Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла

Курсова робота

Психологічні особливості дітей з неповних сімей

План

Вступ

Розділ 1. Неповна сім’я та її роль у формуванні психологічних особливостей дітей, що у ній проживають

1.1 Дослідження проблематики неповної сім’ї у психологічній науці

1.2 Неповні сімї та джерела їх формування

1.3 Проблеми неповних сімей

1.4 Особливості психологічного розвитку особистості дитини у неповній сім’ї

1.5 Виміри психологічних особливостей неповних сімей

Розділ 2. Діагностика психологічних особливостей дитини з неповної сімї

2.1 Визначення тривожності у дітей, які проживають у неповних сім'ях. Методика «Шкала явної тривожності СМAS», в адаптації А.М. Прихожан

2.2 Тест «Сімейна соціограма»

2.3 Дослідження самооцінки дітей за допомогою методики Дембо-Рубинштейн

2.4. Особливості психологічного супроводу дітей з неповних сімей

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Актуальність дослідження. Проблематика сім’ї – її соціально-психологічні характеристики, що пов’язані з динамікою сімейних відносин, особливостями їх впливу на розвиток особистості дитини, надання психологічної допомоги сім’ям у важких ситуаціях є стабільно актуальною у психолого-педагогічній науці від початку ХХ ст.

Питання типології сімей, їх специфіка, основні проблеми та види психологічної допомоги перебували у центрі уваги багатьох видатних і відомих психологів: А. Адлера, Е. Берна, М. Боуена, Д. Видри, К. Вітакера, Д. Віткіна, Л. Виготського, Е. Еріксона, М. Ламб, У. Огборн, Ф. Педерсона, В. Сатир, Г. Фігдора, З. Фройда, К. Хорні, К. Юнга та ін. Їх дослідження стали теоретичною й методологічною базою фундаментальних і прикладних розробок проблематики сім’ї у вітчизняній психології, здійснених О.І. Бондарчуком, Ю.В. Борисенком, В.Н. Дружиніним, О.І. Захаровим, Є.Г. Ейдеміллером, Д.І. Ісаєвим, Г.С. Костюком, І.С. Коном, Т.М. Титаренко, В.М. Целуйком, Н.В. Чепелєвою та ін.

В умовах розбудови української державності надзвичайно актуальною є проблема формування особистості дитини, а особливо підлітків, їх соціалізації, що зумовлено пошуком оптимальних шляхів підготовки їх до самостійного життя. На сьогодні в Україні спостерігаються негативні тенденції в усіх сферах життєдіяльності людини: високий рівень безробіття, деградація моральних цінностей, соціальна дезадаптація, низька правова захищеність дітей, підлітків та їх сімей, що призводить до низького рівня соціальної компетентності підлітків.

З огляду на те, що сім’я – основний осередок виховання та формування особистості дитини неможливо не враховувати її специфічні соціальні обставини. За останні роки спостерігається тенденція до зростання розлучень, позашлюбних народжень, смертності населення, що збільшує кількість неповних сімей. За даними Державної доповіді про становище сімей в Україні, неповні сім’ї складають 24,8%, переважна більшість яких є материнськими. За таких умов визначення психологічних особливостей дітей саме з неповних сімей є актуальною проблемою.

Перспективи духовного та соціально-економічного прогресу нації, розвиток демократії і громадянського суспільства в Україні безпосередньо залежить від психологічної атмосфери сім'ї, цілісності внутрішніх взаємин сім’ї.

На сьогодні в наукових дослідженнях недостатньо уваги ще приділяється питанню визначення психологічних особливостей дітей з неповних сімей. Актуальність проблеми, її недостатня теоретична розробленість, потреби практики обумовили вибір нами теми дослідження: «Психологічні особливості дітей з неповних сімей».

Об’єкт дослідження: процес формування особистості та психологічних особливостей дитини.

Предмет дослідження: умови формування психологічних особливостей дитини з неповної сім’ї.

