115850 (617670), страница 10
Текст из файла (страница 10)
Пропонуючи впровадження уніфікованих модулів у навчальний процес системи закладів, що підвищують знання учнів та студентів, ми можемо дати наступні рекомендації:
Адаптації уніфікованого модуля до умов і особливостей організації навчального процесу певного закладу;
Врахування у змісті викладення модулю регіональних особливостей;
Дотримання раціонального балансу пропонованої кількості годин за кожним курсом навчально-тематичного плану;
Збереження творчої ініціативи, спрямованої на подальшу розробку проблемних модулів.
Науково обґрунтований підхід до формування змісту навчання дає змогу вважати цей підхід складовою безперервної освіти, що враховує наявний тезаурус фахівців і дозволяє задовольнити їх потреби.
Етапи вивчення та засвоєння тем, запропонованих у модулі можна представити як:
аналітичний етап - це лекційні заняття, кількість годин яких визначається індивідуальними потребами слухачів, а зміст дозволяє ввести бібліотечних працівників у головне коло проблем;
проектний етап - це лекційні, лабораторні, виїзні, практичні заняття, під час яких слухачі знайомляться з новими, нетрадиційними формами роботи, сучасними підходами до вирішення проблеми.
етап конструювання - заняття проходять у вигляді вирішення виробничих завдань, де слухачі розробляють конкретні форми роботи з метою впровадження їх у власну практичну діяльність;
контрольний етап - який надає можливості підвести підсумки набутих внаслідок вивчення модуля знань, дати оцінку умінням та навичкам.
Викладач модуля на першому етапі пропонує навчальну інформацію про інноваційні підходи до організації вказаної діяльності, про можливі раціональні нововведення, що уявляють собою комплексний процес створення та використання новацій.
Опрацьовуючи наступні запропоновані теми, слухачі мають змогу детально ознайомитись з новими, нетрадиційними формами роботи та оволодіти навичками впровадження новацій у практику різних сфер народного господарства.
Результативність проблемно-модульного навчання може бути визначена як здатність приймати участь у процесі інтегрування, перетворення власної діяльності. Слід відмітити, що у науково-теоретичному плані питання про ефективність не може замикатися лише на кінцевих результатах та змінах, що відбулися щодо рівня освіченості слухача. Поряд з цим не менш важливим є осмислення і розуміння того, яким чином досягається той чи інший результат. Основними показниками результативності проблемно-модульного навчання можна вважати наступні твердження:
слухачі, внаслідок набутих теоретичних знань, професійно розв'язувати виникаючі проблеми у межах запропонованих проблемних модулів;
рівень розвитку та набутих знань слухача підвищується, про що свідчить вихідний контроль знань;
планування і прогнозування проблемно-модульного методу базується на науковому підґрунті;
культурологічний, юридичний, економічний, управлінський аналіз набутих у процесі засвоєння модуля знань, умінь, навичок здійснюється слухачами виходячи із загальної проблеми підвищення кваліфікації;
аналіз результативності вибраних форм навчання у межах проблемного модуля здійснюється викладачем за наслідками навчання.
Проблемно-модульне навчання може викликати активність і зацікавленість у бібліотечних працівників-слухачів системи підвищення кваліфікації.
Досить важливим критерієм ефективності проблемно-модульного навчання є його перспективність. Чітке уявлення слухачем перспективності застосування набутих знань викликає в нього моральне задоволення, породжує позитивні емоції, посилює волю, надихає до практичних дій.
Великі перспективи в Україні покладаються на дистанційне навчання. Система дистанційних телекомунікацій у системі освіти має досить бідний освітній зміст та репродуктивну методику навчання. Оскільки підходи до організації дистанційного навчання учнів та студентів в Україні лише формуються, ми можемо лише уявляти, яким шляхом піде її розвиток. Тут можливі варіанти, серед яких, зокрема:
Дистанційна освіта креативного типу, основою якого будуть прогнозовані освітні продукти, створені учасниками навчання.
Індивідуальна освітня діяльність у загальноосвітньому просторі завдяки зростанню обсягу Інтернет-ресурсів різного змісту.
Застосування у якості навчальних тематично підібраних гіпертекстових матеріалів із посиланнями на локальні чи глобальні ресурси, дозволяє максимально індивідуалізувати освітню траєкторію навчання.
Інтерактивність занять, здійснюваних за допомогою електронних телекомунікацій, використання Chat-форми проведення дистанційних занять дозволяє учаснику навчання і викладачеві знаходитися одночасно у деяких віртуальних класах та вести навчання більш інтенсивно, ніж це можливо у очному навчанні.
Дистанційне навчання може бути ефективно реалізоване за допомогою E-mail, відеоконференції, створення та захисту особистих та домашніх Web-сторінок слухачів, виконання дослідницьких праць.
