114473 (617211), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Велике значення в оволодінні науковою термінологією має строго логічна подача навчального матеріалу, тому що від цього значною мірою залежить хід і характер розумової діяльності учнів. Введення терміна на початковому етапі формування нового поняття доцільно як ефективний прийом лише в тому випадку, якщо значення терміна легко усвідомлюється на основі словотворчого аналізу, історичного коментарю або сам термін — вихідна передумова для розкриття змісту поняття.
Таким чином, введення нових понять і термінів у навчально-виховний процес по біології відбувається індуктивним і дедуктивним способами. На уроках ботаніки і зоології найчастіше використовується індуктивний спосіб, на уроках інших біологічних дисциплін можливі обидва способи.
При поясненні нових термінів або повторному поясненні уже вивчених використовують логічний прийом аналізу і синтезу з розкриттям етимологічного змісту термінів. Наприклад, при вивченні в 6 класі збільшувальних приладів робота з терміном мікроскоп може здійснюватися з використанням аналітико-синтетичного прийому в системі переходу від етимологічного значення терміна до його змісту: 1) первісне ознайомлення з терміном і написання його на дошці, одночасно показ приладу; 2) розчленовування терміна на складові частини - «мікроз» і «скопа»; 3) зміст кожної частини грецькою мовою: мікроз - маленький, скопіен — розглядати; 4) синтез змісту і висновок: назва приладу розкриває його призначення.
У процесі вивчення біології в школі немає необхідності в застосуванні аналітико-синтетичного прийому з розкриттям етимологічного змісту всіх біологічних термінів. Подібна робота може викликати велике перевантаження учнів. Лише в окремих випадках, коли вводиться термін іноземного походження, до того ж і дається в підручнику без перекладу, використання такого прийому необхідно.
Існує думка, що немає необхідності говорити учню, що той або інший термін латинського або грецького походження, тому що учень усе рівно не знає ні латинського, ні грецьких мов. Таке заперечення необґрунтовано. Досвід молдавських дослідників Л. В. Маху, І.І. Маху показав, що, незважаючи на незнання названих мов, вказівка викладача на те, що даний термін запозичений, приносить користь насамперед тому, що допомагає учню знаходити правильний корінь якого-небудь терміна (наприклад, першу частину в терміну телофаза учні асоціювали зі словом «тіло», поки не довідалися, що цей термін походить від грецького слова телос - кінець). Мета вказівки на походження терміна — говорячи про його походження і первісне значення, розкрити зміст сучасного наукового поняття.
Отже, якість засвоєння наукової мови біології пов'язано із системою термінологічної роботи, що складає з наступних методів і прийомів: 1) промовляння термінів іноземного походження вголос; 2) робота над засвоєнням орфографії нових термінів; 3) виявлення етимології терміна, запис термінів на дошці й у зошитах учнів; 4) тренувальні вправи на співвіднесення терміна з поняттям; 5) індуктивний і дедуктивний шляхи введення нових термінів; 6) морфологічний і фонетичний аналіз термінів; 7) аналітико-синтетичний аналіз; 8) використання термінів у різних навчальних ситуаціях і ін.
РОЗДІЛ 2. ПРИЙОМИ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ РОБОТИ ПРИ ВИВЧЕННІ БОТАНІКИ В 7-МУ КЛАСІ
2.1 Термінологічна робота при вивченні нового матеріалу
Зміст програми передбачає вивчення живої природи у 7-му класі розпочати з розділу “Рослини”. Вивчення рослинних організмів розпочинається з теми “Будова та життєдіяльність рослин”.
Зміст шкільного розділу „Рослини” містить у собі складні поняття, що у мові науки виражаються термінами російського й іноземного походження. Засвоєння учнями їх вимагає спеціальної систематичної роботи в навчально-виховному процесі, але основні зусилля повинні бути реалізовані на уроці. Робота з термінами на уроках ботаніки може здійснюватися на всіх його етапах: при вивченні нового матеріалу, його закріпленні, перевірці знань, умінь і навичок. Даючи домашнє завдання, учитель повинен передбачити продовження термінологічної роботи самостійно вдома. Термінологічну роботу вчитель повинен проводити в системі, ненав'язливо, тобто в сполученні з тими методами і прийомами, що формують знання учнів. Це робити необхідно особливо в тих випадках, коли на уроці уводиться велике число термінів. У програмі розділу „Рослини” 7 клас до таких уроків відносяться наступні: поділ квіткових рослин на групи, всі уроки, пов'язані з характеристикою основних родин класу дводольних і однодольних рослин, де школярі повинні запам'ятати назви багатьох рослин. У названому розділі, а також у розділі „Бактерії, гриби, лишайники” потрібна особлива робота з термінами, тому вона повинна відбитися вже в задачах уроку [Додаток].
