Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

, (3.8)

Аналогічно визначаємо кількість пунктів завозу для других марок автомобілів. Розрахунки приведені у таблиці 3.1.

Із подальших розрахунків виключаємо автомобілі УАЗ-451ДМ, ГАЗ-52-04, ГАЗ-53А так як кількість пунктів завозу на розвізному маршруті повинно бути більш одного.

Довжина розвізного маршруту може бути визначена за формулою:

, (3.9)

де – середня відстань доставки дрібнопартійних вантажів, км (вихідні дані)

км

Для інших автомобілів розрахунок довжини маршруту розраховується аналогічно та розрахунки зводяться до таблиці 3.2.

Час оберту на розвізному маршруті визначається за формулою:

,(3.10)

де t_н-р – час навантаження та розвантаження вантажу, год

, (3.11)

год

год

Значення часу навантаження – розвантаження та часу оберту для останніх автомобілів розраховується аналогічно та заноситься до таблиці 3.2

Собівартість перевезення для автомобіля ЗіЛ-130-80 дорівнює:

грн/т

За аналогічною схемою визначаємо собівартість для інших автомобілів. Розрахунки зводимо до таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 – Характеристика роботи автомобілів на маршруті.

На основі даних із табл. 3.2, вибираємо автомобіль ЗіЛ-130-80, тому що у нього найменша собівартість перевезення 1т вантажу – 12,99 грн/т.

Необхідну кількість автомобілів даної марки визначаємо за формулою:

, (3.12)

де Q_доб – добовий об’єм перевезення дрібнопартійних вантажів, т;

W_доб – добова продуктивність автомобіля на розвізному маршруті, т.

, (3.13)

Кількість обертів за час роботи на маршруті визначається за формулою:

. (3.14)

Розраховані значення кількості обертів, а також часу маршруту необхідно скорегувати.

об.

т

Приймаємо А_е = 12

4 РОЗРАХУНОК СТРАХОВОГО ЗАПАСУ ТА ТЕРМІНІВ ЗБЕРІГАННЯ ВАНТАЖІВ НА СКЛАДІ ДРІБНИХ ВІДПРАВОК

Так як за вихідними даними закон розподілення об’ємів витрачання вантажів описується нормальним законом, тоді величина страхового запасу розраховується за формулою:

, (4.1)

де t_β – чисельне значення стандартизованого відхилення інтегральної функції

нормального розподілу, що відповідає довірчій ймовірності β_д=1- р_д;

Ймовірність дефіциту розраховується за формулою:

, (4.2)

де С_зб – вартість збереження тони вантажу протягом доби, грн/тдіб, (вихідні

дані);

С_д – витрати відсутності вантажу протягом доби, грн/тдіб, (вихідні дані)

Значення _g визначається за рівнянням:

, (4.3)

де k_g – коефіцієнт варіації попиту, (вихідні дані);

G_П – середній обсяг витрат вантажу між двома черговими поставками

(приймається рівним кількості вантажу в подачі вагонів), т

т

При

т

З урахуванням розміру страхового запасу проводимо розрахунок максимального об’єму вантажу, яких зберігається на складі за формулою:

, (4.4)

де Q_зд^год – годинна інтенсивність поступлення вантажів по залізничній дорозі, т/год.

Годинна інтенсивність поступлення вантажів по залізничній дорозі визначається за формулою:

,(4.5)

Годинна інтенсивність вивозу вантажів автомобільним транспортом визначається за формулою:

(4.6)

т

т

т

Через те що автомобільний транспорт працює 312 днів за рік, то вантаж зі складу вивозиться лише шість днів на тиждень. Зміна об’єму вантажу на складі дрібних відправлень за один день роботи автомобільного транспорту визначаємо за формулою:

,(4.7)

т

Зміна об’єму вантажу на складі у нічні години визначаються за формулою:

, (4.8)

т

Використавши дані о максимальному обсязі вантажу на складі дрібних відправлень, а також дані о зміні кількості вантажу на складі за час спільної роботи з 8:00 до 19:12 і уночі з 19:12 до 8:00 визначаємо наявність вантажу по дням тижня:

, (4.9)

, (4.10)

т

т

Для решти днів тижня розрахунки проводимо аналогічно, результати їх наведені в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 — Розподілення об’єму вантажу на складі по дням тижнів

Часи доби	Наявність вантажу по дням тижня. т
	Понеділок	Вівторок	Середа	Четвер	П’ятниця	Субота
8:00	673	615,6624	558,3248	500,9872	443,6496	386,312
18:03	419,4707	362,1331	304,7955	274,4579	190,1203	132,7827

На основі даних табл. 4.1 будується графік витрат вантажу на складі дрібних відправлень, котрий наведен на рис. 4.1.

