131703 (619398), страница 9
Текст из файла (страница 9)
Застереження: дорослий стежить за силою натиску на важливі точки життєдіяльності і правильністю знаходження точок.
«Дихай і думай красиво»
«Коли ти хвилюєшся, спробуй красиво і спокійно дихати. Заплющ очі, глибоко вдихни і подумки скажи:
- скажи: «Я - птах», - видихни, вдихни;
- скажи: «Я - камінь» - видихни, вдихни;
- скажи: «Я - квітка» - видихни, вдихни;
- скажи: «Я спокійний» - видихни. Ти справді заспокоїшся».
«Врятуй пташеня»
Уяви, що в тебе в руках маленьке безпомічне пташеня. Витягни руки долонями вверх. А тепер зігрій його, повільно, по одному пальчику склади долоні, сховай в них пташеня, подихай на нього, зігріваючи своїм рівним, спокійним подихом, приклади долоні до своїх грудей, віддай пташеняті доброту свого серця і подиху. А тепер розкрій долоні і ти побачиш, що пташеня радісно злетіло, посміхнися йому і не сумуй, він ще прилетить до тебе!»
«Зламана лялька»
Іноді іграшки ламаються, але їм можна допомогти. Зобрази ляльку, у якої обірвалися мотузочки, що тримають голову, шию, руки, тіло, ноги. Вона вся «розбовталася», з нею не хочуть гратися, потруси всіма розламаними частинами одночасно. А зараз збирай мотузочки - повільно, обережно з'єднай голову і шию, випрями їх, тепер розправ плечі й закріпи руки, подихай рівно і глибоко - і на місці буде тулуб, випрями ноги. Усе - ти сам полагодив ляльку тепер вона знову красива, з нею всі хочуть гратися!»
Додаток №4
ВПРАВИ НА РОЗВИТОК УМІННЯ ВІДЧУВАТИ НАСТРІЙ І
СПІВЧУВАТИ ІНШИМ
«Фотографія»
Розгляньте з дитиною свій сімейний альбом. Показуючи фотографії її самої і близьких, розпитуйте, який настрій був у них при цьому, що вони відчували: подив, переляк, радість, смуток тощо. Там, де дитині складно, допоможіть їй, розкажіть про ситуації, коли було зроблено фотографію. Вправа дає змогу дитині розвивати розуміння почуттів і емоцій, зміцнює сімейні зв'язки.
«Як ти сьогодні почуваєшся?» (для дітей з 5 років)
Дитині пропонуються картки з зображенням різних відтінків настроїв. Вона має вибрати ту, яка найбільше схожа на її настрій, на настрій мами, батька, друга, кішки тощо.
«Класифікація почуттів» (для дітей з 5 років)
Дитина розглядає ті самі картки й розкладає їх за ознаками:
- які подобаються;
- які не подобаються.
Потім необхідно назвати емоції, зображені на картках, поговорити, чому вона так їх розклала.
Вправа «Ромашка»
Інструкція: 5-6 стільців у центрі. 5-6 стільців у зовнішньому колі - «пелюстки». Учасники розсаджуються по стільцях.
Завдання:
- подивитися один одному в очі;
- учасники говорять один одному про те, що вони бачать в інших (одяг, зачіску, усмішку тощо);
- учасники попарно намагаються здогадатися і розповісти один одному, якими вони були у дитинстві, відповісти, наскільки це так;
- учасники попарно кажуть, що між ними спільного;
- визначити, чим ми відрізняємося один від одного: інтересами, характером, поведінкою тощо.
НЕВЕРБАЛЬНІ ЗАСОБИ СПІЛКУВАННЯ
Подарунок: жестами, мімікою показати, який подарунок «дарують». Усі вгадують, який.
Повідомлення: повідомити жестами, повідомлення слід вгадати.
Вправа «Передача почуттів»
Усі стають у шеренгу, перший повертається до другого і передає йому мімікою почуття (радість, гнів, сум, подив тощо), другий має передати наступному це саме почуття. В останнього запитують, яке почуття він отримав, і порівнюють з тим, яке почуття було передано спочатку і як кожний розумів отримане ним почуття. (Невербальне спілкування)
Вправа «Інтерв'ю»
Дві групи: 1 - журналісти, що беруть інтерв'ю, 2 - кожен вибирає, ким він буде, чию роль візьме (спортсмен, боксер тощо). Він має відповідати на запитання журналістів.
Обговорення: чи легко, спілкуватися від імені іншого ?
