164527 (624810), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

3. Запровадження прогресивних форм безготівкових розрахунків

3.1 Вдосконалення організації проведення безготівкових розрахунків

В сучасних умовах грошовий оборот в Україні визначається реаліями економічної нестабільності, неплатоспроможністю і збитковістю багатьох підприємств, а також низьким рівнем життя більшості частини населення. У розвинутому ринковому господарстві грошовий оборот не може здійснюватися без участі і активної ролі банків. Банки стають необхідними посередниками у взаємних виплатах і розрахунках між підприємствами. Банки цілеспрямовано регулюють потоки грошових коштів у господарському обороті. Гроші надходять в банк у міру здійснення платежів. Для того щоб гроші надійшли в банк, кожному підприємству, перш за все, необхідна чітка їх організація та зберігання. Як відомо, кошти господарства зберігаються в касі, тому для схоронності грошових засобів потрібно створити належне приміщення, яке б містило сейф, сигналізацію, обладнання, комп'ютери та інші засоби захисту із використанням науково-технічного прогресу. Але більшість сільськогосподарських підприємств є на низькому рівні платоспроможності. В даному випадку виникає проблема не платежів - взаємної неплатоспроможності підприємств - є протиприродною для нормального грошового кругообігу.

Важливе значення для дійсної нормалізації платіжної системи та стабілізації фінансового стану господарських суб'єктів має скорочення їх взаємної заборгованості та підвищення відповідальності за виконання договірних зобов'язань. В умовах платіжної кризи зростає значення способу розрахунків на основі здійснення заліку взаємної заборгованості.

Розрахунки, засновані на заліку взаємозаборгованості платежів - це розрахунки, за якими взаємозобов'язання господарських суб'єктів один щодо одного погашаються в рівновеликих сумах, і лише за різницею здійснюється платіж прямих перерахування грошей. Такі розрахунки можуть здійснюватися шляхом зарахування зобов'язань між двома платниками або групами платників усіх форм власності однієї та різних галузей народного господарства.

Згідно з чинним законодавством України виділено два основні види лізингових операцій: оперативний та фінансовий лізинг. Перший являє собою господарську операцію, що передбачає передавання прав користування основними фондами на строк, який не перевищує строку, за який амортизується 90% їх вартості. Після цього договір оперативного лізингу може бути продовжений або об'єкт лізингу повертається лізингодавцю і може знову бути переданий у користування іншому лізингоодержувачу. Фінансовий лізинг являє собою оренду майна з повною виплатою його вартості. Для даного виду лізингу характерне те, що термін, на який передається майно в тимчасове користування, наближається за тривалістю до строку експлуатації й амортизації всієї, або більшої частини майна, і лізингодавець протягом строку договору за рахунок лізингових платежів повертає собі вартість майна та одержує прибуток від здійснення лізингових операцій. Нині в українських банках у більшості випадків використовують фінансовий лізинг як послугу, яка полягає у тому, що банк сплачує постачальнику вартість устаткування, замовленого клієнтом, передає його в оренду на строк, близький до нормативного строку користування цим майном, і у вигляді періодичних лізингових платежів повертає витрачені кошти та забезпечує певний рівень доходності.

Незважаючи на ряд переваг, лізинг - найдорожчий засіб залучення коштів. Тобто в основі лізингу повинне бути дешеве джерело грошей . Таким чином, суть лізингу, його економічне підґрунтя дають повне право вважати, що лізинг - саме той вид послуг, який необхідний сільському господарству на сучасному етапі розвитку економіки, яка потерпає через відсутність коштів та неплатежів.

З точки зору державних інтересів готівково-грошові розрахунки утруднюють здійснення контролю за грошовим обігом, дозволяють юридичним і фізичним особам приховувати від оподаткування реальні прибутки, ухилятись від державного контролю за законністю бізнесу, Тому в багатьох країнах світу прийняте законодавство, яке обмежує готівково- грошові розрахунки і передбачає особливу систему контролю за їх здійсненням. Для вдосконалення розрахункових операцій в Україні пропонується більш ширше використання таких перспективних форм безготівкових розрахунків як лізинг, факторинг.

Перевагою лізингових операцій над іншими формами безготівкових розрахунків в сучасних умовах, є те, що при невисокому рівні платоспроможності підприємств через відсутність власних засобів, виникає необхідність звертатися за допомогою до лізингової компанії. Об'єкт лізингу підлягає поверненню або викупу.

Роль факторингу при здійсненні безготівкових розрахунків полягає в забезпеченні постачальникові гарантії платежу. Факторинг - це персуступка банку неоплачених боргових зобов'язань, що виникають між господарськими суб'єктами в процесі реалізації товарів і послуг, на засадах комерційного кредиту. Метою банківської факторингової операції є прискорення строку одержання платежу. Факторингові операції найефективніші для малих підприємств, які, як правило, не мають реального впливу на своїх дебіторів щодо вчасного погашення боргів.

