Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 7)

P (A) =

де Р — імовірність випадкової події (А) соціометричного вибору; N— число членів групи.

Звичайно величина Р(А) вибирається в межах 0,20-0,30.11одставляя ці значення у формулу (1) для визначення d < відомою величиною N, одержуємо шукане число «соціометричного обмеження» в обраній для вимірів Групі.

Недоліком параметричної процедури є неможливість розкрити різноманіття взаємин у групі. Можливо виявити тільки найбільше суб'єктивно значимі зв'язки. Соціометрична структура групи в результаті такого підходу буде відбивати лише найбільш типові, «обрані» комунікації. Уведення «соціометричного обмеження» не дозволяє судити про емоційну експансивність членів групи.

Соціометрична процедура може мати на меті: а) вимір ступеня згуртованості-роз'єднаності в групі; б) виявлення «соціометричних позицій», тобто співвідносного авторитету членів групи по ознаках симпатії-антипатії, де на крайніх полюсах виявляються «лідер» групи і «відкинутий»; в) виявлення внутрігрупових підсистем, споєних утворень, на чолі яких можуть бути свої неформальні лідери.

Соціометрична картка або соціометрична анкета складається на заключному етапі розробки програми. У ній кожен член групи повинний указати своє відношення до інших членів групи за виділеними критеріями (наприклад, з погляду спільної роботи, участі в рішенні ділової задачі, проведення дозвілля, у грі і т.д.)

Таблиця 3.2 Соціометрична картка

При опитуванні без обмеження виборів у соціометричної картці після кожного критерію повинна бути виділені графа, розміри якої дозволили б давати досить повні відповіді. При опитуванні з обмеженням виборів праворуч від кожного критерію на картці креслиться стільки вертикальних граф, скільки виборів ми припускаємо дозволити в даній групі. Визначення числа виборів для різних по чисельності груп, але з заздалегідь заданою величиною Р(А) у межах 0,14-0,25 можна зробити, користуючись спеціальною таблицею (див. нижче).

Величини обмеження соціометричних виборів. Соціоматриця. Спочатку варто побудувати найпростішу соціоматрицю. Приклад даний у таблиці (таблиця 3.3). Результати виборів розносяться по матриці за допомогою умовних позначок.

Таблиця 3.3 Приклад результатів виборів

Коли соціометричне картки заповнені і зібрані, починається етап їхньої математичної обробки. Найпростішими способами кількісної обробки є табличний, графічний і індексологічний.

Аналіз соціоматриці за кожним критерієм дає досить наочну картину взаємин у групі. Примітка: + позитивний вибір; - негативний вибір (мал. 3.2).

Можуть бути побудовані сумарні соціоматриці, що дають картину виборів по декількох критеріях, а також соціоматриці за даними міжгрупповых виборів. Основне достоїнство соціоматриці — можливість представити набори в числовому виді, що у свою чергу дозволяє проранжувати членів групи по числу отриманих і відданих виборів, установити порядок впливів у групі. На основі соціоматриці будується соціограма – карта соціометричних виборів (соціометрична карта), виробляється розрахунок соціометричних індексів.

Мал. 3.2 Схема відносного анализа структуры взаимоотношений в группе в пространстве на некоторой плоскости

Соціограма — схематичне зображення реакції випробуваних один на одного при відповідях на соціометричний критерій.

Соціограма дозволяє зробити порівняльний аналіз структури взаємин у групі в просторі на деякій площині («щиті») за допомогою спеціальних знаків (мал. 3.2).

Соціограмна техніка є істотним доповненням до табличного підходу в аналізі соціометричного матеріалу, тому що вона дає можливість більш глибокого якісного опису і наочного представлення групових явищ.

Аналіз соціограми починається з відшукання центральних, найбільш впливових членів, потім взаємних пар і угруповань. Угруповання складаються з взаємозалежних осіб, що прагнуть вибирати один одного. Найбільше часто в соціометричних вимірах зустрічаються позитивні угруповання з 2, 3 членів, рідше з 4 і більш членів (мал. 3.3).

Мал. 3.3 Схема аналізу социограммы.

Розрізняють персональні соціометричні індекси (П.С.И.) і групові (Г.С.И.). Перші характеризують індивідуальні соціально-психологічні властивості особистості в ролі члена групи. Другі дають числові характеристики цілісної соціометричної конфігурації виборів у групі. Вони описують властивості групових структур спілкування. Основними П.С.И. є: індекс соціометричного статусу i-члена; емоційної експансивності j-члена, обсягу, інтенсивності і концентрації взаємодії ij-члена, Символи i і j позначають те саме особа, але в різних ролях; i— обираний, j— він же вибирає, ij — сполучення ролей.

