116293 (617846)

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла

20

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни “Педагогіка”

на тему «Дидактичні основи підготовки управлінсько-економічних кадрів у системі вищої освіти»

Харків 2011

ЗМІСТ

ВСТУП

1. Дидактичні основи педагогічного процесу

2. Концепція підготовки управлінських кадрів у системі вищої освіти

3. Навчально-методичний комплекс спеціальностей за

напрямом підготовки «Менеджмент»

4. Організація праці викладача, основні вимоги до діяльності викладача вищої школи. Роль кафедри в управлінні навчальним процесом.

Список літератури

ВСТУП

Сучасна управлінсько-економічна освіта ґрунтується на засадах педагогіки.

Педагогіка – це наука, що вивчає закономірності, принципи, форми і методи процесу виховання і навчання людини. Педагогіка як наука розвивається у безпосередньому зв’язку з іншими науками: філософією, соціологією, психологією, етикою, естетикою тощо.

Теоретичною основою педагогіки є теорія наукового пізнання, психології діяльності, управління складними процесами тощо, викладеними в працях таких видатних педагогів, як Я. Коменський, К. Ушинський, А. Макаренко, В. Сухомлинський, Ю. Бабанський, Дж. Д’юї та ін.

Педагогіка розрізняє виховання як передачу і організацію засвоєння людством практичного соціально-історичного досвіду, навчання – процес засвоєння соціально-історичного досвіду, освіту як процес і результат засвоєння соціально-історичного досвіду і досягнення людиною певного освітнього рівня.

Основними елементами педагогіки є дидактика – загальна теорія освіти і навчання, що досліджує закономірності пізнавальної діяльності й відповідає на запитання: Для чого вчити? Як вчити? Де вчити? За якими організаційними формами? Отже, дидактика розглядає загальні положення і закономірності, властиві навчанню всім предметам.

1. Дидактичні основи педагогічного процесу

Предметом дидактики є процес освіти і навчання. Дидактика розкриває сутність таких понять як мета, завдання, закони, закономірності, принципи, зміст, методи, форми, засоби, прийоми в навчальному процесі.

Навчальний процес у вищих закладах освіти – це система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на певному освітньо-кваліфікаційному рівні відповідно до державних стандартів освіти. Він охоплює всі компоненти навчання: учасників навчального процесу (викладачів, студентів), засоби, форми і методи навчання. Навчальний процес базується на принципах науковості, гуманізму, демократизму, наступності та безперервності, незалежності від втручання будь-яких політичних партій, інших громадських і релігійних організацій.

Навчальний процес має два головні аспекти:

1)навчання як системна цілеспрямована діяльність кафедр (предметних або циклових комісій), що передбачає передачу студентам наукових знань і формування їх особистісних якостей,

2) учіння як навчальна діяльність студентів.

Навчальний процес організовують з урахуванням науково-педагогічного потенціалу, матеріальної і навчально-методичної бази вищого закладу освіти, сучасних інформаційних технологій. Він орієнтується на формування освіченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення наукових знань, професійної мобільності та швидкої адаптації до динамічних процесів в освітній і соціально-культурній сферах, галузях техніки і технологій, системах управління й організації праці в умовах ринкової економіки.

2. Концепція підготовки управлінських кадрів у системі вищої освіти

Особливості соціально-економічного розвитку України, пов’язані з розвитком ринкових відносин, новими поглядами на якість і рівень життя, економічною та соціокультурною інтеграцією в європейське і міжнародне товариство, не можуть не впливати на розвиток відповідних управлінських кадрів, здатних адекватно реагувати на ці зміни. Потреба в управлінцях нового покоління визначається зростанням складності структури сучасної української економіки, необхідністю підвищити соціальну відповідальність менеджерів різних рівнів, адаптувати національне підприємництво та бізнес до високих соціально-економічних європейських стандартів.

Компетентність вітчизняних менеджерів значною мірою впливає на основні напрямки економічного і соціального розвитку суспільства, від яких залежить економічна безпека кожного громадянина, його соціальна стабільність і ціннісна ідентичність. Від того, чи здатна вища освіта швидко і якісно підготувати компетентних управлінців, залежить швидкість і темп соціально-економічних реформ у країні.

В умовах формування нової економіки, яку сучасні науковці називають економікою, побудованою на знаннях, головним ресурсом визнається людина, здатна здобувати знання, творчо їх застосовувати, продукувати нові. Специфікою сучасного менеджменту є те, що значна частина фахівців у майбутньому обирає сферу діяльності, де завжди є потреба у безперервному засвоєнні та гармонізації загальних і фахових теоретичних знань й практичних навичок.

