151834 (621982), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

4 група -- 29 (по 40 Вт) світильників з люмінісцентними лампами;

5 група -- опромінювальна установка УО-4М (2000 Вт).

6 група – 4 (3Ч150 Вт, 1Ч200 Вт) світильника з лампами розжарювання, 1 розетка (розрахункова потужність 1300 Вт);

Вибір марки проводів, способів пркладки мережі і розрахунок переріз проводів.

Для приміщення для телят вибираємо кабель ВВГ зі способом прокладки на тросу.

В допоміжних приміщеннях вибираємо провід ППВ зі способом прокладки безпосередньо по поверхні стіни.

Розрахунок перерізу проводів.

Переріз проводів освітлювальної мережі вибирають їз умови довгострокового нагріву і достаньої механічної міцності з наступною перевіркою перерізу по втраті напруги. При цьому втрати напруги в мережі не повинні перевищувати допустимих значення.

Втрати напруги в освітлювальних мережах приймаємо рівними 2,5 %.

При виборі перерізу проводів необхідно виконувати умови.

І_роб ≤ І_{дов. доп},

де І_роб – робоча (розрахункова) сила струму освітлювальної мережі, А;

І_{дов. доп} – довгострокова допустима сила струму для перерізу проводу, А.

Робочий струм групи і вводу в приміщення визначаємо по виразу:для трифазної мережі

І_роб = Р / U_н cosφ_н,

Для 1 групи: Р=1160 Вт І_роб = 1160/ 380 =1,77 А;

Для 2 групи: Р=1160 Вт І_роб = 1160/ 380 =1,77 А;

Для 3 групи: Р=1160 Вт І_роб = 1160/ 380 =1,77 А;

Для 4 групи: Р =1160 Вт І_роб = 1160/ 380 =1,77 А;

Для 5 групи: Р =2000 Вт І_роб =2000/ 380 =3,04 А;

для однофазної мережі

І_роб = Р /U_н cosφ_н,

Для 6 групи: Р =1950 Вт І_роб =1960/220 = 8,9 А;

Вибираємо для першої групи чотирижильний кабель перерізом 1,5 мм² ВВГ 4(1´1,5), І_{дов. доп} = 18А, що задовольняє І_роб ≤ І_{дов. доп}, 1,77 ≤ 18 А.

Для 2-5 груп розрахунок проводимо аналогічно.

Для 6 групи вибираємо трижильний провід перерізом 1,5 мм² ППВ(3´1,5), І_{дов. доп} = 18А, що задовольняє І_роб ≤ І_{дов. доп}, 8,9 ≤ 18 А.

Вибираємо кабель на вводі.

Потужність найбільш завантаженої фази

Р_ф=4163 Вт.

Струм фази І_ф=18,9 А.

Вибираємо кабель АВВГ4(1Ч4) з І_{дов. доп} = 24А, що задовольняє І_ф ≤ І_{дов. доп}, 18,9 ≤ 24 А.

Для чергового освітлення використовуємо 5% світильників у кожному приміщенні, і вказівники виходу з приміщення.

Проведемо провірку по напрузі

1 група

або 1,8%

Втрати напруги в інших групах розраховуємо аналогічно.

2 група – 2%

3 група – 1,5%

4 група – 2,1 %

5 група – 1,5%

6 група – 2,2%

10. Вибір і розрахунок комунікаційно-захисних апаратів і щитів

Для захисту від короткого замикання освітлювальних мереж використовуємо автоматичні вимикачі. Вибір і електромагнітних уставок вимикачів для захисту мережі від короткого замикання виконується за умовою:

І_уст ≥ І_роб,

де І_уст – номінальний струм уставки автоматичного вимикача, А;

І_роб – розрахунковий струм освітлювальної лінії, А.

Приймаємо розподільчий освітлювальний щит ПР11 – 3074 – 21У3 з габаритними розмірами 600х650х150 мм

Автомат вводу приймаємо ВА – 5135 – 34

Вибираємо автоматичні вимикачі серії АЕ 2023 для 1 ч 5 груп

АЕ 1031 для 6 групи

11. Складання специфікації на світлотехнічне обладнання, провідники і матеріали

Форма	Зона	Позиція	Позначення	Назва	К-сть	Примі-тка
		1	ПР11 – 3056 – 21У3	Щит освітлення	1
		2		Щит керування установкою УО-4М	1
		3	НСП 021Ч200	Світильник з лампами розжарювання	6
		4	ЛСП15 1Ч40	Світильник з люмінісцентними лампами	116
		5	Г220-230-150	Лампа розжарювання	5
		6	Г220-230-200	Лампа розжарювання	1
		7	ЛДЦ40	Лампа люмінісцентна	116
		8	ВА 5135 – 34	Автоматичний вимикач триполюсний	1
		9	АЕ 2023	Автоматичний вимикач триполюсний	5
		10	АЕ 1031	Автоматичний вимикач однополюсний	1
		11		Вимикач однополюсний	1
		12		Розетка
		13	УО-4М	Опромінююча установка
		14		Коробки розподільчі	200
		15		Скоби монтажні	10000
		16		Анкер	8
		17		Трос сталевий	240
		18	АВВГ 4(1 х 4)	Ввідний кабель	50
		19	ППВ (3 х 1,5)	Провід трьохжильний	100
		20	ВВГ 3(1 х 1,5)	Кабель трьохжильний	400

12. Розробка заходів щодо правильної експлуатації електрообладнання, техніки безпеки та екології на об’єкті проектування

Живлення освітлювальних установок повинно виконуватись від окремого розподільчого щитка шкафного типу. Щиток повинен мати вхідний автоматичний вимикач для вимикання усієї освітлювальної мережі, а також атоматичні вимикачі або запобіжники які забезпечують захист від перевантажень або коротких замикань.

