115536 (617567), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Один з найкращих спроб вдосконалення уроку є нестандартні уроки з інтегрованою основою, які спрямовані на творчий пошук, всебічний розвиток особистості кожного школяра зокрема. Метою уроків, побудованих на інтегрованому змісті, має бути різнобічне вивчення певного об’єкта, явища і т.д.

Інтегровані уроки – це уроки, де матеріал вивчається блоками з декілька предметів. Наприклад, математика і природа, трудове навчання і малювання, письмо і читання і т.д.

Інколи деяким педагогам важко виявити різницю між інтегрованим уроком і уроком, де використовується між- предметні зв’язки. Насамперед треба знати , що міжпредметні зв’язки передбачають включення в урок запитань і завдань з матеріалу інших предметів. І ці завдання мають допоміжне значення. Це окремі короткочасні елементи уроку, які сприймають глибокому сприйманню і осмисленню понять, що вивчаються.[20, c.88-89].

Інтеграція навчання (від латинського integer – повний, цілісний) може дати ефект лише за умови, коли сам вчитель виявить свій творчий підхід до вивчення кожної теми зокрема, так і всього навчального матеріалу в цілому. Вчителю слід завчасно проаналізувати календарне планування, зіставити теми з усіх предметів програми, дібрати теми, близькі за змістом або метою використання. Інтеграція уроків дає змогу вивчати весь навчальний матеріал у певному міжпредметному зв’язку з допомогою учнів, а самі уроки при цьому не будуть дублюватись. [7, c.46-47].

Враховуючи конкретність мислення молодших школярів, нестійкість їх уваги, важливе значення надається таблицям і опорам для проведення інтегрованих уроків. Це, як правило, матеріал багаторазового використання. Тому наочність можна застосувати і під час тематичного узагальнення і повторення. Саме такі таблиці-опори допомагають вчителеві проводити у першому класі уроки, які тематично об’єднанні навколо одного чи кількох близьких понять. Уроки інтегрованого змісту слід проводити здебільшого як вступні до теми або узагальнюючі уроки. До цих уроків вчителю слід заздалегідь готувати учнів, налаштовувати дітей на сприймання, на відповідні враження, активізуючи словник, інтерес до певної теми.[18, c.80-89].

Деякі методисти схильні вважати, що інтеграція – зовсім не нове явище у початковій школі, адже ще К. Д. Ушинський шляхом інтеграції письма і читання створив синтетичний метод навчання грамоти.[22, с.346-347].

Блискучим прикладом проведення інтегрованих уроків був В. О. Сухомлинський. Саме його „уроки мислення в природі”, які він проводив у Павлишській школі для 6-річних учнів. Це, на наш погляд, – інтеграція основних видів пізнавальної діяльності (спостереження, мислення, мовлення) з метою навчання, виховання і розвитку дітей 6-7 років. Цікаво, що характерною рисою початкової школи більшості закордонних країн стало навчання за інтегрованими курсами. Так, читання, письмо, усне мовлення об’єднанні в мистецтво мовлення; відомості з географії, громадянства – у суспільствознавство; відомості з фізики, хімії, біології, астрономії – у природознавство. Методичне проведення інтегрованих уроків потребує дуже високого професіоналізму й ерудиції вчителів. [19, c.293-294].

Досвід проведення інтегрованих уроків ще невеликий. Якщо вони змістовні, цілеспрямовані, то вносять у звичайний хід шкільного життя новизну, певною мірою знімають суворі кордони предметного викладання і допомагають дітям емоційно і системно сприймати деякі поняття, явища. [15, c.45-47].

1.4 Взаємозв’язок традиційних і нетрадиційних форм організації навчання в сучасній школі

Перетворення наукових істин у живий досвід творчої праці – це найскладніша сфера зіткнення науки з практикою. Творчість педагогічної праці і практики здійснюється в ефективному застосуванні уже створеного досвіду в освоєнні нових розробок, в умінні розвивати ідею, реалізовувати в конкретних умовах, бачити варіанти у вирішенні однієї і тієї ж проблеми, застосувати досвід інших, створювати свій і так далі до нескінченного пошуку ідеального варіанту роботи з дітьми, як вихованцями і учнями.[14, c.2-3].

Основні риси відмінності стандартних і нестандартних уроків є:

• структура уроку. У стандартних уроках структура уроку постійна, майже незмінна, а в нестандартних уроках – різноманітна, залежить від типу уроку і способу проведення.

