133048 (619990)
Текст из файла
Зміст
Вступ
Розділ І. Підготовка ув'язнених до виходу на волю
1.1 Проблеми соціальної роботи із засудженими у виправних установах
1.2 Правова база підготовки засуджених до звільнення
1.3 Підготовка окремих категорій засуджених до звільнення
Розділ ІІ. Соціальна робота з людьми, що повернулись з місць позбавлення волі
2.1 Соціальні проблеми колишніх засуджених
2.2 Принципи соціальної роботи з колишніми ув'язненими
2.2 Етичні аспекти соціальної роботи з колишніми ув'язненими
Висновок
Додатки
Вступ
Актуальність даної проблеми полягає в тому, що у наш час, коли крива злочинності, у тому числі і рецидивної, неухильно рухається вгору, а пенітенціарні установи не виправляють, а лише готують до скоювання нових злочинів питання про соціальну роботу з особами, що знаходяться в установах виконання покарання, а також звільненими від покарання встає дуже гостро. Якщо людина не виправитися і не адаптується до нормального життя, то це приведе до нових девіантних наслідків і, найчастіше, до повторного здійснення злочинів. Тому дана проблема займає особливе місце в практиці пенітенціарної і пенітенціарної для поста соціальної роботи. Це пов'язано з тим, що вона орієнтована на виправлення засуджених, стимулювання їх подальшої законопокірної поведінки в умовах свободи.
Проблематика даної роботи виражається в трудності включеності колишніх ув'язнених в повноцінне соціальне життя суспільства.
Об'єктом роботи є особи що відбули покарання у вигляді ізоляції від суспільства. У простолюдді – колишні ув'язнені. У спеціальній літературі – особи, звільнені від покарання.
Предметом курсової роботи є адаптаційні проблеми осіб, звільнених від покарання і основні аспекти соціальної роботи з даною категорією осіб.
Мета: вивчення проблем звільнених від покарання і умов, сприяючих їх поверненню до нормального соціального життя, а також вивчення основних аспектів соціальної роботи з даною категорією людей.
Завдання: Відповідно до специфіки поставленої мети я виділив ряд завдань направлених на вирішення вище викладеної мети:
-
Виділити основні проблеми соціальної роботи з ув'язненими;
-
Систематизувати і проаналізувати вміст нормативно-правової бази по підготовці ув'язнених до виходу на свободу в установах виконуючих покарання;
-
Виділити особливості підготовки окремих категорій ув'язнених до звільнення;
-
Освітити соціальні проблеми осіб тих, що відбули покарання;
-
Розкрити принципи соціальної роботи з колишніми ув'язненими;
-
Визначити етичні аспекти соціальної роботи з особами, що відбули покарання;
-
Зробити узагальнюючі висновки по всій роботі.
Аналіз літератури: Проблеми соціальної роботи з колишніми ув'язненими висвітлені в різних джерелах інформації. Зокрема є інтернет-сайт, спеціально присвячений соціальній роботі, в пенітенціарній системі, створений в рамках проекту реформування пенітенціарної системи. У даному джерелі міститься різна література по соціальній роботі, як з ув'язненими, так і колишніми ув'язненими. Також аспекти підготовки ув'язнених до виходу на свободу розкриваються в н/п актах – кримінально-виконавчий кодекс, також в написанні даної роботи були застосовані коментарі до вищеназваного джерела. Є ряд літератури, в якій розкривається сучасний стан системи виконання покарання, так можна назвати навч. посібник Холостової Е.І., а також ін. автори по теорії соціальної роботи. Використовувалася також література по суміжних дисциплінах – Тітов Д.С. Соціальна геронтологія.
В цілому, на основі виконаного аналізу, можна стверджувати, що спеціальна література по теорії і методиці пенітенціарної соціальної роботи на сьогоднішній день у вітчизняній науці, хоча мало, але є.
Розділ І. Підготовка ув'язнених до виходу на волю
1.1 Проблеми соціальної роботи із засудженими у виправних установах
Пенітенціарна соціальна робота як самостійний вид професійної діяльності почала формуватися з 2001р. Це пов'язано з перетворенням кримінально-виконавчої політики у бік гуманізації, тобто дотримання прав засуджених, забезпечення оптимальних умов відбуття ними покарання, повернення в суспільство. Заходи соціальної дії на засуджених, разом з виправними, володіють величезним виховним потенціалом. Пенітенціарна соціальна робота - засіб виправлення, умова, мобілізуюча можливості, що все є в установи, для виправлення і ресоціалізації засуджених.
