113715 (616933), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Для раціонального використання навчального часу дуже важливо організувати зберігання і видачу інструментів та заготовок.
Велике значення для організаційної чіткості уроку має також планування вчителем навчального процесу. Так, з досвіду попередніх років учитель знає, які помилки роблять учні в тій чи іншій операції. Ураховуючи це, він планує проведення поточних інструктувань, не чекаючи, поки будуть допущені помилки.
Технічна документація, якою учні користуються в майстернях, також впливає на організаційну чіткість уроку; якщо рисунки, технологічні карти, інструкції складено зрозуміло, доступно, то учні працюють з успіхом самостійно. Коли цього немає, вони звертаються по допомогу один до одного, до вчителя, ходять під час роботи, відвертаючи увагу багатьох учнів від виконання своїх завдань.
Продуктивний характер праці учнів. Заняття в майстернях будуються на основі продуктивної праці. Продуктивним називається такий вид суспільно корисної праці, у процесі якого створюються матеріальні цінності (незалежно від способу їхньої реалізації"). Тому продуктивною буде й оплачувана праця, пов'язана з виконанням замовлень підприємства; виготовлення іграшок для підшефного дитячого садка, оздоблення шкільних кабінетів та ін. Для трудового навчання всі ці види діяльності однаковою мірою бажані, бо всі вони сприяють трудовому вихованню. Якщо оплачувана праця дає змогу розкрити перед учнями принцип матеріальної зацікавленості в результаті своєї діяльності, то на неоплачуваній праці можна ознайомити учнів із суттю роботи на громадських засадах і її значенням для нашого суспільства.
Звичайно, бувають винятки. Наприклад, при вивченні елементів машинознавства (особливо при виконанні електромонтажних робіт) практично неможливо організувати заняття на базі продуктивної праці, тому діяльність учнів має в цих випадках навчальний характер (складання і розбирання механізмів, монтаж електричних схем на панелях та ін.). В інших випадках учитель вживає всіх заходів, щоб дістати замовлення, роз'яснює учням, для кого і для чого вони виконують певну роботу. Усвідомлення того, що робота, яку вони виконують, дає користь суспільству, створює передумови для формування в учнів позитивного ставлення до праці. Досвід показує, що при цьому в учнів значно зростає зацікавленість роботою. Створюються сприятливі умови для організації виробничого змагання. Прагнучи підвищити продуктивність праці, учні намагаються внести вдосконалення в технологію виготовлення продукції, раціональніше організувати свою працю та ін.
Проте продуктивна праця не є самоціллю, вона підпорядковується навчальним завданням. Тому не можна включати учнів у виготовлення будь-якої продукції, не враховуючи зміст навчальної програми. Праця повинна бути продуктивною за своїм характером і, разом з тим, відповідати за змістом навчальній програмі [17].
Створення умов для безпечної роботи учнів. На заняттях у майстерних учні працюють різним різальним інструментом, обробляють матеріали на верстатах, монтують електричні схеми. При цьому можливі випадки травмування, якщо не дотримуватися правил безпеки. Тому створення умов безпечної роботи учнів є однією з основних вимог до уроку в майстернях. Досвід показує, що там, де вчитель приділяє достатню увагу правилам безпеки, пильнує, щоб учні дотримувалися цих правил, не буває нещасних випадків.
Для створення умов безпечної праці вчитель суворо вимагає від учнів дотримання правил безпеки, а також усуває все, що може спричинити порушення цих правил. Наприклад, учні знають, що не можна користуватися молотком, якщо він злітає з ручки, користуватися зубилом, якщо на його бойку є тріщина.
У майстерні мають бути таблиці з правил безпеки, аптечка і куток протипожежної безпеки.
При подачі нового матеріалу вчитель роз'яснює правила безпеки, пов'язані з роботою над цим матеріалом, демонструє прийоми виконання їх, а потім перевіряє, як учні ці прийоми засвоїли.
Під час уроку вчитель пильнує, щоб учні дотримувалися правил безпеки, а коли помічає порушення, проводить поточне індивідуальне або групове інструктування, аналізує допущені порушення і суворо попереджає учнів про потребу усунення їх.
Підбиваючи підсумки роботи, оцінюючи вироби учнів, учитель не забуває зауважити кожному з них, які допускалися порушення правил безпеки. Таким чином, турбота про дотримання правил техніки безпеки пронизує весь урок, включаючи й підготовку до нього. Учителеві доцільно фіксувати випадки травмування в окремому зошиті для того, щоб проаналізувати їх і відповідні заходи безпеки [22].
