168929 (625223), страница 9

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 9)

а) величина БПКП0ЛН, ХПК, мінералізації і концентрації для речовин 3 і 4 класів небезпеки повинні відповідати нормативним значенням приведеним в "Загальних вимогах до якості поверхневих вод" (ВІД) і в переліку гранично допустимих концентрацій речовин, приведеному в "Санітарних правилах і нормах охорони поверхневих вод від забруднення".

Відповідно до методичного положення величина С_ГДС не повинна перевищувати фактично досягнуту (проектну) концентрацію (Сст) нормованої речовини в стічних водах, що скидаються:

(4.1)

Виходячи з цього, можна записати:

(4.1.1)

б) для речовин 1 і 2 класів небезпеки норми якості будуть дотримано в самій стічній воді, якщо виконується співвідношення:

(4.2)

Очевидно, що для кожної речовини С_ГДС складає частку свого ПДК, тобто:

(4.3)

де К_і< 1.

Обмеження (3.1) може бути приведено до вигляду:

₍4.4)

З (3.2) витікає, що

₍4.5)

якщо ця умова не суперечить співвідношенню (4.4).

Таким чином, значення С_ГДС визначаються співвідношенням (3.3), в якому значення До. повинні задовольняти обмеженням (4.4) і (4.5). З урахуванням цих обмежень величини К_і повинні підбиратися так, щоб досягнення норм ГДК вимагало мінімальних витрат.

Поверхневий стік з міської території і територій промислових підприємств.

Поверхневий стік з територій міст і промислових майданчиків є істотним джерелом забруднення і засмічення водних об'єктів. Встановлено, що в урбанізованих зонах з розвиненим агропромисловим сектором з поверхневим стоком у водні об'єкти поступає більш 80% забруднюючих речовин. Контроль за відведенням забрудненого поверхневого стоку регламентується Державним стандартом України ДСТУ 3013-95 "Правила контролю за відведенням дощових і снігових стічних вод з територій міст і промислових підприємств".

Поверхневий стік включає дощові, снігові і поливомиєчні стічні води. Він буває організованим і неорганізованим. Організований поверхневий стік збирається з водозбірної території за допомогою спеціальних лотків і каналів і поступає в мережі каналізації або прямо у водний об'єкт через випуски зливових вод. неорганізований поверхневий стік стікає у водний об'єкт по рельєфу місцевості.

Основними джерелами забруднення поверхневого стоку на міських територіях є:

сміття з поверхні покриттів;

продукти руйнування дорожніх покриттів;

продукти ерозії ґрунтових поверхонь;

викиди речовин в атмосферу промисловими підприємствами, автотранспортом, опалювальними системами;

протоки нафтопродуктів на поверхні покриттів;

втрати сипких і рідких продуктів, сировини, напівфабрикатів;

майданчики для збору побутового сміття.

Найвищий рівень забруднення поверхневого стоку спостерігається на територіях великих торгових центрів, автомагістралях з інтенсивним рухом транспорту, територіях промислових і автотранспортних підприємств, неврегульованих будівельних майданчиків.

Формування поверхневого стоку відбувається під впливом комплексу природних (атмосферні осідання, випаровування, фільтрація, затримання вологи рослинами) і антропогенних (використовування водозбірної території, вживання штучних покриттів, технологія миття штучних покриттів) чинників. Специфічні особливості поверхневого стоку, пов'язані з епізодичністю його надходження, різкими змінами витрати і рівня забруднення, мінливістю складу забруднюючих речовин, значно утрудняють контроль і регламентацію надходження його в міські системи водовідведення або у водні об'єкти.

Контроль складу поверхневого стоку здійснюють шляхом аналізу проб, які відбирають з дощової або промислово-дощової мережі. Відбір проб проводять порційно. Для отримання детальної інформації про склад поверхневого стоку проводиться аналіз кожної відібраної проби. Для дощових вод інтервал між відбором проб на початку дощу дорівнює 5-10 мін., а в подальший період 20-30 мін. Орієнтовні дані про склад дощових вод одержують шляхом аналізу усереднену за період дощу проби. При цьому проби відбирають через рівні проміжки часу, а об'єми послідовно відібраних проб повинні бути пропорційні витраті дощових вод. Для снігових вод проби відбирають в дні сніготанення між 12 і 14 годинами з інтервалом в 30 мін. Результати контролю використовують для оцінки винесення забруднюючих речовин з поверхневим стоком.

Оцінку винесення речовин з поверхневим стоком проводять на основі орієнтовних даних про склад і кількість поверхневого стоку. Для організованого поверхневого стоку використовують дані вимірювань витрати скидних вод і результати аналізу проб. Для неорганізованого поверхневого стоку, а також при неможливості організувати необхідні вимірювання витрату поверхневого стоку визначають розрахунковим шляхом, а концентрації речовин в поверхневому стоці приймають на підставі узагальненої кількісної характеристики кожної складової поверхневого стоку.

