116116 (617769), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

У своїй книжці «Виховання в учнів творчого ставлення до праці О.Г. Барабанов розглядає методику «Створення ситуації успіху». Дана методика не виникла одночасно. ЇЇ розробкою та дослідженням основних положень займались багато педагогів. А саме: В.О. Сухомлинський, О.С.Бєлкін, К.Д. Ушинський, Г.О. Цукерман, І.Ф. Харламов. У їхніх працях, розроблених ними методичних посібниках та методиках викладання тим чи іншим чином розглянуто дану проблему.

Ситуація успіху може стати своєрідним пусковим механізмом для подальшого розвитку особистості. Особливо, якщо це стосується навчання, опанування таким важким та престижним предметом, як художня праця. Успіхи в навчанні – це джерело внутрішніх сил учня, яке виробляє енергію для подолання перешкод та бажання вчитись.

Багато наших сучасників висловлюють думку про те, що учень тоді тягнеться до знань, коли переживає потребу в навчанні, коли їм рухають здорові мотиви та інтерес, підкріплені успіхом.

У концепції А.С. Смирнова як основна мета педагогічного процесу розглядається створення умов для максимально можливого розвитку здібностей дитини, формування у неї внутрішнього психологічного спокою і впевненості у своїх силах. Смирнов виділив наступні принципи організації навчальної діяльності:

• ставлення до дитини як до суб'єкта, формування особистісного стилю взаємин, створенням позитивного емоційного фону. У школі дитина повинна відчувати себе впевнено і захищено, це стає можливим при формуванні в учнів постійного відчуття успіху;

• вчитель повинен створити джерело внутрішніх сил дитини, що породжує енергію для подолання труднощів, бажання вчитися;

• вчитель повинен створити такі умови, в яких дитина відчував б упевненість в собі і внутрішнє задоволення; він повинен пам'ятати що дитині необхідно допомагати досягати успіху в навчальній діяльності. А для цього потрібно створювати ситуації успіху.

Використання ситуації успіху має сприяти підвищенню робочого тонусу, збільшенню продуктивності навчальної праці, а також допомогти учням усвідомити себе повноцінною особистістю [3, c. 88 – 94].

Стосовно вправ, що застосовувались на уроках учителів-практиків початкових класів, то слід зазначити наступне. О.Губа використовувала вправи колективного характеру та спрямовані на розвиток дитини саме в колективі. Вона вважає, що в таких умовах дитина швидше стає частиною соціуму та її розвиток прискорюється, а формування позитивної мотивації навчання стає не метою, а чимось таким, що виникає саме по собі, завдяки засобам спілкування на співпраці з іншими дітьми.

Ю.Рева розглядає особистісно орієнтоване навчання та саме виконання індивідуальних завдань та вправ як вихудне положення при формуванні позитивної мотивації навчання. Він вважає, що для досягнення поставленої вчителем мети уроку, учень повинен отримати свободу у виборі форм та методів для її досягнення. Саме через свободу він бачить досягнення мети формування позитивної мотивації навчання. Індивідуальні завдання та самостійна діяльність на уроках, є на його думку, відправною точкою при ознайомленні чи закріпленні теми. І саме така форма навчання позитивно впливає на учнів та рівень сформованості позитивної мотивації навчання та дає змогу вчителеві контролювати розвиток учнів та засвоєння ними навчального матеріалу, своєчасно корегуючи та виправляючи допущені ними помилки.

Отже, на основі досвіду вчителів-практиків, який було досліджено, використавши запропоновані ними методики та їх досвід, а також використовуючи методичну літературу з проблеми дослідження, нами було розроблено ряд уроків в які входили комплекси вправ, спрямованих на формування позитивної мотивації учнів молодших класів на уроках художньої праці. На кожному уроці використовувалась методика «Створення ситуації успіху», проводились колективні та індивідуальні види робіт, а також, перед початком уроку діти налаштовувались на позитивний настрій та готовність до праці через слово вчителя та уяву, яку вони застосовували при цьому (Методика використана М.Прокоф’євою). Таким чином, розроблені уроки мали результат та завдяки ним було сформовано та поставлено на належний рівень позитивну мотивацію навчання.

