116619 (617989), страница 8

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 8)

Спостерігаються й інші точки зору. Деякі дослідники диференціюють ігри, що проводяться з метою навчання іноземної мови, на дві групи: а) підготовчі ігри, які включають у себе граматичні, лексичні, фонетичні та орфографічні; б) творчі ігри, які сприяють подальшому розвитку мовних навичок [27].

За нашими спостереженнями, більшість авторів надають пріоритетної уваги іграм, які, здебільшого, спрямовані на мовні аспекти спілкування (фонетичні, лексичні, граматичні, орфографічні). Ми частково погоджуємося з цією позицією і врахуємо її у процесі створення власної класифікації, оскільки мовлення учнів не відбудеться без знання певного обсягу мовних одиниць, а несформованість відповідних фонетичних, лексичних і граматичних навичок не зможе забезпечити його нормативність. Але разом із тим, у контексті комунікативно-орієнтованого підходу до навчання іноземної мови пріоритетною метою є формування та удосконалення у школярів механізмів спілкування у різних видах мовленнєвої діяльності : аудіюванні, говорінні, читанні, письмі. А це означає, що переважна більшість ігор повинна відповідати цій меті, тобто забезпечувати становлення в учнів відповідних механізмів спілкування.

Ураховуючи досвід класифікації дидактичних ігор та власні міркування щодо досліджуваної проблеми, ми дійшли висновку, що чинне поняття “дидактична гра” можна розширити, виділивши з нього групу ігор, які готують до комунікативної діяльності (ігри, спрямовані на формування мовної компетенції), та ігри, що забезпечують комунікативну діяльність (сприяють формуванню мовленнєвої, соціокультурної та загальнонавчальної компетенцій учнів початкової школи). Таку диференціацію можна зобразити у вигляді схеми.

Дидактичні ігри

Дидактичні ігри, що готують до

комунікативної діяльності

Дидактичні ігри, що забезпечують комунікативну діяльність

Сприяють формуванню

мовної

компетенції

Сприяють формуванню мовленнєвої компетенції

Сприяють формуванню соціокультурної

компетенції

Фонетичної компетенції

Компетенції в аудіюванні

Країнознавчої компетенції

Лексичної компетенції

Компетенції в говорінні

Лінгвокраїнознавчої компетенції

Соціолінгвістичної компетенції

Граматичної компетенції

Компетенції в читанні

Орфографічної компетенції

Компетенції в письмі

Сприяють формуванню загальнонавчальних компетенцій

Рис. 3. Типологія дидактичних ігор для навчання іноземної мови

Як ілюструє схема, у навчанні іноземної мови доцільно керуватися принципом наступності, тобто поступового переходу від ігор, спрямованих на формування мовних навичок, до ігор, які власне забезпечують формування і подальший розвиток механізмів мовлення. Тобто, розглядати навчально-ігрову діяльність як засіб формування та удосконалення знань, умінь і навичок під час навчання іноземної мови.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Що Ви розумієте під визначенням «навчальне іншомовне комунікативне середовище»?

2. Обгрунтуйте типологію дидактичних ігор, які використовуються для навчання іноземної мови у початковій школі.

3. У чому Ви вбачаєте недоліки чинного досвіду диференціації ігор?

4. Чи погоджуєтеся Ви з тезою про те, що дидактична гра створює ефективні умови, вяких учні засвоюють здобуті знання у практичній діяльності? Обгрунтуйте свою відповідь.

5. Продовжіть думку: дидактина гра як засіб організації навчального іншомовного комунікативного середовища забезпечує… .

1.6 Дільність вчителя й учнів у процесі дидактичної гри

Відомо, що навчання – це цілеспрямований процес взаємодії між учителем та учнями з метою їхнього розвитку, освіти й виховання. Дидактична сутність навчання полягає в тому, що воно відбувається у постійній взаємодії двох видів діяльності: викладання й учіння.