Соціометричниий статус — це властивість особистості як елемента соціометричної структури займати визначену просторову позицію (локус) у ній, тобто певним чином співвідноситися з іншими елементами. Така властивість розвита в елементів групової структури нерівномірно і для порівняльних цілей може бути обмірювано числом — індексом соціометричного статусу. Елементи соціометричної структури — це особистості, члени групи. Кожний з них тією чи іншою мірою взаємодіє з кожним, спілкується, безпосередньо обмінюється інформацією і т.д. У той же час кожен член групи, будучи частиною цілого (групи), своїм поводженням впливає на властивості цілого. Реалізація цього впливу протікає через різні соціально-психологічні форми взаємовпливу. Суб'єктивну міру цього впливу підкреслює величина соціометричного статусу. Але особистість може впливати на інших подвійно — або позитивно, або негативно. Тому прийнято говорити про позитивний і негативний статус. Статус теж вимірює потенційну здатність людини до лідерства. Щоб вирахувати соціометричний статус, необхідно скористатися даними соціоматриці.

Індекс показує середню активність групи при рішенні задачі соціометричного тесту (у розрахунку на кожного члена групи).

Використання соціометричного тесту дозволяє проводити вимір авторитету формального і неформального лідерів для перегрупування людей у бригадах так, щоб знизити напруженість у колективі, що виникає через взаємну ворожість деяких членів групи.

Соціометрична методика проводиться груповим методом, її проведення не вимагає великих тимчасових витрат (до 15 хв.). Вона досить корисна в прикладних дослідженнях, особливо в роботах по удосконалюванню відносин у колективі.

Висновки

Людина, що розвивається в суспільстві, що володіє свідомістю і вступає в спілкування і взаємодію з іншими людьми, стає особистістю.

На психологію індивіда група впливає через систему відносин, що складаються в ній, зокрема через відносини даного індивіда з іншими учасниками групи. При різних відносинах індивіди виявляють собі з різної, позитивної чи негативний, сторони, тому для забезпечення переважно позитивного впливу групи на особистість важливо домогтися того щоб міжособистих відносини в ній були сприятливими.

Міжособистісна атракція визначається дією цілого ряду факторів. Позитивне сприйняття іншої людини може залежати від емоційного стану самого сприймаючого, від ступеня виразності в людини потреби в аффіліації, від того, знаходиться дана людина поруч з вами або він далеко від вас. Людям скоріше подобаються ті, хто має погляди, освіту, цінності, статус, подібні з них власними; ті, чия поведінка і стиль спілкування підтримують їхню самоповагу і достоїнство.

Дослідниками замічена така закономірність: чим ближче за рівнем свого розвитку група знаходиться до колективу, тим більше сприятливі умови вона створює для прояву кращих сторін в особистості і гальмування того, що в ній є гіршого. І навпроти, чим далі група за рівнем свого розвитку відстоїть від колективу, тим великі можливості вона надає для прояву гірших сторін особистості з одночасним гальмуванням кращих особистісних устремлінь.

Методів, за допомогою яких у психології вивчаються міжособистісні взаємини, досить багато і провести дослідження за допомогою всіх методів не представляється можливим. Я відібрала трохи досить надійних і точних методів, що дають різнобічну і коштовну інформацію для оцінки рівня розвитку в малій групі (класі) між-особистих відносин, характерних для колективу, а також положення (статусу) людини в системі відносин групи

Теоретичне значення даної курсової роботи полягає у встановленні залежності між ступенем розвитку групи як колективу і можливістю прояву в ній окремими особистостями своїх кращих якостей, появою в них лідерів.

Список використаної літератури

1. Андрієва Г.М. Соціальна психологія. – М., 1996.

2. Афанасьєв В.Г. Суспільство: системність, познання і керівництво // М.: Просвіта, 1980.

3. Бодалев А.А. Особистість і спілкування. – М., 1983.

4. Вусавицокий А.К. Розвиток особистості в навчальній діяльності. – М.: ”Будинок педагогіки”, 1996.

5. Куницына В.Н, Казаринова Н.В., Погольша В.М., Межличностное общение. Учебник для вузов. — СПб.: Питер, 2001.

6. Корпік А.А. Міжособисте оці ... у малих групах. – Київ, 1982.

7. Карелин А.А. Психологические тесты. – Владос, 1999.

8. Кон И.С. Психологія старшокласника // М.: Просвіта, 1980.

9. Немов Р.С. Психология: В 3 кн. – 3-е изд. – М.: Гуманист. ВЛАДОС,1999. –Кн. 3.

