115128 (617425), страница 5
Текст из файла (страница 5)
Проектування технологій формування орієнтованої основи діяльності (ООД) включає вибір типу навчання, його структурних елементів, а також методів і прийомів їхньої реалізації.
Відомо три типи навчання:
-
неповна ООД (перший тип),
-
повна ООД у конкретному вигляді (другий тип),
-
повна ООД у загальному виді (третій тип).
Елементами ООД є:
-
Образ кінцевого продукту або представлення про кінцевий результат (у теоретичному навчанні - це відповіді до завдань і задач, опис результатів, схеми, графіки, а в практичному - деякі зразки, макети, моделі);
-
Об'єкт перетворення або матеріал для діяльності (у теоретичному навчанні-це умови задач, завдань, питання, сформульована проблема, а в практичному-заготівлі, матеріали, площадки для монтажу, пристрою, який варто відремонтувати і т.д.);
-
Засоби діяльності (інструменти, інструкції і креслення, карти, таблиці, алгоритми і формули розрахунку, обґрунтування, теорії, висновки);
-
Технологія діяльності або представлення про способи її здійснення (склад прийомів, послідовність їхнього виконання, представлена у формі карт, таблиць, навчальних елементів, методики вибору, порядку рішення, вказівок і інструкцій).
Неповна ООД характеризується тим, що викладач, представляючи навчальний матеріал, показує вихідні дані, зразок кінцевого продукту, але не пояснює виконавчу частину дії. Навчання здійснюється методом «проб і помилок», досить повільно.
Повна ООД у конкретному виді характеризується наявністю всіх умов, необхідних для правильного здійснення діяльності, що подаються у виді готового алгоритму діяльності в приватній формі, стосовно деякої задачі.
Повна ООД у загальному виді буде тоді, коли викладачем не даються готові орієнтири, а пояснюються лише принципи їхнього формування. Цей тип навчання має повний склад, орієнтири представлені в загальному виді, характерному для цілого класу явищ. У кожному конкретному випадку ООД при III типі навчання складається суб'єктом (тим, кого навчають,) самостійно за допомогою загального методу, що йому дається. У цьому випадку діям властива чіткість, швидкість, безпомилковість, стійкість, ширина переносу.
Варто сказати, що вибір першого типу навчання, як правило, здійснюється в тому випадку, коли мається резерв навчального часу, матеріал або може бути засвоєний самостійно, або не має професійної значимості (тобто не передбачене відпрацьовування конкретних навичок).
Другий тип навчання досить розповсюджений у системі ПТО. У результаті його використання учні подібно «зайцеві на барабані» здатні виконувати приватні дії. Вибір цього типу навчання доцільний у тому випадку, коли в рамках деякої теми вивчається незалежна від тих або інших ситуацій діяльність, або конкретні марки устаткування.
Третій тип навчання використовується переважно у вищих навчальних закладах, коли видаються загальні алгоритми, характеристики, які учні самостійно переломлюються під змінюючи одна одну ситуації.
Виходячи з аналізу групи треба вибрати другий тип навчання.
Вибір способів формування ООД наведений у таблиці 2.4.
