130744 (619129), страница 5
Текст из файла (страница 5)
Інструкція: „ Будь ласка, намалюй свою сім`ю так, щоб кожен займався якоюсь справою ”.
На усі уточнюючі питання потрібно відповідати без будь – яких вказівок. Під час малювання потрібно записувати всі спонтанні виказування дитини, відмічати її міміку, рухи, а також фіксувати послідовність малювання. Після того, як малюнок закінчений, з дитиною проводиться бесіда за наступною схемою:
-
хто намальований на малюнку, що робить кожен член сім`ї?
-
де працюють і навчаються члени сім`ї?
-
як в сім`ї розподіляються домашні обов`язки?
-
які взаємовідносини з іншими членами сім`ї?
В системі кількісної оцінки КМС враховуються формальні і змістовні аспекти малюнка.
До формальних відносяться якість лінії, положення об`єктів на папері, стирання малюнка, затушовування окремих частин.
До змістовних – діяльність людей на малюнку, їх взаємодія та розташування, також відношення людей і речей на малюнку.
Для тесту КСМ розроблена система кількісної оцінки. Було виділено п`ять симптомокомплексів, кожен з них має високий, середній та низький рівень.
| Симптомокомплекс | високий | середній | низький |
| сприятлива сімейна ситуація | 10-13 б. | 6-9 б. | 0-5 б. |
| тривожність | 11-16 б. | 6-10 б. | 0-5 б. |
| конфліктність в сім`ї | 13-18 б. | 7-12 б. | 0-6 б. |
| почуття неповноцінності | 10-13 б. | 6-9 б. | 0-5 б. |
| ворожість в сімейній ситуації | 8-11 б. | 5-8 б. | 0-4 б. |
Таблиця 3.
| Ім`я | Сприятлива сімейна ситуація | Тривожність | Конфліктність в сім`ї | Почуття неповноцінності в сімейній ситуації | Ворожість в сімейній ситуації | ||||||
| Юля Б. | 11 | 5 | 3 | 2 | 2 | ||||||
| Аня Б. | 7 | 4 | 3 | 4 | 2 | ||||||
| Діма В. | 4 | 9 | 14 | 9 | 5 | ||||||
| Владік В. | 12 | 5 | 1 | - | - | ||||||
| Дарина В. | 8 | 6 | 7 | 3 | 2 | ||||||
| Андрій Г. | 7 | 5 | 9 | 7 | 8 | ||||||
| Костя Ж. | 5 | 11 | 15 | 10 | 10 | ||||||
| Віка З. | 8 | 4 | 2 | 2 | 2 | ||||||
| Єгор З. | 9 | 6 | 2 | 2 | 2 | ||||||
| Марина І. | 7 | 9 | 13 | 7 | 6 | ||||||
| Сніжана К | 6 | 11 | 7 | 10 | 6 | ||||||
| Дмитро М. | 9 | 5 | 3 | 2 | 2 | ||||||
| Дмитро Л. | 5 | 11 | 3 | 12 | 10 | ||||||
| Діана М. | 6 | 6 | 4 | 5 | 3 | ||||||
| Катя Н. | 8 | 7 | 8 | 3 | 2 | ||||||
| Богдан Н. | 6 | 12 | 8 | 5 | 3 | ||||||
| Віка С. | 8 | 7 | 3 | 2 | 4 | ||||||
| Настя С. | 12 | 9 | 5 | 7 | 2 | ||||||
| Артем Т. | 9 | 4 | 3 | 2 | 2 | ||||||
| Дарина Ф. | 11 | 8 | 4 | 3 | 6 | ||||||
| Сергій Х. | 5 | 5 | 12 | 6 | 6 | ||||||
| Христина Ч. | 4 | 4 | 8 | 9 | 7 | ||||||
| Саша С. | 8 | 6 | 3 | 2 | 2 | ||||||
| високий | 4 | 5 | 3 | 3 | 3 | ||||||
| середній | 14 | 9 | 7 | 6 | 6 | ||||||
| низький | 5 | 9 | 13 | 14 | 14 | ||||||
Згідно з отриманими результатами можна зробити висновок, що більшість досліджуваних дітей має сприятливу сімейну ситуацію, але у певних дітей дещо завищений рівень тривожності, що може бути наслідком навчання у школі, зміни соціальної ситуації дитини, вимог до неї, що згодом може змінитися. Також є деякі діти, які мають складну сімейну ситуацію, не адаптовані в колективі, їм важко виконувати ті вимоги, що є необхідними в даному віці і даній ситуації, вони потребують педагогічної та психологічної допомоги.
-
Методика „ Дім, Дерево, Людина ”.
