115536 (617567)

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла

План

Вступ

Розділ І. Розвиток та вдосконалення організаційних форм навчання в сучасній школі.

1. Урок – основна форма навчання в школі.

2. Необхідність вдосконалення уроку.

3. Нестандартний урок – один із шляхів удосконалення форм організації навчання.

   1. Поняття про нестандартний урок.

   2. Система нетрадиційних уроків.

   3. Інтегровані уроки, їх особливості.

4. Взаємозв’язок нетрадиційних і традиційних форм навчання в сучасній школі.

Розділ ІІ. Дослідно-експериментальна робота по вивченню ефективності застосування нетрадиційних типів уроків під час практики.

2.1 Аналіз проведення нестандартних типів уроків вчителями Аннівської неповної середньої школи І-ІІ ступенів.

2.2 Аналіз проведеного експерименту щодо ефективності нестандартних типів уроків.

Висновки.

Література.

Додатки.

Вступ

Розвиток сучасного суспільства підвищує вимоги суспільства до рівня освіти й виховання кожної людини. У цих умовах дедалі актуальніше стає формування у людей творчого потенціалу, активної життєвої позиції. Для успішного досягнення мети людина повинна мати необхідний обсяг знань. Людина не повинна застосовувати будь-які усталені шаблони, а має мислити, розвивати своє мислення.

У законі України „Про загальну середню освіту” зазначено, що освіта має бути спрямована на забезпечення всебічного розвитку особистості. Реалізацію цього завдання можна забезпечити за умови здійснення творчого підходу. Оновлення цілей, завдань і змісту у напрямі особистісно-зорієнтованого навчання у 12-річній школі вимагає дослідження впливу різних технологій навчання та зміни в структурі навчального процесу сучасної школи, дослідження умов застосування технологій на підвищення навчальних досягнень учнів.

Завдання вчителя полягає в тому, щоб вивчити особливості дитини та орієнтуватися на загальні завдання формування особистості дитини, які випливають з Концепції загальної середньої освіти та Державного стандарту початкової загальної освіти, а також спираються на конкретні програми навчання і виховання, створюють для кожного учня оптимально-сприятливі умови для його всебічного розвитку. Для здійснення цієї мети потрібно підвищити ефективність уроку різними способами і засобами навчання.

Важливим способом підвищення ефективності уроку є багатоманітність видів діяльності на уроці. К.Д.Ушинський казав, що дитина потребує діяльності без зупинки і втомлюється не діяльністю, а її одноманітністю, односторінньою формою. Особливо важливо дотримуватися цієї вимогливості в початковій школі. Молодші школярі засвоюють знання краще, якщо на уроці чергуються різноманітні і недовготривалі види роботи, а ще краще якщо навчання проходить в формі казки, подорожі, гри, тобто за принципом „навчання – гра”, „гра – навчання”.

Об’єкт дослідження: нестандартні уроки в навчально-виховному процесі в початковій школі.

Предмет дослідження: уроки математики та читання.

Мета дослідження: дослідити ефективність впливу нестандартних уроків на навчально-виховний процес в сучасній школі.

Завдання дослідження:

1. Вивчити психолого-педагогічну літературу з проблеми дослідження.

2. Показати необхідність застосування нестандартних уроків в навчально-виховному процесі.

3. Теоретично обґрунтувати, експериментально підтвердити позитивний вплив нестандартних уроків на навчально-виховний процес.

Гіпотеза дослідження: використання нестандартних уроків у навчальному процесі сприяє підвищенню рівня активності та засвоєння знань, умінь і навичок.

Розділ І. Розвиток та вдосконалення організаційних форм навчання в сучасній школі

1.1 Урок – основна форма навчання в школі

На сучасному етапі розвитку школи в основному використовується класно-урочна система навчання, класно-урочну систему навчання можна описати і дати певне визначення поняттю „урок”. [21, c.160-161].

Урок – це форма організації навчання з групою дітей одного віку, постійного складу, які навчаються по твердому розкладу з однаковою для всіх програмою навчання. [12, c.300-301].

