169753 (625397), страница 4
Текст из файла (страница 4)
Після аварії на Чорнобильській АЕС уся територія зі значним забрудненням стронцієм-90 опинилася в межах 30-кілометрової зони. Велика кількість стронцію-90 потрапила у водойми, але в річковій воді його концентрація ніде не перевищувала гранично припустимої для питної води (крім р. Прип'ять на початку травня 1986 р. у її нижньому плині).
Величина й швидкість всмоктування, накопичення радіонукліда йоду в органах, швидкість виведення з організму залежать від віку, статі, вмісту стабільного йоду в дієті й інших факторів. У цьому зв'язку за надходження в організм однакової кількості радіоактивного йоду поглинені дози значно розрізняються. Особливо великі дози формуються в щитовидній залозі дітей, що пов'язане з малими розмірами органа, і можуть в 2-10 разів перевищувати дози опромінення залози в дорослих.
Проблема точного визначення наслідків впливу на людину малих доз була і залишається актуальною і не розв'язаною до кінця. На жаль, окрім наукового значення і змісту, вона з самого початку містила небажані додатки, була "забруднена" політичними й ідеологічними аспектами.
Кілька десятиліть з політичних міркувань у Радянському Союзі висвітлення питань біологічної дії іонізуючого випромінювання було неповним і однобоким. Аж до кінця його нічого не повідомлялося про нещастя, аварії і катастрофи, рівні забруднення і ризику для населення. Мотивація була досить "оригінальною", бо мовчання виправдовувалося гострою потребою захистити людей від радіофобії, небезпечної панічної поведінки, неврозів, розладів психіки тощо. Утримання практично всього населення у мороці незнання дуже придалося керівництву СРСР у момент катастрофи на ЧАЕС, коли необхідно було послати сотні тисяч людей під комплексний обстріл всіма можливими видами випромінювання.
Одночасно в пресі та науково-популярній літературі постійно наголошувалося, що навіть одиночна швидка і заряджена частинка може викликати непоправне пошкодження молекул ДНК і народження нащадка з невиліковними клітинними дефектами. У шкільному курсі фізики кілька уроків відводилося на виклад питань ядерної фізики, але не давалося жодних знань з основ дозиметрії, не формувалося правильного уявлення про дію іонізуючого випромінювання на людину. Катастрофічні наслідки чорнобильського лиха призвели до остаточної втрати гармонії взаємин людини і світу, природне середовище перетворилося на джерело небезпеки настільки неприродної, що її ознаки не сприймають органи чуття, а вироблені століттями захисні реакції виявились непридатними для виживання.
2.3 Найрозповсюдженіші хвороби, спричинені аварією
Значний інтерес викликає епідеміологічне вивчення стану здоров’я учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на ЧАЕС, які працювали на проммайданчику в 1986–1987 рр., і зазнали найбільшого впливу ІВ. Дані медико-статистичних, епідеміологічних досліджень свідчать, що за минулий після аварії час кількість здорових і практично здорових осіб серед цього молодого і в основному здорового на час участі в ЛНА контингенту зменшилась майже в 9 разів, приблизно на стільки зросла кількість хворих на хронічні непухлинні хвороби. Збільшення рівня захворюваності, поширеності хвороб, інвалідності та смертності даного контингенту спостерігається як за рахунок деяких форм раку, так і внаслідок росту непухлинної соматичної патології. Основний внесок в погіршення стану здоров’я УЛНА вносять непухлинні хронічні хвороби центральної нервової, серцево-судинної систем, органів травлення та ендокринної системи. Серед патології ендокринної системи основну частку (75 %) займають хвороби щитоподібної залози.
Літературні дані свідчать, що зміни функціонального стану ендокринних залоз у віддалені терміни після дії ІВ мають поліфакторний, неспецифічний та системний характер, в цілому охарактеризовані як пострадіаційна ендокринопатія. Стохастичні ефекти опромінення щитоподібної залози в УЛНА проявляються зростанням захворюваності на рак щитоподібної залози, який реалізується раніше передбачених термінів. Основними нестохастичними ефектами дії на щитоподібну залозу зовнішніх і внутрішніх джерел опромінення є радіаційний гострий та хронічний тиреоїдин, а також гіпотиреоз. Питання про вплив радіаційного чинника на функціональний стан гіпофізарно-тиреоїдної системи дотепер є дискусійним. Аналіз даних літератури свідчить, що більшість наукових досліджень непухлинної тиреоїдної патології в УЛНА на ЧАЕС присвячена клінічним аспектам, не розкриває проблему вивчення закономірностей непухлинної захворюваності і оцінки ролі радіаційного фактору в її розвитку, тому епідеміологічні дослідження непухлинної захворюваності щитоподібної залози в УЛНА потребують більшої та спеціальної уваги. Для встановлення зв’язку росту непухлинної захворюваності щитоподібної залози з дією так званих «малих» доз ІВ актуальним залишається проведення аналітичних епідеміологічних досліджень.
