154856 (622618), страница 4
Текст из файла (страница 4)
Ще однією можливістю створення нової послуги є культурологічний туризм, який охоплює головні міста з численними історичними та культурними атракціями, а також пам’ятками архітектури.
Важливою складовою культурологічного туризму є сентиментальні подорожі, мета яких полягає у відвіданні етнічних місцевостей: пам’ятних, сакральних, історичних і культурологічних об’єктів, пов’язаних з історією та родинними традиціями різних національних або релігійних груп.
Спеціально тематично розроблені маршрути могли користуватися неабияким попитом у окремих верств туристів, наприклад, маршрут "Дерев’яна архітектура Закарпаття", "Печери Закарпаття" тощо.
На українському та міжнародному ринку є сталий попит на культурологічний і етнографічний продукт. Найбільшою популярністю організованих груп туристів користуються міста з багатою історією та культурою - Жовква, Дрогобич, Коломия, Мукачеве та Хуст, а також замки та монастирі у Львівській і Закарпатській областях.
Треба приділити увагу і сільському туризму на Закарпатті як одною із послуг, що останнім часом все більше користується попитом Село має багатющу історико-архітектурну спадщину, культуру, самобутній побут, даровані самою природою мальовничі ландшафти, лікувально-рекреаційні ресурси. Тому сільський зелений туризм давно практикується на Закарпатті. Адже в селах на відпочинку завжди було багато міського населення [12, 33].
Найпопулярнішими для відпочинку є села біля річок, озер та гір. Мальовничі місця регіону дозволяють вибрати відпочинок за вподобанням: рибалка, збирання грибів, малини, ожини, чорниць, лікарських рослин. Перебування в сільській місцевості дає змогу міським жителям долучитись до національної екзотики, етнографічних особливостей, оздоровлення цілющими джерельними водами та чистим гірським повітрям.
В сільській місцевості маємо багато цікавих екскурсійних об’єктів, пов’язаних з народними промислами - ткацтвом, вишиванням, гончарством, лозоплетінням, різьбленням по дереву тощо, які розкривають витоки та джерела народної культури. Є серед них унікальні, чи не єдині в Європі - наприклад музей ковальської справи „Кузня Гамора” в с. Лисичево Іршавського району та музей сплаву лісу на річці Чорна Міжгірського району. Це дає сільським господарям та іншим ентузіастам організації відпочинку на селі широкі можливості по розробці і реалізації цікавих програм для гостей сільських садиб.
Взагалі можна зробити висновки, що ВАТ ГТК "Інтурист-Закарпаття" на даний момент має досить розвинений комплекс туристично-екскурсійних послуг, але має можливість значно розширити і урізноманітнити їх асортимент за рахунок спеціалізованих видів туризму, для яких в Закарпатті є багато ресурсів та сприятливих умов.
2.4 Аналіз економічної ефективності надання екскурсійних послуг на ВАТ ГТК "Інтурист-Закарпаття"
Підприємство являє собою цiлiсний майновий комплекс, в який входять: - гостинниця; - господарський комплекс; - автогосподарство; - завод по виробництву пива. Фiлiй та дочiрнiх пiдприємств Товариство не має.
Опис обраної облікової політики
Бухгалтерський облiк на пiдприємствi ведеться згiдно закону України "Про бухгалтерський облiк". Основнi засоби вiдображенi в облiку за фактичними витратами на їх придбання, доставку та виготовлення. Iндексацiї балансової вартостi основних фондiв проводились згiдно з механiзмом та iндексами встановленими державними органами. Нарахування амортизацiї основних засобiв проводилось податковим методом. Запаси включають сировину та матерiали, придбанi напiвфабриками, паливо, запаснi частини, незавершене виробництво, тару, готову продукцiю, товари для перепродажу. Запаси облiковуються за собiвартiстю. Собiвартiсть запасiв включає витрати на їх придбання, доставку та переробку. Для розрахунку собiвартостi реалiзованої продукцiї застосовується метод FIFO. Готова продукцiя вiдображається за виробничою собiвартiстю. Грошовi кошти включають суму грошей у касi i на розрахунковому рахунку в банку. Дебiторська заборгованiсть вiдображається за реальною вартiстю, тобто з вирахуванням сумнiвних боргiв. Витрати на податок на прибуток включають податки,розрахованi у вiдповiдностi до дiючого податкового законодавства, з врахуванням суттєвих тимчасових рiзниць, якi були компенсованi у звiтному перiодi. Бухгалтерський облiк ведеться за журнально-ордерною формою.
