112941 (616652), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Для зразка в додатку №1 наведено фрагмент календарно-тематичного плану по розділу: „Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів ” у 5 – 6 класах”.

Підготовка вчителя до уроку. Початковим етапом цієї підготовки являється аналіз попереднього уроку: встановлення, наскільки повно були досягнуті його навчально-виховні цілі і виконаний план, що проведено вдало і які залишились проблеми в знаннях і вміннях учнів. На основі аналізу уточнюються тема і мета наступного уроку. Це важливий момент у підготовці до уроку, так як в залежності від теми роботи, підбір матеріалу, який повинен бути доступним для учнів і представляти собою закінчене ціле. В формуванні мети необхідно дати відповідь на питання, чому треба навчити учнів на даному уроці, які нові знання і вміння вони повинні засвоїти. Далі вчитель вивчає матеріал, який необхідно подати учням на уроці, відмічає поняття, які потребують пояснення, виділяє нові операції і прийоми.

Наступним етапом є визначення структури уроку і продумування методики його проведення. Структура залежить від змісту і дидактичної мети уроку. Якщо вчитель намічає перевірити знання учнів раніше вивченого матеріалу, то він повинен встановити, які саме знання будуть перевірятися, сформулювати питання і помітити, кого з учнів потрібно спитати. Крім того він повинен визначити зміст, послідовність і методи викладання нового матеріалу, підготувати наочність і демонстрації, які будуть використовуватися на даному етапі уроку. Вчитель повинен також записати висновки, формулювання і визначення, які будуть продиктовані учням.

Відповідальний етап підготовки до уроку – розробка методики інструктажу, пробного виконання дії учнями і вправи. Вчитель повинен визначити, який вид інструктажу він буде використовувати, що і як буде показувати учням, які прийоми демонстрації буде використовувати, кого з учнів викличе для пробного виконання дій, як організує практичну роботу і т. д.

Важливий момент в підготовці до уроку – контрольне виготовлення вчителем того виробу, який будуть виконувати учні. На уроці він використовується в якісній наочності при поясненні учням трудового завдання. В процесі його виготовлення вчитель уточнює технологію, яку потім рекомендує учням, а також час виконання даної роботи.[25]

Результатом планування є розроблені і складені плани конспекти занять.

2.3. Експериментальна перевірка ефективності розробленої методики з використанням міжпредметних зв’язків при вивченні розділу „Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів” у 5 класі

Для перевірки ефективності розробленої методики використання міжпредметних зв’язків на заняттях з трудового навчання при вивченні розділу „Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів ” у 5 – 6 класах, було проведено експериментальну роботу в школі. Для цього на початку експерименту було визначено експериментальний і контрольний класи. В якості контрольного було вибрано 5 – А клас, який за успішністю, був дещо кращий від експериментального – 5 – Б класу.[12,51]

В експериментальній роботі ми використовували результати усного опитування, контрольної роботи протягом всього періоду навчання.

У своєму дослідженні ми використовували метод контрольних робіт. Суть цього методу полягає в наступному. Для з’ясування рівня знань цим методом необхідно встановити рівень засвоєння учнями кожного із основних компонентів знань: теоретичного матеріалу, вмінь та навичок, які вироблялись в процесі вивчення даного розділу.

Діяльність з вивченням рівня знань учнів проводилась у декілька етапів: відбір змісту письмової роботи, проведення контрольної роботи, аналіз та оцінка знань, з’ясування можливих причин поганого засвоєння знань.

Контрольна робота складалась на основі раніше вивченого матеріалу. Засвоєння давалось у двох варіантах та складалось з 3-х питань (Додаток 3).

В експерименті приймали участь один експериментальний (5 – А) та один контрольний (5 – Б) класи учнів. При її розробці ми врахували також те, щоб методика відносилась до системи педагогічних наук. Ми запланували, що предметом її вивчення учнів є процес навчання учнів обслуговуючій праці у 5 класі загальноосвітньої школи. Для початку ми виписали оцінки обох класів з попередної теми за результатами тематичного оцінювання, в зміст якого входили питання як теоретичного, так і практичного характеру. Перевіривши їх, ми з’ясували, що в учнів невисокий рівень знань.

Результати наведенні в таблиці 1.

Таблиця 1

Результати знань учнів на початок експерименту

Після визначення початкових знань учнів ми розпочали безпосередню індивідуальну роботу з кожним класом.

На початку експерименту, готуючись до занять, ми підібрали матеріал з теми заняття, користуючись матеріалами підручників з трудового навчання.

В контрольному класі матеріал з розділу вивчався за традиційною методикою проведення занять у школі.

В експериментальному класі заняття проводилися за розробленою нами методикою використання міжпредметних зв’язків. Цей матеріал ми використовували на різних етапах уроку. Учні активно приймали участь в обговоренні питань.