Мета дослідження – на базі вивчення вітчизняних і зарубіжних теорій психології та психотерапії сім’ї аналізу відповідного емпіричного матеріалу, визначити основні психологічні особливості та проблеми неповних сімей, вплив цих проблем на формування психологічних особливостей дитини, яка проживає у неповній родині.

Для досягнення поставленої мети було сформульовано наступні завдання:

1. Здійснити теоретико-методологічний аналіз вітчизняних та зарубіжних теорій психології сім’ї, зокрема неповної сімї.

2. Виявити основні психологічні особливості неповної сім’ї, розвитку особистості дитини в ній.

3. Провести дослідження психологічних особливостей дитини з неповної сімї.

4. На основі результатів теоретичної та емпіричної складових дослідження розробити програму психологічної допомоги дітям з неповних сімей в рамках діяльності психолога навчально-виховного комплексу.

Теоретико-методологічною основою роботи є розроблені вітчизняною та зарубіжною психологічною наукою концепції, що розкривають принципи і закономірності розвитку особистості, роль діяльності в процесі розвитку психіки дитини, інтегративних рівнів розвитку особистості Б.Г.Ананьєва, багатоваріантності спрямованості особистості О.М. Леонтьєва, загально-психологічна трикомпонентна модель психіки людини З. Фройда, духовно-цілісної особистості Е. Фромма, самоактуалізації особистості А. Маслоу.

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань дослідження використовувався комплекс методів:

1. Теоретичний аналіз та узагальнення матеріалів наукових джерел з досліджуваної проблематики;

2. Спостереження за поведінкою дітей в умовах навчально-виховного закладу;

3. Добір і застосування психодіагностичних методик, придатних для розв’язання завдань дослідження: проективна методика «Сімейна соціограма», для вивчення самооцінки дітей методика Дембо-Рубінштейна, методика А. Прихожан, для визначення особистісної тривожності;

4. Констатуючий і формуючий психолого-педагогічні експерименти;

5. Кількісний і якісний аналіз;

6. Обробка отриманих даних.

Експериментальна база дослідження. Експериментальне дослідження здійснювалося на базі ЗОШ №6 м. Дубно. В експериментальному дослідженні взяли участь 56 дітей, серед яких 35 з неповних та 21 з повних сімей.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає у тому, що: визначено комплекс основних психологічних особливостей та проблем неповних сімей; проведено порівняльний аналіз основних психологічних особливостей сучасних повних та неповних сімей в Україні; конкретизовано концепти про роль соціально-психологічної структури сім’ї у психологічному та емоційному розвитку особистості дитини.

Практичне значення роботи полягає у тому, що на основі отриманих теоретичного та емпіричного фрагментів дослідження розроблено програму психологічної допомоги дітям з неповних сімей та науково-методичні рекомендації для практичних психологів і соціальних педагогів, орієнтовані на профілактику деструктивних тенденцій в дитячо-батьківських відносинах у неповних сім’ях. Матеріали роботи можуть бути використані у процесі підготовки студентів з певних розділів загальної, вікової, соціальної психології, психології спілкування тощо, а також можливістю використання одержаних результатів як практичного інструментарію у подальших дослідженнях з даної проблематики та суміжних дисциплін.

Структура роботи. Дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури (30 найменувань) та додатків.

Розділ 1. Неповна сім’я та її роль у формуванні психологічних особливостей дітей, що у ній проживають

1. Дослідження проблематики неповної сім’ї у психологічній науці

Проблеми психологічного характеру у період з V тис. до р. х. до І ст. н.е. вирішували священнослужителі, які неухильно керувались жорсткими релігійними приписами щодо сімейних взаємин. Європейські мислителі доби середньовіччя також тлумачили феноменологію сім’ї на основі відповідних християнських канонів і догм. В епоху Відродження та Реформації (ХІV – ХVІ ст. ст.) починається поступовий перехід від таких загальних релігійно-настановчих трактувань до визначення конкретних психологічних проблем сім’ї та пошуку підходів до їх вирішення. У ХХ ст. утворилась відносно потужна система психологічної допомоги сім’ї, яка у розвинених країнах активно функціонує і прогресує. [13, 93]