Найменування теми | Цілі навчання | № рівня | Методи викладу | Наочні посібники |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
Загальні відомості про контрольно- вимірювальні прилади | Знати визначення КВП, давать характеристику параметрів КВП.Давати визначення точністі вимірювання. Знати класи точності КВП. Знати складові частини КВП. | 2 | Розповідь, пояснення, демонстрація. | Підручники з метрології, плакати. |
Електродинамічні, електростатичні, термоелектричні прилади | Давати визначення електродинамічни,електростатичним, термоелектричним приладам, знати іх класи точності, знати призначення приладів. | 2 | Розповідь, пояснення, ілюстрації | Підручники з метрології, плакат «Конструктивні елементи електродинамічних, електростатичних, термоелектричних приладів» |
Електромагнітні, магнітоелектричні, комбіновані прилади | Давати визначення електромагнітним, магнітоелектрични, комбінованим приладам, знати іх класи точності, знати призначення приладів. | 2 | Розповідь, пояснення, ілюстрації | Підручники з метрології, плакат «Конструктивні елементи електромагнітних, магнітоелектричних, комбінованих приладів» |
Амперметр, ватметр, вольтметр | Давати визначення амперметра, ватметра, вольтметра, знати іх класи точності, знати призначення цих приладів. | 2 | Розповідь, пояснення, ілюстрації | Підручники з метрології, плакат «Конструктивні елементи амперметра, ватметра, вольтметра» |
Частотометр, осцилограф, омметр | Давати визначення частотометра, осцилографа, омметра,знати іх класи точності, знати призначення цих приладів. | | Розповідь, пояснення, ілюстрації | Підручники з метрології, плакат «Конструктивні елементи частотометра, осцилографа, омметра» |
2.5 Проектування технологій формування ВД
Головна закономірність процесу засвоєння дійсності в тім, що пізнавальна діяльність і введенні в неї знання здобувають розумову форму, стають узагальненими не відразу, а по черзі, пройшовши через ряд етапів. Якщо викладач будує процес навчання з урахуванням їх послідовності, він істотно підвищує можливість досягнення мети всіма учнями якості дії, що слід сформувати, заздалегідь проектуються і закладаються в оперативну мету навчання: не тільки відомо які дії формувати, але і з якими загальнозначущими якостями. Ці якості докладно описані в характеристиці мети її еталонах, що включають зовнішні умови, результат і критерії оцінки дій, які слід сформувати.
При цьому, поряд з конкретними якостями описуваних дій у меті навчання, існують загальновизнані якості, що повинні бути задані будь-яким діям, якщо ми хочемо навчити людину реальній діяльності. До яких загальновизнаним якостям відносяться: розумність, усвідомленість, узагальненість, критичність, освоєння і надійність дії. Забезпечення перерахованих якостей сформованої дії перешкоджає виникненню спокуси бездумного копіювання заданого або показаного зразка, огороджує від небезпеки сповзання до механічного натаскування на будь-яких шаблонах, формує гнучкого, здатного пристосовуватися до будь-яких умов, фахівця.
У теоретичному навчанні, як і в практичному, формування діяльності здійснюється поетапно. При цьому кожний з даних етапів має свою мету, для реалізації якої існують визначені способи навчання. В таблиці приведена загальна характеристика способів навчання, що представлені через методи навчання й опис діяльності викладача стосовно до кожного з етапів формування діяльності.
Одним з головних способів виконання дій у рамках теоретичного навчання є рішення задач. На кожнім з етапів засвоєння задачі виконують різноманітні функції. Наприклад, на етапі виконання матеріалізованих дій, задачі служать для цілей створення початкової мотивації діяльності; на етапі ознайомлення з ООД вони сприяють активному розкриттю цієї діяльності, на етапі виконання діяльності вони формують необхідні характеристики дії (міцність, гнучкість, точність, узагальненість і т. ін.)
До всіх задач і завдань пред'являється ряд вимог. Перше з них - це розрахунок тільки на нову діяльність, оскільки всі інші дії були засвоєні раніше. Друге - це відповідність задач етапові засвоєння, тобто в умові задач повинні знайти відображення мета і її характеристики.
Рішення задач має важливе значення при вивченні технічних дисциплін:
-
задачі дозволяють конкретизувати знання учнів, допомагають побачити застосування загальних законів і закономірностей на практиці;
-
рішення задач сприяє більш глибокому і міцному освоєнню законів, закономірностей, розвиває логічне мислення, виробляє навички самостійної роботи, підвищує інтерес до предмета;
-
при рішенні задач здобувається ряд додаткових навичок (запис умови, ходу рішення, аналіз фізичного змісту, використання довідкової літератури, застосування систем одиниць СВ і т. ін.);
-
задачі є самою доцільною формою побудови навчального матеріалу.
