116459 (617911), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Гра-естафета (додаток В) репрезентує рухові ігри дидактичного характеру. Окрім підвищення інтересу ця гра має на меті, ще й задіяти наочно-образне, асоціативне мислення, що реалізуватиметься шляхом прив’язання конкретного питання до конкретного окремого місця чи людини. Задачею тут виступає формування в учнів певного алгоритму опанування матеріалу.

На нашу думку, така система ігор допоможе ефективно забезпечити позитивну мотивацію учнів 5-х класів на уроках української мови.

Також ми розробили систему уроків, яка б дозволяла нетрадиційно подати матеріал з фонетики, морфології, лексики. Загалом нами було розроблено і запропоновано 5 уроків з української мови нестандартного типу (уроки-ігри). Так 1 і 4 уроки реалізують мету впровадження нетрадиційної форми уроку при вивченні фонетики, 2 і 3 – морфології, а 5 – лексикології.

Така система уроків допоможе, на наш погляд, реалізувати принцип системності у викладанні, дозволить використати можливості гри при реалізації цілей уроку.

Як приклад наводимо розробку одного уроку української мови з теми «Звуки мови і звуки мовлення» (дивись додаток Г).

2.3 Результат дослідно-експериментальної роботи

Після впровадження експериментальної програми з підвищення рівня успішності учнів за допомогою дидактичних ігор, ми знову провели переказ із метою виявлення результативності впровадженої програми. За результатами переказу ми бачимо, що показники рівнів успішності учнів якісно змінилися. Результати наводимо у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 - Рівні успішності учнів на етапі формувального експерименту (у %)

Порівнявши результати успішності учнів 5-х класів до експерименту і після нього, ми бачимо як змінився відсотковий показник. Порівняльні результати наводимо у таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 - Рівні успішності учнів до та після експериментальної роботи(у %)

З таблиці 2.4 видно, що підвищилися показники середнього та високого рівнів успішності учнів експериментального класу.

Отже, проаналізувавши результати дослідно-експериментальної роботи, можна зробити висновок, що розроблена нами програма з підвищення рівня успішності учнів 5-х класів за допомогою використання дидактичних ігор, сприяла позитивним зрушенням у якості знань учнів.

Таким чином, зазначимо, що експериментальна програма, розроблена з урахуванням дидактичних умов використання дидактичних ігор в навчальному процесі, дійсно підвищила рівень успішності учнів, а тому є доцільною при використанні у масовій шкільній практиці.

На етапі констатувального експерименту нами були окреслені основні проблеми стосовно предмету нашого дослідження: по-перше, в учнів відсутня позитивна мотивація до навчання і, як результат, невисокий рівень успішності, по-друге, вчителі не достатньо обізнані з ігровими методами навчання. Визначивши рівень досягнень учнів 5-х класів з української мови, ми з’ясували, що більшість з них має середній рівень. Це і зумовило впровадження експериментальної програми залучення ігрових методів навчання, яка включала в себе систему різних дидактичних ігор, розробку п’яти уроків з української мови для учнів 5-го класу.

Після впровадження експериментальної програми ми знову провели зріз і виявили, що показники успішності учнів експериментального класу мають зрушення у позитивний бік. Це простежується при порівнянні кількісних та якісних показників за допомогою таблиць.

Таким чином, ми наголошуємо, що гіпотеза дослідження підтверджена, а саме: ефективному використанню дидактичних ігор сприяло використання таких дидактичних умов як, наявність мети навчально-виховного процесу, яка має особистісний смисл і забезпечує позитивну мотивацію учнів в процесі навчання з використанням гри на уроках української мови; особистісно-зорієнтований характер ігрової діяльності; застосування комплексу різноманітних дидактичних ігор на уроках української мови.

Висновки

Проаналізувавши теоретичні основи використання дидактичної гри в навчальному процесі, ми з'ясували поняття дидактичної гри, розглянули її структуру, різновиди, вимоги та положення щодо впровадження гри в навчальний процес, виявили особливості використання на уроках української мови і виділили дидактичні умови використання цього методу.