2.2 Експериментальна робота щодо формування позитивної мотивації молодших школярів учнів третіх класів

У другому розділі нашої роботи було проведено дослідно-експериментальну роботу з формування позитивної мотивації у молодших учнів, яка проводилась у три етапи. На першому етапі ми провели констатувальний експеримент. Метою даного експерименту було виявлення рівню сформованості позитивної мотивації молодших учнів на уроках художньої праці. Дані дослідження засвідчили недостатній рівень сформованості позитивної мотивації учнів у 3 – Б класі. І тому запропоновані нами розробки уроків, приклади яких приведено у додатку А, сприятимуть кращому засвоєнню знань учнями та формуванню позитивної мотивації навчання на уроках художньої праці. Дані уроки було використано при проведенні другого етапу дослідно-експериментальної роботи, саме який і було направлено на підвищення рівня сформованості позитивної мотивації на уроках художньої праці.

Слід зазначити, що вправи і завдання співвідносяться з віковими особливостями учнів. Всі вправи і завдання спрямовані на формування позитивної мотивації навчання та на розвиток інтересу до навчання на уроках художньої праці..

На третьому контрольному етапі дослідно-експериментальної роботи було проведено повторне тестування учнів (Додаток В). Після чого відбулося підведення підсумків даного тестування та на основі отриманих результатів було визначено чотири рівні сформованості позитивної мотивації навчання до яких в свою чергу належать: високий, середній, достатній та низький.

Результати аналізу показали, що в 3 – Б класі значно підвищився рівень сформованості позитивної мотивації навчання. Результати наведені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1. Рівні сформованості позитивної мотивації навчання у молодших школярів після експерименту ( у % )

Аналіз кількісних даних дозволяє відзначити покращення результатів виділених показників у 3 – Б класі, побачити динаміку їх розвитку протягом експерименту. Аналіз експерименту засвідчив, що кількість учнів, що належать до низького рівня зменшилась до 10%, достатній рівень збільшився на 21%, середній рівень збільшився на 34%, високий рівень сягнув - 18%.

Отже, завдяки використанню на практиці запропонованої розробки уроків з художньої праці для формування позитивної мотивації навчання у учнів молодших класів, було забезпеченню найсприятливіші умови для навчання. Формування позитивної мотивації навчання, орієнтація на розвиток особистості – основна концептуальна мета проведення уроків художньої праці. Не за рівнем складності, а за різноманітністю і практичною неординарністю учні 3 – Б класу були зацікавлені у вивченні різних видів вишивки, зокрема вишиванням низинкою та гладдю. Для учнів були створенні найоптимальніші умови навчання.

Аналізуючи результати експерименту, необхідно підкреслити, що значно зросла ініціативність та активність учнів. Порівняно з попередніми даними, учні зацікавлені на уроках та при підготовці домашнього завдання, майже всі намагаються планувати роботу і виконувати її за своїм планом. Учні стали більш незалежними, самостійними, наполегливими.

ВИСНОВКИ

Аналіз психолого-педагогічної та спеціальної літератури дозволив зробити такі висновки:

• мотивація – це загальна назва процесів, методів, засобів спонукання учнів до продуктивної пізнавальної діяльності активного засвоєння змісту освіти, що залежить від рівня сформованості мотивації учіння молодших школярів. Навчальна мотивація є сукупністю зовнішніх та внутрішніх мотивів що визначають ставлення учня до самого себе як до об’єкта учіння та до оточення, яке організовує й реалізує цю діяльність. Також це процеси, методи та засоби спонукання учнів до продуктивної пізнавальної діяльності та активного засвоєння змісту освіти. Позитивна мотивація навчання має багато аспектів що змінюються та по-новому взаємодіють один з одним: суспільні ідеали, зміст навчання його мотиви, мета емоції, інтереси. Тому формування позитивної мотивації навчання – це не просто збільшення позитивного чи негативного ставлення до навчання, а й ускладнення структури мотиваційної сфери та спонукань, що є частиною встановлених нових, більш зрілих, іноді суперечливих, відносин між ними;

• вишивка – найпоширеніший вид народного декоративно-прикладного мистецтва, орнаментоване або сюжетне зображення на тканинах, шкірі, повсті виконане різними ручними або машинними швами. Мистецтво вишивки має багатовікову історію. Упродовж віків вдосконалювались знаряддя праці, змінювались техніки шиття та вишивання. Гладь – це вишивання прямими та похилими стібкам, які повністю або частково заповнюють площину узору. Існує багато видів гладі але у початкових класах ознайомлюються з найпростішим видом – двохсторонньою гладдю. Вивчення тем з вишивання у початкових класах має визначені труднощі у порівнянні з вивченням інших тем на уроках художньої праці. Але для того щоб перебороти ці труднощі існує багато сучасних методик викладання, які є дієвими та корисними на усіх етапах вивчення технології вишивки гладдю.

