114473 (617211), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Даний прийом можна широко використовувати в роботі з термінами іноземного походження, які складаються з двох і більш слів. Навчивши цьому прийомові дітей, можна застосовувати його для створення проблемних ситуацій на уроці і для рішення проблеми. Так, при вивченні матеріалу про роль світла в утворенні крохмалю в клітках зеленого листка вчитель може висунути перед учнями проблему: „Як утвориться крохмаль у листах і чому цей процес одержав назву „фотосинтез”? Одну частину цієї проблеми, а саме, як утвориться крохмаль у листках, учні вирішують у процесі демонстраційного досвіду, а іншу частину - у ході роботи з терміном фотосинтез. Учні безпомилково визначають слова, які складають цей термін. Учитель повідомляє їх переклад із грецької мови: фото - світло, синтез - з'єднання, складання, одержання. Проаналізувавши термін і зробивши синтез значеннєвого значення слів, які складають термін, школярі безпомилково вирішують і другу частину проблеми.

При вивченні бактерій, повідомивши учням про два способи їх харчування (у зв'язку з чим бактерії поділяються на групи паразитів і сапрофітів), учитель може висунути проблему: „Як харчуються бактерії-сапрофіти?”, яку діти повинні вирішити в процесі роботи з терміном сапрофіт. Учні проводять його аналіз, відзначають, що термін складається зі слів „сапро” „”фітон”. Учитель повідомляє їх переклад із грецької мови: сапро - гнилий, який розклався, фітон - рослина. З'єднавши зміст цих слів, учні правильно пояснюють понятійне значення терміна і тим самим вирішують поставлену проблемну задачу [Додаток].

У роботі з біологічними термінами широко може бути використаний порівняльний прийом. Так, вивчаючи пристрій збільшувальних приладів, учнем можна запропонувати порівняти пристрій штативної лупи і мікроскопа, назвати загальні частини в тім і іншому приладах.

Дуже важливо, щоб у ході вивчення нового матеріалу або на інших етапах у системі уроків ті самі терміни використовувалися в різних навчальних ситуаціях: вимовлялися вчителем, учнями, записувалися, застосовувалися в ході лабораторної роботи в процесі безпосереднього спілкування з натуральними об'єктами.

Отже, приведені вище приклади роботи з термінами при вивченні нового матеріалу показують, що вони органічно вписуються в процес формування понять, сприяють кращому їхньому засвоєнню і запам'ятовуванню термінів.

2.2 Термінологічна робота при закріпленні матеріалу

Термінологічна робота, почата при вивченні нового матеріалу, повинна бути продовжена і при його закріпленні. Оскільки закріплюється не весь матеріал теми уроку, а тільки головні, ведучі поняття, то природно, відбувається і добір термінів. Даючи учням завдання, які з'ясовують, наскільки зрозумілий і засвоєний новий матеріал, учитель може включати спеціальні прийоми, спрямовані на роботу з термінами і сприятливим уточненням, конкретизації, закріпленню в пам'яті основних понять уроку і термінів, які їх позначають. Наприклад, на уроці з теми „Будова насіння квасолі”, закріплюючи поняття про зародок, учитель пропонує учнем визначити, з яких частин зародка насіння квасолі розвилися органи проростка квасолі, і пояснити походження терміна зародок.

При закріпленні матеріалу часто можна використовувати прийоми складання схем, заповнення таблиць.

Наприклад на уроці „Листок - бічна частина пагона” скласти порівняльну характеристику листків різних рослин:

Складання схем і заповнення таблиць як прийоми роботи з термінами при закріпленні знань можна застосовувати особливо на уроках з анатомо-морфологічним, систематичним і екологічним змістом.

Термінологічна робота сприяє конкретизації понять, їх уточненню. Наприклад, при вивченні насіння як органа квіткової рослини учні часто ототожнюють такі поняття, як склад насінь і будова насінь. Тому після вивчення складу насінь при закріпленні матеріалу можна рекомендувати учням наступне завдання: „Підкресли одною рискою назви, які відносяться до будови насіння, а двома до складу насінь: шкірка, крохмаль, зародок, білок, брунька з листочками, жир, сім'ядолі, мінеральні речовини, стеблинка, вода”. Робота ця вимагає не механічного підкреслення термінів, а зіставлення терміна з відповідним поняттям, аналізу понять і точного їх відображення в термінах. Такий прийом можна рекомендувати і на інших уроках [Додаток].