Розглянемо кількість захворювань на ГПХ, спричинених дією радіації за деякі проміжки часу.
2.3.1 Гостра променева хвороба (ГПХ)
У 1986 р. ГПХ діагностували 237 пацієнтам. У 1989 р. верифікували 134. Протягом перших 90 діб у 1986 р. померли 28 осіб, у 1987-2005 – 29. В НЦРМ під моніторингом - 164 ГПХ-пацієнти (88 - неверифікована і 76 – верифікована ГПХ). Причини смерті: раптова серцева смерть (8), онкогематологія і онкологія (11), соматоневрологічна патологія, інфекції (6), травми і нещасні випадки (4). Радіаційні ураження шкіри. У 2000 р. – 2 випадки раку щитоподібної залози (ГПХ-II). Радіаційна катаракта у 24 ГПХ-хворих пропорційно до дози. Судинна патологія очного дна і макулодистрофії. Серцево-судинна патологія найбільш поширена. У 1986-87 – радіаційно-індукований імунодефіцит з формуванням у теперішній час стійких віддалених ефектів. У всіх - органічні психічні розлади, переважно у вигляді едоформного (апатичного) психоорганічного синдрому. Пострадіаційні органічні розлади - у 62% (при дозах > 1 Зв). Нейрофізіологічні і нейровізуалізаційні радіаційні маркери при дозах 1–5 Зв.
2.3.1.1 Гостра променева хвороба у ліквідаторів
Всього ~600,000, в Україні - ~364,000. Середня ефективна доза зовнішнього опромінення УЛНА (учасники ліквідації наслідків аварії) на ЧАЕС 1986–1987 складає 163,7 мЗв, 1988–1989 — 45,8 мЗв. Погіршення здоров’я майже за усіма класами хвороб. Очікуване зростання раків щитоподібної залози. Тенденція до зростання лейкемій серед УЛНА 1986-87 рр., а також солідних пухлин. Зростання інвалідізації. Збільшення неонкологічної захворюваності, у тому числі на психічні розлади. Радіаційні ризики для неракових захворювань (0,25–0,5 Зв і більше): цереброваскулярна патологія, психічні розлади, захворювання нервової системи, ендокринні розлади та ін. Гіпотеза щодо безпорогового розвитку катаракти та інших очних хвороб. Поширеність психічних розладів (36%) майже удвічі вища за українську популяцію (20,5%) переважно за рахунок депресії (25%).
Драматично збільшені суїциди (за деякими оцінками – більше, ніж у 20 разів у порівнянні з загальною популяцією). Отримані залежності "доза–ефект" для нейрофізіологічних, нейропсихологічних і нейровізуалізаційних параметрів при дозах > 300 мЗв. Малі й дуже малі дози – синдром хронічної втоми. Радіочутливість головного мозку. Більша радіочутливість неокортексу, ніж підкоркових утворень і стовбуру. Більша радіочутливість домінантної гемісфери. Наявність детермінованих нейропсихіатричних ефектів з порогом 300 мЗв загального опромінення.
2.3.1.2 Гостра променева хвороба у дітей
Безумовне погіршення демографічної ситуації. Але лише в деяких випадках показники дитячої смертності у забруднених районах були вищими за «чисті» райони. Драматичне зростання захворюваності на рак щитоподібної залози тих, хто був опромінений у дитячому віці (0-14 років). Не отримано переконливих даних щодо зростання лейкемій, лімфом, інших форм солідних раків. Отримано чітку тенденцію до затримки фізичного розвитку дітей з радіоактивно забруднених територій. Погіршення соматичного і психічного здоров’я за всіма класами хвороб, зокрема патологія щитоподібної залози, порушення регуляції з боку імунної, ендокринної і нервової систем. Суперечливі дані щодо вроджених вад, генетичних ефектів (у тому числі у нащадків ліквідаторів) і спадкових хвороб, а також погіршення здоров’я нащадків ліквідаторів. Так, є повідомлення щодо зростання у 1987 р. синдрому Дауна (розумова і фізична відсталість внаслідок вродженої трисомії 21-ї хромосоми) у Швеції, Західному Берліні, Шотландії і Білорусі (січень 1987 р.). Дефіцит у раціоні молочних і м’ясних продуктів, фруктів і овочів, тобто дефіцит білка, вітамінів, макро- і мікроелементів. Формування соціально-психологічного комплексу «жертви».