В процесі заняття за учнями експериментального класу проводилося спостереження і контроль знань. На заключному занятті в експериментальному та контрольному класах була проведена підсумкова контрольна робота (Додаток 3), яка складалась так, щоб її могли виконати учні обох класів, тобто на рівні оптимальної доступності. Вона передбачала перевірку знань, проводилась в кінці експерименту.

На кінець, ми порівняли результати рівня знань експериментального класу, в якому використовувалась розроблена нами методика, і контрольного, де вона не використовувалась.

При підведенні підсумків нашого експерименту ми виявили, що рівень знань експериментального класу набагато вищий, ніж контрольного.

Результати наведені в таблиці 2.

Таблиця 2

Результати заключного етапу експерименту

Аналіз результатів показав, що знання вивченого матеріалу в учнів експериментального класу значно вищий ніж в контрольному про що свідчать середні бали учнів. Крім того, слід відмітити, що учні експериментального класу більш свідомо виконували практичні роботи з теми: „Технологічні процеси ручної обробки деталей виробів”, з зацікавленістю ставилися до занять, якісніше виготовляли вироби, правильно підбирали необхідні матеріали та інструменти для виробів.

Таким чином можна зробити висновок, що вивчення трудового навчання з опорою на міжпредметні зв’язки покращує рівень трудової підготовки учнів і сприятливо впливає на засвоєння знань учнів.

Висновок

Міжпредметні зв’язки не тільки засіб досягнення загальних соціальних цілей навчання – всебічного розвитку особистості учня, але і один з необхідних факторів формування конкретних педагогічних задач, визначення загальнопредметних систем знань, вмінь відношень. Акцентуючи увагу на удосконаленні методологічних основ всебічного розвитку особистості в ціннісному процесі навчання, Ю.А.Бабанський підкреслює, що в процесі "формування загальнонаукових вмінь та навичок, а також розвитку волі і емоцій і можливостей… важливо передбачити формування системоутворюючих понять, законів і теорій, а також засвоєння фундаментальних наукових фактів. Визначити їх можливо лише спираючись на методологію виділення головних, суттєвих елементів змісту, генералізацію загальноосвітніх задач". Одним з аспектів методології в даному випадку повинен виступати принцип міжпредметних зв’язків, що дозволить оцінити кожен елемент освіти в системі інших елементів, визначити узагальнені компоненти, найбільш цінні для формування світобачення учня.

Міжпредметні зв’язки як дидактична категорія являється багатомірним, системним об’єктом дослідження функцій міжпредметних зв’язків і їх відношень з іншими системними об’єктами дидактики, перш за все з навчальним предметом і процесом навчання. Відношення "навчальний предмет – міжпредметні зв’язки – процес навчання" носять діалектичний характер. Структура навчального предмета – основне джерело міжпредметних зв’язків, багатогранності їх видів в змісті процесу навчання. В свою чергу міжпредметні зв’язки впливають на формування структури навчальних предметів, на виділення "міжсистемних компонентів" знань і вмінь, узагальнених понять і способів навчально-пізнавальної діяльності. Відношення "навчальний предмет – процес навчання обумовлюють процесуально – діяльнісний (зв’язки між предметами по загальним способам і видам діяльності) і організаційно-методичний аспекти міжпредметних зв’язків".

Актуальність міжпредметних зв’язків шкільному навчанні очевидна. Вона обумовлена сучасним рівнем розвитку науки, на якому ярко виражена інтеграція суспільних і технічних знань. Однак основна задача навчального процесу складається ще і в тому, щоб навчити учнів використовувати теоретичні положення, що вивчаються для аналізу і пояснення реальних об’єктів і явищ, для рішення практичних задач, з якими вони зустрічаються, тобто навчити використовувати теорію як метод пізнання для аналізу реальних явищ і вирішення практичних проблем. Саме в цьому і заключається здійснення зв’язку теорії з практикою.

На основі міжпредметних зв’язків вдосконалюється виконання учнями завдань розрахунково-конструкторського характеру, участь учнів в обслуговуючій праці.

Взаємозв’язок знань по різним навчальним предметам виступає як необхідність не тільки для пізнання наукових основ сучасного виробництва, але і для свідомого виконання учнями трудових завдань, практичних робіт.

Спостереження за роботою вчителів трудового навчання, які проводились мною під час педагогічної практики показують, що практичне здійснення зв’язків навчального матеріалу по трудовому навчанню з шкільними предметами здійснюється дуже слабо. Все це вказує на те, що в методичному плані ще не достатньо розроблена проблема реалізації міжпредметних зв’язків на уроках трудового навчання.

