116459 (617911), страница 3
Текст из файла (страница 3)
• застосування комплексу різноманітних ігор на уроках української мови.
В першому розділі нами було розглянуто такі питання: трактування поняття «дидактична гра» в психолого - педагогічній літературі, особливості використання дидактичної гри на уроках української мови, дидактичні умови використання гри в навчальному процесі. Ми з'ясували, що над цим питанням вже давно працюють психологи та педагоги минулого і сучасного. Виявили, що існують різні погляди на тлумачення поняття гри, на класифікації дидактичних ігор, на їх структуру. Так, в основу нашого дослідження ми взяли тлумачення поняття дидактичної гри як індивідуальної, групової і колективної навчальної діяльності учнів, що включає в себе елемент суперництва та самодіяльність в засвоєнні знань, умінь і навичок, набуття досвіду пізнавльної діяльності і спілкування в процесі ігрового навчання. В цьому розділі ми теоретично опрацювали основи використання дидактичних ігор: подали види дидактичних ігор за різними авторами, виокремили найважливіші завдання навчальних ігор, розглянули структуру ігор, як методу навчання, проаналізували основні вимоги та положення до ефективної організації та проведення дидактичних ігор на уроках української мови. В практиці навчання розрізняють чотири групи ігор: 1) ігри, що направлені на засвоєння знань, умінь і навичок, передбачених програмою навчальної дисципліни; 2) ігри, що направлені на формування загальних способів пізнавальної діяльності, культури навчальної праці, досвіду творчої діяльності; 3) ігри, що направлені на формування досвіду науково-дослідної діяльності.
Провівши дослідження літературних джерел, ми виокремили найважливіші завдання навчальних ігор: 1.Дидактична гра збагачує чуттєвий досвід учня, забезпечує розвиток сприймання. 2. Розв'язання дидактичного завдання формує також і волю. 3. Ігри з дидактичними іграшками, природним матеріалом, картинками сприяють естетичному розвитку.
Також, проаналізувавши літературу і дослідивши понятійний апарат, ми виділили дидактичні умови успішного використання гри в навчльному процесі: наявність мети навчально-виховного процесу, яка має особистісний смисл і забезпечує позитивну мотивацію учнів в процесі навчання з використанням гри на уроках української мови; особистісно-зорієнтований характер ігрової діяльності; застосування комплексу різноманітних дидактичних ігор на уроках української мови.
Отже, після аналізу і усвідомлення усі теоретичних аспектів дидактичних ігор і використання їх в навчальному процесі, ми можемо впровадити цей метод навчання на практиці, оскільки на теоретичному рівні гра цілком виправдовує себе як нетрадиційний метод навчання, метою якого є підвищення успішності учнів.
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ВИКОРИСТАННЯ ДИДАКТИЧНОЇ ГРИ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
2.1 Стан проблеми у практиці сучасної школи
Дослідно-експериментальна робота з визначення стану проблеми у сучасній шкільній практиці розпочиналася з проведення констатувального експерименту, у якому були задіяні 5-ті класи СЗОШ № 13 Центрально-міського району м. Кривого Рогу, а саме 49 учнів. 5-а клас виступив як експериментальний, а 5-б як контрольний.
Констатувальний експеримент мав на меті виявити стан проблеми використання дидактичних ігор на уроках української мови в 5-х класах. Ми ставили такі завдання констатувального експерименту:
- за допомогою анкети дослідити рівень обізнаності вчителів української мови з ігровими методами і використання їх на уроках української мови в 5-х класах;
- виявити рівень успішності учнів з української мови в 5-х класах.
Констатувальний експеримент проходив у 2 етапи.
На першому етапі ми дослідили рівень обізнаності вчителів української мови з ігровими методами навчання і використання їх на уроках української мови в 5-х класах . Для цього нами була запропонована анкета, яка складалася з 4-х питань відкритого типу (додаток А).
Результати анкетування показали, що 54% вчителів не змогли дати повну відповідь на питання щодо мети застосування дидактичної гри або її елементів на уроці. 32% вчителів не змогли назвати широке коло ігрових методів. На питання стосовно частоти використання ігрових методів на уроках 56% вчителів відповіли, що взагалі їх не використовують, 33% - іноді використовують і 11% - використовують часто. Із 100% вчителів ігровий метод навчання вважають дійсно ефективним лише 26%, 17% - вважають методи ігрового навчання тільки засобом урізноманітнення навчального процесу, а інші 57% - стверджують, що найефективнішим є традиційне навчання.