В освітлювальних щитках потрібно вказувати номер освітлювальної групи та номінальний струм розчіплювача автоматичного вимикача або плавкої вставки запобіжника.

Найменша висота підвісу світильників з лампами розжарювання допускається 2,5…3 м., а світильників з люмінесцентними лампами – 2,5 м при умові що контактні частини недоступні для випадкового дотику (особливо в теплицях).

При підключенні патронів світильників до електричної мережі гвинтову різьбу приєднують до нульового провода.

Корпуси світильників необхідно заземлювати гнучкими перемичками між заземленим контактом корпусу та нульовим проводом.

З’єднання проводів, прокладених у трубах, виконуються в з’єднувальних коробах.

Прокладання освітлювальних мереж в трубах виконується тільки при техніко–економічному обгрунтуванні необхідності даного способу.

Вимоги електробезпеки до освітлювального обладнання:

1. забезпезпечити безперервність та надійність роботи джерела світла та освітлювального обладнання в конкретних умовах навколишнього середовища;

1. вимагати для виконання монтажних робіт мінімальних затрат коштів і дефіцитних матеріалів (особливо міді та стальних труб);

1. забезпечити безпеку відносно можливості пожежі, вибуху та ураження електричним струмом;

13. Техніко-економічне обгрунтування ефективності опромінювальної установки

Так як лампи розжарювання не зможуть забезпечити в достатній мірі ультрафіолетове випромінювання. Необхідно використовувати опромінювальні установки випромінюють ультрафіолетовий спектр випромінення.

Ультрафіолетові промені входять до складу сонячного спектра. Його електромагнітні хвилі мають різну довжину і частоту коливань, від чого залежить і їх дія: чим коротші хвилі, тим частіші їх коливання і тим більша їх енергія.

Ультрафіолетові промені знаходяться за межами видимої частини сонячного спектра після видимих фіолетових променів. Довжина їх хвиль—у межах від 180 до 400 мілімікрона (ммк) — одна тисячна мікрона.

Для практичних цілей ультрафіолетові промені прийнято поділяти, в залежності від довжини хвиль і їх специфічної дії, на три частини: А — довгохвильові з довжиною хвиль від 380 до 320 ммк, В — середньохвильові з довжиною хвиль від 320 до 280 ммк і С — короткохвильові з довжиною хвиль від 280 до 200 ммк.

Ультрафіолетові промені довгохвильові і середньохвильові відзначаються своєю активною біологічною, вітамінізуючою, антирахітичною і стимулюючою дією на тваринний організм. Короткохвильові промені мають специфічну бактерицидну і бактеріостатичну дію, тобто при певній дозі вбивають мікроорганізми або затримують їх розвиток.

Ультрафіолетове випромінювання характеризується еритемними і бактерицидними потоками. Еритемний потік викликає еритему, тобто почервоніння людської шкіри і наступну її пігментацію. Через те, що спектральна частина біологічної і еритемної дії ультрафіолетової

радіації збігається, загальнобіологічна дія оцінюється по еритемному потоку.

Максимальну еритемну дію мають промені з довжиною 297 ммк. Бактерицидний потік оцінюється по його дії. Найбільшу бактерицидну дію мають промені з довжиною хвиль 254 ммк.

За одиницю еритемного потоку прийнято 1 вт випромінювання з довжиною хвилі 297 ммк. Ця одиниця називається ер. У практиці користуються одиницею у 1000 разів меншою—мер (міліер).

Ультрафіолетове опромінювання телят, особливо молодняка, уже міцно увійшло в практику вирощування телят.

Опромінені телята краще ростуть і розвиваються, підвищується їх життєздатність і продуктивність. В одному з дослідів А. Є. Новикової в радгоспі "Петровське" Ухтомського району Московської області опромінювали 110 телят механізованою тролейною установкою з лампою ПРК-2. 70 телят, які знаходилися в однакових умовах, але не опромінювалися, були контрольними. Дослідні телята пройшли 40 сеансів опромінювання: 20 від народження до відлучення і 20 від відлучення до 4-місячного віку.

Добовий приріст відлучених телят контрольної групи становив 280 г, тоді як приріст телят опромінюваної групи дорівнював 417 г.

В цьому ж радгоспі в результаті опромінювання 300 телят при допомозі механізованої установки з лампою ПРК-2 було одержано 27% додаткової продукції. Собівартість цієї продукції знизилась на 26%.

Розрахунками встановлено, що витрати на обладнання телятника механізованою установкою для опромінювання за перші 2—3 місяці окупаються додатковою продукцією від цього заходу.

Характеристики

Список файлов курсовой работы