Основні напрями професійній діяльності фахівця з соціальної роботи пенітенціарної установи, сприяючі ресоціалізації і соціальній адаптації засуджених, такі:
-
організація і забезпечення соціального захисту категорій, що особливо мають потребу, засуджених, задоволення їх базових потреб;
-
сприяння в забезпеченні прийнятних соціально-побутових умов попереднього висновку і від'їзду покарання, в здобутті допомоги профільних фахівців (психологів, медиків і так далі);
-
допомога в пошуку соціально прийнятного середовища, точки соціального інтересу (сім'я, праця, освіта, релігія, мистецтво і так далі);
-
виявлення соціально-позитивного потенціалу особи, допомога в соціальному розвитку: підвищення соціальної культури, зміна ціннісних орієнтацій, підвищення рівня соціального самоконтролю;
-
формування (підтримка, розвиток і зміцнення) соціальне корисних зв'язків між засудженими і зовнішнім світом (сім'єю, іншими соціальними інститутами);
-
організація заходів щодо підготовки до звільнення: відновлення трудових і професійних навиків, формування досвіду міжособових стосунків і спілкування, готовності задовольняти свої потреби некримінальним способом;
-
надання допомозі в рішенні питань трудового пристрою, житлово-побутових і інших соціальних проблем що звільняються і звільнених з виправної установи; сприяння у відновленні їх соціального статусу, здобутті законних пільг, соціально-правовій реабілітації;
-
сприяння інтеграції діяльності виправної установи з різними державними, суспільними структурами, організаціями по наданню необхідній соціальній допомозі засудженим в пенітенціарний і пенітенціарний для поста періоди.
Професійне завдання пенітенціарного соціального працівника - створення сприятливого середовища, що передбачає захист інтересів і прав засудженого всіма встановленими законом способами, сприяючої виправленню і поверненню його в нормальне суспільство.
Необхідно відзначити, що процес розвитку і становлення інституту соціальної роботи проходить в складних суперечливих умовах. До об'єктивних труднощів здійснення завдань соціальної роботи відносяться: неоднозначне відношення суспільства до кримінально-виконавчої політики і засудженим, низький рівень мотивації, підтримки співробітників і керівництва виправної установи, недостатня професійна компетентність співробітників групи соціального захисту засуджених і ін. Найбільш типовими стають наступні проблеми. - В умовах УЇС здійснюється репресивна дія на людину, що переступила закон. Пенітенціарна соціальна робота орієнтована на надання засудженим допомоги і підтримки, заснована на принципі людинолюбства, не дивлячись на те, що людейом виступає криміногенна особа, якою властиві стійкість асоціальних поглядів, звикання до негативної оцінки своєї поведінки, збочені уявлення про довколишню дійсність, моральні і правові норми суспільства. Соціальний працівник знаходиться в своєрідній "ніші": між злочином і покаранням, між світами "тюремного персоналу" і "тюремного контингенту", примусової ізоляції і нормального життя. - Відношення до гуманізації як умови реформування пенітенціарної системи не лише в населення, але і у самих співробітників також неоднозначно: особливо у зв'язку із зростанням злочинності і погіршенням кримінальних характеристик скоюваних злочинів. Громадська думка зводиться до того, що милосердя до небезпечних злочинців є не що інше, як жорстокість до їх жертв.
Таким чином, можна виділити ряд проблем актуальними, що є, для сучасної пенітенціарної системи соціальної роботи:
-
Спостерігається дефіцит висококваліфікованих в області пенітенціарної соціальної роботи кадрів. Система їх підготовки так само, як і сама пенітенціарна соціальна робота, знаходиться у стадії формування.
-
Відсутня система пенітенціарної для поста ресоціалізації і реінтеграції колишніх засуджених в соціальне середовище, необхідне формування системи міжвідомчої взаємодії. Вирішенню більшості проблем може сприяти вдосконалення наявного досвіду, освоєння нових технологій соціальної роботи із засудженими, формування науково-методичної бази і системи професійної підготовки.
1.2 Правова база підготовки засуджених до звільнення
Підготовка засуджених до звільнення – це система заходів щодо попереднього вирішення питань трудового і побутового пристрою засуджених, передбачаючих їх психологічну, етичну, правову підготовку, надання безпосередній допомозі у відновленні і розвитку соціально корисних зв'язків засуджених, вирішенні питань їх трудового і побутового пристрою після від'їзду покарання.