Отже, результати анкетування показали, що у шкільній практиці переважає традиційне навчання, а дидактичні ігри використовуються не активно.
На другому етапі ми виявили рівень успішності учнів з української мови в 5-х класах. Для цього нами був використаний письмовий переказ (додаток Б). Рівні успішності учнів ми виявляли на основі критеріїв, поданих у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 - Критерії оцінювання учнів
| Рівень | Бали | Характеристика змісту виконаної роботи |
| Початковий (Бали цього рівня одержують учні, які не досягають значного успіху за жодним із визначених критеріїв.) | 1 | Учень будує лише окремі, не пов’язані між собою речення; лексика висловлювання дуже бідна. |
| 2 | Учень будує лише окремі фрагменти висловлювання; лексика і граматична будова мовлення бідна і одноманітна. | |
| 3 | За обсягом робота складає менше половини від норми; висловлювання не є завершеним текстом, хибує на непослідовність викладу, пропуск фрагментів, важливих для розуміння думки; лексика і граматична будова збіднені. | |
| Середній (Балів цього рівня заслуговують учні, які будують текст, що за критерієм обсягу, повноти відтворення інформації і зв’язності значною мірою задовольняє норму, але за іншими критеріями результати істотно нижчі.) | 4 | Усне чи письмове висловлювання за обсягом складає дещо більше половини від норми і характеризується уже певною завершеністю, зв’язністю; проте є недоліки за рядом показників (до семи), наприклад: характеризується неповнотою і поверховістю в розкритті теми; порушенням в послідовності викладу; не розрізняється основна та другорядна інформація; добір слів не завжди вдалий (у разі переказу – не використано авторську лексику) |
| 5 | За обсягом робота наближається до норми, у цілому є завершеною, тема значною мірою розкрита, але трапляються недоліки за низкою показників (до шести): роботі властива поверховість висвітлення теми, основна думка не проглядається, бракує єдності стилю та ін. | |
| 6 | За обсягом висловлювання сягає норми, його тема розкривається. Виклад загалом зв’язний, але робота характеризується недоліками за кількома показниками (до п’яти ): помітний її репродуктивний характер, відсутня самостійність суджень, їх аргументованість, добір слів не завжди вдалий тощо. | |
| Достатній (Балів цього рівня заслуговують учні, які досить вправно будують текст за більшістю критеріїв, але за деякими з них ще припускаються недоліків) | 7 | Учень самостійно створює достатньо повний, зв’язний, з елементами самостійних суджень текст, використовує авторські засоби виразності, образності мовлення, але в роботі є недоліки (до чотирьох), наприклад: відхилення від теми, порушення послідовності її викладу; основна думка не аргументується тощо. |
| 8 | Учень самостійно будує достатньо повне, осмислене, самостійно і в цілому вдало написане висловлювання, проте трапляються ще недоліки за певними показниками (до трьох). | |
| 9 | Учень самостійно будує послідовний , повний, логічно викладений текст; розкриває тему, висловлює авторську позицію; використовує авторські засоби виразності; однак припускається окремих недоліків: здебільшого це відсутність виразної позиції чи належної її аргументації тощо. | |
| Високий (Балів цього рівня заслуговують учні, які вправно за змістом і формою будують текст; висловлюють і аргументують свою думку; вміють зіставляти різні погляди на той самий предмет, оцінювати аргументи на їх доказ, обирати один із них; окрім того, пристосовують висловлювання до особливостей певної мовленнєвої ситуації, комунікативного завдання.) | 10 | Учень самостійно будує послідовний, повний текст, ураховує комунікативне завдання, висловлює власну думку, зіставляє свою позицію з авторською, робота відзначається багатством словника, граматичною правильністю, додержанням стильової єдності та виразності тексту; але за одним із критеріїв допущено недолік. |
| 11 | Учень самостійно будує послідовний, повний текст, ураховує комунікативне завдання, висловлює власну думку, ураховує авторську позицію, добирає переконливі докази для обґрунтування тієї чи іншої позиції; робота в цілому відзначається багатством словника, точністю слововживання, стилістичною єдністю, граматичною різноманітністю. | |
| 12 | Учень самостійно створює яскраве, оригінальне за думкою висловлювання відповідно до мовленнєвої ситуації; аналізує різні погляди на той самий предмет, добирає переконливі аргументи на користь тієї чи іншої позиції, усвідомлює можливості використання тієї чи іншої інформації для розв’язання певних життєвих проблем; робота відзначається багатством слововживання, граматичною правильністю. |
Виходячи з поданих критеріїв оцінювання, ми виявили рівні успішності учнів, які занесли у таблицю 2.2.