Представники усіх потужних напрямів сучасної психології досліджують проблематику сім’ї з метою гармонізації сімейних взаємин, створення оптимальних умов соціалізації особистості, забезпечення належного рівня психологічного консультування та психотерапії сім’ї. На сьогоднішній день існує декілька фундаментальних підходів до психологічного консультування та психотерапії сім’ї: психоаналітичний напрям (З. Фройд, А. Фройд, Е. Еріксон та ін.), гуманістичний (Е. Фромм та ін.), транзактно-аналітичний (Е. Берн та ін.), індивідуально-терапевтичного (А. Адлер та ін.). [13, 95]

Серед українських вчених психологічну проблематику сім’ї глибоко досліджували: О. Балакірєва, В. Бочарова, О. Бондарчук, М. Голубенко, Т.Гончаренко, І. Гребеннікова, В. Заслуженюк, Л. Карамушка, З. Кісарчук, Т. Кравченко, О. Ліщинська, О. Максимович, Р. Овчарова, О. Петрунько, Л. Повалій, В. Постовий, В. Семиченко, С. Собкова, Т. Титаренко, Г. Федоришин, О. Федоренко та Д. Федоренко та ін. Розробки проблематики сім’ї вітчизняними вченими здебільшого базуються на досягненнях зарубіжних дослідників сімейних відносин і на порівняльному аналізі багатих сімейних традицій українського народу. [28, 27] На основі вивчення їх доробку ми погоджуємось із пропозицією Р. Овчарової батьківство називати родительством з метою уникнення термінологічної неточності, яка може утворитись внаслідок того, що в українській мові словом «батько» називають одного з батьків – чоловіка. Родительство ми розглядаємо як складний, багатогранний, поліфункціональний феномен, який інтегрує переконання, погляди, налаштування, очікування подружніх партнерів щодо виховання дітей. Початкові етапи формування констеляцій родительства у психіці особистості припадають на дошлюбний період, – тоді закладаються основи його когнітивної, емоційної та поведінкової складових. На наступному етапі цього процесу відбувається узгодження уявлень про родительство обох подружніх партнерів та реалізація їхніх родительських ролей на практиці.

Мати відіграє значну роль у формуванні здатності до емоційної прив’язаності та розвитку соціального інтересу дитини. Для дівчинки вона є зразком до статево-рольової ідентифікації – засвоєння паттернів, моделей поведінки жінки, дружини, матері; для хлопчика – прообразом його майбутньої дружини, створює модель рольової взаємодії в сім’ї.

Батько оптимізує когнітивний та соціально-практичний розвиток дітей, становлення їхньої емоційної незалежності. Для синів батько виступає зразком статево-рольової ідентифікації, ідеалом чоловічої мужності та поведінки, сприяє розвитку жіночності дочок.

Взаємини між батьком і матір’ю у сім’ї чинять суттєвий вплив на емоційний розвиток дітей, формування їх «життєвого сценарію», життєвої стратегії (за А. Адлером). [28, 208]

Проблематика психологічної допомоги сім’ї є об’єктом пильної уваги українських дослідників (О.І. Бондарчук, В.І. Брутман, А.Я. Варга, С.Н. Єніколопов, Т.С. Зелінська, А.Й. Капська, Т.І. Науменко, В.Г. Постовий, І.Ю. Хамітова та ін.). Активно досліджуються особливості змін у функціонуванні сімей в сучасному кризовому соціумі, розробці нових методів та методик психотерапевтичної і консультативної роботи з ними тощо. Створюються школи для молодих батьків, центри соціально-психологічної та психолого-педагогічної допомоги сім’ям, підготовки батьків до народження та виховання дитини і т. ін. [28, 208]

