116293 (617846), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

За цим підходом, можна дійти висновку: знання сучасних менеджерів мають бути системними (усвідомленими, повними, конкретними) і дієвими (пристосованими до практики).

Таблиця 1

Якісна підготовка майбутніх управлінців здійснюється за допомогою таких методів і форм:

• обов’язкова діагностика знань – використання різнорівневих завдань, тестів;

• планування за кожною навчальною темою кінцевого результату: що має осмислити, знати і вміти майбутній менеджер. Відповідно до кінцевого результату плануються зміст, методи і форми організації навчального процесу, вид контролю;

• впровадження в навчальний процес аналізу проблем, труднощів, які можуть виникати в управлінській діяльності, способів закріплення успіху. Застосування багаторазового варіювання соціальних ролей під час розгляду практичних ситуацій;

• підготовка менеджерів з використанням інтерактивних методик: кейс-методу, ділових і рольових ігор, «мозкового штурму», презентацій, традиційних та модифікованих прес-конференцій, дискусій тощо;

• засвоєння глибоких знань, широка гуманітарна підготовка через участь студентів у предметних олімпіадах, наукових конференціях, відкритих (за участю викладачів і студентів) наукових семінарах;

• підготовка портфеля розвитку особистості студента як зібрання робіт, тобто звіту, що демонструє зусилля студента, його прогрес, досягнення, процес розвитку;

• сучасний навчально-виховний процес зорієнтований на використання інформаційних технологій: необхідні навчальні аудиторії, обладнані мультимедійними засобами навчання; комп’ютерні класи, пристосовані для проведення тестування; дистанційна освіта; електронна бібліотека з комп’ютерним читальним залом і наявністю навчальної, довідкової, художньої, навчально-методичної літератури, а також навчально-атестаційні комплекси тощо.

3. Навчально-методичний комплекс спеціальностей за напрямом

підготовки «Менеджмент»

Науково-методичне забезпечення навчального процесу складається: з державних стандартів освіти; навчальних планів; навчальних програм з усіх нор-мативних і вибіркових навчальних дисциплін; програм навчальної, виробничої та інших видів практик; підручників і навчальних посібників; інструктивно-методичних матеріалів до семінарських, практичних і лабораторних занять; індивідуальних семестрових завдань для самостійної роботи студентів з навчальних дисциплін; контрольних завдань до семінарських, практичних і лабораторних занять; контрольних робіт з навчальних дисциплін для перевірки рівня засвоєння студентами навчального матеріалу; методичних матеріалів для студентів з питань самостійного опрацювання фахової літератури, написання курсових і дипломних проектів (робіт).

До державних складових навчально-методичного забезпечення належать: державні стандарти освіти; навчальні плани; навчальні прог-рами з усіх нормативних навчальних дисциплін; програми навчальної, виробничої та інших видів практик; підручники і навчальні посібники з грифом Міністерства освіти і науки України.

До складових навчально-методичного забезпечення, які розробляються вищим закладом освіти зараховують: робочі навчальні плани та програми; навчальні програми з вибіркових навчальних дис-циплін; навчальні посібники без грифа МОН України; інструктивно-методичні матеріали до семінарських, практичних і лабораторних занять; індивідуальні семестрові завдання для самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни; контрольні завдання до семінарських, практичних і лабораторних занять; контрольні роботи з навчальних дисциплін для перевірки рівня засвоєння студентами навчального матеріалу; методичні матеріали для студентів з питань самостійного опрацювання фахової літератури, написання курсових і дипломних проектів (робіт); інші матеріали, які визначає викладач, кафедра (предметна або циклова комісія), вищий заклад освіти.

Навчально-методичний комплекс дисциплін для спеціальностей за напрямом підготовки «Менеджмент» передбачає організацію навчання студентів за допомогою:

1. типових і робочих навчальних планів;

2. типових і робочих навчальних програм за всіма нормативними і вибірковими дисциплінами;

3. план наскрізної підготовки студентів;

4. календарні графіки аудиторної та позааудиторної роботи студентів;

5. програми навчальної та виробничої практики;

6. підручники і навчальні посібники;

7. методичні матеріали та завдання до семінарських, практичних занять;

8. індивідуальні семестрові завдання для самостійної роботи студентів з навчальних дисциплін;

9. методичні матеріали з виконання курсових і випускних (дипломних, магістерських) робіт;

10. контрольні роботи з навчальних дисциплін для перевірки рівня засвоєння студентами навчального матеріалу;

11. методичні матеріали з проведення державних іспитів і захисту випускних (дипломних, магістерських) проектів (робіт).

Усі ці матеріали мають відповідати Державному стандарту освіти України.

До Державного освітнього стандарту належать:

1) освітньо-професійна програма (ОПП) підготовки фахівця – це перелік нормативних і вибіркових навчальних дисциплін із визначенням обсягу годин (кредитів), відведених для їх вивчення, а також форм підсумкового контролю знань, умінь і навичок. Загальний обсяг часу для вивчення навчальної дисципліни передбачає час для аудиторних форм навчання і самостійної роботи студента. Співвідношення між обсягами аудиторних занять та самостійної роботи студентів (форми і періодичність проміжного контролю визначаються навчальним планом вищого закладу освіти).