Урок має свої особливості:

1) урок є завершальною та обмеженою в часі частиною навчального процесу, під час якого розв’язуються певні навчально-виховні завдання;

2) кожен урок включається в розклад і регламентується в часі та за обсягом навчального матеріалу;

3) на відміну від інших форм організації навчання, є постійною формою, що забезпечує систематичне засвоєння учнями знань, умінь і навичок;

4) відвідування уроків обов’язкове для всіх учнів, тому вони вивчають систему знань, поділених поурочно, в певній логіці;

5) є гнучкою формою організації навчання, яка дає змогу використовувати різні методи, організовувати фронтальну, групову та індивідуальну навчальну діяльність учнів;

6) спільна діяльність учителя і учнів, а також спілкування великої сталої групи учнів, створює можливості для згуртування колективу дітей;

7) сприяє формуванню пізнавальних якостей особистості. [21, c.162-163].

Кожна година-урок, на думку Я.А. Коменського, мала становити з боку організації та змісту занять єдине ціле. Він накреслив таку структуру уроку: читання й повторення учителем нового матеріалу; повторення його учнями за допомогою книги; повторення без книги.

Наприкінці уроку за необхідне дати можливість учням ставити запитання до вчителя. Справедливо твердив, що якість уроку залежить від учительського уміння проводити його. [17,c. 129-130].

Кожен урок має свою структуру, яка залежить від мети уроку. Структура уроку – це відношення і взаємодія частин уроку, які відмінні своїми задачами і характером діяльності вчителя і учнів.

В залежності від провідної дидактичної задачі і структури уроку, уроки поділяють на такі типи:

1) комбіновані уроки – де вчитель пояснює, закріплює, повторює, контролює;

2) уроки вивчення нового матеріалу;

3) уроки закріплення знань, умінь, навичок;

4) уроки вправ і практичних робіт;

5) уроки узагальнюючого повторення (узагальнюючі уроки);

6) лабораторні уроки;

7) уроки контролю, перевірки і оцінки знань учнів.

Під типом уроку розуміють урок, який відповідає для всієї групи уроків, які мають загальні учбові задачі і початкову структуру. [2, c.99-100]. Але бувають і інші види учбової діяльності, які важко включити в таку класифікацію, наприклад заняття на пришкільному участку, екскурсії, вступні уроки, виведення законів і правил, контрольні уроки і т.д. [3, c.98-99].

1.2 Необхідність вдосконалення уроку

Якщо оглянути публікації минулих років присвячені уроку, то зустрінемося з термінами “удосконалення”, „модернізація”, „оптимізація”, а сьогодні педагоги шукають виходу із застійних штампів минулого, цих нескінчених „удосконалень”, що являли собою косметичні ремонти старого. Тому потрібно ввести щось нове, переломне, і однією з виразних тенденцій оновлення школи став пошук нестандартного уроку, і цим займається саме творчий вчитель тому, що він є постійним шукачем шляхів вдосконалення уроку. [11, c.65-66]. Такі пошуки спрямовані на розв’язання навчально-виховних завдань, передусім на підвищення виховної ролі уроку, використання змісту навчального матеріалу для формування національної самосвідомості учнів, формування в них моральних, правових, трудових, естетичних якостей особистості.

Великої уваги набула проблема активізації пізнавальної діяльності на уроках з використанням активних методів навчання, виконання учнями різних видів самостійної роботи, творчих і дослідницьких завдань.[21, c.168-169].

З приходом дитини до школи розпочинається новий етап у розвитку різних форм її спілкування. Учень першого класу потрапляє в атмосферу учіння, тоді як дошкільником цілий день проводив у грі. І спілкування дітей поступово набуває якісно нового змісту, бо для цього виникають нові умови: з’являється необхідність засвоювати нові поняття з різних навчальних дисциплін, опановувати нову інформацію, робити спроби застосовувати її під час вироблення нових дій та навичок.[9, c.11]. Однотипність уроку викликає у дітей втому і якщо педагог більше розповідає сам, то знижується зворотній зв’язок, тому необхідно впроваджувати нові нестандартні форми навчання, де навчання проходить у вигляді змагання або гри, де дитина є головним героєм уроку. Таким чином вчитель має можливість урізноманітнювати форми роботи, поглиблювати знання і залучати до активної роботи якомога більше учнів. [4, c.6-8]. І це на думку багатьох педагогів не є нехтуванням змісту освіти. Зрозуміло, чималий процент педагогів не можуть дати відповіді за всіх. Так само не може зробити і сучасна педагогіка, однак нестандартний урок, як своєрідне педагогічне вище бурхливо розвивається, постійно набуває нових рис.[16, с.351-352].