Головною ознакою сучасного менеджера стає його особисте прагнення до самовдосконалення протягом всього життя, незалежно від сфери застосування власних здібностей. Як зазначав Е. Гелпі, освіту неможливо у подальшому ототожнювати винятково з професійно-технічним навчанням, оскільки час, проведений поза роботою, буде важливішим, ніж робочий, а професійна освіта значною мірою буде здобуватися з загальної освіти. Математика, філософія, світова література є основними дисциплінами, необхідними для професійної освіти.

Щоб сформувати нове покоління управлінців-лідерів, доцільно створити систему, в якій будуть діяти: соціальний відбір тих, хто має здібності до управління, підготовка і перепідготовка менеджерів, вивчення і розповсюдження передового досвіду, застосування досягнень управління на практиці. На відміну від підготовки спеціалістів інших, вузькоспеціалізованих професій, підготовку сучасних управлінців раціональніше здійснювати на міждисциплінарній основі, з використанням індивідуалізованих навчально-виховних систем, які дають можливість диференційовано підходити до навчального матеріалу, пропонованого до вивчення, обирати ті аспекти, які дійсно відповідають сучасним вимогам. Такий підхід дає можливість навчити майбутнього управлінця володіти ситуацією, ухвалювати правильні рішення у нестандартних ситуаціях, бути стабільним, працездатним.

Узагальнення наукових концепцій про сучасний менеджмент і особливості управлінської діяльності вказує на те, що розв’язання проблем, з якими стикається сучасна освіта, пов’язане з такими напрямками:

1. Необхідно формувати у майбутніх менеджерів уміння правильно уявляти реальність, формулювати проблеми, завдання, розуміти шляхи та способи їх виконання.

2. Навчання має здійснюватися через дії та інтерактивність, поєднання теорії та практики, впровадження ділових і рольових ігор, симуляцій.

3. Протягом навчання і виховання має формуватися розуміння майбутнім менеджером своєї соціальної відповідальності.

4. Майбутній управлінець має навчитися визначати мету організації, засоби для її досягнення, пріоритети в діяльності організації, вміти прогнозувати результати, делегувати повноваження підлеглим, координувати їх роботу, комунікативні зв’язки між ними.

5. Для подолання розриву між природно-технічною та гуманітарною культурою студентів вбачається необхідним залучати їх до вивчення спецкурсів і предметів за вибором, які поєднують економіку та гуманітарні науки; забезпечити гуманітарну зорієнтованість загальнонаукових і спеціальних дисциплін, формувати у майбутніх менеджерів розуміння своєї економічної і соціальної місії в управлінні.

В організаційному плані необхідно, щоб сучасна освіта забезпечувала для підготовки успішних управлінців:

• мобільність студентів і викладачів, можливість вивчати кращий досвід у різних ВНЗ;

• розширення і конкретизацію зв’язків між ВНЗ і реальним бізнесом з погляду гармонізації системи: ринок праці – кваліфікаційні вимоги – кваліфікаційні характеристики – освітньо-професійні програми;

• розширення повноважень ВНЗ, сприяння його впливовості в економічному середовищі;

• активний перехід на інноваційні методи роботи.

Як свідчить практика кращих ВНЗ з підготовки управлінців, кваліфікована підготовка менеджерів передбачає впровадження сучасних новітніх педагогічних технологій навчання, розвиток творчої особистості майбутнього фахівця, застосування в навчальному процесі інтерактивних методів. Важливим аспектом викладацької діяльності стає диференціація студентів як суб’єктів навчально-пізнавальної діяльності, що передбачає необхідність чітко визначити для кожного студента програму його навчальних дій, навчити його планувати та організовувати свою діяльність, сумлінно вчитися і вільно спілкуватися.

Для формування світогляду майбутнього управлінця важливою є діалогічність навчання, створення таких навчальних ситуацій, які сприяють розвитку рефлексії студента, усвідомленню себе особистістю суспільно корисною і соціально відповідальною, носієм загальнолюдських цінностей.

Заслуговує на увагу й той факт, що студенти завжди прихильно ставляться до творчого педагога, який уміє зацікавити і спонукати до вивчення найскладнішої теми, дає можливість студентам брати участь у пошуку оптимальних варіантів розв’язання проблем, здобуття нових знань.