Витяг з аудиторського висновку
Аудитор Яцко В.Ф. пiдтвердив вiдповiднiсть здiйснюваної господарсько-фiнансової дiяльностi чинному законодавству. Прийнята полiтика бухгалтерського облiку та її незмiннiсть в основному вiдповiдає вимогам законодавчих та нормативних актiв. Фiнансова звiтнiсть складена за дiйсними облiковими даними i в цiлому достовiрно вiдображає фактичне фiнансове становище на 01.01.2007 р. по результатах операцiй за перiод з 01.01.2006 р. до 31.12.2006 року.
Інформація про основні види продукції або послуг, що їх виробляє чи надає емітент, перспективність виробництва окремих товарів, надання послуг
Основними послугами, які надає підприємство є: готельні послуги, туристичнi, транспортнi послуги, роздрібна торгiвля. Для збiльшення реалiзацiї власної продукцiї заключались договори на поставку рiзних виробiв власного виробництва. Приймається участь в ярмарках, встановлюються виїзднi буфети, банкети, весiлля,Рiздвянi свята. Основними клiєнтами готелю є вiдрядженi державнi службовцi середньої та вищої ланок, представники творчої iнтелiгенцiї та науковцiв пiд час проведення культурних та наукових конференцiй, з"їздiв, представники малого та середнього бiзнесу, спортивнi команди та iн. У 2007 р. збiльшились доходи вiд оренди примiщень готельного комплексу. За останнi роки обсяг туристичної дiяльностi значно зменшився. Причина - в умовах економiчного становища в Українi, ускладнення переходу кордонiв та iнших правових та соцiальних проблем, здiйснення яких вимагає спiльних зусиль всiх гiлок влади як у державi в цiлому, так i в областi. Через повiльне просування економiчних реформ в Українi, неплатоспроможнiсть населення та незацiкавленiсть iноземцiв та вiтчизняних бiзнесменiв в iнвестуваннi економiки України. Загрузка в готелi залишається дуже низькою. Цьому сприяє також i податковий тиск. Конкурентами ВАТ "ГТК "Iнтурист-Закарпаття" є приватнi пiдприємцi та органiзацiї, що одержали дозвiл на проведення дiяльностi в туристичному, готельному та iгровому бiзнесi. За звiтний перiод Товариство проводило поточний ремонт комплексу. Зроблено капiтальний ремонт 8-го поверху i на його базi створено елiтнi номери. В готелi функцiонують номери 3-х категорiй: - елiт; - бiзнес - економ. Придбано основних засобiв на суму 1562,0 тис. грн.
Інформація щодо істотних проблем, які впливають на діяльність емітента.
Основними проблемами, що впливають на дiяльнiсть Товариства є: - вiдсутнiсть обiгових коштiв; - борги iнших пiдприємств; - низька платоспроможнiсть населення. - значний податковий тиск - нестабiльнi та високi цiни на комунальнi послуги.
Інформація про факти виплати штрафів і компенсацій за порушення чинного законодавства
За звiтний перiод пiдприємство виплатило 168,1 тис. грн. штрафiв та компенсацiй за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань.
Опис обраної політики щодо фінансування діяльності емітента
Товариство фiнансує свою дiяльнiсть за рахунок власних коштiв. Отриманi довгостроковi та короткостроковi кредити. Дотацiй та iнвестицiй у звiтному перiодi Товариство не отримувало.
Інформація про вартість укладених, але ще не виконаних договорів (контрактів)
Товариство виконало всi укладенi в звiтному перiодi угоди.
Прогнози та плани щонайменше на рік про діяльність емітента
Основнi плани на майбутнє:
збiльшення обсягiв виробництва;
впровадження нових технологiй;
Залучення iнвестицiй.
Інша інформація, що може бути істотною для оцінки інвестором фінансового стану та результатів діяльності емітента (таблиця 2.1)
Iнша iнформацiя вiдсутня.