Навряд чи варто нагадувати, що ще з часів Я. А. Коменського урок є основною формою навчання в школі. Простежуючи історію його розвитку, можна побачити, що нестандартні заняття виникали тоді, коли в суспільстві відбувалися кардинальні зміни, реформи. [11,c.65-66].

1.3 Нестандартний урок – один із шляхів удосконалення форм організації навчання

1.3.1 Поняття про нестандартний урок

Найкраще і вдале визначення нестандартного (нетрадиційного) уроку дав відомий російський педагог І. П. Підласий. Він казав, що нестандартний урок – це імпровізоване учбове заняття, яке має нетрадиційну (невстановлену) структуру, а структура уроку прямо залежить від типу уроку, бо структура уроку – це сукупність, послідовність і зв’язок елементів (етапів), з яких він складається. Якщо нестандартний урок не матиме певної структури, то навчальний процес буде стихійним. В той же час структура повинна бути гнучкою, динамічною, яка відповідає меті, змісту уроку, віку і рівню розвитку учнів, методам і прийомам роботи. Аналіз педагогічної літератури дав змогу виділити більше сотні типів нетрадиційних уроків. Наприклад: урок-КВК, урок-подорож, урок-дискусія, урок-диспут, урок-семінар і багато інших.[8, с.192-193].

Звісно, нестандартні уроки незвичайні по задуму, структурі, організації, методиці проведення, більше подобаються дітям, ніж постійні за структурою і режимом роботи уроки. Тому практикувати такий вид діяльності потрібно кожному вчителеві. Але перетворювати нетрадиційні уроки на головну форму роботи не потрібно, із-за відсутності серйозної праці, багато витраченного часу, невисокої продуктивності і т.д. [13, c.384-385].

Особливість нестандартних уроків полягає в такому структуруванні змісту і форми, яке викликало б інтерес в учнів, сприяло їх оптимальному розвитку і вихованню. [1, c.34-35].

Успіх організації нестандартного уроку під час розв’язання проблемної ситуації на етапі засвоєння нових знань чи виконання завдань на етапі застосування набутих знань на практиці залежить від того, як засвоєнні прийоми спілкування, розвинута техніка мовлення, мовленнєвий етикет, уміння володіти своїм організмом: міміка, жести, погляд, постава, манера триматися під час розмови, зустрічі і т.д. А саме такі якості допомагають будь-який урок зробити нетрадиційним. При цьому відпадає потреба спеціально готувати „відкриті”, зовнішні нестандартні уроки, позбавлені внутрішнього змісту, які звичайно готують для перевіряючих, репетируючих як звичайнісіньке шоу.[9, c.12-13].

1.3.2 Система нетрадиційних уроків

Нестандарті уроки складають цілу систему. Нестандартні уроки за структурою, способом проведення, особливостями поділяють на:

1. Уроки змістової спрямованості. Їх основним компонентом є взаємини між учнями, засновані на змісті програмного матеріалу – уроки-семінари, уроки-конференції, уроки-лекції, уроки-контрольні роботи.

2. Уроки міжпредметні. Мета їх – „спресувати” споріднений матеріал кількох предметів.

3. Уроки змагання. (Уроки-КВК, уроки-аукціони, уроки-турніри, уроки-вікторини, уроки-конкурси). Передбачають поділ дітей на групи, які змагаються між собою, створення експертної групи, проведення різноманітних конкурсів, оцінювання їх результатів, нарахування певної кількості балів за правильність і повноту відповідей.

4. Уроки суспільного огляду знань. ( Уроки-творчі звіти, уроки-заліки, уроки-експорт-екзамени, уроки-консультації, уроки-взаємонавчання, уроки-консиліуми). Особливості цих уроків полягають в опрацюванні найскладніших розділів навчальної програми, відсутності об’єктивності при оцінюванні (експертами виступають учні, дорослі, батьки). Вони спонукають до активної самостійної пізнавальної діяльності вивчення дадаткової літкратури. Проводять її вкінці чверті, семестру, року.

5. Уроки комунікативної спрямованості. (Уроки-усні журнали, уроки-діалоги, уроки-роздуми, уроки-диспути, уроки-пресконференції, уроки-репортажі). Передбачають використання максимально різноманітних мовних засобів, самостійне опрацювання матеріалу, підготовку доповідей, виступи перед аудиторією, обговорення, критику або доповнення опонентів. Сприяють розвитку комунікативних умінь, навичок самостійної роботи, перетворює малоцікаве повторення на захоплююче зіставлення точок зору.