На заняттях у майстернях поряд з уроком застосовують і інші форми навчальної роботи.
З відстаючими учнями проводять додаткові заняття, на яких учитель допомагає їм засвоїти складний прийом роботи, зрозуміти складне теоретичне питання. Додаткові заняття проводять інколи в зв'язку з недостатністю устаткування. Так, у майстернях, як правило, немає достатньої кількості устаткування для обробки матеріалів на деревообробних і металорізальних верстатах фронтально, тому цю роботу проводять ланками. Отже, вчителеві доводиться здійснювати одночасно методичне керівництво кількома ланками, зайнятими різною роботою. Це досить важко. Тому вчитель проводить додаткові заняття з ланковими, щоб вони могли на уроках допомогти своїм товаришам.
Значне місце на заняттях у майстернях відводиться навчальною програмою таким видам навчальної роботи, як екскурсії на промислові підприємства і навчально-виробнича практика.
1.2 Ознайомлення з елементами організації праці і виробництва
За програмою треба ознайомити учнів з правильною організацією робочого місця. Навчаючись слюсарних, столярних, електромонтажних і верстатних операцій, учні привчаються розміщати інструмент і заготовки так, щоб не гаяти часу на допоміжні прийоми роботи. Внаслідок цього учні усвідомлюють, яке значення має правильна організація робочого місця в умовах сучасного виробництва.
На заняттях у майстернях в учнів формується розуміння таких важливих елементів організації виробництва, як продуктивність праці, поділ праці, режим робочого дня, норма часу та ін. Норма часу є основою планування. Учням розповідають, що норма часу не є чимось незмінним, а залежить від конкретних виробничих умов. Ту саму роботу можна виконати за різний час залежно від устаткування, інструменту, кваліфікації робітника та інших факторів. У цьому учні пересвідчуються, коли порівнюють під час екскурсій роботу в майстернях з роботою на підприємствах.
Велику увагу приділяє програма формуванню в учнів уявлення про продуктивність праці і шляхи її підвищення. Насамперед учні мають можливість порівнювати ручну працю з роботою на універсальних верстатах, а потім роботу на верстатах - з роботою на напівавтоматах і автоматах. Вони також знайомляться з новаторами виробництва і з їхньою роботою, спрямованою на вдосконалення технології виробництва, створення нових пристроїв та інструментів. Нарешті, перед учнями розкривається залежність між продуктивністю праці і організацією виробництва. Особливо показовим є в ньому розумінні поділ праці, бо учні на своєму особистому досвіді пересвідчуються, що при ланковій формі організації праці вдається швидше освоїтися з новою роботою, виконати її якісно і за коротший час, ніж при індивідуальній.
Режим робочого дня в майстернях збігається в основному з режимом робочого дня на промислових підприємствах. Тут діють ті самі правила поведінки, додержуються тих самих правил безпеки. Усе це дає учням правильне й чітке уявлення про режим робочого дня як один з елементів організації праці на підприємстві.
Працюючи в майстернях, учні вступають один з одним і з учителем у виробничі стосунки. Учитель виконує практично роль майстра. Тому учні /її шлються на власному досвіді, як діє перша ланка організаційної структури промислового підприємства. Слід зазначити, що екскурсії, які передбачаються навчальною програмою з технічної праці, мають надзвичайно велике значення пін ознайомлення учнів з основами організації праці і елементами організації виробництва. Ефективність екскурсій залежить насамперед від учителя праці, мою вміння правильно організувати екскурсію, починаючи з вибору об'єктів і вивчаючи обговоренням підсумків з учнями.
1.3 Розвиток якостей особистості, які потрібні для успішної участі в трудових процесах
Для повноцінної участі в трудовому процесі треба бути наполегливим, і спостережливим, уміти себе контролювати, проявляти ініціативу. Треба любити працю, з повагою ставитися до людей праці. Усі перелічені і багато інших і костей треба виробляти в учнів у процесі оволодіння ними трудовими вміннями і технічними знаннями.
Досвід роботи шкіл і спеціальні дослідження показують, що умови для цього є. Наприклад, деякі учні, приходячи вперше до майстерні, почувають себе невпевнено, сумніваються, чи вдасться їм виконати завдання. Буває й навпаки, коли деякі учні проявляють надмірну самовпевненість, яка, правда, швидко зникає. В обох випадках дуже важливо правильно підібрати завдання, щоб вони не були занадто простими (не привели до самовпевненості) і занадто складними. Успішне виконання завдання породжує віру в свої сили, пробуджує інтерес до роботи, який слід підтримувати, поступово ускладнюючи завдання. Завдяки цьому учні привчаються долати труднощі, виробляти у собі наполегливість.