Термін збереження вантажів на складі визначається за формулою:

, (4.11)

де F – площа під ломаною на графік, мм;

μ_Q , μ_T – масштаби обсягів і часу, т/мм і год/мм відповідно;

Q_тиж – обсяг завезення вантажів дрібними партіями на станцію за тиждень, т.

Об’єм завозу дрібно-партійних вантажів на станцію за тиждень розраховується за формулою:

, (4.12)

де Д_тиж – кількість робочих днів у тижні (Д_тиж=7дн.);

т

Площа під графіком

F =3366*6+5644+5220=14230 мм².

Масштаб обсягів μ_Q = 5 т/мм.

Масштаб часу μ_Т = 1 год/мм.

діб.

5 РОЗРАХУНОК ОПТИМАЛЬНОГО РІВНЯ ЗАВАНТАЖЕННЯ ТА ПОТРІБНОЇ КІЛЬКОСТІ НАВАНТАЖУВАЛЬНО-РОЗВАНТАЖУВАЛЬНИХ МЕХАНІЗМІВ

Оптимальний рівень завантаження НРМ визначається за формулою:

, (5.1)

де С_о – середньозважена вартість простою транспортної одиниці, грн./год;

β_с – коефіцієнт, що враховує коливання добових обсягів перевезень і помилку прогнозу планових обсягів робіт (приймаємо β=1,12);

С_м – вартість часу простою НРМ, грн./год. (у курсовій роботі прийняти рівну вартості машино-години роботи НРМ).

Середньозважена вартість часу простою транспортної одиниці розраховується за формулою:

,(5.2)

де α – частка автомобілів у вхідному потоці транспортних засобів;

С_в – вартість простою вагона , (вихідні дані), грн/год.

Частка автомобілів у вхідному потоці транспортних засобів визначається за наступною формулою:

, (5.3)

грн/год

Для подальшої організації роботи необхідно визначити кількість НРМ, розрахунок яких проводимо за формулою:

, (5.4)

де W_т – технічна продуктивність НРМ, т/год, (вихідні дані);

К_и – коефіцієнт використання робочого часу НРМ (вихідні дані).

од

Скорегований оптимальний рівень завантаження НРМ визначається за формулою

(5.5)

6 ВИЗНАЧЕННЯ ГАБАРИТНИХ РОЗМІРІВ СКЛАДУ ДРІБНИХ ВІДПРАВОК

Визначення площини складу дрібних відправок розраховуємо по формулі:

,(6.1)

де Н_н – навантаження на квадратний метр площини складу, т/м² (вихідні дані);

К_п – коефіцієнт використання корисної площини складу (вихідні дані).

м²

При використанні торцевого способу розташування автомобілів глибина фронту розраховується за формулою:

,(6.2)

де R₁ – зовнішній габаритний радіус повороту автомобіля;

R₂ – внутрішній габаритний радіус повороту автомобіля, м;

L_а – габаритна довжина автомобіля, м;

С – мінімальна відстань від автомобіля до стіни складу, С = 0,2 м;

Z – мінімальна відстань від автомобіля який рухається до іншого автомобіля або межі площини, Z = 1 м

Розрахунок внутрішнього габаритного радіусу представлено на малюнку 6.1

м

Довжину навантажувального фронту розраховуємо за формулою:

, (6.4)

де Х_п(р) – кількість постів навантаження або розвантаження, од;

В_a – габаритна ширина автомобіля, м;

а – відстань між автомобілями, які стоять на постах навантаження,

а = 2 м.

м-

Для забезпечення мінімального часу на маневрування, мінімальної глибини постів та можливість завантаження через задній борт автомобіля, вибираємо торцевий спосіб розташування автомобілів на навантажувально-розвантажувальних постах. Прийнявши до уваги розраховану за формулою (6.1) полощу складу та необхідність врахованих будівельних норм та правил, приймаємо розмір складу 30х30 м при цьому площа складу буде дорівнювати 900 м². Габаритні розміри автомобіля ГАЗ-53А– 6395х2380 мм.

Результатом є побудова схеми розташування автомобілів на складі рис.6.1.

36000

Характеристики

Список файлов курсовой работы