166089 (624936), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Групи мінеральних вод, виділяють за мінералізацією, вмістом специфічного компонента, за кількісними показниками специфічних властивостей.

Типу мінеральної води відповідає власна унікальна назва води та її характеристика (внутрішнє або зовнішнє застосування, або і те, і те). Для дослідження нами обрано мінеральні води внутрішнього застосування.

Всього класифіковано 323 українських родовища і проявів мінеральних вод, їх упорядкований список додається до класифікації.

В загальному списку родовищ і проявів додатково до порядкового номера типу води, за яким можна знайти всі зазначені відомості, ще раз вказано область України, в якій розташоване родовище або прояв даної мінеральної води, і зафіксоване джерело, звідки отримані відомості про мінеральну воду. Таким чином, для кожної пляшки мінеральної води обов’язковою є інформація на етикетці про джерело (свердловину), з якого видобуто мінеральну воду, в тому числі і за межами України (додаток Б). Крім того, на етикетці має бути група та тип, хімічний склад, зокрема загальна мінералізація, показання та протипоказання щодо вживання мінеральної води, умови та термін зберігання, адреса виробника.

1.2 Вимоги до якості мінеральної води

Справжня мінеральна вода має відповідати вимогам Державних стандартів [3,4]. В 1993 р. в Україні було прийнято ДСТУ 878-93 «Води мінеральні питні. Технічні умови». Згідно з цим нормативним документом ДСТУ 878-93 «Води мінеральні питні», основним критерієм тих чи інших мінеральних вод є загальна мінералізація і вміст специфічних біологічно активних компонентів

Оскільки курс України спрямований на інтеграцію в міжнародне співтовариство, то назріла потреба перевидати стандарт чи, точніше, розробити новий, вимоги якого гармоніюватимуть із вимогами європейських стандартів. Тому на заміну ДСТУ 878-93 було розроблено стандарт ДСТУ 878:2006 «Води мінеральні природні фасовані», в якому враховано багато вимог подібних європейських документів. ДСТУ 878:2006 набув чинності.

Стандарт містить два основних нових моменти, які відповідають обов’язковим європейським вимогам – це відміна транспортування мінеральних вод від джерела до лінії розливу (мінеральна вода має подаватися до лінії розливу тільки по трубопроводу), а також відміна будь-якої обробки води, що може спричинити зміну хімічних і мікробіологічних властивостей.

Проте до виконання стандарту, а особливо реалізації на виробництвах основних змін, які мали наблизити нас до європейського рівня якості продукції, мало хто з виробників був готовий [5]. Хоча найбільш цінною водою вважається та, яку добули з джерел заповідників, місць, які розташовані далеко від промислових районів, штучне обробляння мінеральної води СО₂ необхідне, щоб забезпечити стійкість фасованої мінеральної води. В фасованій мінеральній воді є два фактори, що впливають на мікробіологічну стійкість. По-перше, під час розливу вода збагачується киснем, та, по-друге, температура під час зберігання в пляшці вище ніж, у джерела. Розмноження бактерій у бутильованій воді є біологічним процесом, якому можна запобігти також шляхом пастеризації або стерилізації води. Найбільш швидкий процес спостерігається в ПЕТ пляшках, тому що під мікроскопом поверхня пластику виглядає нерівною, що сприяє розвитку бактерій. Кількість бактерій зменшується з підвищенням співвідношення площа поверхні/об’єм пляшки. Найголовнішою вимогою до фасованої мінеральної води є збереження фізико-хімічних властивостей води під час транспортування і збереження. Для цього застосовувалися спеціальні прийоми обробки і розливу, щоби звести нанівець можливість зміни якості води, доки вона з гірських глибин потрапить до споживача. Мікроорганізми у мінеральній воді можуть змінювати хімічний склад та погіршувати смакові та лікувальні властивості води. З огляду на це, перехід на нові стандарти вимагає нових технологій виробництва і має бути поступовим.

Таким чином, справжні мінеральні води – це води, добуті з гірських джерел, які мають лікувальні властивості, які виробники намагаються зберегти під час фасування води. Більш придатною для цього є скляна тара [6].

Протягом останніх 15 років промисловий розлив мінеральних вод в Україні сформувався в окрему галузь. Якщо у середині 80-х років минулого століття в Україні розливали майже 50 найменувань, то сьогодні у реєстрі мінеральних вод нараховується понад 650, але найвідомішими залишаються перевірені виробники, чия продукція відповідає вимогам [3,4]. (табл.2).