• Мотивація навчання. У стандартних уроках мотивація навчання проводиться по принципу „вчу, бо треба знати”, а в нестандартних уроках мотивація навчання проводиться по принципу „вчу, бо треба допомогти казковому герою” або „вчу, бо потрібно перемогти суперників у конкурсі” і таке інше. В даному випадку мотивація навчання іде підсвідомо і без всяких примусів до навчання.

• Спосіб проведення. Навчання, яке ведеться за допомогою нестандартних уроків, проводиться як певний „шаблон” серії уроків, де іноді можуть зустрічатися ігрові моменти в залежності від особливостей вчителя, а нестандартний урок може пройти під величезною ігровою ситуацією на протязі усього уроку. І кожен нетрадиційний урок не буде схожий на попередній, бо він немає встановленної структури.

• Новий спосіб навчання. Стандартні уроки вивчають матеріал одного предмету та інколи можуть з’являтися між- предметні зв’язки, а нестандартні уроки можуть вивчати матеріал блоками кількох предметів, (наприклад, інтегровані уроки).

• Кількість класів. Нестандартні уроки дають можливість провести урок з двома класами одночасно (Наприклад: змагання між двома паралельними класами „Юний математик”), або з учнями різного віку.

• Розвиток нових умінь. За допомогою нестандартних уроків можна розвивати психічні процеси, (наприклад, психічні тренінги на розвиток уваги, пам’яті та інше), акторські здібності та інше.

• Продуктивність праці. Цей вид діяльності краще активізує увагу дітей і вони не так втомлюються при проведенні таких уроків.[10, с. 350]. Відмінність типів уроків полягає у різносторонності підходів до проведення уроків, для здійснення загально-навчальної мети.[5, c.78].

Розділ ІІ. Дослідно-експериментальна робота по вивченню ефективності застосування нетрадиційних типів уроків під час практики.

2.1 Аналіз проведення нестандартних типів уроків вчителями Аннівської неповної середньої школи І-ІІ ступенів

Дослідно-експериментальна робота проходила в Аннівській неповній середній школі І-ІІ ступенів. Опитування вчителів здійснювалось за допомогою анкети (Додаток №1). Анкетування проводилось серед вчителів початкових і середніх класів – це чотири вчителя середніх класів: вчителі фізики та математики, біології, російської мови та літератури, історії; і чотири вчителя початкових класів (з 15 вчителів школи обпитувалось 8).

В ході аналізу зібраних анкет виявилось, що всі вчителі розрізняють поняття „нестандартний урок” і „позакласний захід”, серед них 75% мають правильне уявлення про нестандартний урок. Щодо ставлення вчителів до проведення нестандартних уроків в процесі навчання, то 87,5% з них позитивно відносяться до цього прийому роботи, а 12,5% активно використовують нестандартні уроки в своїй роботі, і всі вони вважають, що використання нестандартних уроків позитивно впливає на ефективність навчально-виховного процесу.

Пропорції використання нестандартних уроків серед простих традиційних уроків у своїй практиці серед анкетованих вчителів виявилось:

12,5% – використовують нестандартні уроки 2-3 рази на тиждень;

37,5% – один раз на тиждень, і то не завжди, в залежності від свят і можливості вчителя;

50% – опитуваних вчителів використовують нестандартні уроки в своїй практиці 1-2 рази на півроку.

Знання з кількості нестандартних уроків дали такі результати:

12,5% – до 5 типів нестандартних уроків;

62,5% – до 10 типів нестандартних уроків;

12,5% – до 15 типів нестандартних уроків.

У своїй практиці використовують:

75% – по 3-5 типів нестандартних уроків (в основному – уроки-казки, уроки-подорожі, ігри, змагання);

12,5% – до 7 типів нестандартних уроків (зазначені вище та уроки-диспути, конференції, лекції, юридичні хокеї, круглі столи). Всі вчителі вважають, що найчастіше нетрадиційні уроки повинні використовуватися в початковій школі найчастіше ніж в середніх чи старших класах.

В процесі досліду виявилося, що відношення вчителів до інтеграції уроків математики і природознавства в початковій школі складає:

50% –позитивно відносяться до такого способу (серед цих вчителів 37,5% є вчителі початкових класів, які мають певний досвід у проведенні інтегрованих уроків з учнями початкових класів);

25% – індиферентно відносяться до інтеграції навчання предметів математики та природознавства в сучасній початковій школі;

25% – не змогли дати відповіді на поставлене запитання.