Відкрите спілкування за наслідками створюваної слухачами навчання освітньої продукції, можливість її демонстрації, умови для обговорення.
Дистанційні технології дозволяють розширити можливості очної освіти, збільшивши взаємну доступність віддалених учасників навчання, а також масивів навчальної інформації.
Досвід сучасного дистанційного навчання показує його величезні переваги, які обов’язково мають бути використані працівниками освіти задля власного розвитку і зростання, а також для впровадження перспективних методів навчання.
Підсумовуючи вище викладене можна підійти до висновку. Що дана проблема дослідження є актуальною на сучасному етапі, коли наша держава знаходиться на шляху розвитку, впровадження новацій для розвитку суспільства взагалі. Відповідальність за вирішення цієї та інших проблем має лягти на наші плечі, на плечі молодого покоління. Метою нашої майбутньої діяльності повинна бути спрямована на розроблення та впровадження інноваційних технологій навчання та виховання особистості, забезпечення на високому рівні соціального, економічного, наукового, культурного та духовного розвитку українського народу, нашої держави, а також підвищення та зміцнення іміджу та сприяння розвитку нашої держави - України на світових аренах.
Список використаних джерел
1. Авдиечева И.А. Современные тенденции в развитии высшего образования в США. // Вестник Моск. Ун-та. Серия 26, 1979. - №2.
2. Алексюк А.М., Аюрзанайн А.А., Підкасистий П.І., Козаков В.А. та ін. Організація самостійної роботи студентів в умовах інтенсифікації навчання: Навч. Посібник - К.: ІСДО, 1993. - 336 с.
3. Алексюк А.М. Методи навчання і методи учіння. - К.: Радянська школа, 1980. - 47 с.
4. Алексюк А.М. Педагогіка вищої школи: Курс лекцій: модальне навчання: Навчальний посібник. - К.: ІСДО, 1993. - 220 с.
5. Альферов Ю.С. Роль общественности в управлении образованием в зарубежных странах. // Педагогика. - 1994. - №3.
6. Архангельский С.И. Учебный процесс в высшей школе: Его закономерные основы и методы. - М.: Высшая школа, 1980. - 368 с.
7. Бабанский Ю.К. Оптимизация процеса обучения: общедидактический аспект. - М.: Просвещение, 1977. - 254 с.
8. Бабанский Ю.К. Оптимизация учебно-воспитательного процеса: - М.: Педагогика, 1982. - 172 с.
9. Басков Л.П. Педагогика. - М.: Знание, 1992. - 64 с.
10. Батракова С.Н. Новые педагогические технологии и культура. // Педагогическое образование для ХХІ века: Материалы науч.-практ. конф. М., 1994.
11. Белозерцев Е.П. Высшая педагогическая школа в системе непрерывного образования: Дисс. докт. пед. наук в форме науч. доклада. - Л.: лен. гос. пед. инст., 1990. - 49с.
12. Белозерцев Е.П. Педагогическое образование: реалии и перспективы // Педагогика. - 1992. - № 1-2.
13. Боголюбов В.И. О концепции развития педагогических технологий // Психолого-педагогические проблемы разработки и реализации новых образовательных технологий в подготовке учителя: Тез. респ. науч. - практич. конф. Тула, 1994. Ч.2.
14. Балдин Л.А., Грачев Б.Ф. Лекция в современном вузе: Как оценить качество лекций // Вестн. высш. шк. 1986. № 10.
15. Бондар В.І. Дидактика: ефективні технології навчання студентів. - К., 1996. - 129 с.
16. Бондар В.І. Теоретичні основи і технологія аналізу навчально-виховного процесу на уроці (дидактичний аспект). - К.: КДПІ, 1993. - 29 с.
17. Бордовский Г.А., Извозчиков В.А. Новые технологии обучения: вопросы терминологии // Педагогика. 1993. № 5.
18. Булавин В.А. Управление качеством подготовки специалистов в педагогической системе высшего образования США (критический анализ): Автореферат дисс. на соиск. учен. степени канд. пед. наук. - М.: НИИ труд. об. и проф. ориент. АПН СССР, 1982. - 15 с.
19. Владимирова М.М. Система высшего и среднего специального образования во Франции. - М., 1987. - 60 с.
20. Владислаев П.А. Система образования в европейских странах СЭВ. - М., 1989.
21. Волков К.Н. Современные методические разработки в педагогике США. - М.: "Знание", 1997. с. - 64.
22. Воробьев Н.Е. В русле актуальных проблем высшего образования в ГДР (по страницам журнала "Дас Хохшульвезн") // Вестн. высш. шк. - 1978. № 4 с. - 86.
23. Воронова Т.А. Педагогический процесс в высшей школе. - Иваново., 2001.