В поверхневому стоці з території підприємств другої групи містяться також специфічні токсичні речовини, такі як важкі метали, феноли, фтор, миш'як, роданід, аміак і інші. Наявність специфічних речовин визначається технологією виробництва.

Для того, щоб визначити кількість речовин, що поступають у водний об'єкт з поверхневим стоком, необхідно знати його склад і витрату. Кількість дощових і снігових вод залежить від кількості випавших атмосферних опадів і характеристик водозбірної території. Об'єм поливомиєчних вод визначається прийнятою технологією миття і площею оброблюваних покриттів. Не всі випавші атмосферні осідання і води, ті, що утворюються, після миття площ, вулиць і автодоріг, потрапляють у водний об'єкт. Частина атмосферних опадів перехоплюється верхніми ярусами рослинного покриву і не досягає поверхні землі. Осідання, що потрапили на водозбірну площу, і поливомиєчні води стікають по схилу місцевості у водний об'єкт, по шляху, затримуючись в нерівностях рельєфу, випаровуються, просочуються в грунт і ґрунтові води. Частина поверхневих стічних вод, що залишилася, складає загальний шар поверхневого стоку. Для обліку втрат поверхневих стічних вод на водозбірній площі використовується поняття коефіцієнта стоку (ψ). Цей коефіцієнт чисельно рівний відношенню кількості води, що стікає з поверхневим стоком у водний об'єкт з одиниці площі в одиницю часу, до кількості потрапили на одиницю площі в одиницю часу опадів і поливомиєчних вод. Величина коефіцієнта стоку для поливомиєчних стічних вод приймається рівною ψ = 0,6. Для дощових і снігових стічних вод ця величина залежить від характеристик поверхні водозбірної території. Значення коефіцієнтів стоку для основних типів поверхні приведені в табл.4.1

Таблиця 4.1 Значення коефіцієнтів стоку.

Вид водозбірної поверхні поверхні	Величина коефіцієнта стоку
	дощовий стік	сніговий стік
Забудовані території	0,6	0,6
незабудовані території	0,3	0,6
Паркі, гравієві покриття	0,3	0,6
Водонепроникні поверхні	0,6 - 0,8	0,91 - 0,95
Ґрунтові поверхні	0,2	0,6
Газони, зелені насадження	0,1	0,2

Значення коефіцієнта стоку для водозбірного басейну розраховується як середньозважені для всієї площі по формулі:

(4.6)

де а . - вагові коефіцієнти, рівні по величині відношенню площі, займаної даним видом покриття, до загального водозбірного майданчика; - коефіцієнти стоку для різних видів покриттів.

При орієнтовних розрахунках кількості поверхневого стоку з території невеликих міст або селищ величина коефіцієнта стоку для дощових і снігових вод може прийматися в межах 0,3-0,4 і 0,5-0,7 відповідно.

Об'єм дощових або снігових вод за рік розраховується по формулі:

(4.7)

де - коефіцієнт стоку дощових або снігових вод; F - площа водозбірної території, га; Н - шар опадів за теплий або холодний період року відповідно, мм

Об'єм поливомиєчних стічних вод визначається по формулі:

(4.8)

де т - витрата води на миття одиниці площі, л/м2; до - кількість миття в році; Fm - площа оброблюваних покриттів, га; - коефіцієнт стоку поливомиєчних стічних вод.

Значення всіх параметрів, що входять в цю формулу, визначаються відповідно до наступних нормативів:

на миття.1 м2 площі витрачається від 1,2 до 1,5 літрів води;

кількість миття для умов міста складає від 50 до 150 за рік;

площа покриттів, потребуючих в митті, складає 20% від всієї території міста;

коефіцієнт стоку поливомиєчних стічних вод приймається рівним 0,6.

Якщо на водозбірній території розташовані великі парки або ділянки лісових масивів, виявляється ефект затримання частини атмосферних опадів рослинним покривом. В цьому випадку об'єм поверхневого стоку зменшується. Розрахунок кількості затриманих атмосферних опадів проводиться по абсолютних нормах затримання.

Шар випавших атмосферних опадів коректується на величину затриманих опадів з урахуванням співвідношення площ, зайнятих різними видами дерев, і всієї водозбірної площі. Об'єм дощових або снігових стічних вод визначається в цьому випадку по формулі:

(4.9)

де - коефіцієнт стоку; F - водозбірна площа, га; Н і Нз - шари випавших і затриманих опадів відповідно, мм

Загальний об'єм поверхневого стоку з водозбірної території за рік визначається як сума складових: де W , Wc і Wпм - об'єми дощових, снігових і поливомиєчних стічних вод відповідно.

Характеристики

Список файлов курсовой работы