Ця методика також дозволяє діагностувати ряд агресивних рис дитини. Для виконання тесту ДДЧ досліджуваному пропонується папір, простий олівець, ластик. Стандартний лист паперу складається навпіл. На першій сторінці в горизонтальному положенні печатними літерами написано „ Дім ”, на другій – „ Дерево ”, на третій – „ Людина ”, на четвертій – Ім`я та прізвище дитини, дата проведення дослідження. Для малювання звичайно використовується простий олівець твердістю 2М, так як при використанні цього олівця найбільш яскраво видні зміни в силі натиску.
Інструкція: „ Намалюй, будь ласка, як можна краще дім, дерево та людину ”. На всі уточнюючі питання дитини слід відповідати, що вона може малювати так, як їй заманеться. Само виконання тесту складається з 2 частин: процесу малювання і бесіди після нього.
Для аналізу малюнків використовуються три аспекти оцінки – деталі малюнків, їх пропорції і перспектива. Для експрес-оцінки агресивності дитини, та інших видів розладів поведінки в практиці використовують таблицю симптомокомплексів агресивності в тесті . Цих симптомокомплексів чотири, вони також вимірюються в балах, і кожен симптом має певну кількість балів:
| Симптомокомплекс | високий | середній | низький |
| ворожість | 26-39 б. | 14-26 б. | 0-13 б. |
| конфліктність | 13-18 б. | 7-12 б. | 0-6 б. |
| агресивність | 25-38 б. | 14-25 б. | 0-13 б. |
| негативізм | 13-19 б. | 7-12 б. | 0-6 б. |
Отже, з отриманих результатів, які приведені в таблиці, можна зробити висновок про середній рівень агресивності у більшості дітей. Але певні прояви агресивних реакцій є у багатьох. Діти потребують поваги до себе, свого „ Я ”, прагнуть безумовної любові, не „ за щось ”, а „ навпаки ”, мають потребу в самовираженні, захисті від негативних впливів середовища, і захищають себе так, як можуть, що і є поштовхом до негативної поведінки, ворожості, та агресивності.
Таблиця 4.
| № | Ім`я | Ворожість | Конфліктність | Агресивність | Негативізм | Підсумок |
| 1 | Юля Б. | 9 | 7 | 15 | 4 | 35 |
| 2 | Аня Б. | 10 | 9 | 11 | 7 | 37 |
| 3 | Діма В. | 29 | 16 | 27 | 12 | 84 |
| 4 | Владік В. | 7 | 4 | 12 | 3 | 26 |
| 5 | Дарина В. | 15 | 7 | 8 | 10 | 40 |
| 6 | Андрій Г. | 28 | 13 | 32 | 15 | 88 |
| 7 | Костя Ж. | 32 | 15 | 36 | 14 | 97 |
| 8 | Віка З. | 9 | 8 | 12 | 5 | 34 |
| 9 | Єгор З. | 11 | 8 | 14 | 6 | 39 |
| 10 | Марина І. | 19 | 12 | 17 | 9 | 57 |
| 11 | Сніжана К | 20 | 5 | 19 | 4 | 48 |
| 12 | Дмитро М. | 16 | 7 | 14 | 5 | 42 |
| 13 | Дмитро Л. | 19 | 6 | 18 | 7 | 50 |
| 14 | Діана М. | 6 | 4 | 11 | 5 | 26 |
| 15 | Катя Н. | 8 | 11 | 9 | 10 | 38 |
| 16 | Богдан Н. | 17 | 5 | 7 | 6 | 35 |
| 17 | Віка С. | 12 | 7 | 9 | 11 | 39 |
| 18 | Настя С. | 20 | 14 | 28 | 14 | 76 |
| 19 | Артем Т. | 24 | 13 | 24 | 12 | 73 |
| 20 | Дарина Ф. | 14 | 10 | 20 | 9 | 53 |
| 21 | Сергій Х. | 17 | 12 | 25 | 8 | 62 |
| 22 | Христина Ч. | 27 | 10 | 27 | 10 | 74 |
| 24 | Саша С. | 8 | 9 | 12 | 10 | 39 |
| високий | 4 | 5 | 5 | 3 | ||
| середній | 10 | 12 | 9 | 12 | ||
| низький | 9 | 6 | 9 | 8 | ||
-
Шкала прямої та непрямої агресії К. Б`єрквіста.
Шкільникам пропонують вказати, як веде себе кожен з однокласників, якщо він посварився зі шкільним товаришем, або сердиться на нього. Відповіді оцінюються за п`ятибальною шкалою: 0 – „ ніколи ”, 1 – „ рідко ”, 2 – „ іноді ”, 3 – „ доволі часто ”, 4 - „ дуже часто ”; Ця методика використовується для оцінки рівня того чи іншого типу агресії у кожного учня в класі. Всі отримані результати даної методики було зафіксовано в таблиці, в наступній формі:















