114654 (617261), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

На мотивацію навчання позитивно впливає сприятливий психологічний клімат на уроці. Атмосфера спокійної врівноваженості, взаємної довіри, відчуття рівноправності, партнерства у спілкуванні викликає в учнів задоволення від навчального процесу, бажання брати в ньому участь. Сприятливо впливають також моменти релаксації (музичний фон, фізкультпаузи), котрі знімають втому в учнів, підвищують їх загальний тонус і, таким чином, перешкоджають спаду мотивації. Знання вчителем вищезгаданих мотиваційних засобів та їх застосування сприяє успішному навчанню іноземної мови.

Групові форми роботи охоплюють колективно-масове тренування в парах без змін або зі зміною партнерів (наприклад, прийоми "шеренги", "натовп") та в малих групах від трьох до п’яти учасників (самостійне синхронне виконання вправ учнями у двійках, трійках і т.п.), хорове реплікування в режимі група – група, група – один учень, один учень – група. Групові форми роботи учнів є перспективними для навчання спілкування. Вони не тільки збільшують активний час діяльності учнів, але й знижує стан тривожності, допомагають подолати боязнь помилок, формують в учнів почуття колективізму.

На уроці іноземної мови мотивація, тобто заохочення учнів до самовираження, забезпечується рядом факторів. По-перше, матеріал, що використовується на уроці, повинен бути цікавим, відповідати смакам та уподобанням учнів. Це може бути не тільки цікавий текст, але й сучасна пісня, поезія, гумор.

По-друге, прийоми роботи з навчальним матеріалом повинні приваблювати учнів. Цьому сприяють групові форми роботи, де учень відчуває себе суб’єктом спілкування, навчальні ігри (ігри-конкурси, змагання, ігри на здогадку, рольові ігри, буквені ігри, рухливі ігри і т.п.), що ставлять учнів у життєву ситуацію, проблемні завдання до вправ, які сприяють інтелектуальному розвитку учнів, їхньому самовираженню.

По-третє, учень повинен усвідомлювати рівень своєї успішності у вивченні іноземної мови, бо це викликає задоволення собою, відчуття прогресу в учінні. Успішність учіння досягається доступними та посильними навчальними завданнями, її оцінку з боку вчителя та учнів. Щоб завдання було посильним, учень повинен мати можливість скористатися зразком виконання дії, необхідними опорами, ключами для самокорекції, що може забезпечуватись використанням різноманітних допоміжних засобів навчання, як нетехнічних, так і технічних. Оцінку успішності учня не слід ототожнювати виключно з балом. Учитель має широко використовувати заохочувальні репліки оцінного характеру.

Нагадаємо,що, заохочуючи учнів на початку уроку,доцільно використовувати парну і ланкову форми роботи. Учні ще не мають досвіду роботи в малих групах, тому потрібно навчити школярів співпраці, спільної праці, а формування таких вмінь слід починати у фронтальній роботі. Наведемо приклад. Починаючи урок, вітаємось традиційно:

Good morning, good morning,

Good morning to you

I am very glad to see you

Це привітання вивчаємо з усім класом і щоразу проказуємо хором. Згодом ускладнюємо завдання і тоді починати свій урок слід з посмішкою традиційним привітанням:

Good morning to you,

Good morning to you,

We are all in our places

With sun shining faces,

Good morning to you,

Good morning to you.

І з самого початку щоразу поділяємо клас на різні групи дітей: змагання між варіантами, між рядами, між сильнішими учнями, між слабкішими та т.п.,спочатку зі вчителем вітаються сильні учні, поступово до привітання залучаємо весь клас , поділений на групи, при цьому група вітається з групою, потому влаштовуємо змагання на краще привітання: музичне, танцювально-мімічне, геральдичне тощо.

1.2 Перевірка домашнього завдання як засіб виявлення творчих здібностей дитини

На першому етапі уроку належний рівень групової форми діяльності може бути забезпеченим лише за умови , що всі учні класу характеризуються високим та середнім рівнем навчальних можливостей, добре володіють навичками самостійної роботи і виявляють високу працездатність. У протилежному разі продуктивнішою буде фронтальна робота.

Звернімо увагу на те, що при створенні груп потрібно брати до уваги психологічну єдність дітей, бажання учнів, потенціал можливостей для їх успішної спільної діяльності тощо. Тому істотним моментом у створенні груп є їх склад. Групи мають бути гетерогенними за навчальними і психологічними можливостями дітей: у групі повинен бути хоча б один сильний учень. Група формується на основі особистісних переваг учнів, обов’язково розподіляються обов’язки, обирається за товариською згодою консультант – найсильніший учень у групі. На дошці пропонуємо вивісити

Правила дружної роботи:

1. Перед роботою слід домовитися, хто що буде виконувати.

2. Не сперечатися даремно.

3. Намагатися зрозуміти одне одного.

Робота в навчальних групах будується на принципах рівноправності. Слід пам’ятати, що організовуючи роботу в групах, потрібно забезпечити активність кожного учня. Якщо розподілити запропоновані групі завдання за кількістю учасників групи, то ця проблема вирішується легко. Кожен матиме свою частину роботи і пояснити спосіб її виконання іншим. Особливу увагу слід звернути на систему обліку діяльності кожного учня. Учні відповідають на питання:

1. Чи мав ти певну роль у групі ?

2. Яку ?

3. Як ти вважаєш, ти її виконав ?

4. Тобі було важко ? Чому ?

5. Чи був ти корисним у групі ? У чому конкретно:

а) у пропозиції плану роботи

б) у пошуку інформації

в) у пропозиції розв’язування труднощів

6. Чи працював ти самостійно в той час, коли вся група працювала разом ?

Під час перевірки домашнього завдання дуже корисна групова діяльність, бо допомога дорослого вже не потрібна і навіть шкодить, бо заважає становленню рефлексії, і водночас повністю самостійно діяти дитина не може.

У програмі чітко сформульовано мету навчання іноземній мові в початкових класах. Зокрема, закінчуючи другий клас, учні мають: ставити " загальні та нескладні спеціальні питання" і відповідати на них " згідно з мовним матеріалом і ситуацією спілкування",обмінюватися не менше, як 4 "репліками на рівні мікродіалогу"[17,84] тощо. Згідно програми учні третього класу повинні вміти підтримувати елементарне спілкування у межах мікродіалогів етикетного характеру; звертатись з проханням повторити фразу/слово або за роз’ясненням; коментувати свої дії та дії інших людей; тощо. Учні четвертого класу повинні вміти розуміти запитання та інструкції, сформульовані ретельно і повільно; емоційно забарвлювати діалог, використовуючи відповідну інтонацію, жести, міміку, вигуки, характерні для мовленнєвої поведінки носіїв мови; оформляти лист, листівку-вітання, тощо.

Всі ці вміння вчитель закріплює як на уроці, так і вдома, даючи дітям домашнє завдання. Для перевірки умінь та знань учнів вчитель використовує різні ігри. Так, наприклад, з теми "Знайомство" можна використати такі ігри:

"Гра з м’ячем". Учні стають у коло. Вчитель кидає м’яч одному з учнів і запитує: "What is your name?" (Як тебе звати?). Учень, котрий отримав м’яч, відповідає: "My name is…" (Мене звати…) і кидає м’яч іншому учневі, запитуючи: "What is your name?" (Як тебе звати?). Пропонуємо учнів поставити за іменами, наприклад, всі "Саші", "Юлі" тощо. Зауважимо, що в будь – якому колективі маємо два – п’ять дітей тезок, з яких формуємо групи. Імена – одинаки починають гру. Одночасно грає весь клас, задіяні всі діти і таку форму можна запропонувати навіть замість фізкультхвилинки.

"Познайом мене зі своїми друзями". Учні стають у коло. Кожен повинен відрекомендувати сусіда праворуч і ліворуч: "His name is…(Його ім’я…). Her name is… (Її ім’я…). Діти теж стають поруч за іменами.

Можна також застосовувати такі форми, як "Навчаючи, вчуся", "Мікрофон", "Акваріум". Нагадаємо. "Навчаючи, учусь": робота в парах. Один учень пояснює іншому домашнє завдання, потому вони міняють ролі, другу половину завдання другий пояснює першому. "Мікрофон" має таку суть: у кожній групі сильний учень (консультант, перевірений вчителем) дає імпровізований "мікрофон" ( це може бути ручка) учневі, ставлячи запитання з домашнього завдання. На запитання відповідає той, у кого "мікрофон". Звичайно ж, кількість учнів у групі має співпадати з кількістю питань + один – консультант. "Акваріум" полягає в тому, що група учнів сідає разом перед всім класом і хором відповідає на питання, яке хором ставить кожна група. В "акваріумі" (перед класом) мають побувати всі групи протягом вивчення теми. Ця форма сприяє соціалізації, бо діє правило : "Один за всіх і всі за одного"

Таким чином, групова робота – форма організації навчально-пізнавальної діяльності, за якої учні з різним рівнем навчальних можливостей, об’єднані в малі групи, виконують як спільні, так і інші завдання. Такі фахівці з групових форм навчальної діяльності, як В.О. Вихрущ, Є.С.Задоя, Х.Й.Лійметс, О.Я. Савченко, І.М. Чередов, особливо підкреслюють, що групи не повинні бути постійними, оскільки це може призвести до виникнення груп різного рівня успішності.