Наукове і методичне обґрунтування процесу реалізації освітньо-професійної програми (послідовність вивчення навчальних дисциплін, форми і періодичність виконання індивідуальних завдань та проведення контролю тощо) визначається структурно-логічною схемою підготовки;

2) освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ) – це основні вимоги до професійних якостей, теоретичних знань, виробничих умінь і навичок фахівців, які відповідають визначеному освітньому рівню та необхідні для успішного виконання професійних обов’язків. Зміст освітньо-кваліфікаційної характеристики визначає Міністерство освіти і науки України для кожного освітньо-кваліфікаційного рівня: кваліфікований робітник, молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр;

3) структурно-логічна схема підготовки – це наукове і методичне обґрунтування процесу реалізації освітньо-професійної програми підготовки.

Нормативна частина змісту освіти є гарантованим мінімумом вимог до відповідного освітнього (освітньо-кваліфікаційного) рівня. Вона визначається державним стандартом освіти і є обов’язковим компонентом реалізації освітньої (освітньо-професійної) програми.

Згідно з чинними нормативними актами вищим закладам освіти четвертого рівня акредитації надається автономне право визначення змісту освіти, але він не може бути нижчим від нормативного.

Тести як система формалізованих завдань призначені для встановлення відповідності освітнього (освітньо-кваліфікаційного) рівня особи вимогам Державного стандарту освіти (освітніх, освітньо-кваліфікаційних характеристик).

Тести розробляються Міністерством освіти і науки України окремо для кожного освітнього (освітньо-кваліфікаційного) рівня і напряму підготовки (спеціальності). Вони мають бути доступними для кожного вищого закладу освіти як засіб контролю якості підго-товки фахівців.

Нормативні навчальні дисципліни визначаються Державним стандартом освіти (освітньо-професійною програмою підготовки). Дотримання їх назв є обов’язковим для вищих закладів освіти, а обсяг не може бути меншим від обсягу, встановленого Державним стандартом освіти.

Вибіркові навчальні дисципліни вищий заклад освіти вводить для якомога повного задоволення освітніх і кваліфікаційних запитів особи та потреб суспільства, ефективнішого використання можливостей закладу освіти, врахування регіональних потреб тощо. Вони можуть бути обов’язковими для вивчення всіма студентами й такими, які обирають студенти індивідуально.

Вибіркові навчальні дисципліни впроваджуються, як правило, у формі спеціальних навчальних курсів для поглиблення загальноосвітньої, фундаментальної та фахової (теоретичної і практичної) підготовки.

Навчальна програма – це нормативний документ, який визначає місце і значення навчальної дисципліни в реалізації освітньо-професійної програми підготовки, її зміст, послідовність і організаційні форми вивчення навчальної дисципліни, вимоги до знань і вмінь студентів.

Навчальна програма складається з пояснювальної записки, тематичного викладу змісту навчальної дисципліни і списку літератури.

Навчальні програми нормативних дисциплін входять до комплексу документів Державного стандарту освіти, розробляються і затверджуються як його складові.

Навчальні програми вибіркових дисциплін розробляються і затверджуються вищим закладом освіти.

Робоча навчальна програма є нормативним документом вищого закладу освіти і розробляється для кожної навчальної дисципліни на основі навчальної програми дисципліни відповідно до навчального плану.

У робочій навчальній програмі відбивається конкретний зміст навчальної дисципліни, послідовність та організаційно-методичні форми її вивчення, обсяг часу на різні види навчальної роботи, засоби і форми поточного та підсумкового контролю.

До робочої програми входять: тематичний план, пакет методичних матеріалів для проведення поточного і підсумкового контролю, перелік навчально-методичної літератури, засобів наочності, технічних засобів навчання тощо.

Робочі навчальні програми нормативних і вибіркових навчальних дисциплін розробляють відповідні кафедри.

Навчальні програми, робочі навчальні програми разом з навчальними планами є основними документами, якими керуються факультети (відділення) та кафедри (предметні або циклові комісії) вищих закладів освіти в організації навчального процесу.

Відповідно до Державного стандарту освіти для кожної спе-ціальності складається навчальний план – нормативний документ, який розробляє вищий заклад освіти на підставі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки, визначаючи перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять (лекції, лабораторні, практичні, семінарські, індивідуальні заняття, консультації, навчальні й виробничі практики) та їх обсяг, графік навчального процесу, форми і засоби проведення поточного й підсумкового контролю. У навчальному плані відбивається також обсяг часу, передбачений на самостійну роботу.

Навчальний план розробляється на весь період реалізації відповідної освітньо-професійної програми підготовки і затверджується керівником вищого закладу освіти.

Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план – нормативний документ, розроблений вищим закладом освіти на поточний навчальний рік, що конкретизує форми проведення навчальних занять, їх обсяг, форми і засоби проведення поточного та підсумкового контролю за семестрами.

Згідно з кредитно-модульною системою організації навчального процесу кожним навчальним закладом розробляються інформаційні пакети та індивідуальні навчальні плани студентів. Індивідуальний навчальний план студента – це нормативний документ, за яким здійснюється навчання студента, виходячи з вимог освітньо-професійної програми відповідного рівня підготовки та з урахуванням його особистих освітньо-професійних інтересів і потреб.

Індивідуальний навчальний план студента складається на підставі робочого навчального плану і містить усі нормативні навчальні дисципліни та вибіркові навчальні дисципліни, обрані студентом, з обов’язковим урахуванням структурно-логічної схеми підготовки.

Індивідуальний навчальний план складають на кожний навчальний рік і затверджують у порядку, встановленому вищим закладом освіти, але, як правило, деканом факультету (завідувачем відділення).

Характеристики

Список файлов курсовой работы