168998 (625238), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Рубки головного користування використовуються для планомірного використання стиглих деревостанів з метою отримання деревини на потреби господарства, відновлення лісів та підвищення їх продуктивності. Ці рубки повинні проводитись з урахуванням отримання максимальної деревної маси з одиниці площі. У свою чергу, рубки головного користування залежно від особ­ливостей лісів можуть бути вибіркові, поступові, суцільні.

При вибіркових рубках вирубується частина дерев пе­рестійного і стиглого віку, при цьому способі рубки ділянка зали­шається вкритого лісовою рослинністю. При поступових рубках, передбачається вирубка деревостану за кілька прийомів. Суцільні ж рубки полягають у вирубуванні всього деревостану повністю, за винятком насінників життєздатного підросту і молодняка, цінних і рідкісних видів дерев та чагарників, що підлягають збере­женню.

Рубки головного користування, як правило, проводяться способами суцільних рубок, які справляють серйозний негативний вплив на стан лісів та навколишнього середовища: лісових грунтів, водних об’єктів, тваринного світу. Можливість же отримати найбільш бажане за складом порід природне оновлення та забезпечити потреби господарства в деревині дають поступові та вибіркові рубки.

Поступові рубки мають очевидні переваги порівняно з суцільними: постійно зберігаються водоохоронні та захисні функції лісу, не виникає вітрова та водна ерозія грунтів, запобігається небажана зміна порід, зменшуються витрати на лісовідтворення. При певних умовах створюється можливість поступової заміни малоцінних деревостанів більш цінними¹¹.

На відміну від суцільних вибіркові рубки дають можливість в різновікових деревостанах вирубувати стиглі та перестиглі дерева, більш молоді залишати на виріст, отримувати завжди крупну деревину, а також забезпечувати природне лісовідтворення та зберігати захисні та санітарно-гігієнічні функції лісу. Схоронність лісів досягається вибором способу рубки, що спричинює найменшу шкоду середовищу лісу. Однак, на жаль, в більшості випадків використовуються саме суцільні рубки, які в різновікових лісах призводять до нераціонального використання лісових ресурсів, погіршення лісового фонду та сортової структури, недоотримання крупної деревини з одиниці площі, економічно невигідного використання коштів на лісовідновлення. Для забезпечення схоронності особливо цінних лісів законодавець встановлює обмеження та заборони на проведення рубок в таких лісах. Наприклад такі обмеження встановлюються в Законі України Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону¹². Цей Закон встановлює мораторій на проведення суцільних рубок в ялицево-букових деревостанах, рубок головного користування у високогірних лісах, в лісах в лавинонебезпечних та селенебезпечних басейнах та в берегозахисних ділянках лісу в Карпатському регіоні України.

Рубки головного користування у виняткових випадках мо­жуть проводитись у достигаючих деревостанах лісів другої групи з дозволу центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства, погодженого з центральним органом виконавчої вла­ди з питань охорони навколишнього природного середовища.

Правовий режим лісів першої та другої групи визначає використання тих чи інших видів та способів рубок. У лісах другої групи проводяться всі види рубок способами, що спрямовані на поліпшення породного складу і продуктивності лісів, відновлення господарсько-цінних деревних порід, збереження екологічних властивостей лісів і на ефективне використання їх деревних ресурсів. У лісах першої групи, за винятком лісів, зазначених у частинах третій і четвертій цієї статті, проводяться всі види рубок способами, що спрямовані на поліпшення лісового середовища, породного складу і якості лісів, на своєчасне й раціональне використання стиглої деревини та посилення захисних, водоохоронних й інших корисних властивостей лісів.