Термінологічна робота в процесі перевірки знань, умінь, навичок. Невід'ємна частина більшості уроків ботаніки - перевірка знань, умінь і навичок. Включення в її перевірки знань біологічної термінології - неодмінна вимога. Прийоми, якими їх можна виявити, можуть бути найрізноманітнішими, у першу чергу ті, які були використані при вивченні нового матеріалу і його закріпленні: виявлення семантики й етимології термінів, схематична замальовка, органів, частин органів, тканин рослин на дошці з відповідним позначенням, вправи в дізнаванні і назві органів, частин органів на натуральних об'єктах і їхніх зображеннях, складання схем, заповнення таблиць, написання ботанічних диктантів і т.д.

Великою популярністю користуються для перевірки знань дидактичні картки з різноманітними завданнями, серед яких є і такі, котрі спрямовані на виявлення знань термінології. Цей прийом роботи можна використовувати в тих випадках, коли за короткий термін учителеві потрібно переконатися в знанні учнями термінології.

2.3 Роль підручника при роботі над термінами

Важливим методичним прийомом термінологічної роботи, який застосовується на різних етапах уроку, є робота з підручником: запис терміна в словник чи зошит, відшукання в тексті пояснення терміна чи поняття, з'ясування значення слів, що позначають термін, правильна вимова термінів і т. п.

У системі роботи з біологічними термінами при вивченні рослин істотну роль може зіграти такий засіб навчання, як шкільний підручник. У його методичному апараті використовуються деякі прийоми термінологічної роботи, про які учні повинні знати. Зокрема, у навчальних текстах нові для школярів терміни надруковані курсивом. Окремі терміни іноземного походження дані з перекладом на російську мову, на жаль, цей прийом застосовується рідко. Іноді використовується семантизація термінів.

На перших уроках при вивченні рослин, знайомлячи школярів з підручником, учитель повинний звернути увагу учнів на шрифтові виділення в тексті. Щоб краще запам'ятати нові терміни, учні повинні з ними провести різноманітну роботу: записати в словник або зошит, знайти в тексті їхнє пояснення, розібратися в значенні цих слів, навчитися правильно їх вимовляти і т.п. Така робота повинна здійснюватися учнями постійно, тому на уроках учитель повинний показати, як її виконувати, і неодмінно включати в домашнє завдання.

У деяких шкільних підручниках з ботаніки був включений покажчик термінів і покажчик назв рослин, згаданих у підручнику. Їх наявність у підручнику дозволяло вчителеві озброювати учнів новими прийомами термінологічної роботи. Зокрема користуючись покажчиком термінів, учні могли швидко знайти на відповідній сторінці заданий термін, з'ясувати його понятійний зміст або визначити, у яких рослин є той або інший орган, і т.п. Користуючись покажчиком назв рослин, учні могли знайти в підручнику опис заданої рослини, прочитати матеріал, скласти морфологічну характеристику, визначити належність до класу, родини. Працюючи з покажчиком назв рослин, учні могли також знайти зображення заданої рослини на малюнку, розглянути його, описати і визначити належність до родини. Робота такого роду, безсумнівно, сприяла б кращому засвоєнню досліджуваного матеріалу, озброювала учнів прийомами роботи з підручником, які вони могли б використовувати надалі. На жаль, у більшості підручників покажчики зняті. До того ж досить велика кількість термінів іноземного походження використовується без їх перекладу на російську мову.

ВИСНОВКИ

1. Встановлено, що термін – це член конкретної термінологічної системи, а термінологія – це не випадкова сукупність слів, а система взаємопов’язаних термінів, які позначають систему понять будь-якої області знань. Терміни можна класифікувати з врахуванням їх словесного значення, а також відносно категорій тих спеціальних понять, які вони позначають. Серед термінів можна виділити морфологічні, фізіологічні, анатомічні, екологічні, еволюційні, систематичні та інші терміни.

2. В системі термінологічної роботи доцільно використовувати такі прийоми:

   • замальовування учнями органа, організму, предмета або їхніх частин та підписування малюнка;

   • введення вчителем терміна в ході пояснення, запис його на дошці (учнями — в зошитах) із наступним словесним або письмовим поясненням значення (для цього учні ведуть спеціальні зошити-словники);

   • кількаразове проговорювання терміна вголос з одночасним списуванням його з дошки або із зошита (тренування в правильній вимові терміна, особливо іншомовного);

   • з'ясування походження терміна (його етимології) та переклад рідною мовою;

   • з'ясування значення (семантики) терміна; використовується найчастіше, оскільки здебільшого значення терміна збігається з основним змістом поняття, яке виражається ним (наприклад, поняття «квітконіжка», «чашечка»);

   • аналітико-синтетичний прийом (на основі етимології); сприяє встановленню й підтриманню зв'язку між сприйняттям та засвоєнням слова, в основі якого у свідомості учнів лежить асоціація звукового комплексу з певним образом, уявленням чи поняттям. Цілісне поняття про зміст терміна формується завдяки синтезуванню істотних ознак і поняття, й терміна.