Ми з'ясували, що дидактична гра - індивідуальна, групова і колективна навчальна діяльність учнів, що включає в себе елемент суперництва та самодіяльність в засвоєнні знань, умінь і навичок, набуття досвіду пізнавльної діяльності і спілкування в процессі ігрового навчання.

Розглянули види дидактичних ігор: 1) ігри-подорожі; 2) ігри-доручення; 3) ігри-припущення; 4) ігри-загадки; 5) ігри-бесіди. За іншою класифікацією: 1) ігри, що направлені на засвоєння знань, умінь і навичок, передбачених програмою навчальної дисципліни; 2) ігри, що направлені на формування загальних способів пізнавальної діяльності, культури навчальної праці, досвіду творчої діяльності; 3) ігри, що направлені на формування досвіду науково-дослідної діяльності. Дидактичні ігри мають і свою структуру, які проявляються в етапах її проведення: підготовка до заняття; постановка головного завдання; побудова імітаційної моделі об’єкта; перевірка,корекція; реалізація прийнятого рішення і оцінка його результатів. Для успішного використання ігор у навчанні слід дотримуватись дидактичних умов: наявність мети навчально-виховного процесу, яка має особистісний смисл і забезпечує позитивну мотивацію учнів в процесі навчання з використанням гри на уроках української мови; особистісно-зорієнтований характер ігрової діяльності; застосування комплексу різноманітних дидактичних ігор на уроках української мови.

Така детальна робота дала нам змогу переконатися в тому, що дидактична гра дає гарну можливість підвищення рівня успішності та покращення якості знань учнів.

Для підтвердження своєї позиції ми провели дослідно-експериментальну роботу з використання дидактичної гри на уроках української мови у 5-их класах. В першу чергу ми визначили стан проблеми у сучасній шкільній практиці, для цього був проведений констатувальний експеримент , який проходив у два етапи. З цього експерименту було видно, що обізнаність вчителів з ігровими методами навчання велика, а у шкільній практиці переважає традиційне навчання. Також ми виявили перевагу початкового та середнього рівнів успішності учнів п’ятих класів. Для покращення стану проблеми нами була впроваджена експериментальна програма з підвищення рівня успішності учнів. Ми розробили комплекс дидактичних ігор, який мав на меті змінити ставлення учнів до процесу засвоєння знань і покращення їх успішності. Провівши дослідну роботу, ми подали результати експерименту, які демонструють, що показники успішності значно підвищилися.

Отже, гіпотеза дослідження підтверджена, завдання виконані, мета досягнута.

Список використаних джерел

1. Баюк А.Ф. Педагогічний словник / А.Ф. Баюк, М.І. Голдованський, Г.В. Поташнікова – Хмельницький: Вид-во Хмельницького Центру ДМСУ, 2006. – 93 с. – Режим доступу до словника: http://www.center.km.ua/old_version/metod_mat/6/6.html.

2. Брижатенко О. Можливості імітаційно-дидактичної гри у формуванні пізнавальної активності старшокласників / О.Брижатенко // Шлях освіти. – 2006. – №4. – С. 34-37.

3. Волкова Н.П. Педагогіка: [навчальний посібник] / Наталія Павлівна Волкова. – К.: Академія, 2001. – 212 с.

4. Воробйова С. Дидактична гра в процесі навчання / С. Воробйова // Рідна школа. – 2002. – №10. – С.46-48.

5. Гамалій А.Т. Ігри та цікаві вправи з української мови / А.Т. Гамалій. – К.: Рад. школа, 1980. – 112 с.

6. Долбенко Т. Активізація пізнавальної діяльності підлітків: ігрові технології / Т. Долбенко // Рідна школа. – 2004. – № 10. – С 36-39.

