Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла

Вступ

Екскурсія, яка проводиться за програмою з природознавства, є одним із видів уроку. На уроці-екскурсії процес навчання реалізується не в умовах класного приміщення, а в природі під час безпосереднього спілкування учнів з об'єктами і явищами природи.

Уроки-екскурсії мають великий виховний вплив на дітей. Сприймання краси природи, до якого їх постійно спонукають, відчуття гармонії, її доцільності, на якій зосереджується їхня увага, сприяють розвитку естетичних почуттів, позитивних емоцій, доброти, дбайливого ставлення до всього живого, У відносно невимушених обставинах школярі вчаться спілкуватись між собою під час виконання спільних завдань, поводитися один із одним та з навколишнім світом.

Основним методом пізнання на уроці-екскурсії є спостереження за об'єктами і явищами природи та очевидними взаємозв'язками і залежностями між ними.

Головна мета нашої роботи – з`ясувати особливості використання та методику екскурсій в початковій школі.

Для досягнення визначеної мети перед нами постає певне коло завдань, а саме:

1. розглянути сутність екскурсії;

2. з`ясувати, які є види екскурсій;

3. проаналізувати основні етапи проведення екскурсії

4. провести аналіз програм та підручників щодо їх спрямованості на проведення екскурсій;

5. проаналізувати досвід роботи провідних спеціалістів в даній області;

6. провести анкетування серед вчителів Білошицькослобідської ЗОШ І – ІІ ст.

В ході виконання курсової роботи нами були використані такі наукові методи: аналіз та синтез, порівняння, анкетування, аналіз літератури та передового досвіду вчителів.

Розділ І. Екскурсія як організаційна форма навчання

1.1 Сутність екскурсії

Щодо природи шкільних навчальних екскурсій на різних етапах його впровадження й розвитку висловлювалися різні точки зору. Так, одні автори трактують екскурсію як метод навчання, інші — як метод і форму або як форму. На початковій стадії впровадження екскурсій в шкільне життя вони практикувались епізодично як продовження звичайних уроків за межами навчального приміщення. З розвитком методики екскурсійної роботи відокремлювалися в окремі методи такі прийоми її проведення, як пояснення екскурсовода, демонстрація, спостереження, фіксація вражень, вправи та ін. Екскурсія почала усвідомлюватись як метод і форма навчання. Вкладі час екскурсія набула статусу самостійної форми навчальних занять. Це відносно завершена структурна одиниця педагогічного процесу, яка характеризується своїми особливостями.

Розглядаючи екскурсію як дидактичну категорію, слід насамперед зазначити, що вона суттєво відрізняється від інших форм навчальних занять специфікою організації пізнавальної діяльності учнів. Під час екскурсій учні активно сприймають натуральні об'єкти дійсності — предмети, процеси, явища в їхньому природному середовищі, в звичайних режимах функціонування. Основний метод пізнання — цілеспрямоване спостереження під опосередкованим керівництвом учителя живої реальності, аналіз її сутності, яке доповнюють записи вражень, зарисовки, складання схем процесів. Все це потім систематизується, узагальнюється й колективно глибоко і всебічно обговорюється на інших заняттях у школі.

До особливостей екскурсій можна віднести й мінливість учнівського складу. Залежно від типу, змісту й об'єкта екскурсії кількість учнів у групі коливається від 10 до 40. Тривалість екскурсійних занять також нестала — від 35 до 90 хвилин. Іноді вона може продовжуватися кілька днів (у випадках виїзду учнів за межі постійного проживання) [2].

Що стосується особливостей екскурсій, пов'язаних з відношенням учнів до її об'єкта, то слід мати на увазі, що не всякий вихід за межі школи з метою навчання можна віднести до цієї категорії навчальних лінія її. Трудове навчання, наприклад, часто проводиться безпосередньо на виробництві, в цеху промислових і сільськогосподарських підприємств, проте заняття ;і цього предмета не можна назвати екскурсією, хоч воно проводиться не в школі. З другого боку, навчання може відбутися й без виходу учнів за межі шкільного приміщення (наприклад, екскурсія до природничого музею). Звідси зрозуміло, що місце проведення екскурсії само по собі ще не характеризує її сутності. Тут пріоритетне значення мають об'єкт пізнання, мета занять, методи її реалізації.

1.2 Види екскурсій

У курсі природознавства початкової школи проводяться такі види уроків-екскурсій:

Показані на схемі уроки-екскурсії мають свою макроструктуру, яка відображає логіку процесу навчання, що здійснюється в межах кожного виду.

Екскурсія, як видно зі стислої характеристики її сутності, являє собою багатопланове дидактичне утворення, тому її поділ на групи може здійснюватися за різними ознаками.