1.3 Пізнавальні завдання під час оголошення мети і завдань уроку

До основної частини уроку входять подача нового матеріалу; тренування на мовлення; практика в мовленні; систематизація вивченого; контроль навичок та вмінь (поточний, тематичний, підсумковий). Оголошення мети та завдань уроку відбувається на початку подачі нового матеріалу. Щоб зацікавити учнів колективною роботою, потрібно забезпечити серед них позитивне ставлення до співпраці один з одним в малих групах. Для цього слід запропонувати учням завдання на зразок "Збери листівку". Клас поділяємо на групи і пропонуємо з розрізнених шматків картону скласти малюнок. На кожному шматку написано англійську букву, тому як тільки група складе листівку, вона зможе прочитати напис (або побачити нову англійську букву, тоді на шматках написано частину літери) і один з учнів групи швидко біжить до дошки і записує слово або декілька слів (назву теми). Перемагає та група, яка перша напише слово. Так вчитель оголошує нову тему і одночасно пропонує кожній групі сформувати завдання уроку:

" Що саме ми маємо знати?" Вчитель підкреслює, що працювати разом плідніше і веселіше, бо учні можуть виявити творчість, отримати підказку від товариша, підтримати одне одного, допомогти тощо.

Під час розвитку пізнавальної діяльності школярів слід враховувати особливості пізнавальної діяльності дітей молодшого шкільного віку, а саме:

• Поліпшується робота органів відчуття;

• Нечітке сприйняття поступово стає чітким, керованим;

• Увага з мимовільної стає довільною;

• Пам'ять наочно-образна;

• Мислення наочно-образне.

Під час оголошення теми, мети та завдань уроку кожен учень повинен уявити і бажано зафіксувати своє власне уявлення стосовно того, що саме він має отримати від даного уроку. А саме: уміння спілкуватись із співрозмовником у простих типових ситуаціях; будувати діалог, основні зразки мовленнєвого етикету, прийнятого у країні, мова якої вивчається; запрошувати нову інформацію, використовуючи для цього запитання різних типів; висловлювати радість, захоплення, подив, згоду, незгоду, сумнів у зв’язку з почутим від співрозмовника; ставити запитання співрозмовникові, тому що здібності дитини – індивідуально-психологічні особливості людини, які проявляються в діяльності і є умовою їх успішного виконання.

Без сумніву, саме початок, як , до речі, і кінець уроку, зокрема оголошення домашнього завдання і його пояснення,є найоптимальнішим етапом для виявлення і розвитку творчого потенціалу дитини, тобто її здібностей. А здібності тісно пов’язані зі знаннями, вміннями і навичками людини, забезпечуючи їх швидке набуття, закріплення і ефективне використання на практиці.

Задатки є необхідними але недостатньою умовою розвитку здібностей (якщо людина неповноцінна, при всіх умовах вона навряд чи досягне висот думки. З іншої сторони, наявність задатків не означає, що вони розів’ються в здібності). Задатки слід розвивати, а в індивідуальній навчальній роботі є такий недолік, як відсутність змагання, прагнення стати кращим у будь – чому, а вже діяльність слабких учнів приречена на невдачу, бо відсутня взаємодія учнів між собою. Встановлено, що генотип визначає тільки потенційні можливості людини, а середовище і виховання – наскільки ці можливості будуть реалізовані. Шкільне виховання мусить допомогти кожній дитині реалізувати свої здібності.

Розглянемо початок уроку, наприклад, з теми "In the world of books" вчитель може розпочинати основну частину так, як пропонує " Збери листівку". Вчитель поділяє клас на 5 груп, до речі, три слова в назві теми короткі, тому можна три групи скласти з меншої кількості учнів, і пропонує за шматками скласти слово, а на дошці написаний порядковий номер кожної групи таким чином, щоб кожне слово у назві опинилося на своєму місці.

Характеристики

Список файлов курсовой работы