В Україні в умовах державної економіки готівка обслуговувала в основному сферу особистого споживання, тобто прибутки та витрати населення. Безготівкові розрахунки в цій сфері майже не використовувались, що пов'язано з низьким рівнем банківського обслуговування. Особливих змій в цій сфері не відбулося і в умовах перехідної економіки. Високі інфляційні очікування, наростаючий товарний дефіцит, агонізуючий стан сфери побутових послуг, стрімке падіння купівельної спроможності більшості населення, недостатній рівень розвитку банківської системи і зокрема системи електронних розрахунків - це все не сприяє розвитку безготівкових розрахунків у сфері особистого споживання. Тому готівково-грошовий обіг у цій сфері залишається основним.

3.2 Використання зарубіжного досвіду в організаціїбезготівкових розрахунків

Важливим елементом грошових розрахунків є міжбанківські розрахунки. Вони є обов'язковою передумовою міжгосподарських розрахунків, що здійснюються між економічними суб'єктами - клієнтами різних банків або різних філій одного банку. В цих випадках виникає потреба переказувати кошти з банку платника в банк одержувача.

Для забезпечення міжбанківських розрахунків створюються спеціальні платіжні системи. Україна відносно недавно приступила до розбудови своєї банківської системи. Однак, вивчивши кращий світовий досвід та запровадивши надсучасні комп'ютерні технології, вона створила досить оперативну, ефективну і надійну систему міжбанківських розрахунків - Систему електронних платежів (СЕП), що відповідає світовим стандартам.

Крім системи електронних платежів, міжбанківські розрахунки можуть здійснюватися і через інші системи, а саме:

1) внутрішньобанківську платіжну систему (ВПС);

2) комбінацію систем ВПС і СЕП;

3) міжнародні системи електронних розрахунків, наприклад SWIFТ:

4) двосторонні прямі кореспондентські відносини.

Головним призначенням кожної з названих систем є якнайшвидше транспортування розрахункових документів між банками та переказуванням коштів від платника до одержувача. Для цього банки повинні відкривати один для одного особливі рахунки, які називаються кореспондентськими (коррахунками), та мати недорогу, швидкісну і надійну систему зв'язку для передавання інформації. Кореспондентський рахунок - це рахунок одного банку, відкритий в іншому банку. Останній банк за дорученням і за рахунок першого здійснює різні платежі: банку, в якому рахунок відкритий, іншому банку, небанківським структурам. Ведення коррахунків - важлива складова кореспондентських відносин між банками.

Кореспондентські відносини - це договірні відносини між банками з метою виконання кожним із них для інших певних операцій та послуг, пов'язаних з розрахунками між клієнтами та з власними відносинами. Вони оформляються кореспондентськими договорами, в яких визначаються види послуг, що їх надає один банк іншому, форми, порядок і умови надання: відкриття рахунків, підтвердження і виконання акредитивів та інших розрахункових операцій.

Міжбанківські розрахунки в Україні здійснюються із застосуванням електронних засобів. Кожний банк розробляє свою мережу електронних засобів здійснення платежів. Найбільш могутню і широку мережу їх створив НБУ, що й дало йому можливість розробити загальнонаціональну Систему електронних платежів. Система електронних платежів (СЕП) Національного банку України - це державна платіжна система, що забезпечує здійснення розрахунків між банківськими установами на всій території України в електронній формі.

У світовій практиці вже існує багато видів пластикових карток, які різняться за характером емітента (банки, небанківські структури), характером власника (приватна особа, корпорація), функціональним призначенням (кредитна картка, дебетна картка), технологією використання (картки з магнітною смугою, картка з мікросхемою або смарт-картка), за ступенем пільг для користувачів ("стандартні", "золоті", "пластикові").

Для організації СМЕП в Україні найбільший інтерес викликає класифікація банківських пластикових карток за їх функціональним призначенням та технологією використання. Одним із функціональних призначень банківських пластикових карток є здійснення за їх допомогою платежів, завдяки чому всіх їх можна назвати платіжними. Проте деякі з них мають ще й інше призначення - забезпечувати кредитування власника картки. Тому цю групу карток прийнято називати кредитними, а всі інші - дебетовими.