Включаючи термінологічну роботу в мету уроку, учитель більш ретельно продумує рішення основної задачі - формування і розвиток міцних знань про рослини, тому що робота з термінами сприяє не тільки їх кращому запам'ятовуванню, але і позитивно впливає на засвоєння понять, позначених даними термінами.
Робота з ботанічними термінами здійснюється в основному в ході знайомства з новим матеріалом. Найбільше широко розповсюджений прийом термінологічної роботи - замальовка органу, організму, предмета або їх частин і їх підписування. Так, учням пропонується схематично замалювати будову рослинної клітини, або квітки, або насіння квасолі і підписати їх частини. Така робота дозволяє розвивати конкретно-образне мислення, учить виділяти найбільше істотні ознаки в досліджуваному, зіставляти назву з ознаками і властивостями. Крім того, записуючи термін, учні тренуються в його правильному написанні, вимові, запам'ятовуванні, що сприяє встановленню зв'язків між різними типами пам'яті. Однак у такій роботі дуже важливо, щоб замальовки здійснювалися з натури, а не з книжкового або табличного зображення. У противному випадку відбувається механічне перемальовування, що малоефективне.
Не менш розповсюджений і такий прийом термінологічної роботи, коли в міру пояснення учитель уводить термін, записує його на дошці, а учні - у зошитах, тут же дається словесне або письмове пояснення значення терміна. У зв'язку з цим учитель часто пропонує учням заводити спеціальні зошити-словники. Крім таких словників, можна рекомендувати в зошиті по біології відвести спеціально кілька сторінок для роботи з термінами.
Прийом проказування терміна кілька разів уголос дозволяє тренуватися в правильній його вимові. Особливо доцільно цей прийом застосовувати при знайомстві з термінами іноземного походження: ендосперм, епіфіт, ефемер, спермії, коки, бацила, вібріон, симбіоз, флора й ін. Бажано, щоб праказування сполучалося з одночасним зчитуванням терміна з дошки або зошити.
Виявлено, що робота над з'ясуванням семантики й етимології термінів сприяє формуванню уміння аналізувати, виділяти головне в досліджуваному понятті і робити узагальнення, тобто така робота сприяє розвиткові розумової діяльності учнів. При плануванні мети уроку учителю варто передбачати такі прийоми термінологічної роботи, що з'ясовували б етимологію і семантику термінів.
Прийоми виявлення семантики й етимології слова особливо важливі в роботі з термінами іноземного походження. Необхідно, з'ясувавши походження терміна. Наприклад, при вивченні будови насінини однодольних рослин учитель, уводячи поняття про запас органічних речовин, називає термін ендосперм, який позначає ту частину насіння, у якій відкладаються в запас органічні речовини. Клітини цієї частини насінь однодольних рослин заповнені живильними речовинами. Цей термін учитель записує на дошці, а учні в зошит. Щоб школярі запам'ятали його не механічно, а осмислено, необхідно дати переклад терміна: ендосперм (від гр. endon) дослівно означає „усередині насіння”. Як бачимо, дослівний російський переклад терміна збігається з основним змістом поняття, яке позначене даним терміном. Іншими словами, походження назви даного поняття пов'язано з місцем розташування запасу живильних речовин, що школярам не важко зрозуміти і краще запам'ятати [Додаток].
Велике значення має з'ясування семантики терміна, тобто його значеннєвого значення. Даний прийом можна використовувати особливо часто, тому що в більшості випадків значеннєве значення терміна збігається з основним змістом того поняття, що визначене даним терміном. Наприклад, на уроці по вивченню будови квітки після пояснення будови і назви частин квітки по моделі або таблиці учням варто запропонувати розчленувати квітку на частини, виділити квітконіжку, чашечку, віночок, маточку, тичинки, назвати ці частини і пояснити, чому певні частини квітки назвали квітконіжкою, квітколожем, чашечкою. Вникнувши в зміст даного терміна, учні безпомилково зв'яжуть їх з основним змістом відповідного поняття [Додаток].
Нові біологічні терміни в процесі вивчення матеріалу учитель уводить разом з розкриттям понять під час розповіді, бесіди або пояснення, при демонстрації об'єктів природи або їх зображень, у ході лабораторних робіт, на практичних занять, під час екскурсій. При введенні термінів іноземного походження позитивно впливає на засвоєння відповідних ботанічних понять і термінів логічний прийом аналізу і синтезу на основі етимології. Цей прийом сприяє встановленню і підтримці зв'язку між сприйняттям і засвоєнням слова, в основі якого у свідомості учнів лежить асоціація звукового комплексу з певним чином, уявленням або поняттям.