Доцільною, на наш погляд, є модель удосконалення освітніх форм, запропонована В. Колпаковим і О. Анісімовим, за якою педагог має володіти компетентністю в використанні таких технік, як діяльнісна (моделювання дії), моделювання рефлексії, психотехніка (моделювання психічного стану), групо-техніка (моделювання входження у відносини з іншими і створення групової цілісності), соціотехніка (моделювання управління спільною діяльністю).

Таким чином, основними завданнями управлінсько-економічної освіти є:

• формування управлінсько-економічного мислення як інтелектуальної властивості, спроможності пізнавати і осмислювати соціально-економічні явища, засвоювати економічні й управлінські поняття, категорії, теорії, співвідносити їх з практикою господарського життя, творчо розв’язувати проблеми, брати на себе роль лідера і вести за собою інших;

• забезпечення дотримання управлінсько-економічної поведінки, яка виявляється в високому рівні працьовитості, професійної майстерності, виробничих навичок та вмінь, розумінні соціально-економічних аспектів і значущості різних сфер виробництва;

• управлінсько-економічна освіта як засвоєння управлінських функцій з працевлаштування, організації, мотивації та контролю; вміння ухвалювати науково обґрунтовані рішення, створювати оптимальні колективи, застосовувати ефективні прийоми і методи управління; оволодіння інформаційними технологіями економічних стратегій тощо;

• забезпечення управлінсько-економічного виховання, яке об’єднує суспільно-економічні знання, мотиви діяльності, ціннісні орієнтації та норми професійної поведінки.

Ціннісні орієнтації менеджера закріплюються в таких економічних якостях особистості, як працьовитість, ощадливість, справедливість, принциповість, ініціативність, заповзятливість, діловитість, дисциплінованість, відповідальність, орієнтація на найкращий кінцевий результат тощо.

Одним з факторів формування управлінсько-економічного мислення є реальна оцінка економічної дійсності (практики господарювання, рівня життя людей, психологічного мікроклімату в колективі, особистого авторитету керівника тощо). Один з засновників менеджменту А. Файоль зазначав: «Управляти – означає «вести» підприємство до своєї мети, вишукуючи максимум можливостей з наявних ресурсів».

Загальні та спеціальні компетенції менеджера

Для досягнення професійного успіху набуває значення формування у майбутніх управлінців т. зв. ключових компетенцій (табл. 1):

Для успішної підготовки управлінця конкретизація компетенції має відбуватися на рівні студента, тому треба враховувати, що ключові компетенції ввійшли до стандартів і є загальними. Кожний студент має брати участь у процесі проектування, формування змісту і контролю власної освіти, обирати додаткові компетенції, що реалізуються через варіативну складову навчального плану та дисципліни для додаткового вивчення. Між студентом і викладачем має бути встановлений зворотний зв’язок, за допомогою якого можна побачити рух і розвиток компетенцій студента. Результатом такого підходу до навчання стане здобуття цілісної соціально-професійної компе-тентності, яка дасть змогу менеджеру успішно виконувати виробничі завдання, взаємодіяти з людьми, здійснювати управлінські функції.

Враховуючи, що формування компетенцій залежить від того, наскільки якісним є навчально-виховний процес у ВНЗ, як здійснюється контроль якості знань студентів, на думку А. Шегди, необхідно розрізняти три основних групи знань і навичок студента:

1) концептуальні знання (теоретичні знання ринкових відносин, науково-технічних проблем, тенденцій соціально-економічного розвитку);

2) навички міжособистісного спілкування;

3) знання у професійній сфері.

Характеристики

Тип файла документ

Документы такого типа открываются такими программами, как Microsoft Office Word на компьютерах Windows, Apple Pages на компьютерах Mac, Open Office - бесплатная альтернатива на различных платформах, в том числе Linux. Наиболее простым и современным решением будут Google документы, так как открываются онлайн без скачивания прямо в браузере на любой платформе. Существуют российские качественные аналоги, например от Яндекса.

Будьте внимательны на мобильных устройствах, так как там используются упрощённый функционал даже в официальном приложении от Microsoft, поэтому для просмотра скачивайте PDF-версию. А если нужно редактировать файл, то используйте оригинальный файл.

Файлы такого типа обычно разбиты на страницы, а текст может быть форматированным (жирный, курсив, выбор шрифта, таблицы и т.п.), а также в него можно добавлять изображения. Формат идеально подходит для рефератов, докладов и РПЗ курсовых проектов, которые необходимо распечатать. Кстати перед печатью также сохраняйте файл в PDF, так как принтер может начудить со шрифтами.

Список файлов курсовой работы