2.3.1.3 Внутрішньоутробне опромінені діти
У дітей, що народились між 26 квітня 1986 р. та 26 лютого 1987 р., виявлено більше захворювань нервової системи і психічних розладів. Опромінені діти мали нижчий загальний IQ через нижчий вербальний IQ та, відповідно, мали підвищену частоту дисгармонійного інтелекту. Коли ця дисгармонія у пренатальне опромінених дітей перевищує 25 балів, вона корелює з дозою опромінення плоду. Нейрофізіологічні маркери радіаційного впливу при пренатальному опроміненні при дозах на щитоподібну залозу in utero >300 мЗв. У матерів обох груп не було розбіжностей у вербальному інтелекті, однак евакуйовані пережили значно більше стресcорних подій та мали більше депресивних розладів, соматоформних розладів, тривоги та безсоння, а також соціальної дисфункції, ніж контрольні матері з Києва. Ризик спонтанних абортів на 1-12 тижні гестації на момент опромінення у дозах > 5 мЗв.
2.3.1.4 Гостра променева хвороба в евакуйованих людей
Тенденція до збільшення захворюваності на солідні пухлини. Збільшення неонкологічної захворюваності за практично усіма класами хвороб, у тому числі на психічні розлади (депресивні розлади, PTSD, соматоформні розлади, тривога, безсоння, соціальна дисфункція). Найбільш високий рівень захворювань в евакуйованих з Прип’яті, особливо у жінок. Простежено вплив опромінення всього тіла і щитоподібної залози.
2.3.1.5 Постраждале населення
Драматичне зростання радіаційно-індукованого раку щитоподібної залози (особливо при 0-18 років на момент аварії). Рак молочної залози теж характеризується певним зростанням. Зростання ренально-клітинних епітеліальних пухлин. Немає переконливих даних щодо зростання радіаційно-індукованих лейкемій, хоча й дані суперечливі. Також не отримано даних щодо радіогенних раків шлунку, кишечнику та легенів. Погіршення здоров’я, зниження народжуваності, збільшення ускладнень вагітності. Тривожні, пов’язані зі стресом, психосоматичні розлади.
2.4 Захисний об’єкт «Укриття»
Основні роботи, які були виконані з метою ліквідації аварії та мінімізації надходження радіонуклідів в навколишнє середовище, полягали в споруджені захисної оболонки над зруйнованим реактором ЧАЕС. Зрозуміло, що роботи з ліквідації наслідків аварії виконувались і на інших об'єктах створеної Чорнобильської зони відчуження, але роботи по споруджені захисної оболонки над зруйнованим реактором були надзвичайно небезпечні та ризиковані. Захисну оболонку, яка отримала назву об'єкт “Укриття”, було створено за надзвичайно короткий проміжок часу – шість місяців. Зважаючи на методи, які були застосовані для спорудження об'єкта “Укриття”, радіаційні умови довкілля та функції, що зараз виконує цей об'єкт – можна з упевненістю стверджувати, що аналогів цьому об'єкту в світі нема.
Будівництво об'єкту “Укриття” було розпочато після того, як в середині травня 1986 року, Державною комісією було прийнято рішення щодо довготривалої консервації четвертого блоку ЧАЕС з ціллю попередження виходу радіонуклідів у довкілля та зменшення впливу проникаючої радіації на проммайданчику ЧАЕС. (Постанова ЦК КПРС та РМ СРСР 634-188 від 29.05.1986. В цій постанові захисна оболонка отримала назву “Укриття реактору №4 Чорнобильської АЕС”).
Враховуючи надзвичайно велику відповідальність, яка покладалась на цю споруду, проектантами було розглянуто вісімнадцять варіантів проекту об'єкту “Укриття”. Остаточний варіант проекту об'єкту “Укриття” було розроблено до 20 серпня 1986 року. Головним проектувальником захисної споруди був Всеросійський проектний та науково-дослідний інститут комплексної енергетичної технології (ВПНДІКЕТ, м.Санкт-Петербург).
Рис. 2.1.Новий безпечний конфайнмент
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