Категорія захисності лісу також впливає на можливість використання тих чи інших видів і способів рубок. У лісах першого і другого поясів зон санітарної охорони джерел водопостачання та у лісах першої та другої зон округів санітарної охорони лікувально-оздоровчих територій, лісах, що мають наукове або історичне значення (включаючи генетичні резервати), лісах населених пунктів, лісопаркових частинах зелених зон, лісоплодових насадженнях, державних лісових смугах, протиерозійних і приполонинних лісах, особливо цінних лісових масивах і субальпійських деревно-чагарникових угрупованнях, а також полезахисних лісових смугах, захисних лісових насадженнях на смугах відводу залізниць, захисних лісових насадженнях на смугах відводу автомобільних шляхів, захисних лісових насадженнях на смугах відводу каналів допускаються тільки рубки догляду, санітарні рубки, рубки, пов'язані з реконструкцією малоцінних молодняків і похідних деревостанів, прокладанням просік, створенням протипожежних розривів, лісовідновні рубки - в деревостанах, що втрачають захисні, водоохоронні та інші природні властивості, а також інші рубки (розчищення земельних ділянок лісового фонду, вкритих лісовою рослинністю, у зв'язку з будівництвом у встановленому порядку гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо).

У лісах заповідників, заповідних і рекреаційних зон національних природних і регіональних ландшафтних парків, пам'яток природи, заповідних урочищ у виняткових випадках можуть проводитись санітарні рубки, рубки, пов'язані з реконструкцією малоцінних деревостанів та влаштуванням протипожежних розривів, лише на підставі наукового обгрунтування і за погодженням з Міністерством охорони навколишнього природного середовища України.

У смугах лісів, що захищають нерестовища цінних промислових риб, лісах зон традиційної господарської діяльності і господарських зон національних природних парків, у лісах регіональних ландшафтних парків, а також у гірських лісах рубки проводяться способами, що спрямовані на збереження захисних, протиерозійних, водорегулюючих та інших корисних властивостей лісів.

В особливо захисних ділянках лісу може бути повністю або частково заборонено застосування окремих видів і способів рубок.

Заготівля деревини здійснюється за щорічними планами, які складаються з ураху­ванням перспективного плану шляхом розподілу між лісоза­готівельниками річного лісосічного фонду держави (необхідний обсяг заготівлі деревини по кожному лісозаготівельному підприємству на рік).

Порядок визначення розміру заготівлі деревини в порядку рубок головного користування регламентується ст.56 Лісового кодексу. Так, планування і проведення заготівлі деревини в порядку рубок головного користування здійснюється в межах розрахункової лісосіки. Заготівля деревини в порядку рубок головного користування в розмірах, що перевищують розрахункову лісосіку, забороняється.

Розрахункова лісосіка — науково обгрунтована оптимальна щорічна норма рубки достиглих деревостанів, яка обчис­люється на тривалий період для кожного підприємства, що веде лісове господарство, роздільно по групах лісів, господарствах у кожній області, регіоні, виходячи з принципів безперервності та не виснажливості використання лісових ресурсів. Але не всі автори погоджуються з таким визначенням¹³, адже протягом окремого періоду обсяг заготівлі деревини може бути меншим від встановленої екологічно безпечної норми відпуску деревини, дорівнювати їй або й перевищувати її. Він залежить від багатьох чинників, і втому числі – від розвитку лісової промисловості, від економічних можливостей лісозаготівельних підприємств, регіону і держави, від наявності виробничих потужностей.

Розміри лісосічного фонду (запаси деревини, призначеної для заготівлі під час рубок головного користування) встановлюються в межах розрахункової лісосіки виходячи з потреб у лісових ресурсах. Не встановлюється ліміт на заготівлю деревини під час рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства, а також на заготівлю деревини під час проведення інших рубок (розчищення земельних ділянок лісового фонду, вкритих лісовою рослинністю, у зв'язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо).

До лісосічного фонду зараховуються:

• недоруби і не закінчені рубкою лісосіки, на які надано відстрочку, не розпочаті рубкою лісосіки минулого року, в першу чергу лісокористувачам, які їх не освоїли;

• стиглі і пристигаючі деревостани, які за своїм станом визнані такими, що потребують термінової рубки, або ростуть на земельних ділянках, які підлягають розчищенню у зв'язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо;

• заготовлена деревина під час проведення підготовчих робіт, у тому числі і за межами лісосіки в стиглих і пристигаючих насадженнях.