Діяльність учителя у процесі навчання різнобічна і багатогранна, оскільки він є організатором навчальної діяльності. Вчитель визначає мету й кінцевий результат своєї педагогічної роботи, обирає методи, засоби та форми організації навчання. Особливою є діяльність учителя у процесі організації та проведення дидактичної гри на уроках іноземної мови у початковій школі. Вона включає в себе такі функції: визначення навчального часу для проведення гри, її місця серед інших форм і методів роботи на уроці; визначення мети, завдань, правил, змісту і ступеня складності дидактичної гри; підтримку творчої активності й інтересу учнів, умотивування їхніх дій; створення позитивної психологічної атмосфери у процесі дидактичної гри, виявлення віри в можливості учнів, що забезпечує взаємодію, спілкування і співпрацю гравців; умотивовування навчально-ігрової діяльності учнів; підтримка розумової діяльності учнів; урахування сукупності умов використання дидактичної гри як засобу навчання; виявлення критичності та незалежності суджень у процесі підведення підсумків дидактичної гри та їх аналізі тощо.

З іншого боку, діяльність учня передбачає виконання таких функцій: підготовку необхідного обладнання для дидактичної гри; засвоєння знань, умінь і навичок у процесі навчально-ігрової діяльності; застосування здобутих знань у процесі іншомовного спілкування; виконання запропонованої вчителем ролі; активну співпрацю з іншими гравцями з метою досягнення перемоги у грі; внесення власних пропозицій, обгрунтування їх доцільності; дотримання правил гри; участь у підведенні підсумків дидактичної гри та визначенні переможців.

У науковій літературі існують різні позиції щодо структури навчально-ігрової діяльності молодших школярів. На думку О.Я. Савченко, вона включає такі компоненти: спонукальний – потреби, мотиви, інтереси, прагнення, які визначають бажання учнів брати участь у грі; орієнтувальний – вибір засобів і способів ігрової діяльності; виконавський – дії, операції, які дають можливість реалізувати ігрову мету; контрольно-оцінний – корекція і стимулювання активності ігрової діяльності [25].

Цікавим, на наш погляд, є тлумачення структури ігрової діяльності запропоноване Н.В. Кудикіною [13]. Автор виділяє такі структурні компоненти гри: мотиваційний компонент (інтерес до подій у навколишньому середовищі, емоційна зацікавленість діяльністю дорослої людини, бажання її наслідувати тощо); мету (прагнення у ролі вчителя навчити дітей читати, писати тощо; як пілот – керувати літаком; як мати – піклуватися про свою дитину і т.ін.); змістовий компонент (відображення впливів навколишнього середовища, інформації із літературних та інших джерел); процесуально-операційний компонент (з урахуванням матеріальних умов гри (предметно-практичні ігрові дії, рольові дії, міжособистісна комунікація, розумові процеси та операції); контрольно-оцінний компонент (встановлення відповідності між уявною роллю і своїм умінням відтворити власне уявлення, задоволення або незадоволення від перевтілення, бажання внести корективи у подальші ігри).

Узагальнивши результати досліджень з цієї проблеми, ми розробили педагогічну технологію дидактичної гри у навчанні іноземної мови молодших школярів.

ПЕДАГОГІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ ДИДАКТИЧНОЇ ГРИ У НАВЧАННІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Діяльність вчителя

Діяльність учнів

• визначення тематики, мети, завдань і правил дидактичної гри;

• розроблення критеріїв оцінювання результативності учасників гри.

Підготовчий етап

• підготовка необхідних засобів для організації гри;

• визначення учасників команд і функцій кожного з них.

Практично-діяльнісний етап

• вмотивова-на участь у навчально-ігровій діяльності.

• повідомлення мети, завдань і правил гри;

• умотивовування навчально-ігрової діяльності учнів;

• запобігання конфліктних ситуацій

НАВЧАЛЬНЕ ІНШОМОВНЕ КОМУНІКАТИВНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

Завершальний

етап

Підведення підсумків гри, аналіз результатів, визначення переможців, обмін думками щодо участі у грі, усвідомлення помилок.