Таблиця 2. Найпопулярніші мінеральні питні води

Мінеральна вода містить чимало різних хімічних компонентів і від їх кількості залежать її лікувальні властивості та смакові якості. Власне до складу мінеральної води входять аніони (гідрокарбонати, сульфати і хлориди) і катіони (кальцій, магній, натрій, калій).

Смачна і корисна вода тоді, коли ці складові оптимально збалансовані. Якщо ж якогось з елементів понад норму, тоді така вода може завдати шкоди.

Таким чином, за призначенням мінеральні води поділяються на:

- лікувальні – вживати їх бажано за призначенням лікаря, курсом, з дотриманням необхідних доз і термінів;

- лікувально-столові – вживати за призначенням лікаря, але можна вживати також епізодично, як столовий напій;

- природні столові – пити можна в необмеженій кількості.

1.3 Методи контролю якості

У мінеральних водах контролюють різноманітні показники якості, але серед найголовніші серед них є показники іонного складу. Для цього застосовуються різні хімічні та фізико-хімічні інструментальні методи [7]. Перш за все, визначають аніонний та катіонний склад, а тим самим, тип та призначення води [8,9].

Гідрокарбонат-іони титриметричним або потенціометричним методом. Метод титрування ґрунтується на реакції нейтралізації

Na₂CO₃ + 2НС1 = 2NaCl + CO₂↑ + Н₂О

Сульфат – іони титриметричним або потенціометричним методом. Метод титрування ґрунтується на утворенні у кислому середовищі малорозчинного сірчанокислого барію:

ВаСl₂ + Na₂SO₄ = BaSO₄↓ + 2NaCl

хлорид – іони титриметричним або потенціометричним методом. Метод титрування ґрунтується на утворенні у нейтральному або слабо лужному середовищі малорозчинного хлориду срібла:

AgNO₃ + NaCl = AgCl↓ + KNO₃

кальцій – та магній – іони титриметричним або потенціометричним методом та атомно-абсорбційним методами;

натрій – іони гравіметричним або полуменево - фотометричним методами;

калій – іони гравіметричним або полуменево - фотометричним методами.

Таким чином, загальна тенденція під час дослідження лікувальних властивостей мінеральної води – це вивчення насамперед її хімічного складу. Інші властивості (рН, Еп, електропровідність, структурні особливості) мінеральних вод тільки-но почали привертати увагу дослідників, їх вивчення дало перші результати. В зв’язку з цим в роботі ми приділили увагу показнику “електропровідність”, що тісно пов’язаний з хімічними показниками, і зосередились на методах аналізу, в основі яких використовується питома електропровідність.

2. Визначення іонного складу води за електропровідністю (експериментальна частина)

2.1 Встановлення катіонного та аніонного складу методом іонної хроматографії

Останнім часом впроваджуються нові експресні методи аналізу, наприклад, іонна хроматографія та кондуктометрія. Іонна хроматографія дозволяє одночасно визначати декілька катіонів: Li⁺, Na⁺, NH₄⁺, K⁺, Ca²⁺, Mg²⁺ або аніонів F^–, NO₃^–, NO₂^–, Cl^–, SO₄^2-.

Рис. 1 Одночасне визначення катіонів 1 мг/дм³

Іонна хроматографія має переваги над іншими методами завдяки експресності, екологічній чистоті та чутливості.

Для проведення дослідів застосовували іонний хроматограф Metrohm IC 792 (додаток Б) з кондуктометричним детектором та аналітичними колонками для визначення катіонів та аніонів. Принцип методу полягає у розділенні катіонів на аналітичній колонці. При визначенні аніонів відбувається обмін відповідно катіонів або аніонів:

Смола–К⁺ +І⁺↔ Смола– І⁺+ К⁺

Смола–А^– +В^– ↔ Смола–В^– + А^–

Зразок проби насосом подається на детектор, який реєструє збільшення електропровідності, що відбувається за рахунок певних іонів, які розподіляються на аналітичній колонці і виходять по черзі за ступенем спорідненості до активних центрів смоли. Першими виходять однозарядні іони, пізніше двозарядні. Загальний час аналізу становить 20 хвилин.

Можна послідовно контролювати катіонний склад а потім аніонний або вибірково, бо цього досить для попередніх висновків щодо якості зразку. Такого вибіркового контролю ми ї дотримувалися. Результати аналізу наведені в табл.3.

Таблиця 3 Катіони в зразках фасованої мінеральної води

Програмне забезпечення приладу дозволяє отримати результат аналізу у вигляді хроматограми (рис. 2).

Рис.2 Аналіз мінеральної води “Астахівська”

Характеристики

Список файлов курсовой работы