У разі коли насадження, що підлягають терміновій рубці, за породами і групами лісів не збігаються з розподілом лісосічного фонду, вони відпускаються в рахунок його загального розміру замість життєздатних деревостанів, попередньо відведених для проведення рубок головного користування в межах розрахункової лісосіки. Якщо товарність насаджень, що підлягають терміновій рубці, нижча за середній рівень товарності розрахункової лісосіки, їх запаси не можуть бути зараховані до лісосічного фонду без згоди лісокористувача. Вирубку не зарахованих до лісосічного фонду насаджень, що за своїм станом потребують цього або ростуть на земельних ділянках, які підлягають розчищенню, належить проводити в рахунок рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства чи інших рубок¹⁴.

Суб'єктами права заготівлі деревини є заготівельні підприємства, установи, організації. До підприємств лісогосподарського комплексу належать усі суб’єкти підприємницької діяльності у галузі лісового господарства, а також юридичні або фізичні особи, яким відповідні земельні ресурси надано у власність або постійне користування. Звичайно домінуючими є державні, аграрні, військові та інші лісгоспи¹⁵.

Суб’єкти, що заготовлюють деревину повинні дотримуватись таких правил:

• не залишати недоруби (не вирубані вчасно призначені до рубки

окремі дерева або групи дерев на розпочатих рубкою лісосіках) та заготовлену деревину на місцях рубок після закінчення строків її заготівлі і вивезення;

• не залишати на лісосіках (коли це не допускається вимогами, зазначеними в лісорубному квитку) пні вище 1/3 діаметра зрізу, а при діаметрі зрізу до 30 сантиметрів - вище 10 сантиметрів;

• проводити роботи способами, що не спричиняють виникнення ерозії грунту, негативного впливу на стан водойм та інших природних об'єктів;

• додержуватися правил протипожежної безпеки в місцях проведення робіт, здійснювати протипожежні заходи, а у випадках виникнення лісових пожеж - їх гасіння;

• не допускати захаращення ділянок, суміжних з лісосіками та

територіями, які розчищаються для будівництва та інших потреб;

• забезпечувати збереження та не допускати пошкодження підросту і не призначених до рубки дерев, якщо інше не передбачено в лісорубному квитку (ордері);

• забезпечувати збереження та не допускати пошкодження межових, квартальних, ділянкових стовпів, осушувальних мереж, меліоративних та інших споруд, розташованих на ділянках, наданих їм у користування;

• незалежно від виду рубок проводити очищення лісосік від порубкового залишку способами і в строки, визначені Правилами рубок головного користування в лісах України.

Відповідно до Правил відпуску деревини на пні в лісах України усі види рубок здійснюються за спеціальним дозволом – лісорубним квитком. Крім того, населенню видається ордер на дрібний (до 10 куб. метрів) відпуск деревини на пні. Видача лісорубного квитка(ордера) регулюється Інструкцією про порядок видачі дозволів на спеціальне використання лісових ресурсів затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 31 березня 1993 р. N 26 і здійснюється: на проведення рубок головного користування та заготівлю живиці - державними органами лісового господарства на підставі встановлених лімітів (у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також рослин, занесених до Червоної книги України, - за погодженням з органами Мінекобезпеки); на рубки, пов'язані з веденням лісового господарства, та інші рубки - лісогосподарським підприємством.

Відповідно до ст.89 Лісового кодексу спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду є платним. Плата справляється за встановленими таксами або у вигляді орендної плати чи доходу, одержаного від реалізації лісових ресурсів на конкурсних умовах. Плата за заготівлю деревини на пні справляється за встановле­ними постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 р. № 44 таксами на деревину лісових порід, що відпускаються на пні, або у вигляді орендної плати чи доходу, одержаного від реалізації лісових ресурсів на конкурсних умовах.

Характеристики

Список файлов курсовой работы