6. Уроки театралізовані. (Уроки-спектаклі, уроки концерти, кіно-уроки, дидактичний театр). Проводять їх у межах діючих програм, передбачених навчальним планом, викликають емоції, збуджують інтерес до навчання, спираючись переважно на образне мисленя, фантазію, уяву учнів.

7. Уроки подорожування, дослідження. (Уроки-пошуки, уроки розвідки, уроки-лабораторні дослідження, уроки-заочні подорожування, уроки-експедиційні дослідження, уроки-наукові дослідження). Ці уроки зацікавлюють дітей, чиї інтереси мають романтичну, фантастичну спрямованість. Пов’язані з використанням ролей, відповідним оформленням, умовами проведення, витівками.

8. Уроки з різновіковим складом учнів. Їх проводять з учнями різного віку, спресовуючи у різні блоки матеріал одного предмету, що за програмою вивчається у різних класах.

9. Уроки ділової, рольової гри. (Уроки-суди, уроки-захисти дисертацій, уроки ”Слідство ведуть знавці”, уроки- імпровізації, уроки-імітації). Передбачають виконання ролей за певним сценарієм, імітацію різнопланової діяльності, життєвих явищ. Особливо цінною є навчальна гра для школярів молодших класів, у яких конкретне образне мислення переважає над абстрактним. Проте деякі вчені вважають, що навчальні ігри дегуманізуюче впливають на учнів, оскільки дають можливість маніпулювати життям інших людей без одночасного підкорення системі стимулюючих імпульсів, яка існує в реальному житті. В іграх єдиним стимулюючим початком є боязливість бути низько оціненим товаришами або педагогом. Багато хто з педагогів недооцінює дидактичний ефект навчальних ігор, хоча і визначає їх роль у підтриманні в учнів пізнавального ентузіазму.

10. Уроки-драматизації. (Драматична гра, драматизація розповіді, імпровізована робота у пантоміміці, тіньові п’єси, п’єси з ляльками і маріонетками, усі види непідготовленної драми – діяльність, де неформальна драма створюється самими учасниками гри). Уроки спрямовані на розвиток співробітництва і єдності у навчальній групі. Драматизація є засобом надання навчальному матеріалу і навчальному процесу емоційності. Забезпечує міжпредметні зв’язки з літературою, історією, предметів естетичного циклу тощо. Проте деякі педагоги застерігають від надмірного захоплення дратизацією, зокрема, при вивченні історії, що може зашкодити серйозному аналізу історичних подій.

11. Уроки-психотренінги. Спрямовані на розвиток і корекцію дитячої психіки, на виховання індивідуальності, цілісної та багатогранної особистості. Використовують їх при навчанні дітей різного віку. Психотренінги загострюють сприйняття, поліпшують розумову діяльність. Навчання прийомів самоконтролю, самоорганізації, самодисципліни, розвиток активності сприяють психокорекції особистості.

12. Уроки на інтегративній основі. (Уроки-комплекси, уроки- панорами). Їм властиве викладання матеріалу кількох тем блоками, розгляд об’єктів, явищ в їх цілісності та єдності. Проводять такий урок кілька вчителів, один з яких ведучий. Поєдують різні предмети: історію та музику, географію та іноземну мову тощо.[6, c.333-335].

1.3.3 Інтегровані уроки, їх особливості

Характеристики

Тип файла документ

Документы такого типа открываются такими программами, как Microsoft Office Word на компьютерах Windows, Apple Pages на компьютерах Mac, Open Office - бесплатная альтернатива на различных платформах, в том числе Linux. Наиболее простым и современным решением будут Google документы, так как открываются онлайн без скачивания прямо в браузере на любой платформе. Существуют российские качественные аналоги, например от Яндекса.

Будьте внимательны на мобильных устройствах, так как там используются упрощённый функционал даже в официальном приложении от Microsoft, поэтому для просмотра скачивайте PDF-версию. А если нужно редактировать файл, то используйте оригинальный файл.

Файлы такого типа обычно разбиты на страницы, а текст может быть форматированным (жирный, курсив, выбор шрифта, таблицы и т.п.), а также в него можно добавлять изображения. Формат идеально подходит для рефератов, докладов и РПЗ курсовых проектов, которые необходимо распечатать. Кстати перед печатью также сохраняйте файл в PDF, так как принтер может начудить со шрифтами.

Список файлов курсовой работы