113989 (617035), страница 4
Текст из файла (страница 4)
Ситуації, запропоновані вчителем, мають бути наближені до життя (подякувати бабуся за смачний обід; розважити товариша, який впав з велосипеда; попросити маму допомогти розв’язати задачу; запропонувати братикові прибрати кімнату тощо).
За допомогою деяких вправ учні початкової школи вчаться будувати діалоги таких типів: діалог – розпитування, діалог – домовленість, діалог – обмін думками, діалог – обговорення.
Таким чином, вивчення особливостей текстів різних стилів мовлення за допомогою метода тренувальних вправ дозволяє учням не тільки познайомитися з кращими зразками авторських текстів, а й зрозуміти різницю між стилями мовлення, вивчити ознаки жанрів, знаходити і самостійно використовувати різноманітні художні засоби з метою надання власному твору яскравості та емоційності.
Висновки
Оскільки мовлення – найважливіший засіб комунікації, то розвиток зв’язного мовлення являється провідним принципом навчання рідної мови, що передбачається чинною Програмою.
Психологічне підґрунтя навчання молодших школярів зв’язному мовленню з’явилось завдяки працям видатних вчених – психологів та педагогів.
Організацію роботи учнів на уроках розвитку зв’язного мовлення слід здійснювати так, щоб якомога більше задіяти попередній досвід спілкування школярів.
Дані уроки мають позитивний вплив на розвиток дитини в цілому та її комунікативних навичок зокрема.
Завдання вчителя початкових класів сприяти поповненню словникового запасу дітей, вільному володінню словами.
Для успішної реалізації мети уроків розвитку зв’язного мовлення часто необхідна підготовча робота.
У програмі для початкових класів не передбачається написання творів – роздумів чи описів у чистому вигляді. Натомість практикується твір – розповідь з елементами роздуму чи опису.
Для успішної побудови міркування доцільно використовувати не тільки бесіди, а й обговорення, диспути, постановку проблемних питань.
Твір з елементами опису часто ґрунтується на попередньому ознайомленні з готовими текстами та на власних спостереженнях.
Твір – розповідь буде вдалим, якщо дитині є про що розповісти, тобто є власний досвід, набутий на екскурсії, в подорожі, при перегляді телепередачі, прочитанні книжки тощо.
Тренувальні вправи сприяють поповненню словникового запасу та вивченню художніх засобів.
Крім художніх текстів, учням для переказу рекомендуються наукові та публіцистичні.
Для стислого переказу доречно брати наукові тексти, бо у художніх у такому випадку страждає образність.
Під час підготовчої роботи не слід перешкоджати висловленню учнями своїх почуттів, суб’єктивних уявлень та міркувань.
Успішність виконання письмового переказу залежить від правильного алгоритму попередньої роботи та співрозмірної частини колективної та самостійної діяльності учнів.
Творчі перекази – перехідний етап від переказу до твору.
Важливо, щоб написання творів захоплювало учнів, демонструвало їм величезні можливості мови щодо висловлення власних думок і почуттів.
Незалежно від твору, завжди виділяють три етапи підготовки до твору, причому перший і другий можуть виходити за межі уроку.
Як говорив видатний педагог В.О.Сухомлинський, "про всі предмети дитина повинна говорити як про світ, що її оточує, про світ, у якому вона сама частина живої природи". Тобто дитина повинна бачити, чути, відчувати, торкатися – за цієї умови збільшується світ її вражень, думок, і, як наслідок, збагачується мовлення.
Додаток
Плани - конспекти уроків розвитку зв’язного мовлення
Клас: 2
Тема: «Переказ тексту за запитаннями і опорними словами»
Мета: Удосконалювати уміння вирізняти нову інформацію, точно відповідати на запитання усно і письмово, уточнювати і збагачувати словник дітей. Вчити помічати мовні огріхи.
Розвивати увагу, уяву, вміння звязно висловлювати власні думки.
Виховувати інтерес до вивчення рідної мови.
Хід уроку:
І. Організація класу:
ІІ.Мотивація навчальної діяльності:
-Щоб бути цікавим співрозмовником, треба багато знати і вміти ділитися своїми знаннями.
ІІІ.Оголошення теми і мети уроку:
-Сьогодні будемо вчитися уважно слухати текст, визначати нову інформацію, відповідати на запитання усно і письмово.
