні дерева в лісах як фільтри увібрали в себе радіацію. Радіація, що випала у вигляді опадів, спочатку сконцентрувалася саме в них. На цей момент радіонукліди вже перемістилися в ґрунт разом з відмерлими листами й хвоєю. Протягом наступного десятиліття вони стануть накопичуватися в деревині. Рівень зараженості рослин у лісі різний і залежить від виду рослини, типу кореневої системи й складу ґрунту. Серед домашньої худоби найбільше радіонуклідів накопичується в тілі (у м'ясі й молоці) травоїдних тварин, таких як корови й кози. Крім того в лісових районах існує практика випасу худоби на лісових пасовищах, які ще більш забруднені, ніж луги.

Повний масштаб наслідків аварії на ЧАЕС для здоров'я людини не піддається точній оцінці. Навіть 24 роки потому, число жертв аварії усе ще залишається предметом дискусій. Приблизною вважається кількість 600 тисяч. За офіційними даними, станом на 1 січня 2008 року в Україні проживало 2 млн. 526 тис. 216 громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

ВИСНОВКИ По РОБОТІ

1. В курсовій роботі було докладно розглянуто вплив радіоактивного забруднення на ґрунт, водні об’єкти та повітря, рослинність і людину.

2. Розглянуто стан здоров’я населення у після-аварійний час.

3. На мою думку, можливі такі методи вирішення проблем зі станом здоров’я:

• необхідність проведення робіт із вивчення детермінованих і стохастичних ефектів, особливо серед осіб, які зазнали загального опромінення в дозах понад 250 мЗв та на щитоподібну залозу понад 200 сГр, і недопустимість припинення їх державної підтримки;

• розробку заходів щодо підвищення ефективності науково-обґрунтованого лікування радіаційноасоційованих і радіаційноіндукованих захворювань;

• розробку профілактичних заходів, спрямованих на зменшення онкологічної та онкогематологічної захворюваності;

• диспансеризацію і моніторинг порушень надчутливих до радіаційного впливу органів і систем у віддалений період тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. http://photo.ukrinform.ua/ukr/current/photo.php?id=200004

2. Вольфганг Боч: Untersuchungen zur Strahlenexposition von Einwohnern kontaminierter Ortschaften der nоеrdlichen Ukraine, Ганноверский университет, 2000, стр. 5, 7-8

3. Вольфганг Боч: Untersuchungen zur Strahlenexposition von Einwohnern kontaminierter Ortschaften der nоеrdlichen Ukraine, Ганноверский университет, 2000, стр. 7-8, 11

4. Вредные химические вещества. Радиоактивные вещества: Справ. Изд./В.А. Баженов, Л.А. Булдаков, И.Я. Василенко и др.; - Л.: Химия, 1990. 464 с.

5. ГП "Агентство информации, международного сотрудничества и развития" ("ЧернобыльИнтерИнформ") при Министерстве Украины по вопросам чрезвыч: Интервью 18.04.2002, Киев, 18.04.2002

6. Зам, Астрид: Transformation im Schatten von Tschernobyl, Мюнстер, 1999, стр. 186

7. Зам, Астрид: Transformation im Schatten von Tschernobyl, Мюнстер, 1999, стр. 187

8. Зам, Астрид: Transformation im Schatten von Tschernobyl, Мюнстер, 1999, стр. 188-189

9. Комитет по проблемам последствий катастрофы на Чернобыльской АЭС при Совете Министров Республики Беларусь: 15 лет после Чернобыльской катастрофы, Национальный доклад, Минск, 2001,

10. Комитет по проблемам последствий катастрофы на Чернобыльской АЭС при Совете Министров Республики Беларусь: Интервью 16.4.2002, Минск, 16.04.2002,

11. “Лексикон окружающей среды, "Каталюзе" (Katalyse e. V.), Институт прикладных исследований в области окружающей среды, Кёльн, 1993, стр. 727

12. Мрац, Габриеле; Вениш, Антониа: Der Reaktorunfall in Tschernobyl. Darstellung der Folgen fuer Umwelt und Gesundheit aus der Sicht verschiedener Interessengruppen, Австрийский Институт Экологии, Вена, 1986/87, стр. 18

13. Общество информации по ядерной энергии (Informationskreis Kernenergie): Der Reaktorunfall, Бонн, 1996, стр. 1

14. http://uk.wikipedia.org/wiki/Радіоактивність

15. “Радиоактивный цезий-137” И.Я.Василенко.Опубликовано в журнале "Природа", N 3, 1999 г.

16. Радиация: дозы, эффекты, риск : Пер. с англ.-М.:Мир, 1988.-79 с.: ил.

17. Старосельская-Никитина О.А. История радиоактивности и возникновения ядерной физики. М., изд-во АН СССР, 1963

18. “Стисле описання радіоекологічного стану в сфері агропромислового виробництва” http://uiar.org.ua/Ukr/seventh.htm

19. Хартунг, Арно: Oekologische Auswirkungen des Reaktorungluecks von Tschernobyl in Weissrussland, в журнале "Ойропа региональ" (Europa Regional), 4 год изд., 1996, N 2, стр. 29 – 37

20. Хартунг, Арно: Oekologische Auswirkungen des Reaktorungluecks von Tschernobyl in Weissrussland, в журнале "Ойропа региональ" (Europa Regional), 4 год изд., 1996, N 2, стр. 33

21. “Чернобыль не отпускает… (к 50-летию радиоэкологических исследований в Республике Коми)” – Сыктывкар, 2009 – 120 с.

22. Ярмоненко С.П. Радиобиология человека и животных.- М.: Высш.шк.-1988.-375 с.

Характеристики

Список файлов курсовой работы