10. Немов Р.С. Психология: В 3 кн. – 3-е изд. – М.: Гуманист. ВЛАДОС,1999. – Кн. 1

11. Смирнова Е. О, Калягина Е. В. Отношение популярных и непопулярных дошкольников к сверстникам // Вопросы психологии. — 1998. — № 3

12. Робер М.А., Тільман Ф. Психологія індивіду і групи – М., 1988.

13. Цукерман Г.А. Види спілкування в навчанні // Томек: Пеленг, 1993

14. Шостром Є. Анти-Карнегі. – Мн.: ТОВ ”Попурі”, 1999.

15. Шпалинський В.В., Шелест Є. Г., Основы современной психологии – Харьков, ИВМО ”ХК”, 1997.

Додатки

Текст опитника

I

1. Інші думають про нього прихильно

2. Робить враження на навколишніх

3. Уміє розпоряджатися, наказувати

4. Уміє настояти на своєму

II

1. Має почуття власного достоїнства

2. Незалежний

3. Здатний сам подбати про себе

4. Може виявити байдужність

III

1. Здатний бути суворим

1. Строгий, але справедливий

2. Може бути щирим

3. Критичний до інших

IV

1. Любить поплакатися

2. Часто сумний

3. Здатний виявити недовіру

4. Часто розчаровується

V

1. Здатний бути критичним до себе

2. Здатний визнати свою неправоту

3. Охоче підкоряється

4. Поступливий

VI

1. Шляхетний

2. Захоплюється, схильний до наслідування

3. Поважний

4. Шукаючий схвалення

Додаток 1

VII

1. Здатний до співробітництва

2. Прагне ужитися з іншими

3. Дружелюбний, доброзичливий

4. Уважний і ласкавий

VIII

1. Делікатний

2. Схвальний

3. Чуйний до закликів про допомогу

4. Безкорисливий

I

1. Здатний викликати милування

2. Користується повагою в інших

3. Має талант керівника

4. Любить відповідальність

II

1. Упевнений у собі

2. Самовпевнений і напористий

3. Діловитий і практичний

4. Любить змагатися

III

1. Строгий і крутий, де треба

2. Невблаганний, але безсторонній

3. Дратівливий

4. Відкритий і прямолінійний

IV

1. Не терпить, щоб їм командували

2. Скептичний

3. На нього важко зробити враження

4. Уразливий, педантичний

Додаток 1

V

1. Легко бентежиться

2. Невпевнений у собі

3. Поступливий

4. Скромний

VI

1. Часто вдається до допомоги інших

2. Дуже почитає авторитети

3. Охоче приймає поради

1. Довірливий і прагне радувати інших

VII

1. Завжди люб'язний в обходженні

2. Дорожить думкою навколишніх

3. Товариський

4. Добросердий

VIII

1. Добрий, що уселяє впевненість

2. Ніжний і м'якосердий

3. Любить піклуватися про інших

4. Безкорисливий, щедрий

I

1. Любить давати поради ""

2. Робить враження значимості

3. Начальственно-повелительний

4. Владний

II

1. Хвалькуватий

2. Гордовитий і самовдоволений

3. Думає тільки про себе

4. Хитрий і розважливий

Додаток 1

III

1. Нетерпимий до помилок інших

2. Своєкорисливий

3. Відвертий

4. Часто недружелюбний

IV

1. Озлоблений

2. Скаржник

3. Ревнивий

4. Довго пам'ятає образи

V

1. Схильний до самобичування

2. Соромливий

3. Безініціативний

4. Лагідний

VI

1. Залежний, несамостійний

2. Любить підкорятися

3. Надає іншим приймати рішення

4. Легко попадає впросак

VII

1. Легко попадає під вплив друзів

2. Готовий довіритися будь-якому

3. Прихильний до усім без розбору

4. Усім симпатизує

VIII

1. Прощає всі

2. Переповнений надмірним співчуттям

3. Великодушний і терпимо до недоліків

4. Прагне підкоряти

Додаток 1

I

1. Прагне до успіху

2. Очікує замилування від кожного

3. Розпоряджається іншими

1. Деспотичний

II

1. Сноб (судить про людей за рангом і статком, а не по особистих якостях)

2. Марнолюбний

3. Егоїстичний

4. Холодний, черствий

III

1. Уїдливий, глузливий

2. Злісний, жорстокий

3. Часто роздратований

4. Байдужий, байдужий

IV

1. Злопам'ятний

2. Проникнуть духом протиріччя

3. Упертий

4. Недовірливий і підозрілий

V

1. Боязкий

2. Соромливий

3. Відрізняється надмірною готовністю підкорятися

4. М'якотілий

VI

1. Майже ніколи нікому не заперечує

2. Ненав'язливий

3. Любить, щоб його опікували

4. Надмірно довірливий

Додаток 1

Характеристики

Список файлов курсовой работы