ІV.Підготовча робота:
-
Згрупуй слова. Доведи:
Ведмідь, синиця, заєць, лисиця, зозуля, жайворонок, вовк, їжак.
-
Знайди «зайве» слово:
Горобець, зозуля, голуб.
-
Розглянь малюнок зозулі.
-
Якого розміру?
-
Чим особливе забарвлення пташки? (рябеньке)
-
Чим особливий хвіст?(довгий, з великими білими цятками)
-
Що ви знаєте про зозулю?
V. Написання переказу:
1.Сприймання тексту (слухове).
-Що нового для вас повідомляється у тексті?
Дивна птиця
Зозуля ніколи не в’є собі гнізда. Ніколи сама не виводить пташенят. Це єдиний випадок серед звірів і птахів, коли батьки не дбають про своїх дітей. Зозуля потай кладе сво яйце до чужого гнізда, а хазяйське викидає. Висиджує і вигодовує зозуленя інша пташка.
Коли в зозуленяти зявляється перше пір’я, воно викидає інших пташенят з гнізда.
І все ж зозуля корисна. Вона визбирує по гілках дерев волохату гусінь.
(За Уляною Кравченко)
2.Аналіз тексту, добір робочих матеріалів:
| Питання до бесіди | Робочі матеріали |
| Чому зозулю називають дивною пташкою? | Ніколи не в’є гнізда, не виводить, не доглядає, не годує |
| Хто доглядає зозуленят? | інші пташки |
| Як поводять себе зозуленята? | Викидають |
| Як треба відноситися до зозулі? | Оберігати, охороняти |
| У тексті знайдіть слова протилежні за значеням до слів: кладе-…, своє-…, до гнізда-…. | Викидає, чуже, з гнізда |
| У тексті знайдіть слова родичі до слів: | |
| птахи- зозуля- | пташенята,пташка зозуленя. |
VI.Самостійне написання переказу (на чернетках)
-
За запитаннями:
-Чому зозулю називають дивною пташкою?
-Хто висиджує і вигодовує зозуленят?
-Чому зозулю треба охороняти?
-
За поданими схемами –опорами:
Зозуля _____ не в’є _____ .
Зозулю____________ тому, що _____ не дбає про______ .
І інші птахи_________ і _________ .
І________ треба__________ тому, що тільки_______ .
_________________________ волохату гусінь.
VII.Редагуваня тексту(Колективне, вчителем, самостійне)
VIII.Підсумок уроку:
-Що дивного в поведінці зозулі?
-Які одиниці мови ми вчилися будувати? (речення)
-Про які слова- родичі ми говорили?
-Чкі близькі за значенням слова допомогали переказувати текст?
Клас:2
Тема: «Культура мовлення. Слова ввічливості. Ввічливі форми вітання, прощання»
Мета:- Збагатити мовлення учнів ввічливими словами (вітання, прощання, звертання). Вчити вживати ввічливі форми у мовленні.
-Розвивати культуру діалогічного мовлення.
-Виховувати культуру поведінки і спілкування.
Хід уроку:
І.Організація класу.
ІІ.Повідомлення теми і мети уроку:
-Сьогодні ми поговоримо з вами про ввічливість. Ввічливими люди не народжуються, а стають, опанувавши знання і правила хорошого тону. Ввічливість- це шанобливість, доброзичливість, прагнення не робити неприємності іншим, готовність своєчасно прийти на допомогу.
ІІІ.засвоєння нових знань:
1.Лінгвістичний аналіз. Знайомство з віршем Т. коломієць.
-Наша мова настільки багата, що в ній завжди знайдеться тепле і привітне слово. Добре слово- наче зернчтко, що, зійшовши, дарує нам радість.
-Прочитайте вірш.
-Про що в ньому йдеться?(Вірш написаний на дошці).
-Яких слів мама навчає дитину?
-Як ви розумієте «сію дитині в серденько ласку»?
-Коли говорять «сійся- родися»?
-А чому автор вживає «сійся-Родися» у вірші про ввічливі слова?
-З чим Т.Коломієць порівнює ввічливі слова?
-З якими почуттями треба говорити ввічливі слова?
-Якою стає мова, коли в ній є ввічливі слова?
-Які ввічливі слова ви вперше почули?
-Що вони означають, коли їх говорять?
2.Аналіз мовленнєвих ситуацій.
-Пригадаємо, які слова люди говорять при зустрічі?