Картки з магнітною смугою характеризуються тим, що інформація, необхідна для використання її в банкоматах та в електронних платіжних терміналах, записана на магнітній смузі, розміщеній на звороті картки. Важливим елементом цієї інформації є персональний ідентифікаційний номер (РІN). Цей номер (код) має бути відомий власнику картки і він його вводить у банкомат чи термінал за допомогою спеціальної клавіатури. Картки з магнітною смугою мають той недолік, що не несуть у собі інформацію про зміну залишку коштів на рахунку платника після кожної трансакції. Тому при кожній операції потрібно звертатися до банку за цією інформацією, що затримує саму трансакцію і здорожує весь процес платежу. Цієї вади позбавлена смарт-картка.

Оскільки розбудова СМЕП потребує значних інвестицій, постає питання, чи окупляться ці затрати. Низький рівень життя населення та зумовлений ним недостатній платоспроможній попит, а також низький рівень довіри до банківської системи не дають оптимізму щодо достатності попиту на пластикові картки населення України, щоб затрати на створення СМЕП окупилися в близькій перспективі.

Висновки і пропозиції

1. Більша частина грошового обороту припадає на безготівковий оборот, який охоплює усі сфери господарських відносин підприємств та організацій, банківських установ і населення. Безготівкові розрахунки - це платежі без готівки, тобто перерахування банком сум з рахунків платників на рахунок одержувачів або зарахування взаємних вимог підприємств і громадських організацій.

2. Об'єктом досліджень обрано приватне підприємство агрофірма „Нива" Жовківського району Львівської області. Впродовж останніх трьох років, господарство щомісячно повністю розраховується по платежах до бюджетів усіх рівнів, пенсійним фондом, фондом соціального страхування та погашає інші свої зобов'язання. В господарстві відсутня заборгованість по сплаті заробітної плати.

3. У 2009 р. основні показники діяльності підприємства мали тенденцію до зниження в порівнянні із 2007 р. Так, загальна земельна площа зменшилася на 135 га, в основному за рахунок зменшення площі сільськогосподарських угідь, чисельність працюючих зменшилася у 2,7 рази. Середньорічна вартість основних виробничих фондів зменшилася в 13,5 раз, а вартість валової продукції - на 37,6 % .

4. Дослідження показали, що у 2009 р. господарство збільшило прибутки від операційної діяльності на 22 тис. грн. відносно 2007 р. Позитивним є збільшення чистого прибутку за вказаний період у 7 раз. В загальному у 2009 р. валового прибутку отримано на 9,0 тис. грн. більше, ніж у 2008 р., проте на 23,3 % менше, ніж у 2007р.

5. Вартість майна підприємства на кінець 2009 року зменшилася на 31,4 тис. грн. в порівнянні з початком даного року. Це відбулося за рахунок значного зменшення обігових коштів - на 22,4 %. В основному зменшилися матеріальні обігові кошти - на 21 %. Поряд з цим, необоротні активи господарства збільшилися за даний період на 5,3 тис. грн. Проте, у 2008 р. господарство не погасило жодної гривні короткострокового банківського кредиту.

6. Найбільшу питому вагу серед основних каналів витрачання грошових засобів па підприємстві займають: виплата заробітної плати - 15,3 % та інші канали витрачання -26,7 %. Найменша питома вага серед усіх каналів витрачання грошей з основного рахунка належить придбанню машин і обладнання, на яке у 2008 р. підприємством було витрачено лише 5,3 тис. гри.

7. Аналіз даних показав, що найбільшу питому вагу серед каналів надходження грошових коштів підприємства у 2008 р. займає реалізація продукції власного виробництва - 66,8 %, що становить 104,9 тис. грн., а найменшу - надходження від реалізації продукції власної промислової переробки - 2 %.

8. Загальна сума грошових надходжень підприємства за 2008 р. становила 157,1 тис. грн. Найбільше надходжень припадало на вересень 2008 р. - 23 % від загальної суми, що становило - 36,2 тис. грн., а найменші надходження були в грудні - 3,6 тис. грн. На початку року (січень і лютий місяць) надходження грошових засобів були відсутні.

1. Одним із нових елементів системи міжбанківських електронних розрахунків є грошові перекази через автоматичні розрахункові палати. За допомогою яких банки виконують ряд платіжних операцій. Запровадження такої форми значно полегшить організацію безготівкових розрахунків сільськогосподарських підприємств.

10. Лізинг - один з найпрогресивніших методів матеріально-технічного забезпечення виробництва, який відкриває користувачам широкий доступ до передової техніки і технологій. В основі якого повинне бути дешеве джерело грошей. А відтак економічне підґрунтя лізингу дає повне право вважати, що це саме той вид послуг, який необхідний сільському господарству на сучасному етапі розвитку економіки, яка потерпає через відсутність коштів та неплатежів.

Бібліографічний список

1. Алексійчук В.А. Гроші та кредит в системі відтворення АПК. К.: АУ, 1999.-383 с.

Характеристики

Список файлов курсовой работы