На думку вчителів, для покращення рівня підготовки майбутніх вчителів у вищих навчальних закладах щодо майстерного використання дидактичних технологій у практиці початковій школі потрібно:

– більше залучати студентів до пошуку методичних рекомендацій;

– збільшити кількість теоретико-методичних занять;

– приділяти увагу методикам проведення нестандартних уроків і збільшити кількість практичних занять;

– детальніше вивчати методики вчителів-новаторів.

Стимулювати таку діяльність вчителів безпосередньо у школі: всіма видами заохочень, матеріальним забезпеченням, методичними рекомендаціями щодо проведення нестандартних уроків, комп’ютеризацією і сучасними технічними засобами навчання.

У ході інтерв’ю з вчителькою першого класу з’ясувалось, що вона індиферентно відноситься до впровадження нестандартних уроків у початкових класах. За дні спостереження (на початку і в останній день практики) спостерігалося, що два уроки з предметів: „Основи здоров’я” і „Математика” були нестандартними, але вчитель дуже часто використовував ігрові ситуації на уроках, майже завжди.

2.2 Аналіз проведеного експерименту щодо ефективності нестандартних типів уроків

Експеримент по ефективності нестандартних уроків в початковій школі проводився в Аннівській неповній середній школі І-ІІ ступенів у першому класі, де навчається 21 учень. Ефективність нестандартних уроків оцінювалась по таким критеріям: ступінь засвоєння матеріалу, активність і увага учнів. Робота проводилась в три частини:

І частина – констатуюча. Оцінка знань і активність учнів на початку практики (перший день спостереження).

ІІ частина – початок експериментальної роботи. Оцінка, перевірка знань і активність учнів через два тижні роботи з ними при активному застосуванні нестандартних уроків.

ІІІ частина – заключна. Де була проведена контрольна робота.

При проходженні переддипломної практики ми проводили нестандартні уроки з предметів:

– математики:(додаток №__) урок-гра „Ліпимо снігову бабу”, урок-заочна подорож „Країна Шісляндія”, урок-гра „Їжачок”, урок-усний журнал „Магічна сімка”, урок-гра „Квітка-семицвітка”, урок-заочна подорож „До бабусиного саду і огороду”, урок-подорож до „Країни чудес”.

– читання: (додаток №__) урок-гра „Чарівна буква Ю”; урок-лабораторія.

Активність учнів.

До використання нестандартних уроків в навчально-виховному процесі (перший день практики – спостереження за роботою вчителя) маємо такі результати з активності учнів: (додаток №__).

математика

високий ступінь – (4-5 рази) 10%;

середній ступінь – (2-3 рази) 25%;

низький ступінь – (0-1 раз) 65%.

читання

високий ступінь – (4-5 рази) 5%;

середній ступінь – (2-3 рази) 60%;

низький ступінь – (0-1 раз) 35%.

Це перша частина експериментальної роботи (додаток №__). Спостереження фіксувалось шляхом відмітки знаком „+” за кожну підняту руку. Через два тижні знову проводимо аналогічну роботу (друга частина експерименту – додаток №__), яка дала такі результати: (додаток №__)

математика

високий ступінь – (4-5 рази) 10%;

середній ступінь – (2-3 рази) 35%;

низький ступінь – (0-1 раз) 55%.

читання

високий ступінь – (4-5 рази) 15%;

середній ступінь – (2-3 рази) 50%;

низький ступінь – (0-1 раз) 35%.

Результатом третьої частини експериментальної роботи, яка в свою чергу була проведена шляхом відмітки знаком ”+” за кожну підняту руку чи правильну відповідь (додаток №__), були: (додаток №__)

математика

високий ступінь – (4-5 рази) 25%;

середній ступінь – (2-3 рази) 20%;

низький ступінь – (0-1 раз) 55%.

читання

високий ступінь – (4-5 рази) 35%;

середній ступінь – (2-3 рази) 35%;

низький ступінь – (0-1 раз) 30%.

В кінці практики робимо висновок і складаємо графік активності учнів при використанні нестандартних уроків на практиці (додаток №__). Аналізуючи отриманий графік, можна зробити висновок:

– високий ступінь активності учнів за час практики з 10% підвищився до 25% – з математики; з 5% підвищився до 35% з читання.

– середній ступінь активності учнів за час практики з 25% підвищився до 35%, а потім активність зменшилась до 20% – з математики (це можна пояснити тим, що діти втомилися, бо це для них незвичне); з 60% зменшився до 35% – з читання (тому що більшість учнів „перейшли” до високого ступеня активності).

Характеристики

Список файлов курсовой работы