• завдяки проведеному аналізу досвіду вчителів-практиків початкової школи було з’ясовано, що кількість та різноманітність методик якими вони користуються є дуже великою. Поставивши правильно мету навчання з того чи іншого шкільного предмета, по суті кожен вчитель перетворюється на художника який начебто малює картину, і ця картина – це учень, в якого формуються ті чи інші навички. О.Губа широко використовує дидактичну гру на своїх уроках; Ю.Рева пропонує педагогові прагнути до активності думки учнів та зробити уроки якомога цікавішими; М.Прокоф’єва, перш за все, наголошує на факторі створення позитивної атмосфери у класі та на налаштування учнів на позитивний творчий лад та працю. Але при використанні усіх перерахованих методик урок можна зробити дійсно більш продуктивним та цікавішим для учнів таким, який запам’ятається;

• у другому розділі роботи нами було проведено дослідно-експериментальну роботу по дослідженню рівня сформованості позитивної мотивації навчання учнів 3 – Б класу. Під час констатувального експерименту було проведено тестування учнів 3 – Б класу. Проаналізувавши отримані результати, ми дійшли висновку, що методика яка використовувалась вчителями художньої праці є неефективною щодо формування пізнавальної активності так як рівень сформованості пізнавальної активності учнів був дуже низьким. Саме тому, актуальним стало питання щодо проведення другого етапу дослідно-експериментальної роботи, а саме формувального експерименту. На даному етапі було проведено ряд розроблених нами уроків, які було спрямовано саме на формування позитивної мотивації учнів на уроках художньої праці. Після чого на контрольному етапі дослідно-експериментальної роботи було проведено повторне тестування учнів 3 – Б класу. Результати засвідчили що запропоновані нами уроки добре вплинули на формування позитивної мотивації навчання у молодших учнів експериментального 3 – Б класу, що засвідчило доцільність проведення дослідно-експериментальної роботи.

Таким чином, у даній роботі нами було теоретично обґрунтовані та експериментально перевірені особливості формування позитивної мотивації навчання у молодших учнів на уроках художньої праці. Також, було виконано всі поставленні завдання. Було проаналізовано психолого-педагогічну та спеціальну літературу з обраної теми, було вивчено та узагальнено досвід роботи вчителів початкових класів з проблеми дослідження та встановлено ступінь сформованості позитивної мотивації навчання учнів молодшого шкільного віку. У другому розділі нами було розроблено та експериментально перевірено дієвість системи завдань та вправ з формування позитивної мотивації навчання учнів початкових класів на уроках художньої праці.

Таким чином, підводячи підсумок слід зазначити, що ефективність формування позитивної мотивації навчання у молодших школярів на уроках художньої праці буде протікати успішніше за умов особистісної спрямованості змісту навчання, завдяки врахуванню вікових особливостей учнів молодшого шкільного віку, при використанні різноманітних форм та методів активізації навчання, а також, при використанні педагогічної технології «Створення ситуації успіху».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексеев В.Е. Организация технического творчества учащихся / Виктор Егорович Алексеев. — М.: Высшая школа, 1984. — 46 с.

2. Актуальные вопросы трудового воспитания младших школьников на современном этапе: программно-методическое пособие. – Славянск: ИЦ СФАГПИ, 2000. – С. 32 – 33.

3. Барабанов А.Г. Воспитание у учащихся творческого отношения к труду / Анастасия Григорьевна Баранова. – М.: «Просвещение», 1990. –– 205 с.

4. Гессен С.И. Основы педагогики / Сергей Иосифович Гессен. – М.: Знание, 1995. – 340 с.

5. Гиренко Н.А. Сенсомоторное развитие учащихся младших классов вспомогательной школы в процессе трудового обучения: Дис. на получение звания канд. пед. наук: 13.00.03 / АПН Украины; Институт дефектологии. – К., 1996. – 192с.

6. Губа О.С. Формування комунікативних якостей молодших школярів засобами дитячого аматорського театрального колективу / О.С. Губа // Початкова школа. – 2008. – №12. – С. 47 – 49.

7. Дмитриев Ю.А. Трудовое воспитание младших школьников в современных условиях / Ю.А. Дмитриев // Школьник. – 2001. – №8. – C. 27 – 30.