Засадничі норми соціальної роботи з ув'язненими закріплені в міжнародному законодавстві. Так в статті 3 Європейських конвенції по попередженню тортур і нелюдяного або принижуючого гідність звернення або покарання (Страсбург, 26 листопада 1987 року) вказано, що відповідно до положень статті 3 вказаних Конвенції "ніхто не повинен піддаватися тортурам і нелюдяному або принижуючому гідність зверненню або покаранню".
Соціальна робота із засудженими в УЇС Мінюсту є сама по собі багатоаспектним видом діяльності. Одним з найбільш важливих напрямів діяльності соціальної роботи із засудженими є їх підготовка до звільнення з місць позбавлення волі. Оскільки це напрям діяльності направлений на соціальну адаптацію засуджених, на те, аби повернути в суспільство "здорову" особу, підготовлену до умов життя, які існують в суспільстві; забезпечити його необхідним для нормальної життєдіяльності, роботою, житлом і так далі
Велике значення при організації діяльності старшого фахівця з соціальної роботи, і соціальної роботи в цілому, у виправній установі УЇС Мінюсту по підготовці засуджених до звільнення, має правове закріплення цієї діяльності. Підготовка засуджених до звільнення законодавчо закріплена в главі 22 кримінально-виконавчого кодексу, яка озаглавлена як "Допомога засудженим, таким, що звільняється від відбуття покарання, і контроль за ними".
Адміністрація ВК взаємодіє у вирішенні питань трудового і побутового пристрою осіб, що звільняються з місць відбуття позбавлення волі, з ОВД, опіки і опікування, управлінням охорони здоров'я, освітою, соціального захисту населення, комісією у справах неповнолітніх і захисту їх прав, утвореному органом місцевої самоврядності, і федеральною службою зайнятості населення по вибраному ними місцю проживання.
Організація і здійснення всіх заходів щодо надання допомозі в трудовому і побутовому пристрої осіб, що звільняються з ВК, очолюється на співробітників групи соціального захисту за участю начальників загонів, психологів, співробітників відділів (груп) спеціального обліку і інших зацікавлених частин і служб.
Підготовка до звільнення осіб, що відбувають покарання в ВК починається не пізніше, ніж за 6 місяців до закінчення терміну позбавлення волі. Вона включає наступне:
- проведення бесіди з кожним засудженим, в процесі якої з'ясовується, де ці особи мають намір проживати, працювати або вчитися після звільнення з місць відбуття позбавлення волі;
- роз'яснення засудженим законодавства про порядок надання ним сприяння в трудовому і побутовому пристрої, видачі паспортів і оформлення реєстрації. Одночасно їм роз'яснюється доцільність повернення в місце постійного мешкання і на ті підприємства, де вони працювали до засудження.
Незалежно від звернення або відмови засуджених від допомоги в трудовому і побутовому пристрої начальник ВК зобов'язаний за 6 місяців до звільнення направити запит в ОВД з проханням перевірити можливість трудового і побутового пристрою наступних осіб: Інвалідів I і II груп, що старезних, таких, що відмовляються повернутися до колишнього місця проживання, неповнолітніх, засуджених при особливо небезпечному рецидиві злочинів, судимих три і більше разу за скоювання будь-яких умисних злочинів, що підлягають узяттю під адміністративний нагляд по постанові комісії адміністрації ВК, що не встали на дорогу виправлення або не відмовилися від намірів продовжити злочинну діяльність.
В разі здобуття відповіді про неможливість трудового і побутового пристрою проживання, що звільняється по вибраному місцю, співробітник групи соціального захисту ВК ставить про це в популярність що звільняється і з його згоди приймає заходи до позитивного вирішення цих питань в інших місцевостях.
Характеристики
Тип файла документ
Документы такого типа открываются такими программами, как Microsoft Office Word на компьютерах Windows, Apple Pages на компьютерах Mac, Open Office - бесплатная альтернатива на различных платформах, в том числе Linux. Наиболее простым и современным решением будут Google документы, так как открываются онлайн без скачивания прямо в браузере на любой платформе. Существуют российские качественные аналоги, например от Яндекса.
Будьте внимательны на мобильных устройствах, так как там используются упрощённый функционал даже в официальном приложении от Microsoft, поэтому для просмотра скачивайте PDF-версию. А если нужно редактировать файл, то используйте оригинальный файл.
Файлы такого типа обычно разбиты на страницы, а текст может быть форматированным (жирный, курсив, выбор шрифта, таблицы и т.п.), а также в него можно добавлять изображения. Формат идеально подходит для рефератов, докладов и РПЗ курсовых проектов, которые необходимо распечатать. Кстати перед печатью также сохраняйте файл в PDF, так как принтер может начудить со шрифтами.