Таблиця 2.2 - Рівні успішності учнів на етапі констатувального експерименту (у %)
| Рівні успішності | 5-а клас (експериментальний) | 5-б клас (контрольний) | |
| Початковий | 9,0 | 10,0 | |
| Середній | 69,0 | 70,0 | |
| Достатній | 17,0 | 14,0 | |
| Високий | 5,0 | 6,0 | |
З таблиці видно, що констатувальний етап експерименту виявив перевагу початкового та середнього рівнів успішності учнів з української мови 5-х класів СЗОШ № 13.
Для покращення стану проблеми нами була впроваджена експериментальна програма з підвищення рівня успішності учнів, під час якої реалізувалися дидактичні умови використання гри в навчальному процесі експериментального класу. Ця програма розглядається у наступному параграфі нашого дослідження.
2.2 Експериментальна програма використання дидактичної гри на уроках української мови
Ми провели констатувальний експеримент, який виявив перевагу початкового та середнього рівнів успішності учнів. Отже є необхідність проведення формувального експерименту, мета якого – підвищення рівня навчальних досягнень учнів 5-х класів на уроках української мови під час реалізації дидактичних умов використання навчальних ігор. У ході цього експерименту ми ставили такі завдання:
1) дібрати і запропонувати комплекс різноманітних навчальних ігор;
2) розробити систему уроків, яка б дозволяла нетрадиційно подати матеріал з фонетики, морфології, лексики;
3) розробити і подати готові моделі уроків-ігор з української мови;
4) практично перевірити можливість впровадження елементів гри на уроках української мови.
Нами був складений комплекс різноманітних ігор, який мав на меті змінити ставленя учнів до процесу засвоєння знань – створити позитивну налаштованість учнів до вивчення української мови, позитивну мотивацію до навчання, а також урізноманітнити навчальний процес.
До цього комплексу було включено 7 ігор. З-поміж них 2 гри мовленнєвого спрямування, 3 – інтелектуального, 1 – загальнорозвивально і 1 – рухова гра дидактичного характеру.
Серед мовленнєвих ігор ми подаємо дві. Перша гра під назвою «Кола на воді» (додаток В). Ціль цієї гри полягає у розвитку комунікативних навичок учнів, їх здатності будувати, яскраві оповідання про навколишній світ, Завдання гри - вчити фантазувати, розвивати уяву, формувати навички будови тексту. Друга гра «Мікрофон» (додаток В) має на меті розвиток мовленнєвої компетенції учнів, їх здатність і вміння добирати мовний матеріал відповідно до запропонованого стилю мовлення. Завдання гри – сформувати на гідному рівні культуру усного мовлення школярів, позбавити учня відчуття ніяковості в умовах «репортажу». Інтелектуальні ігри представлені такими прикладами як гра «Пізнай мене», «Що? Де? Коли?» та «Рецензисти кросворду». « Пізнай мене» (додаток В) передбачає перевірку і закріплення понятійного матеріалу з теми. Мета цієї гри полягає в необхідності учня оперувати термінами, поняттями з теми, що дозволяє активізувати мненмічні і мислиннєві процеси. Завдання полягає у тому, що ця гра повинна навчити учнів активно використовувати такий пласт лексики, як термінологія. «Що? Де? Коли?» має на меті шляхом впровадження конкуренції підвищити особистісну мотивацію учня, актуалізувати усі наявні знання з даного предмету чи теми. Завдання гри – продемонструвати важливість ерудованості, навчити працювати в команді. «Рецензити кросворду» (додаток В) має за мету поглибити, систематизувати і узагальнити знання. Завданнями цієї гри є сформувати у учнів моделі нестандартного мислення, зорієнтувати їх на адекватні дії в екстремальних ситуаціях.
Загальнорозвивальна гра «Пелюстки ромашки» (додаток В) схожа на вікторину. ЇЇ ціль у тому, щоб задіяти усі можливі психічні процеси: мислення, пам'ять, увагу, уяву і т.д.