8. Дорошенко П.С. Дошкольник и младший школьник: проблемы воспитания и образования: Материалы конф. Чтения Ушинского пед. фак. ЯГПУ. – Ярославль: Изд-во ЯГПУ, 2003. – 100 с.

9. Дупак Н.В. Виховання культури праці молодших школярів у процесі навчальної трудової діяльності: Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.01 / Інститут педагогіки АПН України. – К., 1999. – 16с.

10. Знамеровська Н.П. Підготовка вчителя трудового навчання до розвитку художньо- конструкторських здібностей учнів основної школи: Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.02 / Національний педагогічний ун-т ім. М.П. Драгоманова. – К., 1999. – 20с.

11. Иванова Т.Ф. К вопросу о формировании мотивов трудовой деятельности младших школьников // Оценка эффективности образовательных технологий: Тез. докл. 2-й Всероссийской науч.- практ. конф. Ч. II - Славянск. 2000. – С. 95 – 96.

12. Коломиец А.А К вопросу о методах трудового воспитания младших школьников // Проблемы и перспективы реализации базисного учебного плана образовательных учреждений: Сб. науч. тр. – Славянск, 2000. – 240 с..

13. Кудрявцев Т.В. Формирование элементов технического мышления у младших школьников и необходимость совершенствования учебных программ трудовой их подготовки / Т.В. Кудрявцев, Э.А. Фарапонова // Обучение и развитие младших школьников. – К.: Знание, 1990. – 150 с.

14. Махмутов М.И. Воспитывать интеллектуально активную личность / М. И. Махмутов. – «Народное образование». – 1997. –– №1. – С. 26 – 28.

15. Нестеров А.И. О трудовом воспитании в младшем школьном возрасте // Оценка эффективности образовательных технологий: Тез. докл. 2-й Всероссийской науч.-прак. конф. Ч. II - Славянск. 2000. – С. 102 – 104.

16. Осовська Г.П. Уроки трудового навчання. 3 клас / Галина Петрівна Осовська. — Тернопіль: Астон, 2002. – 270 с.

17. Пархоменко Л.С. Педагогическая диагностика и планирование процесса трудового воспитания младших школьников // Оценка эффективности образовательных технологий: Тез. докл. 2-й Всероссийской науч. – практ. конф. Ч. II – K. 2000. – C.96 – 101.

18. Прокоф’єва М.С. Організація інтегровано-педагогічної діяльності в межах інноваційних технологій соціокультурно-педагогічної спрямованості / М.С. Прокоф’єва // Початкова школа. – 2008 – №12. – С.56 – 57.

19. Рева Ю.Ф. Мистецтво розроблення творчого задуму уроку-технології професійної майстерності вчителя / Ю.Ф. Рева // Початкова школа. – 2008. - №12. – С. 50 – 56.

20. Савченко О.Я. Урок у початкових классах / Олександра Яківна Савченко. – К., 1993. – 160 с.

21. Скаткин М.Н. Что надо знать о современных проблемах дидактики / М.Н. Скаткин. «Народное образование». –– 1997. –– № 1. –– С. 47 ––49.

22. Толызина Ю.В. Педагогика / Юлия Викторовна Толызина. – М.: Лик, 2003. – 450 с.

23. Фарапонова Э.А. Технический труд в системе развивающего обучения / Элла Александровна Фарапонова. – М.: Ника, 2000. – 340 с.

24. Фарапонова Э.А. Дети в труде и игре. Младший школьник / Э.А. Фарапонова, Т.И. Данюшевская. – М.: Прсвещение, 1981. – 230 с.

25. Хорунжий В.О. Календарне планування з трудового навчання. 1-4 кл. / Віктор Олександрович Хорунжий. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2003. – 370 с.

26. Хохліна О.П. Загальна характеристика оновленого змісту трудового навчання та рівнів навчальних досягнень учнів 1-3 кл. / О.П. Хохліна, Г.М. Мерсіянова // Рідна школа. – 2003. – № 7. – С. 11 – 14.

27. Хохліна О.П. Оцінювання навчальних досягнень учнів 1-3 класів з трудового навчання / О.П. Хохліна, Г.М. Мерсіянова // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2003. – №3. – С. 19 – 23.

28. Ярош С.И. Трудовое обучение в младших классах: современная специфика / С.И. Ярош // Школьный учитель. – 2001. – № 11. – С. 21 – 23.

29. Ярош С.И. Начало трудового обучения в школе / С.И.Ярош // Первокласник. – 1998. – №3. – С. 31 – 32.

ДОДАТКИ

Характеристики

Список файлов курсовой работы