Вправа «Спілкування без слів»
Інструкція: вправа виконується мовчки. Учасники стають у два кола обличчям один до одного. Зовнішнє і внутрішнє коло рухаються в протилежні боки. Ті, що опинилися навпроти один одного, утворюють пару. Ведучий просить їх:
- Заплющте очі і привітайтеся за допомогою рук.
- Відкрити очі і рухатися далі. Знову по команді утворюються пари, що одержують завдання.
- Покладіть руки на плечі один одному, подивіться протягом хвилини в очі партнерові, посміхніться, відпустіть руки і починайте рухатися далі.
- «Стоп»: помиріться руками.
- Висловте підтримку за допомогою рук.
- Попрощайтеся,
Після вправи учасники обмінюються почуттями.
Вправа «Мої сильні сторони»
Інструкція: усі сідають у коло. Кожен член групи повинен розповісти про свої сильні сторони, про те, що він любить, цінує в собі, про те, що дає йому почуття внутрішньої впевненості і довіри до себе. Важливо, щоб він не применшував своїх переваг, не критикував себе, не говорив про свої помилки і недоліки (ця вправа спрямована на уміння позитивно мислити про себе і чітко викладати свої думки).
«Спілкування без слів»
Дітям пропонується сказати щось жестами, уявивши, що вони відділені склом, через яке не проникають звуки. Тему можна запропонувати, наприклад: «Ти забув надягти шапку, а на вулиці дуже холодно», «Принеси мені склянку води, я хочу пити». Після гри з'ясувати, наскільки точно діти зрозуміли один одного.
Гра спрямована на розвиток уміння передавати думки і почуття за допомогою міміки і виразних рухів.
«Способи підвищення настрою»
- усміхнутися собі в дзеркало;
- спробувати розсміятися;
- зробити добру справу іншому;
- згадати про щось хороше;
- намалювати собі картинку тощо.
«Психологічний автопортрет»
Діти по черзі намагаються назвати якнайбільше відповідей на запитання: «Хто я? » Для опису себе використовуються характеристики, риси, інтереси і почуття, кожне речення починається із займенника «Я». Наприклад, «Я - дівчинка», «Я - людина, що займається спортом», «Я - хороша людина». Ця гра дає дітям можливість подивитися на себе з боку.
Додаток №5
ЦИКЛ БЕСІД, СПРЯМОВАНИХ НА ЕФЕКТИВНЕ СПІЛКУВАННЯ
ДІТЕЙ
Наприклад, «Кого ми називаємо добрим (чесним, ввічливим тощо)».
Разом з дітьми виробляють правила того, як розвинути в собі ці якості.
Доброта
Правила доброти:
- допомагати слабким, маленьким, хворим, старим, знедоленим;
- пробачати помилки інших;
- не заздрити;
- жаліти інших.
Чесність. «Як дотриматися свого слова?»
Правила чесності:
- сказав - зроби;
- не впевнений - не обіцяй;
- помилився - зізнайся;
- забув - попроси пробачення;
- говори те, що думаєш;
- не можеш сказати правду - поясни чому;
- не видавай чужу таємницю.
Ввічливість
Правила ввічливості:
- це уміння поводитися так, щоб іншим було приємно з тобою;
- будь завжди привітний: вітайся при зустрічі, дякуй за допомогу, ідучи - попрощайся;
- не змушуй про себе хвилюватися;
- не вередуй, не гарячкуй. Твій каприз може зіпсувати настрій іншим.
Додаток №6
ТРЕНІНГИ НА СПІЛКУВАННЯ
ВПРАВА "Потиснемо руки"
Ведучий пропонує всім встати і привітатися, потискаючи руку і називаючи своє ім'я (тренінгове ім'я). Головне - привітатися з кожним. Після того, як вправа зроблена ь всі стали в коло, ведучий запитує: "Подивіться один на одного уважно. Ви з усіма привіталися?". Якщо виявиться, що-якась пара не привіталася, їм пропонують потиснути один одному руку. Після того, як всі сіли в коло, ведучий запитує в групи: «Як себе почуваєте?», «Можна-розпочати роботу?». Можна запропонувати учасникам оцінити готовність до заняття за 10-бальною шкалою: 10 балів - повністю готовий працювати "тут і тепер"; 1 бал — зовсім-не готовий. Після того,, як учасники оцінюють свою готовність, можна запитати у того, чия готовність найнижча: "Що треба зробити, щоб ваш стан змінився і ви могли розпочати •'.заняття?".
Вправа спрямована на створення в групі більш розкутої атмосфери, на досягнення стану, який дозволив би ефективно працювати.