7. Дон О. Дидактичні ігри / О. Дон // Шкільний світ. – 2001. – №35 – вересень. – С.5-7.

8. Жорник О. Формування пізнавальної активності учнів у процесі спільної ігрової діяльності / О. Жорник // Рідна школа. – 2000. – №2. – С.26-28.

9. Кенеман А.В. Игра как ведущая деятельность ребенка/ под ред. Т. И. Осокиной. – М.: Просвещение, 1988. – 240 с.

10. Коротков И.М. Развивающие игри в школе: [в помощь учителям-предметникам] / И.М. Коротков. – К.: Просвещение, 1979. – 325 с.

11. Коротяєв Б.І. Методи навчально-пізнавальної діяльності учнів / Б.І.Коротяєв. – К.: Рад. школа, 1971. – 285 с.

12. Корчак Я. Культура игры и детская литература / Я. Корчак // Дошкольное воспитание. – 1985. – № 5-6. – С. 46-48.

13. Кудикіна Н. Ігрова діяльність у початковій освіті / Н. Кудикіна // Відкритий урок. – 2006. – №5-6. – С.27-32.

14. Кудикіна Н. Психологія та педагогіка гри / Н. Кудикіна // Відкритий урок. – 2006. – №5-6. – С.32-36.

15. Кукушин В. Ігрові технології на уроках / В.Кукушин // Відкритий урок. – 2006. – №11-12. – С.3-10.

16. Мамчур І. Теорія гри та її пізнавальні можливості (історичний аналіз) / І.Мамчур // Рідна школа. – 2003. – №6. – С. 61-63.

17. П’ятакова Г.П. Сучасні педагогічні технології та методика їх застосування у вищій школі: [навчально-методичний посібник для студентів та магістрантів вищої школи] / Г.П. П’ятакова, Н.М. Заячківська. – Львів: Видав.центр ЛНУ ім. І.Франка, 2003. – 55 с. – Режим доступу до посібника: http: //tourlib.net/books_others/pedtehno11.htm.

18. Саюк В. Історико-педагогічний аналіз використання гри у навчальному процесі / В. Саюк // Рідна школа. – 2005. – №7. – С. 50-52.

19. Ставаймо в коло: [збірник дитячих ігор / упоряд. В.Г. Войта, Н.А. Лобода]. – К.: Молодь, 1989. – 150 с.

20. Сценарії уроків з неусталеною структурою: українська мова і література [упоряд. І. Мойсеїв]. – К.: Ред. загльнопед. газ., 2004. – 70 с.

21. Чорноморець І.М. Сучасний підручник як засіб реалізації ігрових технологій навчання в основній школі / І.М. Чорноморець // Проблеми сучасного підручника: зб. наук. праць. – К.: Педагогічна думка, 2006. – Вип.6. – С.185-193.

22. Швайко Г.С. Игри и игровые упражнения для развития культуры речи / под ред. В.В. Гербовой. – [2-е изд.]. – М.: Просвещение, 1988. – 140 с.

23. Щербина Д. Дидактична гра в системі особистісно-зорієнтованого навчання. // Педагогіка вищої та середньої школи. – Кривий Ріг, 2006. – вип.14. – С.254-256.

24. Щербина Д. Ігрове навчання як засіб активізації комунікативної позиції учнів. // Педагогіка вищої та середньої коли. – Кривий Ріг, 2007. вип.17. – С.353-358.

25. Яновская М.Г. Творческая игра в воспитании школьника: [методическое пособие для учителей] / М.Г. Яновская. – М.: Просвещение, 1987. – 230 с.

Додаток А

Анкета

1. Назвіть мету застосування дидактичної гри, або її елементів на уроці.

2. Які ігрові методи організації навчання Вам відомі?

3. Як часто Ви використовуєте методи ігрового навчання?

4. Чи вважаєте Ви використання ігрових методів навчання ефективним? Обґрунтуйте свою думку.

Додаток Б

Характеристики

Список файлов курсовой работы