Успішному формуванню піддасться й така якість, як самоконтроль. Учні, як правило, починаючи заняття в майстернях, дуже погано володіють почуттям самоконтролю. З досвіду відомо, наприклад, що досить часто учні V класу, виконуючи завдання за кресленням, не звертають уваги на розміри, а намагаються надати заготовці зовнішньої форми, відповідної тій, що зображена на кресленні. Якщо на кресленні не проставити навмисно деяких розмірів, то багато хто з учнів навіть не помітить цього. Поступово учні пересвідчуються в потребі самоконтролю, привчаються до нього. При правильній організації навчального процесу вже в VI класі учні самостійно перевіряють точність розмірів заготовки на окремих операціях, правильність виконання трудових прийомів.
На заняттях у майстерні в учнів виробляється ініціативність, що ґрунтується на творчому ставленні до праці. Необмежені можливості створюються тут також для виховання в учнів позитивного ставлення до праці. Якщо деякі учні спочатку без будь-якого бажання приходять на заняття, то поступово робота так їх захоплює, що вони просять учителя призначити додаткові заняття в позаурочний час. Учні прагнуть не просто попрацювати, а виготовити високоякісну продукцію, економно витрачають матеріал, бережуть інструмент, допомагають товаришам.
Творча праця — характерна особливість нашого суспільства. З кожним роком зростає кількість робітників-новаторів, які своїми винаходами і раціоналізацією виробничих процесів невпинно шукають нові шляхи підвищення продуктивності.
Особливо сприятливі умови для розвитку технічної творчості створюються під час моделювання. При цьому ставлять мету створити для учнів проблемні ситуації, тобто такі умови, коли їм доводиться проявляти ініціативу, творчо використовувати свої знання для виконання трудових завдань. Цього досягають, ставлячи такі завдання, в яких є не всі дані, потрібні для виконання роботи. Наприклад, на кресленні може не бути розміру або елемента конструкції у технологічному процесі-операції. Завдяки цьому учні привчаються поступово розв'язувати нескладні завдання, в їхній діяльності з'являються елементи творчості.
Основою розвитку якостей особистості, які потрібні для успішної участі в трудових процесах, є продуктивний характер праці учнів.
РОЗДІЛ 2 ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ОБЛАДНАННЯ ШКІЛЬНИХ МАЙСТЕРЕНЬ ЯК ВАЖЛИВА ПЕДАГОГІЧНА УМОВА
2.1 Характеристика приміщень і обладнання
Сьогодні школи нашої держави забезпечені навчальними майстернями, проте далеко не всі з них відповідають сучасним вимогам: санітарно-гігієнічним, безпеки і правильної організації навчального процесу. Тому, починаючи працювати, молодий спеціаліст повинен критично проаналізувати стан матеріальної бази і вжити всіх заходів, щоб привести її у відповідність з вимогами методики трудового навчання.
Шкільні навчальні майстерні будують за типовими проектами. Вони можуть займати окреме приміщення або розташовуватися безпосередньо в школі. Більш доцільним є перший варіант, бо навчальний процес у майстернях супроводиться виробничим шумом, що до певної міри заважає проведенню занять у класах.
Навчальні майстерні, якщо вони винесені в окреме приміщення, крім майстерень з обробки деревини і металів, містять звичайно кабінет обслуговуючої праці. Якщо майстерні розраховані також на учнів старших класів, то тут можуть бути кабінети автосправи, електротехніки, радіотехніки та ін. Такі майстерні найчастіше є міжшкільними, тобто вони обслуговують школи певного мікрорайону. У зв'язку з цим тут передбачають допоміжні приміщення: вестибюль з гардеробом, убиральню з умивальником, буфет та ін.
Навчальні майстерні в школі можуть бути комбінованими, коли обробка деревини, металів і всі інші види навчальних робіт виконуються в одному приміщенні, і такими, що мають окремі приміщення для обробки деревини та обробки металів і виконання електромонтажних робіт.
Навчальні майстерні можуть бути, нарешті, у пристосованих приміщеннях, найчастіше в класах. При всіх варіантах навчальні майстерні бажано розміщувати на першому поверсі.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
