168929 (625223), страница 4
Текст из файла (страница 4)
Протяжність автомобільних шляхів загального користування в області протягом останнього десятиріччя змінювалася мало, залишаючись на рівні 5,2 тис. км (у 1994 р. - 5227 м). В той же час частка доріг з твердим покриттям, особливо з цементно-бетонним та асфальтно-бетонним, безперервно зростала (за період 1985-1994 рр. вона збільшилася майже на 600 км, тобто на 13,4%), що пов'язується певною мірою з активізацією робіт по спорудженню сучасних автомобільних доріг на території районів, які постраждали від наслідків чорнобильської катастрофи. Проте загальний рисунок основних автомагістралей області залишається майже незмінним і в цілому нагадує описаний вище план залізничної мережі. Так, південну частину області перетинає субширотна автотранспортна магістраль Київ - Рівне - Дубно - Львів (з відгалуженням Рівне - Луцьк - Брест), а на Поліссі майже паралельно їй пролягла відносно нова автотраса Київ - Сарни - Ковель - західний кордон, спорудження якої було завершене на початку 80-х років. Субмеридіональний напрямок мають автомагістралі Рівне - Костопіль - Сарни - північний кордон та Тернопіль - Кременець - Дубно - Луцьк. Помітне місце у пасажирських і вантажних перевезеннях в області посідає автомагістраль Рівне - Здолбунів - Острог (особливо навантажена на ділянці Рівне - Здолбунів). Відзначимо також автомобільний шлях, що пролягає від обласного центру на Млинів - Демидівку - Берестечко.
Згадувана вище депресія початку 90-х років у діяльності автомобільного транспорту повною мірою відбилася у зменшенні обсягів вантажних і пасажирських автомобільних перевезень в області. Так, загальний вантажообіг, який у 1988"р. перевищував 1,75 млрд. т/ км, у 1993 році зменшився майже у 4 рази. За цей же період більш ніж у 3 рази зменшився обсяг пасажирських перевезень. Досить згадати, що за останні роки помітно зросла питома вага простоїв автомобілів у справному стані (1985 р. - 18%, у 1993 р. - 53%), зменшилася середня тривалість роботи автомобіля за добу (з 9,7 годин у 1990 р. до 7,7 год. у 1993 р). Протягом 1994 р. негативні процеси, що намітилися в автотранспорті області, ще більше посилилися.
Розділ 2. Динаміка простору системи міста
2.1 Оцінка розвитку міста у просторі
Планувальна структура міста - це взаємне розташування основних функціональних зон і системи зв'язків між ними. По суті, це основа міста, яка визначає транспортну силу, зовнішній вигляд міста і відображається в його генеральному плані.
Селищна зона - територія, яка призначається для житла. В її межах розташовуються мікрорайони і житлові квартали, культурно-побутові підприємства, окремі нешкідливі виробництва, площі, об'єкти озеленення, склади, транспортні об'єкти, резервні території.
Промислова зона включає промислові підприємства, культурно-побутові установи, що їх обслуговують, площі, зелені насадження.
Санітарно-захисна зона - зелені насадження завширшки 50-1000 м, які захищають селищні території від шкідливого впливу промисловості і транспорту.
Транспортна зона - об'єкти зовнішнього транспорту (водного, повітряного, залізничного).
Складська зона - територія різного роду складів.
Розрізняють такі форми планувальної структури: розчленовані, розосереджені, розосереджені з переважаючим районом і лінійну.
В містах є об'єкти, які населення відвідує найчастіше. їх називають міськими центрами тяжіння - це промислові підприємства, установи, об'єкти культурно-побутового обслуговування, навчальні заклади, спортивні комплекси, парки культури і відпочинку, вокзали тощо. Вищим елементом планувальної структури є загальноміський центр, який найчастіше розташовується у центрі території міста на перетині головних планувальних осей. У найбільших містах планети, де дуже високий рівень автомобілізації, важливою проблемою є транспортне розвантаження центру.
В таблиці 2.1 вказано площі всіх вищенаведених зон, вирахуваних із загальної площі планшету №2 (загальна площа 500гектарів).
Таблиця 2.1
| Назва зони | S, га |
| Солітебна (селищна) | 206 |
| Промислова | 21 |
| Транспортна | 12 |
| Складська | 35 |
2.2 Побудова моделі розвитку міста
1. Позначаємо на планшеті площі окремих елементів ландшафту, а саме: загальна площа, вулична рослинність, парки, сквери, річки, ставки, водосховища, приватний сектор, міська забудова, промислову зону.
2. Знаходимо відсоток площі кожного з елементів ландшафту від загальної площі земель ділянки міста (f).
3. Згідно методики оцінки перетвореності ландшафту, визначимо відповідний ранг впливу (R).