Вибір технологій формування ВД вказані у таблиці 2.5.
Таблиця 2.5.- Вибір технологій формування ВД.
Найм. розділу | Цілі навчання | Рівень | Вибраний спосіб закріплення знань, умінь | ||
Метод | Форма | Засоби | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
Загальні відомості про контрольно- вимірювальні прилади | Закріпити знання. Давати визначення КВП, характеризувати параметри КВП.Знання про класи точності вимірювання. Знання про складові частини КВП | 22, 3 | Рішення задач | Індивідуальна | Умови задачі в додатку А |
Електродинамічні, електростатичні, термоелектричні прилади | ЗакріпитиДавати визначення електродинамічним, електростатичним, термоелектричним приладам, знання іх класів точності, знання про місце їх використання. | 2, 3 | Рішення задач | Індивідуальна | Умови задачі в додатку Б |
Електромагнітні, магнітоелектричні, комбіновані прилади | ЗакріпитиДавати визначення електромагнітним, магнітоелектричним, комбінованим приладам, зння іх класів точності, знання про місце їх використання. | 2, 3 | Рішення задач | Індивідуальна | Умови задачі в додатку В |
Амперметр, ватметр, вольтметр | ЗакріпитиДавати визначення амперметру, ватметру, вольтметру, знання іх класів точності, знання про місце їх використання. | 2, 3 | Рішення задач | Індивідуальна | Умови задачі в додатку Г |
Частотометр, осцилограф, омметр | ЗакріпитиДавати визначення частотометру, осцилографу, омметру, знання іх класів точності, знання про місце їх використання. | 2, 3 | Рішення задач | Індивідуальна | Умови задачі в додатку Д |
2.6 Проектування технологій формування КД
Проектування системи контролю є одним з важливих видів діяльності викладача. Контроль дає можливість визначити, наскільки чітко досягнута мета навчання, які недоліки процесу навчання і що варто зробити, щоб застосувати нові технології навчання.
Діяльність по контролю можна розділити на наступні види:
-
контрольно-проектувальну діяльність, тобто діяльність по створенню (розробці) технології контролю по навчальній дисципліні, її розділу і темі, при цьому контроль повинен забезпечувати діагностику ступеня досягнення їхніх цілей;
-
контрольно-виконавчу діяльність, тобто діяльність по організації і здійсненню контролю;
-
контрольно-аналітичну діяльність, тобто діяльність по аналізу й оцінці результатів навчального процесу і його корекції.
Діяльність викладача по розробці системи контролю включає ряд етапів.
Перший етап - аналіз мети навчання. Па даному етапі надзвичайно важливо проаналізувати мету кожного з рівнів засвоєння, для того, щоб здійснювати у відповідній послідовності і контроль формування умінь.
Другий етап - вибір видів контролю. На даному етапі надзвичайно важливо охопити всі етапи навчання, не упустивши який-небудь. У цьому випадку необхідно таким чином побудувати систему контролю і продумати способи контролю, щоб викладач чітко одержав відповідь на питання: чи виконує учень ту дію, що намічено? Чи правильно її виконує? Чи відповідає форма дії даному етапові його засвоєння? Чи формує дія з належною мірою узагальнення, засвоєння?
Третій етап - вибір способів контролю. Для даного етапу варто чітко виконувати вимоги до організації контролю:
-
на перших етапах процесу навчання контроль повинний бути поопераційним;
-
на початку матеріальної (матеріалізованої) дії і зовнішньомовного етапу, зовнішній контроль повинний бути систематичним: за кожним виконуваним завданням;
-
наприкінці цих етапів, а також на наступних етапах зовнішній контроль повинний бути епізодичним: за вимогою учня або при наявності в нього систематичних помилок.
Четвертий етап - вибір засобів контролю.