(Вивішується таблиця. Вона заповнюється знайомими словами, які були написані до уроку на табличках).
Доброго ранку! Добрий день! Добрий вечір! Доброї ночі!Здрастуйте!
-А тепер подивіться, які ще слова можна казати в цьому випадку?
Світлої днини! Будьте здорові! Добридень! Доброго здоров я !
( Діти у зошитах записують нові слова: Ранком: Світлої днини!
Вдень: Добридень! Доброго здоров я!)
Пригадайте слова , які ви вживаєте при зустріяі і прощанні!
| Вітання | Прощання |
| Добрий день! Привіт! | Всього найкращого! До побачення! |
-А тепер познайомтесь з новими словами.
Скільки літ, скільки зим! Щасливої дороги! До зустрічі!
Радий тебе бачити! До зустрічі!Всього доброго! Ні пуху, ні пера! Попутного вітру!
-Які слова ми вживаємо, вітаючись і прощаючись з друзями?
-А з дорослими?
-Коли ми говоримо «ні пуху, ні пера», «попутного вітру»?
4.Активізація словника
-
Аналіз мовленнєвих ситуацій.
- Діти, ви вже знаєте, які ввічливі слова слід вживати у спілкуванні з людьми?
-А зараз нам Вітя і Миколка розкажуть, як вони поводилися, коли зустрілись. Миколка повертався з бібліотеки з цікавою книгою, а назустріч – Вітя.
(Сценку виконують учні).
-Добрий день! Вітю.
-Добрий день. Звідки ти йдеш?
-З бібліотеки.
-Яку книжку взяв, Скажи будь ласка?
-«Буратіно».
-Як прочитаєш, скажеш мені? Я теж її візьму.
-Добре, скажу.
-Дякую, до побаченя.
(Вчитель разом з учнями оцінює розмову Віті та Миколи.)
Уявіть собі, що діти Петрусь і Гнатик, ішли вулицею, назустріч їм простувала вчителька. Гнатик, побачивши її ще здалеку, закричав: «Добрий день,Віро Антонівно!». Всі люди озираються, дивляться. А Петрусь підійшов до Віри Антонівни і неголосно привітався.
-Хто з хлопчиків повівся правильно?
(Діти оцінюють вчинки хлопчиків)
-Як треба розмовляти, вітатися?
-
Озвуч малюнок:
-Розглянь малюнок з відомих казок.
-Як Карлсон вітається з момою Малюка та з Малюком?
-Як Карлсон повтнен привітатися з фрекен Бок І з Собакою Бімбо, щоб їм сподобатися?
-Як можна привітатися без слів?
-
Иоделювання мовлення в різних ситуаціях:
-Хто вітається перший, якщо зустрілися старший і молодший?
-Хто вітається перший, якщо зустрілися хлопчик і дівчинка?
-Чи мохна замість «добрий день» говорити «привіт»? Кому саме?
-У шкільному коридорі розмовляють вчителі. Серед них Ігор побачив свого класного керівника і, проходячи повз нього, ввічливо сказав «Добрий день, Вікторе Семеновичу!»
-Чи допущена помилка?
-Проаналізуйте ситуацію.
-
Формування вмінь користуватися ввічливими формами.
1.Розмова по телефону.
-Хто починає розмову?
-Якими словами?
-Коли ви розмовляєте по телефону, кого і для чого викликаєте?
2.Розповідь вчителя про значення телефону.
-Телефон- це наш надійний помічник.Він допомагає вирішувати багато важливих справ, але телефоном треба вміти користуватися.
Розмова має бути короткою, ввічливою. Особливо треба вітатися, а в кінці розмови дякувати і прощатися.
-
Ігрові ситуації.
(Використовуючи фрази з розмови хлопчика по телефону, розіграйте сценки.(малюнок).
-Я хотів би запросити тебе і діда на день народження у суботу…
-ти підеш у театр з класом?
-У тебе записане домашнє завдання з математики?
-
Аналіз розмови по телефону.-
Хлопчик: Алло!
Чоловік:Слухаю вас!
ХлопчикДобрий день!
Чоловік Здрастуйте!
Хлопчик: Вибачте, Ви не могли б покликати Ірину Андріївну?
Чоловік Зараз вона підійде!
Хлопчик:Спасибі.
Мама: Алло, я вас слухаю.