24. Высшее образование во Франции. - М.: Фр. орг. техн. сотрудничества, 1993. - 102 с.
25. Высшая и средняя школа за рубежом: Науч. реферативный сборник. Вып. № 1. - М., 1982. - 16 с.
26. Высшая и средняя школа за рубежом: обзорная информация. Вып. №7.: Дидактические особенности педагогической системы высшего образования США // Науч.-ислед. инст. проблем высш. шк. - М., 1980. - 36 с.
27. Галаган А.В. Подготовка управленческих кадров в системе высшего образования в США. 1978. с. - 69.
28. Георгиева Т.С. Высшая школа США на современном этапе. - М., 1989. - 144 с.
29. Говорухин В.М. Новые средства обучения и управления // Вест. высш. шк. 1978., № 5. с. - 89.
30. Гондюл В.П. Вища школа України на порозі ХХІ століття // Рідна школа, 1993. - № 5.
31. Денек К., Гитецки Я. Оптимизация принятия ришений в управлении учебным процесом вуза // Современная высшая школа. 1979. № 3.
32. Державні стандарти загальної середньої освіти України // Освіта України, 1995. - 441 с.
33. Дмитриев В.В. Критический анализ дидактической мысли в США. - М.: Педагогика, 1987. - 104 с.
34. Экономическая оценка организации учебного процеса // Алешин И.В., Бреслав Л.Б., Гинзбург А.И. - М.: НИИВШ, 1988. - 48 с. (Управление, экономика и прогнозирование развития высшей школы: Обзор. информ. / НИИВШ; вып.3).
35. Закон України “Про освіту” від 5.05.1993.
36. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії ВРУ 28.06.1996. - К.: Юрінком, 1996. - 80 с.
37. Концепція національного виховання // Освіта. - від 26.10.1994.
38. Кучма Л.Д. Країна без науки - країна без майбутнього: Виступ Президента України Леоніда Кучми на нараді з питань реформування науки, 15.02.1996. // Уряд. Кур'єр. - 1996. - 17.02. - № 32 - 33.
39. Лігоцький А.О. Тенденції розвитку світових освітніх систем: Навчально-метод. Посібник для слухачів ФПК. - К.: УАВС, 1995. - 44 с.
40. Лігоцький А.О. Теоретичні основи проектування сучасних освітніх систем. Монографія. - К.: Міносвіти України, 1995. - 47 с.
41. Лігоцький А.О. Стратегія розвитку професійної освіти в Україні: Навчально-метод. Посібник для слухачів ФПК. - К.: НАВСУ, 1997. - 37 с.
42. Лігоцький А.О. Методи і засоби вирішення завдань проектування освітніх систем нового типу: Навчально-метод. Посібник для слухачів ФПК. - К.: НАВСУ, 1997. - 44 с.
43. Лихачев Б.Т. Педагогика: Курс лекций: Учебное пособие для студ. пед. учеб. заведений и слушателей ИПК и ФПК. М.: Прометей, 1992. - 528 с.
44. Литтл Брюс А. Высшее образование в США/ Е Воронцова (пер. з англ.) - Симферополь, 1997.
45. Науковий вісник Південно-українського держ. пед. ун-т ім. К.Д. Ушинского. Вип. № 10 -11, О., 2001.
46. Научно-технический прогресс и система образования (Великобритания, США, ФРГ, Франция, Швеция). - М.: ИНИОН АН СССР, 1985. - 144 с.
47. Обидина В.В. Юридическое образование в Баварии // Государство и право. - 1997. № 7 с.66 - 70.
48. Педагогіка в опорних структурно-логічних схемах: Навч.-метод. посіб. для студ. заоч. та вечірньої форм навч. - К., 1999. - 106 с.
49. Педагогіка: Навч. посібник. - О.: ПДПУ ім. К.Д. Ушинського, 2001. - 356 с.
50. Практична педагогіка виховання: Посіб. з теорії та методики виховання. - К.; Івано-Франківськ: Плай, 2000. - 218 с.
51. Приходько М.І. Педагогіка вищої школи: Курс лекцій для магістрів. - Запоріжжя: ЗДУ, 2001. - 97 с.
52. Савченко А. Важка робота федерала. Національна академія ФБР США // Міліція України - 2000. № 11-12. с.26-29.
53. Савченко А. Національна академія ФБР, погляд очима її випускника з України // Право України. 2001. - № 3 с.122-123.
54. Собаєв О.В. Активізація пізнавальної діяльності студентів в умовах дистанційного навчання: Автореферат дис. канд. пед. наук О.В. Собаєва. М. - 1997.
55. Фіцула М.М. Педагогіка: Посіб. для студ. вищ. пед. закл. освіти. - К.: Видавничий центр "Академія", 2001. - 527 с.
56. Ягулов.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