Цілісне поняття про зміст терміна формується завдяки синтезуванню істотних аналізованих ознак і поняття, і терміна. Розглянемо застосування даного прийому на прикладі терміна продихи.
На вивчення клітинної будови листа приділяється два уроки. На першому з них вивчається будова шкірочки листка, її функцій і проводиться лабораторна робота з готування препарату шкірочки листа. На другому уроці вивчається будова і функції основної тканини листка. Отже, поняття про продихи дається на першому уроці.
Повідомивши тему і мету уроку, учитель пропонує учнем уважно зверху і знизу оглянути листкову пластинку листків фікуса, бегонії, традесканції, порівняти їх і визначити, що листкова пластинка покрита по обидва боки шкірочкою, яка виконує функцію покриву листа.
Далі вчитель дає завдання зняти ділянку шкірочки з нижньої поверхні листкової пластинки листка традесканції, показуючи, як це зробити, перевіряє правильність виконання операцій учнями і рекомендує розглянути приготовлений препарат під мікроскопом. Пропонує відповісти на питання: 1. З яких клітин складається шкірочка листа традесканції? 2. Як вона розташовується? 3. Яке значення має таке розташування клітин у шкірочці листка традесканції? Навідними запитаннями вчитель підводить учнів до функціонального значення шкірочки - захисної ролі в житті листка (запобігання м'якоті від ушкодження і висихання). На основі такого висновку вчитель знову повертає учнів до терміну покривна тканина, звернувши увагу на зміст цього слова.
Потім учитель пропонує учня уважно розглянути дрібні парні клітини, які зустрічаються серед прозорих клітин шкірочки, і звернути увагу на їх форму підківки і на відмітні риси - присутність зелених зерняток. Розташування і зміна форми цих парних клітин, щілина між ними, яка відкривається і закривається, демонструється завдяки паперовій моделі устячка. Указуючи на те, що зміна форми продихів пов'язана зі змінами погоди і зміною дня і ночі, учитель пояснює учням функції органу. Розкривши в простій розповіді поняття форми і функції продихів, спираючись на проведені спостереження, вчитель аналізує термін з погляду етимології слова. Він пояснює учням, що це сполучення двох клітин і щілина між ними називається вченими продих - від грецького слова, що означає „рот”. Хоча таким шляхом учні прийшли до спрощеного висновку, що продих - це як би маленькі ротики, яких на листку велика кількість, такий метод сприяє кращому закріпленню терміна в пам'яті. Ознайомлення зі змістом поняття служить учням „опорою для кращого запам'ятовування його змісту. Учні, спираючись на зміст і на зазначену роль продиху листка, дійдуть висновку, що назва (термін) відбиває функцію продиху - участь у процесах харчування і подиху рослини. Щоб не спростити правильне розуміння поняття, задовольняючи первісним змістом терміна, учитель відразу після розкриття змісту терміна повторює і закріплює з учнями будівля і функцію устячка, направляючи в такий спосіб їхня увага на науковий зміст цього поняття.
На наступному уроці при вивченні м'якоті листка учні зіштовхуються з новим терміном - хлорофіл і вже знайомим терміном з теми „Клітинна будова рослинного організму” - хлоропласт. Терміни грецького походження складні за складом, тому що утворені двома словами. Робота з цими термінами може бути проведена в такий спосіб. Після формування в учнів на підставі спостережень поняття про то, що в клітинах м'якоті листка й в продихових клітинах є зернятка з речовиною зеленого кольору, завдяки якому листки зафарбовані в зелений колір, можна повідомити терміни хлорофіл і хлоропласт. Записавши слово хлорофіл на дошці, учитель показує, що воно складається з двох слів і дає їм переклад (аналіз).
З'єднавши ці два слова (тобто здійснивши синтез), учитель звертає увагу учнів на значеннєве значення терміна хлорофіл, з'єднавши з понятійним змістом: речовина, яка зафарбовує в зелений колір.
Аналіз і синтез терміна хлоропласт здійснюється учнями вже самостійно. Вони визначають, що це слово складне, складається з двох уже відомих їм слів: одне з яких вони довідалися тільки що, а з іншим знайомі з теми „Клітинна будова рослинного організму”. Учні самостійно зіставляють поняття з терміном, що позитивно позначається на запам'ятовуванні не тільки терміна, але і його понятійного значення. У цьому полягає аналітико-синтетичний прийом термінологічної роботи.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