Басейновий індекс перетворюваності ландшафту визначаємо за формулою:
(2.1)
Визначаємо коефіцієнт антропогенної перетвореності і-го виду природокористування за формулою:
(2.2)
де 
- басейновий індекс перетвореності ландшафту, 
- базовий індекс перетвореності.
Визначаємо сукупний коефіцієнт антропогенної перетвореності ландшафту за формулою:
(2.3)
Отримані результати занесено в таблицю 2.1
Таблиця 2.1. Розрахунок антропогенного перетворення
| № | Елементи ландшафту | f | R | | | | | Ступінь перетвореності | |
| Га | % | ||||||||
| 1 | Загальна площа | 500 | 100 | - | - | - | - | - | - |
| 2 | Вулична рослинність | 40 | 8 | 1 | 8 | 1 | 0,08 | 0,897 | Слабо перетворені |
| 3 | Приватний сектор | 35 | 7 | 4 | 28 | 1,15 | 0,322 | ||
| 4 | Міська забудова | 15 | 3 | 5 | 15 | 1, 20 | 0,18 | ||
| 5 | Промислова територія | 21 | 4,2 | 6 | 25,2 | 1,25 | 0,315 | ||
| 6 | Разом | 111 | 22,2 | ||||||
Розділ 3. Оцінка впливу антропогенних чинників на місто
3.1 Оцінка кількості автотранспорту
Метою запропонованої методики є отримання інформації про викиди шкідливих речовин автотранспортом у територіальному розрізі. В основному методики розрахунку викидів шкідливих речовин автотранспортом закладено середній питомий викид по автомобілям окремих груп з урахуванням використаного палива:
Вантажні та нелегкові з бензином ДВЗ, а також які працюють на зрідженому газу;
Вантажні та нелегкові спеціальні дизельні;
Автобуси з бензиновими ДВЗ, а також які працюють на зрідженому газі;
Автобуси дизельні;
Легкові, службові та спеціальні;
Легкові індивідуального користування та легкові які належать приватним підприємцям.
При цьому використовуються нормативи середніх питомих викидів окремих шкідливих речовин - грамів на кілометр пробігу (г/км) -по окремих групах автомобілів з різними типами двигунів.
В загальному обсязі шкідливих викидів враховується тільки три основних шкідливих речовини: окис вуглецю (CO), вуглеводні (CH) та окисли азоту (NO). Питомі викиди цих речовин наведені в додатку 1 методичних вказівок 065-122.
Викид шкідливих речовин коригується в залежності від технічного стану автомобілів та їх середнього строку перебування в експлуатації. Коефіцієнти впливу технічно-експлуатаційних факторів на обсяг викидів по кожній підгрупі автомобілів приведені в додатку 2 тих же методичних вказівок.
Для кожної підгрупи автомобілів маса викинутої шкідливої речовини визначається по формулі:
M=m*Z*П
, (3.1)
де М - маса викинутої за розрахунковий період (розрахунковий період становить один рік),m - питомий викид шкідливої речовини автомобілем даної групи з певним двигуном, Z - пробіг автомобіля даної групи з даним двигуном, П =К
*К
, де К - коефіцієнт впливу певного типу автомобіля, К - коефіцієнт впливу рівня технічного стану (див. вих. дані).
Розрахунок пробігу автомобіля розраховується за формулою:
Z=
, (3.2)
де В-втрати палива автомобілів за розрахунковий період тис. т/рік.
Питомі викиди шкідливих речовин в атмосферу на 1 км пробігу для всіх груп автомобілів беруться з додатку1. дані розрахунку заносяться в таблицю 3.1.
Отже Z1=810.8; Z2=945.9; Z3=608.1; Z4=472.9; Z5=743.2
Таблиця 3.1 Результати обчислень
| M1 | M2 | M3 | M4 | M5 | |
| CO | 225087,16 | 3950,82 | 196989,37 | 18073,526 | 1270,896 |
| CN | 41009,37 | 2180,47 | 31364,58 | 1466,226 | 1418,025 |
| NO | 13296,71 | 1089,1 | 12554,83 | 1149,147 | 1137,096 |
Ступінь забрудненості повітря автотранспортом залежить не тільки від інтенсивності руху, кількості та характеру викидів, а й від типу забудови, рельєфу місцевості, напряму вітру, вологості і температури повітря:
(3.3)
де А - фонове забруднення атмосферного повітря (0,5 мг/м3), N - сумарна інтенсивність руху автомобілів за 1 годину, 
- коефіцієнт, що враховує аерацію місцевості, 
- коефіцієнт впливу певного типу автотранспорту, 
- коефіцієнт, що враховує швидкість вітру, 
- коефіцієнт, що враховує ухил місцевості.
1) Вантажні та нелегкові:
2) Вантажні та нелегкові спеціального призначення:
3) Автобуси:
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