Зазначимо, що використання міжпредметних зв’язків повинно бути не самоціллю, а допомагати рішенню конкретних задач уроку, таким чином можна зробити висновок, що вивчення трудового навчання з опорою на міжпредметні зв’язки покращує рівень трудової підготовки учнів і добре впливає на засвоєння знань учнів з основ наук.

ЛІТЕРАТУРА

1. Денисенко Л.І. Азбука домашнього господарювання. Навч. пос. з тр. навч. для учнів 5-9 кл. заг. освіт. шк..: - К.:, А.С.К., 2003.

1. Атутов П.Р. Межпредметные связи. – М.: Просвещение, 1979. – 134с.

2. Атутов П.Р., Бабкин Н.И., Васильев Ю.К. Связь трудового обучения с основами наук. – М.: Просвещение, 1983. – 128с.

3. Бабанский Ю.К. Об актуальных вопросах методологии дидактики. // Советская педагогика. – 1978. – №9,с.45

4. Бондаренко С., Коробова О. Міжпредметні зв’язки процесу трудового навчання і фізичного виховання учнів старших класів. // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2006. - №4. – С. 46-48.

5. Баранов О. Наступність трудового навчання і фізики як фактор здійснення міжпредметних зв’язків. // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2001. - №3. – С. 16-19.

6. Валерій Василенко, Оксана Кожемяка. Міжпредметна інтеграція історії та трудового навчання у 5 – 7 класах. // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2007. - №5 - 6. – С. 33-37.

7. Васюк О. Міжпредметні зв’язки на уроках обслуговуючої праці. // Трудова підготовка в закладах освіти. – 1999. - №2. – С. 6-8.

9. Климук Л.В. Трудове навчання: Обслуг.види праці: Підруч. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закладів /Л.В.Климук, Б.М.Терещук, В.І.Туташинський. – К.: Арка, 2005. – 192с.

1. Кузьменко П. Планування міжпредметних зв’язків курсу „Креслення” і технічних дисциплін. // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2005. - №6. – С. 47-49.

2. Курач М. Міжпредметні зв’язки практикуму з художньої обробки матеріалів. // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2006. - №5. – С. 26-33.

3. Кулагин П.Г. Межпредметные связи в процессе обучения. – М.: Просвещение, 1981. – 96с.

4. Кошмина И.В. Межпредметные связи в навчальной школе. – М.: ВЛАДОС, 2001. – 142с.

5. Лошкарева Н. А. Межпредметные святи как средство совершенствования учебно-воспитательного процесса. – М.: МГПН, 1981. – 102 с.(19с.)

6. Максимова В.Н. Межпредметные связи в учебно-воспитательном процессе современной школи: (Учеб. пособие по спецкурсу для пед. ин-тов). – М.: Просвещение, 1987. – 157с.

7. Межпредметние связи в обучении. Межвузовский сборник научных трудов. Тула - 1980.

8. Мамус Г.М., Севаствинова О.С. Завдання з обслуговуючої праці 5 клас. – Тернопіль; Астон, 2004. – 240с.

9. Обух О.С. Трудове навчання. Обслуговуючі види праці: Практичні роботи. Тематичні оцінювання. 5 клас, - Тернопіль; Астон, 2007. – 92с.

10. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з трудового навчання, 5 – 12 класи. К.: Перун, 2005.

11. Програми для середньої загальноосвітньої школи, 1-4 класи, - К.: Поч. школа, 2006. – 429с.

12. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підруч. для студ. пед. ф-ту. – К.: Генеза, 2002. – 368с.

13. Сапон В. Міжпредметні зв’язки в системі ОБЖ ЗОШ І-ІІ ступенів.// Сільська школа України. – 2006. - №28-30, с.41-43.

14. Скакун В.А. Методика преподавания спеціальних и общетехнических предметов (в схемах и таблицах): учеб. пособие для навч. проф. образования / В.А. Скакун. - 2-е изд, - М.: Издательний центр „Академия”, 2006. – 128с.

15. Тхоржевский Д.А., Стешенко В.В. Межпредметные связи в изучении общетехнических дисциплин. // Школа и производство. – 1989. – №11, с.75-77

16. Тхоржевський Д.А. Методика трудового і професійного навчання та викладання загальнотехнічних дисциплін. – К.: Вища школа, 1992. – 336с.

17. Шиленко Е.Г. Межпредметные связи на уроках обслуживающего труда. // Школа и производство. – 1991. – №9, с.45.

18. Шутяк В. Г. Методика трудового навчання в початкових класах. – Рівне, РДГУ. – 2001. – 278с. (18-23с.)

19. Шутяк В. Г. Уроки трудового навчання в 2 класі: Навч.-метод. посіб. для студ. пед. ф-ту: вчителів поч. кл. / РДГУ,– Рівне, – 2004. – 108с. (62-71с.)

14

Характеристики

Список файлов курсовой работы