3.Ознайомились з термінологічною роботою при вивченні

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Верзилін М.М. Загальна методика викладання біології. – К.: Вища школа, 1980. – 347с.

2. Вивчаємо біологічну термінологію // Все для вчителя. – 19978. - № 5-6. – С.21.

3. Загальна методика навчання біології. / За ред. І.В. Мороза. – К.: Либідь, 2006. – 589с.

4. Зеркалова Р.В. Учим рабо тать с терминами // Биология в школе. – 2005. - № 5. – С.36-39.

5. Калішня К., Рибак О. Використання наукових термінів на уроках біології // Біологія і хімія в шклі . – 1997. - № 1. – С.17-22.

6. Култаєва О.В. Біологічна термінологія та робота з нею на уроках біології //Хімія. Біологія. – 2003. - № 62 (листопад). – С.1-14.

7. Лукашевич Г. Термінологічна робота під час вивчення теми „Гриби” // Хімія. Біологія. – 2005. - № 18 (березень). – Вкладка. – С.1-18.

8. Неведомська Є. Як допомогти учням оволодіти біологічними термінами // Біологія і хімія в школі. – 1997. - № 2. – С. 34-37.

9. Соломин В.П. Применение терминологического словаря в учебном процессе / В.П. Соломин, В.П, Андреев // Биология в школе. – 2007. - № 3. – С. 60-64.

10. Пакулова В.М. Работа с терминами на уроках биологии. – М.: Просвящение, 1990. – 93с.

11. Поченюк Г. Робота з термінами на уроках біології // Біологія. – 2007. - № 25-26 (вересень). – С. 34-36.

ДОДАТКИ

Додаток 1

План-конспект уроку:

Будова клітини. Пластиди

Мета: закріпити знання про будову рослинної клітини, ознайомити учнів з різноманітністю пластид.

Обладнання і матеріали: таблиці „Будова рослинної клітини”, „Збільшувальні прилади”.

Базові поняття і терміни: клітина, пластиди, лейкопласти, хлоропласти, хромопласти, хлорофіл.

Концепція уроку: повторити будову і функції основних елементів рослинної клітини. Докладно розглянути особливості будови і функцій пластид, ознайомити учнів з основними функціями пластид. Показати, які функції виконують різні типи пластид.

Хід уроку

І. Підготовка учнів до вивчення нового матеріалу:

1. Актуалізація опорних знань.

Запитання до учнів.

1. Які функції виконує ядро? Опишіть будову ядра.

2. Які функції виконує вакуоля? Опишіть її будову.

3. Навіщо клітинам потрібна оболонка?

2. Оголошення теми та завдань уроку.

II. Вивчення нового матеріалу

Загальні особливості будови пластид

Пластиди (від гр. plastos – виліплений, створений) - це органоїди еукаріотичної клітини, форма яких дуже різноманітна. Вони складаються з двох мембран (зовнішньої і внутрішньої), що утворюють між собою міжмембранний простір, і матриксу (строми), розташованого усередині пластиди. Внутрішня мембрана може утворювати впинання у вигляді сплощених мішечків (тилакоїдів). Ряд тилакоїдів, розташованих у вигляді стопки, утворює єдину структуру — грану. Зовнішня мембрана гладка. У матриксі містяться кільцеві молекули пластидної ДНК, специфічні РНК і рибосоми. Основні типи пластид. За забарвленням розрізняють пластиди зелені хлоропласти (від гр. хлорос – зелений + гр. пластос - виліплений), жовтогарячі або червоні (хромопласти) і безбарвні (лейкопласти). Забарвлення пластид забезпечується особливими речовинами — пігментами. Пігмент хлорофіл забезпечує зелене забарвлення, а такі пігменти, як каротиноїди — червоне. Хлорофіл (від грюхлорос – зелений + гр.филлон – листок) – зелений пігмент, який знаходиться в хлоропластах та обумовлює зелене забарвлення листка. Усі типи пластид звичайно утворюються в процесі розвитку клітини з пропластид (дрібні недиференційовані пластиди) клітин, що діляться, але можливі і взаємні перетворення різних типів пластид. Функції пластид: Хлоропласти здійснюють фотосинтез, а також синтез необхідних для цього ферментів. Хромопласти є кінцевим продуктом розвитку пластиди. Вони забезпечують забарвлення різних органів рослин (плодів, листя перед листопадом, коренеплодів тощо). Лейкопласти також беруть участь у забезпеченні забарвлення органів рослини (наприклад, пелюстків віночка квітки), крім того, у них можуть запасатися поживні речовини.

Характеристики

Список файлов курсовой работы