Таблиця 2.1
Техніко-економічні показники підприємства
| № п/п | Показники | Роки | Темп росту, % | Темп приросту, % | |
| 2008 | 2009 | ||||
| 1 | Чистий дохід (виручка) від реалізації послуг, тис. грн. | 11458,26 | 12456,65 | 108,71 | + 8,71 |
| 2 | Фінансові доходи, грн. | 356,65 | 420,5 | 117,9 | + 17,9 |
| 3 | Чистий прибуток/ (збиток), тис. грн. | 1850,26 | 1452,25 | 78,49 | - 21,51 |
| 4 | Собівартість реалізованих послуг, тис. грн. | (6533,25) | (7256,23) | 111,07 | + 11,07 |
| 5 | Валовий прибуток, тис. грн | 5682,26 | 6002,25 | 105,63 | + 5,63 |
| 6 | Матеріальні затрати, тис. грн. | 257,25 | 264,25 | 102,72 | + 2,72 |
| 7 | Амортизація, тис. грн | 445,25 | 470,95 | 105,77 | + 5,77 |
| 8 | Ліквідність,% | 748 | 725,60 | 97,0 | - 2,99 |
| 9 | Прибутковість, % | 16 | 9 | 56,25 | - 43,75 |
| 10 | Рентабельність реалізації, % | 42 | 36 | 85,71 | - 14,29 |
Розділ 3. Розробка основних напрямів удосконалення процесу надання послуг на ВАТ ГТК “Інтурист-Закарпаття”
3.1 Основні заходи щодо удосконалення екскурсійних послуг
В цьому розділі необхідно запропонувати до впровадження кластерну та інноваційно-маркетингову моделі як методи підвищення конкурентоспроможності вітчизняної туристичної галузі, сформульовати рекомендації щодо побудови та реалізації стратегії просування туристичного продукту України на міжнародний ринок.
На підставі опрацювання теоретико-методологічних рекомендацій стосовно побудови кластерних організаційних структур та з урахуванням фактично початкового етапу становлення туристичних кластерів в Україні рекомендувати оптимальну структуру побудови регіональних туристичних кластерів, яка відповідає сучасному рівню розвитку коопераційних взаємозв’язків між туристичними підприємствами та включає такі структурні елементи: генератор (лідер) кластеру (туристичний оператор, який формує комплексний туристичний продукт, визначає стратегію його просування на ринку та в цілому відповідає за стратегію розвитку усієї кластерної структури); функціональні структурні одиниці, що будуть відповідати за дослідження, збут та просування туристичного продукту (туристичні агенції, що продають сформований туроператором туристичний продукт, маркетингові агенції та рекламні агенції); функціональні структурні одиниці, що будуть виконувати функцію створення основного туристичного продукту (транспортні перевізники, готельні компанії, ресторани (кафе, бари) та бюро екскурсійного обслуговування); функціональні структурні підрозділи, що виконуватимуть підтримуючі функції та забезпечуватимуть необхідний додатковий сервіс для туристів (кінотеатри, фітнес-центри, більярдні, боулінг-клуби, торговельно-розважальні центри, казино, страхові компанії та медичні центри); функціональні структурні підрозділи, що забезпечуватимуть динамічний
розвиток та зростання кластеру (спеціалізовані кадрові агенції, профільні вищі навчальні заклади, фінансові установи, представники місцевих органів влади та ін.).
Як свідчить світовий досвід, саме кластери найбільш адекватно відповідають сучасним критеріям розвитку туризму в регіонах завдяки ефективній реалізації наявного в них потенціалу. Виходячи з цього, варто запропонувати регіональну диференціацію туристичної галузі в Україні, яка вимагатиме розробки відповідних кластерних стратегій. Також необхідно розширити пропозиції туристичних послуг для іноземних громадян через мобілізацію усіх можливих компонентів туристичного потенціалу цих регіонів, ретельно досліджувати туристичний попит та намагання створювати продукт, що відповідає даному попиту, підвищувати рівень пропонованого сервісу та активізувати дії щодо просування туристичного продукту на міжнародні ринки - особливо важливим для розвитку кластерної стратегії регіонів з розвиненою інфраструктурою та відносно невисоким попитом (Дніпропетровська, Донецька, Львівська та Харківська області).
3.2 Обґрунтування економічної доцільності запропонованих заходів
Розбудова туристичної галузі України визначається у програмі просування вітчизняного туристичного продукту на міжнародні ринки через визначення пріоритетних туристичних регіонів та продуктів, формування стратегії просування туристичних продуктів регіонів, її реалізації на міжнародних ринках та забезпечення постійного моніторингу даного процесу, що сприятиме динамічному розвитку та нарощенню конкурентоспроможності вітчизняних туристичних підприємств (таблиця 3.1)
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