1.2 Неповні сімї та джерела їх формування

Сімя грає винятково важливу роль у формуванні й розвитку особистості дитини. З перших митей життя вона розвивається як соціальна істота. Батьки здобувають статус життєво важливих фігур автоматично, тому що фізичне життя в самому буквальному значенні залежить від них; надалі потреби в їхній любові й схваленні здобувають для дитини таке ж значення. У взаєминах з родителями дитина черпає й освоює поведінкові навички, навички міжособистісного спілкування, статево-ролеві зразки поводження багато чого іншого. Родительське відношення — один з найбільш важливих аспектів міжособистісних відносин у сімї.

Сімя за всіх часів перебувала в центрі уваги громадськості. Особливої уваги заслуговує положення в нашому суспільстві неповних сімей. Неповна сімя — це один з основних соціально-демографічних типів сучасної родини. Неповна сімя — це мала група із частковими неповними зв'язками, де немає традиційної системи відносин мати-батько-дитина [12, 29].

Причин збільшення числа сімей з одним родителем в сучасному житті більш ніж достатньо. Ріст неповних сімей безпосередньо зв'язаний зі сферою шлюбно-сімейних відносин:

• зміна моральних норм в області статевих взаємин;

• поширення дошлюбних зв'язків,

• зміна традиційних ролей (сімейних) чоловіків й жінок;

• втрата сімєю своєї виробничої функції;

• непідготовленість молоді до шлюбу;

• завищені вимоги стосовно шлюбного партнера;

• алкоголізм і наркоманія.

Виділяють кілька джерел формування неповних сімей. Найбільш масове з них пов'язане з розпадом сімї внаслідок розлучення чоловіка й жінки. Накопичена дослідниками соціологічна інформація свідчить про те, що найпоширенішими причинами розлучень є алкоголізм, несхожість характерів, зрада або створення іншої сімї. Звертає на себе увагу той факт, що в переважній більшості випадків ініціатором розлучення виступає жінка. Що стосується ранніх шлюбів, то вони виявляються менш життєстійкими, ніж звичайні. Цей процес, безсумнівно, стимулюється соціальною й цивільною незрілістю чоловіка й жінки, їх безвідповідальним, легковажним відношенням до сімї, а також збільшенням числа змушених шлюбів, внаслідок вагітності й народження дитини. Формуванню неповних сімей значною мірою також сприяє спостережуваний в останнє десятиліття непропорційний ріст смертності чоловіків у працездатному віці від неприродних причин (отруєння, виробничі травми, воєнні дії й т.д.) [12, 87].

В зв'язку зі зміною моральних норм в області статевих взаємин, поширенням дошлюбних зв'язків, непідготовленості молоді до шлюбу, завищенні вимог до шлюбного партнера, збільшується число дітей, народжених поза шлюбом.

Характеристики

Тип файла документ

Документы такого типа открываются такими программами, как Microsoft Office Word на компьютерах Windows, Apple Pages на компьютерах Mac, Open Office - бесплатная альтернатива на различных платформах, в том числе Linux. Наиболее простым и современным решением будут Google документы, так как открываются онлайн без скачивания прямо в браузере на любой платформе. Существуют российские качественные аналоги, например от Яндекса.

Будьте внимательны на мобильных устройствах, так как там используются упрощённый функционал даже в официальном приложении от Microsoft, поэтому для просмотра скачивайте PDF-версию. А если нужно редактировать файл, то используйте оригинальный файл.

Файлы такого типа обычно разбиты на страницы, а текст может быть форматированным (жирный, курсив, выбор шрифта, таблицы и т.п.), а также в него можно добавлять изображения. Формат идеально подходит для рефератов, докладов и РПЗ курсовых проектов, которые необходимо распечатать. Кстати перед печатью также сохраняйте файл в PDF, так как принтер может начудить со шрифтами.

Список файлов курсовой работы