168998 (625238), страница 5
Текст из файла (страница 5)
фонду з урахуванням збереження сприятливих умов для життя диких
тварин та інтересів охорони навколишнього природного середовища.
Терміни заготівлі очерету зазначаються у лісовому квитку.
Лісовий кодекс крім зазначених вище виділяє ще декілька видів лісокористування. Так, ст..71, 74-76 Лісового кодексу здійснює правове регулювання використання лісових ресурсів для потреб мисливського господарства, у культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілях та проведення науково-дослідних робіт.
Право користування лісом у культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілях оформляється відповідно до норм як лісового, так і земельного законодавства, що виражається у двох правових формах його реалізації — регламентацією порядку розміщення в лісах і на землях лісового фонду туристських таборів, баз відпочинку тощо, а також через здійснення загального використання лісових ресурсів.
Об'єкт права користування лісом у цих цілях — лісова ділянка. Суб'єкти — підприємства, установи, організації, які залучаються відповідними радами та постійними лісокористувачами для організації зон відпочинку в лісах, а також громадяни. Відповідно до вимог лісового законодавства місцеві ради, державні адміністрації усіх рівнів разом з органами лісового господарства залучають зазначених суб'єктів цього виду права лісокористування до проведення заходів з благоустрою лісових ділянок і культурно-побутового обслуговування населення з урахуванням необхідності збереження лісового середовища і природних ландшафтів і додержанням правил архітектурного планування приміських зон та санітарних вимог.
Як правило, для організації відпочинку населення використовуються ліси населених пунктів, ліси зелених зон навколо населених пунктів і промислових підприємств, лісопарки та інші ліси, що виконують переважно гігієнічно-санітарні та оздоровчі функції18 .
Основними способами охорони лісових ресурсів у процесі їх використання в культурно-оздоровчих, рекреаційних, туристичних та спортивних цілях є проведення цілої низки різних лісогосподарських заходів: проведення біохімічних, меліоративних, планувальних заходів; рекреаційних заходів з благоустрою земель (обладнання вогнищ, місць збору сміття, лісових меблів і т.ін.); проведення рубок догляду, санітарних і ландшафтних рубок, насадження молодих дерев та ін.
Використання лісів у культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних та туристичних цілях громадянами на засадах права загального лісокористування здійснюється безкоштовно. Використання лісів для зазначених цілей юридичними особами здійснюється за плату в межах умов договорів з лісогосподарськими підприємствами на використання лісових ресурсів.
Головною метою права лісокористування для науково-дослідних робіт є виявлення, вивчення, збереження і використання генетичного фонду рослин у лісах нашої держави. Загальновизнаним є факт необхідності широкого застосування у практиці лісорозведення досягнень генетики і селекції деревних порід, особливо у період забруднення значної території України радіоактивними та іншими шкідливими речовинами, в тому числі лісових масивів. Особливістю регулювання цього виду права лісокористування, зважаючи на принцип багатоцільового використання лісів, є його пріоритетність відносно інших видів права користування лісом. Для проведення науково-дослідних робіт у лісах підприємствам, установам і організаціям можуть надаватися спеціальні ділянки, на яких можуть бути обмежені або повністю заборонені лісові користування інших лісокористувачів, у тому числі громадян, якщо це не сумісно з цілями проведення науково-дослідних робіт. Рішення про обмеження чи заборону таких видів права користування приймають місцеві ради за погодженням з постійними лісокористувачами19.
Ліси, що надаються у межах земель лісового фонду для цієї мети, належать до категорії закріплених лісів. Об'єктом цього виду права лісокористування є лісова площа з насадженнями, які мають еталонні, елітні, унікальні та інші властивості.
Суб'єктами права користування лісом у зазначених цілях є лісо-господарські науково-дослідні установи і організації, заповідники, лісові насіннєво-виробничі станції, спеціалізовані насіннєві лісгоспи, селекційно-розсадникові комплекси та ін. Право лісокористування для цієї мети здійснюється в межах земельних ділянок лісового фонду, що надаються у тимчасове користування місцевими радами за погодженням з органами лісового господарства.
Висновки
1. Право лісокористування в юридичній літературі розглядається як один з важливих правових інститутів лісового права, котрий включає в себе сукупність правових норм , які встановлюють умови і порядок багатоцільового раціонального використання, відтворення і охорони лісів, ведення лісового господарства, права і обов’язки лісокористувачів, виходячи з інтересів суспільства в одержанні деревини, інших лісових ресурсів, використання інших корисних властивостей лісу.
Як правовий інститут лісового права, що включає в себе сукупність правових норм, які регулюють відповідну групу лісових правовідносин, право лісокористування розглядається з об’єктивної точки зору. Право лісокористування з суб’єктивної точки зору – це сукупність повноважень особи щодо використання, охорони, захисту і відтворення лісів.
Право лісокористування є єдиною юридичною підставою, за якою окремі установи, підприємства, організації та громадяни можуть володіти та користуватися багатствами лісу. Надання цього права та передача його від однієї особи до іншої можливе лише за розпорядженням компетентних державних органів на підставі спеціальних документів (крім загального лісокористування).
Загальний зміст права лісокористування заключається в правомочностях та обов’язках суб’єктів по володінню і користуванню лісовими ресурсами.
2.У лісах здійснюються такі види користувань: за підставами виникнення - загальне та спеціальне використання лісових ресурсів.
Право загального лісокористування здійснюють громадяни, які мають право вільно перебувати в лісах, безкоштовно збирати для власного споживання дикорослі трав'яні рослини, квіти, ягоди, горіхи, гриби, інші плоди, крім випадків, передбачених законодавчими актами.
Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах земельних ділянок лісового фонду, наданих для цього в користування у порядку, визначеному земельним законодавством.
В свою чергу види спеціального права лісокористування за цільовим призначенням можна поділити на: використання деревних ресурсів лісу — заготівля деревини, заготівля живиці, заготівля другорядних лісових матеріалів (пнів, луба, кори і т.ін.); побічні лісові користування — сінокосіння, випасання худоби, розміщення вуликів та пасік, заготівля деревних соків, заготівля і збір дикорослих плодів, горіхів, ягід, лікарських рослин і технічної сировини; використання лісів для відтворення ресурсів тваринного походження, користування лісом для потреб мисливського господарства; користування лісом у науково-дослідних цілях; користування лісом у культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілях.
Залежно від строку на який воно встановлюється користування земельними ділянками лісового фонду може бути постійним або тимчасовим.
Тимчасове користування земельними ділянками лісового фонду може бути: короткостроковим - до трьох років і довгостроковим - від трьох до двадцяти п'яти років.
Список використаної літератури:
1.Лісовий кодекс України від 21 січня 1994 року // Відомості Верховної Ради. - 1994.- N 17.- ст.99.
2.Закон України Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону // Відомості Верховної Ради.-2000.- N 13.-ст.99.
3.Правила заготівлі живиці в лісах України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1996 р. N 185.
4.Порядок поділу лісів на групи, віднесення їх до категорії захищеності та виділення особливо захисних земельних ділянок лісового фонду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. № 557.
5.Порядок заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань в лісах України, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1996 р. N 449
6.Правила відпуску деревини на пні в лісах України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1999 р. № 1378 .
7.Бобко А. Проблеми лісового господарства в Україні: оподаткування землі, нормування відпуску та розмір заготівлі деревини.// Економіка України.-1998.-№8.
8.Бобко А. Динаміка лісів Карпатського регіону та еколого-економічні аспекти управління лісовим господарством.// Економіка України.-1999.-№7.
9.Бобко А. Лісокористування: соціальна необхідність і економічна доцільність.// Економіка України.-2001.-№3
10.Бобко А. Удосконалення лісового законодавства.// Економіка України.-2002.-№8.
11.Ерофеев Б. В. Советское экологическое право.- 1988.
12.Ерофеев Б. В. Экологическое право России., М.- 1996.
13.Завгородня В. Відповідальність за шкоду заподіяна порушенням лісового законодавства.// Підприємництво, господарство і право.-2002.-№12.
14.Лазаренко Я. Розвиток лісового законодавства України.// Право України.-2003.-№2
15.Непийвода В. Правові підходи ЄС до вирішення проблем економічного і раціонального використання лісів.// Право України.-1999.- №10
16.Синякевич І. Лісова політика України.// Економіка України.-2000.-№10.
17.Андрєйцев В. Екологічне право України. - К., 2001.
18.Бронина А.Б., Крассов О.И. Работникам леса: правовые вопросы.-М., 1990.
19.Горбовой В.Ф. Лесное право: Курс лекций.-Свердловск, 1977.
20.Крассов О.И. Право лесопользования вСССР.— М., 1990.
21.Свиридов В. Н. Экология. Природопользование. Окружающая среда: проблемы, перспективы.- М. -1993.
22.Тищенко Г.В. Екологічне право: навчальний посібник для студентів юридичних вузів та факультетів. – К.:ТП Пресс, 2003. -256 с.
23.Шемшученко Ю.С. Организацинно-правовые вопросы охраны окружающей среды в СССР. Киев: Наукова думка. - 1976.
1 Горбовой В.Ф. Лесное право: Курс лекций.- Свердловск, 1977.- с.26
2 Свиридов В. Н. Экология. Природопользование. Окружающая среда: проблемы, перспективы.- М. -1993.
3 Крассов О.И. Право лесопользования вСССР.— М., 1990.
4 Шемшученко Ю. С. Организацинно-правовые вопросы охраны окружающей среды в СССР. Киев: Наукова думка, 1976.
5 Бронина А.Б., Крассов О.И. Работникам леса: правовые вопросы.-М., 1990.
6 Лісовий кодекс України від 21 січня 1994 року// Відомості Верховної Ради.- 1994.- N 17.- ст.99
7 Андрєйцев В. Екологічне право України. - К., 2001.
8 Бронина А.Б., Крассов О.И. Работникам леса: правовые вопросы.-М., 1990.-с.123
9 Лісовий кодекс України від 21 січня 1994р. // Відомості Верховної Ради.- 1994.- N 17.- ст.99
10 Крассов О.И. Право лесопользования вСССР.— М., 1990.
11 Бронина А.Б., Крассов О.И. Работникам леса: правовые вопросы.-М., 1990.
12 Закон України Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону //Відомості Верховної Ради.-2000.- N 13.-ст.99
13 Бобко А. Проблеми лісового господарства в Україні: оподаткування землі, нормування відпуску та розмір заготівлі деревини.// Економіка України.-1998.-№8
14 Правила відпуску деревини на пні в лісах України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1999 р. № 1378
15 Бобко А. Лісокористування: соціальна необхідність і економічна доцільність.// Економіка України.-2001.-№3
16Правила заготівлі живиці в лісах України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1996 р. N 185
17 Порядок заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань в лісах України, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1996 р. N 449
18 Порядок поділу лісів на групи, віднесення їх до категорії захищеності та виділення особливо захисних земельних ділянок лісового фонду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. № 557., п.п. 26—29.
19 Лісовий кодекс України 21 січня 1994 року // Відомості Верховної Ради.- 1994.- N 17.- ст.99
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