За зв'язком з навчальними програмами розрізняють екскурсії програмні (передбачені програмою) й непрограмні (виходять за межі програми), Нині в зв'язку з реформою школи дозволяється збільшення питомої ваги непрограмних екскурсій. Вони проводяться як позапланові заходи.

За змістом навчальні екскурсії діляться на три великі групи:

1. Природничо-географічні екскурсії (охоплюють природу й людину як частину природи), їх можна в свою чергу поділити на природничі І власне географічні. До групи природничих відносяться астрономічні, фізичні, метеорологічні, мінералогічні, ґрунтові, ботанічні, зоологічні та ін.

2. Гуманітарні (суспільствознавчі), екскурсії. Сюди відносять культурно-історичні, художні і художньо-історичні, літературні, економічні і економічно-побутові.

3. Виробничі екскурсії мають на меті вивчення промислових і різних сільськогосподарських підприємств, заводів, фабрик, колгоспів, радгоспів та інших об'єктів.

За обсягом навчальні екскурсії можна поділити на однотомні, багатотемні (споріднені теми з одного предмета) й комплексні, інтегральні (багатотемні з різних предметів). Однотемні й багатотемні іноді об'єднують в групу тематичних екскурсій [2].

Тематичні екскурсії — це такі, які проводяться по ходу вивчення однієї чи кількох взаємозв'язаних тем того чи іншого предмета, наприклад екскурсія з хімії на водоочисну станцію на тему «Значення води і розчинів у промисловості, сільському господарстві й побуті. Охорона водоймищ від забруднення. Очищення води на водоочисних станціях». Учитель хімії може кооперуватися з учителем фізики і екскурсію на цю тому може організувати і провести як комплексну. Тоді .з хімії учні одержать конкретні уявлення про практичне значення очищення води, про застосування при цьому речовин і процесів; з фізики вони закріплять знання про властивості рідин і газів, атмосферні маси, бідову й роботу окремих установок, машин і механізмів.

За методом проведення розрізняють дослідницькі, ілюстративні й комбіновані екскурсії.

Дослідницькі екскурсії проводяться в лабораторії, конструкторські бюро, на колгоспні й радгоспні поля. Останні в зв'язку з актуалізацією проблем охорони навколишнього середовища набули відносно широкого розповсюдження. Ілюстративні екскурсії організуються переважно з метою демонстрації практичного застосування законів науки на виробництві, наприклад екскурсії на холодильні підприємства.

Комбіновані екскурсії організовуються для досягнення кількох цілей — ілюстрації використання закономірностей науки на практиці, самостійного з'ясування учнями принципів конструкції машини й механізмів та ін.

За часом проведення відносно тем, які вивчаються на уроках, екскурсії ділять на вступні, супровідні й заключні.

Вступні екскурсії передують вивченню нового матеріалу. їх мета здебільшого обмежується потребою попередньо ознайомити учнів зі змістом нового предмета чи розділу курсу, великої теми. На таких екскурсіях учні знайомляться з опорними поняттями, одержують наочні уявлення, необхідні їм для свідомого засвоєння нового навчального матеріалу.

Супровідні екскурсії організовуються паралельно з вивченням теоретичного матеріалу й покликані забезпечити більш глибоке його розуміння учнями, доповнити їхні знання новими фактами, наочними уявленнями

Заключні екскурсії проводяться після вивчення розділу (теми) програми з метою узагальнення й систематизації теоретичних знань, удосконалення й закріплення умінь і навичок. На заключних екскурсіях розкриваються зв'язки вивченого на уроках матеріалу з реальними процесами і явищами.

Серед природничо-географічних екскурсій виділяють осінні, зимові, весняні, літні.

Для зручності практичного застосування екскурсій в сучасній дидактиці прийнято ділити їх одночасно за кількома ознаками. Найдоцільнішою можна вважати таку класифікацію екскурсій:

Попередня схема класифікації екскурсій тут збагачена як підвидом комплексних інтегральною екскурсією. Виділення інтегральних екскурсій в окреме екскурсійне заняття зумовлено природою його об'єкта. Це — завжди багатоплановий об'єкт, в основі функціонування якого лежать закономірності різних наук — математики, кібернетики, фізики, хімії, біології, політекономії, історії, географії та інших галузей людських знань. До таких багатопланових об'єктів відносяться передусім підприємства передової технології, обладнані сучасною технікою, підприємства хімічної і електротехнічної промисловості, в тому числі енергетичні, включаючи атомні електростанції. Для забезпечення результативності інтегральних екскурсій, як і інших занять такого типу, вчителі різних предметів кооперуються між собою й колективно опрацьовують методику й техніку їх організації і проведення.