ВПРАВА "Мовчазне привітання"
Кожний учасник по черзі виходить у-коло і мовчки вітається з усіма. Члени групи повторюють його привітання. Наступний учасник має привітатися з групою способом, який не використовувався. Після виконання вправи можна, запитати у групи: "Як себе почуваєте? ", "Чиє. .вітання вам особливо запам'яталося і чому?". Мета вправи - допомогти кожному ..учаснику абстрагуватися від проблем, зануритися у ситуацію "тут і тепер". Обговорення вітання, яке сподобалося, допомагає встановленню. позитивного контакту при спілкуванні.
ВПРАВА "Який я є і яким хотів би бути"
Кожен з учасників має продемонструвати жестами, мімікою, звуками, яким він є, і потім - яким хотів би бути. Ведучий акцентує увагу на тому, хто демонстрував, який він є. Ведучий може запропонувати учасникам відгадувати почуття, які зображує їх товариш.
ВПРАВА "Розвеселити партнера"
Вправа виконується в парах. Один з учасників згадує про щось сумне, набуває пригніченого вигляду. Інший учасник має розвеселити партнера, викликати в нього посмішку. Забороняється застосовувати фізичний контакт. Коли вправа виконана, учасники міняються ролями. Після того, як вправу виконали обидва учасники, їм пропонується обговорити, якими засобами це було досягнуто, чи були складності у виконанні вправи.
Вправа сприяє усвідомленню, що успішність у зміні емоційного стану партнера залежить від врахування індивідуальних особливостей людини, гнучкості у виборі засобів впливу.
ВПРАВА "Розвеселити сумного"
Групі пропонується розвеселити учасника, якому сумно (ведучий має отримати згоду цього учасника на участь у вправі). Досягти цього треба, використовуючи тільки словесні засоби: можна говорити щось приємне, розповідати історії тощо. Після виконання вправи в учасника запитують, що саме його розвеселило, а що залишило байдужим.
Вправа поліпшує клімат у колективі, дозволяє усвідомити широкі можливості впливу на емоційний стан інших людей.
Гра на володіння своїм тілом
«Долоня в долоню». Діти притискають долоньки й у такий спосіб рухаються по кімнаті, у якій можна встановити різні перешкоди, які пара має подолати. Це можуть бути стілець або стіл. У грі можуть брати участь пари: дорослий - дитина.
«Неіснуюча тварина» - дитина вигадує тварину, якої насправді-не існує. Потім вона має зобразити тварину, пройти, як ця тварина. Зображення відбувається під музику. Інші діти вгадують, яка це тварина: весела чи сумна, добра чи зла тощо.
Гра на довіру
«Сліпий і поводир». Вправа в парах. Один з учасників - «сліпий», інший - його «поводир», кожен має провести «сліпого» через різні перешкоди, що створені заздалегідь (меблі, столи, стільці, також перешкодою можуть бути інші люди). У «сліпого» зав'язані очі. Мета: «поводир» має провести його так, щоб той не спіткнувся, не впав, не забився. Гра сприяє розвитку довіри. Після гри обговорити її, що почували, будучи «сліпим» і «поводирем», чи було затишно в цих ролях.
Додаток № 7
Як допомогти сором’язливі дитині
Допомога дитині в подоланні сором'язливості - нелегке завдання для шкільного психолога, але його можна розв'язати. Зупинимося на роботі психолога з подолання сором'язливості в молодших школярів.
Найефективніший засіб впливу на сором'язливих, неконтактних дітей - групові форми роботи, метою яких є:
- формування стійких поведінкових механізмів, що забезпечують дитині на доступному їй рівні стабільність у саморегуляції внутрішніх афективних процесів та емоційну адекватність у контактах з навколишнім світом;
- тренування взаємодії дитини з дорослими й дітьми.
На першому етапі найголовнішим завданням психолога є встановлення емоційного контакту із сором'язливою дитиною. Насамперед необхідно з'ясувати, у яких випадках дитина не хоче спілкуватися, а в яких не може. Для цього потрібно завоювати її довіру, змусити забути про негативний досвід, відновити і зміцнити потребу в спілкуванні.
Спілкування має відбуватися у спокійній атмосфері. Тому важливо, щоб дизайн кабінету, в якому проводять заняття, сприяв соціальним контактам дітей.
Універсальний засіб навчити спілкуватися - гра, оскільки вона може змінити ставлення людини до себе та інших, її психічне самопочуття, соціальний статус, способи взаємодії в колективі.
Ігри для сенсорної стимуляції «Чарівні перевтілення»
Діти стоять у колі.
Психолог. Чарівник перетворив вас на вітер. Спробуйте зобразити:
а) злий зимовий вітер:
б) осінній холодний вітер;
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