Рис. 3. Педагогічна технологія дидактичної гри у навчанні іноземної мови молодших школярів

Розглянемо функції вчителя й учнів на початковому, практично-діяльнісному та завершальному етапах дидактичної гри.

Перед початком дидактичної гри вчитель повинен визначити її мету, навчальні завдання, що будуть розв'язані у ході гри, та правила її проведення. У процесі навчання іноземної мови такою метою, відповідно до програми, є навчання спілкування. Досягнення цієї мети можливе за умови виконання ряду пріоритетних завдань, які включають у себе оволодіння комплексом знань, умінь і навичок, достатніх для здійснення мовленнєвої діяльності, а також формування в учнів мовних навичок, які забезпечують нормативність мовлення. У зв’язку з цим у навчальному процесі повинні мати місце й відповідні ігри: а) спрямовані на формування та удосконалення умінь і навичок в чотирьох видах мовленнєвої діяльності; б) пов’язані зі становленням мовних (фонетичних, лексичних, граматичних, орфографічних) навичок; в) ігри, що надають можливість оволодіти соціокультурними знаннями, уміннями та навичками.

Кожна дидактична гра організовується та проводиться у відповідності до чітко сформульованих правил, які обумовлюють порядок дій та поведінку учнів. Правила гри розробляються відповідно до мети уроку та індивідуальних особливостей членів учнівського колективу. Після цього вчитель і учні готують необхідне обладнання для організації дидактичної гри (малюнки, наочність, іграшки тощо), обирають спосіб поділу на команди, визначають капітанів.

Практично-діяльнісний етап відбувається в двох напрямах. Перший з них пов’язаний з організацією дидактичної гри, яку здійснює вчитель. Він розпочинається одразу після оголошення мети, завдань і правил гри. Під час виконання роботи на цьому етапі вчитель умотивовує навчально-ігрову діяльність учнів, підтримує їхній інтерес, запобігає можливим конфліктним ситуаціям тощо.

Другий напрям відображає процес навчання. Ігрові дії, що їх виконують учні, здійснюються за правилами гри. У процесі навчально-ігрової діяльності гравці мають можливість проявити свої здібності, задовольнити потреби й реалізувати бажання. В умовах навчального іншомовного комунікативного середовища, що виникає на цьому етапі дидактичної гри, створюються реальні ситуації іншомовного спілкування, відбувається вмотивування мовленнєвої діяльності учнів, досягається мета дидактичної гри.

Завершальний етап розпочинається відразу після завершення гри і включає в себе спільну діяльність вчителя й учнів у процесі підведення підсумків дидактичної гри, визначення переможців, оцінювання внеску у перемогу команди кожного з гравців та взаємодії учнів у групі, здійснення аналізу помилок команди, що зазнала поразки, тощо.

Запропонована педагогічна технологія дидактичної гри у навчанні іноземної мови молодших школярів передбачає послідовну й умотивовану взаємодію суб’єктів навчального процесу на підготовчому, практично-діяльнісному та завершальному етапах. А це, у свою чергу, дозволяє вчителю в умовах навчальної співпраці ефективно організувати навчання, а учням – успішно оволодівати іншомовним досвідом.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. У який спосіб відбувається творча співпраця вчителя й учнів у процесі навчально-ігрової діяльності?

2. Обгрунтуйте діяльність учителя й учнів у процесі дидактичної гри.

3. Які функції учнів на підготовчому, практично-діяльнісному та завершальному етапах гри?

4. Розкрийте особливості структури педагогічної технології дидактичної гри.

5. Поміркуйте: у процесі навчально-ігрової діяльності вчитель виконує функції стороннього спостерігача чи керівника гри? Обгрунтуйте свою відповідь.

1.7 Умови використання гри на уроках іноземної мови

Характеристики

Список файлов курсовой работы