1.3 Педагогічні можливості екскурсій

Інформація про педагогічні можливості екскурсій має не лише теоретичне, а й практичне значення, оскільки допоможе вчителеві правильно визначити їх місце в системі інших форм навчальних занять під час планування педагогічного процесу зі свого предмета.

Педагогічні можливості екскурсій, як і інших занять, визначається кінцевими результатами. Відомо, що кінцевий результат будь-якої дії завжди ширший від змісту тих цілей, на які вона була спрямована. У ньому, крім основного його компонента, що відповідає меті дії (прямий її продукт), завжди наявний додатковий (побічний), який склався сам собою без свідомого наміру виконавця. Так, прямим компонентом результату спостереження в процесі екскурсії за об'єктом пізнання є відповідні знання, а додатковим, побічним — розвиток умінь спостерігати, аналізувати процеси і явища в природних умовах, перебіг відповідних інтелектуальних емоцій, естетичне сприйнятій дійсності. Обговорюючи результати спостережень, одержаних під час екскурсії, учні не тільки поглиблюють і збагачують свої знання (прямий продукт), а й вчаться правильно коментувати побачене і почуте, розвивають уміння коректно відстоювати свої думки, комунікативну діяльність у цілому (побічний продукт). Окрім цього, кожна виконувана дія у формі основного і побічного продукту збагачує учнів інтелектуально, виховує й розвиває їх [2].

Визначаючи педагогічні можливості навчальних екскурсій, ми намагалися врахувати як основний, так і побічний продукт виконуваних учнями дій. Розглянемо ці можливості за основними групами завдань, які можна реалізувати на екскурсіях.

Виконувані в процесі екскурсійної роботи навчальні дії передусім сприяють інтенсифікації навчання, засвоєнню знань кожним учнем відповідно до його Індивідуальних можливостей, екскурсія дає змогу накопичувати життєві факти, збагачує чуттєвий — досвід учнів. За образним висловом Н. К. Крупської, екскурсія вчить учнів «читати не тільки друковані книжки, але також і книгу життя». На екскурсіях учні одержують знання про зв'язки науки і практики, науки й виробничої діяльності людини. Особливо багаті щодо цього виробничі екскурсії. На таких екскурсіях учні мають можливість побачити, як в умовах конкретного виробництва використовуються знання.

Навчальні екскурсії мають велике значення для виховання всебічно розвинених, активних громадян суспільства, здатних не тільки опанувати сучасну техніку, а й успішно розвивати її. В ході екскурсій учні знайомляться з діяльністю людей на різних ділянках виробництва, одержують уявлення про різні професії.

Велика роль екскурсій в екологічному вихованні учнів, формуванні бережного ставлення до природи, любові до неї, раціонального використання природних. ресурсів.

Екскурсії до музеїв, культурних закладів, по історичних місцях розвивають естетичні почуття учнів, сприяють формуванню рис, властивих патріотові, націоналістові.

У процесі екскурсійної роботи стимулюються такі важливі якості особистості, як почуття дружби і взаємовиручки, колективізму, взаємодопомоги.

Раніше відзначалось, що на екскурсіях основним джерелом знань є натуральні об'єкти природи, механізми, техніка, колгоспні й радгоспні поля, ліси, водоймища. Основну інформацію учень одержує через спостереження за цими об'єктами. Пояснення екскурсовода відіграє допоміжну роль. У цих умовах в учнів розвивається аналітико-синтетична діяльність. Вони вчаться ефективно виділяти суттєві сторони у спостережуваних об'єктах, розвивають уміння порівнювати різні явища — фізичні, хімічні, біологічні — і процеси об'єктивної реальності. В процесі екскурсії в учнів набувають дальшого розвитку і з'являються нові уміння фіксувати факти спостережень (у вигляді рисунка, фотографії, запису).

Характеристики

Тип файла документ

Документы такого типа открываются такими программами, как Microsoft Office Word на компьютерах Windows, Apple Pages на компьютерах Mac, Open Office - бесплатная альтернатива на различных платформах, в том числе Linux. Наиболее простым и современным решением будут Google документы, так как открываются онлайн без скачивания прямо в браузере на любой платформе. Существуют российские качественные аналоги, например от Яндекса.

Будьте внимательны на мобильных устройствах, так как там используются упрощённый функционал даже в официальном приложении от Microsoft, поэтому для просмотра скачивайте PDF-версию. А если нужно редактировать файл, то используйте оригинальный файл.

Файлы такого типа обычно разбиты на страницы, а текст может быть форматированным (жирный, курсив, выбор шрифта, таблицы и т.п.), а также в него можно добавлять изображения. Формат идеально подходит для рефератов, докладов и РПЗ курсовых проектов, которые необходимо распечатать. Кстати перед печатью также сохраняйте файл в PDF, так как принтер может начудить со шрифтами.

Список файлов курсовой работы