112596 (616544), страница 4
Текст из файла (страница 4)
Глибоке і всебічне вивчення, узагальнення, об'єктивне оцінювання результатів професійної діяльності педагогів сприяє підвищенню рівня навчально-виховного процесу, баченню перспективи подальшого розвитку школи.
Висновки
Головною рушійною силою інноваційної діяльності є вчитель, оскільки суб'єктивний чинник є вирішальним і під час впровадження і поширення нововведень. Педагог-новатор є носієм конкретних нововведень, їх творцем, модифікатором. Він має широкі можливості і необмежене поле діяльності, оскільки на практиці переконується в ефективності наявних методик навчання і може коригувати їх, проводити докладну структуризацію досліджень навчально-виховного процесу, створювати нові методики. Основна умова такої діяльності — інноваційний потенціал педагога.
Інноваційний потенціал педагога — сукупність соціокультурних і творчих характеристик особистості педагога, яка виявляє готовність вдосконалювати педагогічну діяльність, наявність внутрішніх засобів та методів, здатних забезпечити цю готовність.
Наявність інноваційного потенціалу визначають:
Творча здатність генерувати нові уявлення та ідеї. Обумовлюється професійною установкою на досягнення пріоритетних завдань освіти; вміннями проектувати і моделювати свої ідеї на практиці. Реалізація інноваційного потенціалу вчителя передбачає значну свободу дій і незалежність його у використанні конкретних методик, нове розуміння цінностей освіти, прагнення до змін, моделювання експериментальних систем.
Високий культурно-естетичний рівень, освіченість, інтелектуальна глибина і різнобічність інтересів педагога. На перший план виступає неповторна своєрідність кожної особистості, самооцінка соціокультурного та інтелектуального рівня розвитку; вибір різних форм культурної та наукової, творчої активності.
Відкритість особистості педагога до нового розуміння і сприйняття різних ідей, думок, напрямів, течій. Базується на толерантності особистості, гнучкості та широті мислення.
Інноваційна поведінка і креативність (творчість) учителя формуються під впливом середовища. Воно повинно мати високий ступінь невизначеності і потенційну багатоваріантність (багатство можливостей). Невизначеність стимулює пошук власних орієнтирів; багатоваріантність забезпечує можливість їх знаходження. Крім того, середовище має містити зразки креативної поведінки та її результати.
Виділяють критерії готовності до інноваційної діяльності:
- усвідомлення необхідності інноваційної діяльності;
- готовність до творчої діяльності щодо нововведень у школі;
- впевненість у тому, що зусилля, спрямовані на нововведення в школі, принесуть результат;
- узгодженість особистих цілей з інноваційною діяльністю;
- готовність до подолання творчих невдач;
- органічність інноваційної діяльності, фахової та особистісної культури;
- рівень технологічної готовності до інноваційної діяльності;
- позитивне сприйняття свого минулого досвіду і вплив інноваційної діяльності на фахову самостійність;
- здатність до фахової рефлексії.
Суттєво впливає на цей процес впровадження педагогічного досвіду, творчий пошук, морально-психологічний клімат, матеріально-технічні, санітарно-гігієнічні та естетичні умови праці. В організації творчої діяльності важливим є вибір актуальної та посильної для педагогічного колективу теми, чітке формулювання мети і завдань творчого пошуку як усього колективу, так і кожного педагога зокрема, оптимальний розподіл і кооперація праці. Процес впровадження інновацій доцільно розподілити на основні етапи, врахувавши теоретичну та практичну підготовку вчителів, на підставі всебічного аналізу своєчасно коригувати його зміст, темп та етапи, накреслюючи нові перспективи роботи.
Інноваційна спрямованість роботи вчителів містить і таку складову, як впровадження результатів педагогічних досліджень у практичну діяльність, яке передбачає ознайомлення з ними вчителів, обґрунтування доцільності їх використання.
Для вивчення результатів нових досліджень та поширення передового досвіду створюють групи підготовлених учителів, творчих керівників освітніх закладів. Потреба в таких групах зумовлена тим, що автор педагогічного нововведення не завжди впевнений у його цінності й перспективності, інколи немає змоги займатися впровадженням своїх ідей. Нововведенням часто не вистачає обґрунтованого, наукового та методичного підтвердження, нерідко вони наштовхуються на опір вчителів-колег. Спеціальна група кваліфікованих, творчих учителів бере на себе відповідальність щодо аналізу, корекції досвіду, систематичного відбору нових ідей, технологій, концепцій. Це дає змогу об'єднати зусилля автора педагогічних нововведень із зорієнтованими на інноваційну діяльність педагогами.
Критерії педагогічних інновацій. Інноваційна спрямованість роботи вчителів визначається критеріями педагогічних інновацій, до яких належать:
а) новизна, що дає змогу визначити рівень новизни досвіду. Розрізняють абсолютний, локально-абсолютний, умовний, суб'єктивний рівні новизни;
б) оптимальність, який сприяє досягненню високих результатів за найменших витрат часу фізичних, розумових сил;
в) результативність та ефективність, що означає певну стійкість позитивних результатів у діяльності вчителя;
г) можливість творчого застосування в масовому досвіді, що передбачає придатність апробованого досвіду для масового впровадження в загальноосвітніх закладах.
Маючи чітке уявлення про зміст та критерії педагогічних інновацій, володіючи методикою їх застосування, учителі, керівники навчальних закладів послідовно впроваджують їх у свою практику. Але часто буває, що педагогічні інновації, у зв'язку з відсутністю належної педагогічної експертизи та апробації, недостатньою організаційною, технічною, психологічною підготовленістю педагогічних кадрів, не знаходять подальшої реалізації. Часто поспішне впровадження нововведень призводить згодом до відмови від них. Увесь цей комплекс причин свідчить про несформованість у школах потрібної морально-психологічної ділової атмосфери, іншими словами — інноваційного середовища.
Відсутність такого середовища спричиняє методичну непідготовленість учителів, недостатню їх поінформованість щодо педагогічних нововведень. Натомість сприятливе інноваційне середовище дає змогу долати опір консервативно налаштованих учителів щодо нововведень, допомагає подоланню стереотипів професійної діяльності. Воно притаманне інноваційним закладам освіти.
Література
1. Ангеловский К. Учителя й инновации: Кита для учителя: Пер. с макед. -М.. 1991.
2. Волкова Н.П. Педагогіка. – К., 2001- С. 402-412.
3. Волков І.П. Вчимо творчості // Педагогічний пошук / Упор. І.М. Баженова – К., 1988. – С. 90-126.
4. Гузик Н.П. Учить учиться. – М., 1981.
5. Жерносек І.П. Науково-методична робота в школі. - К.. 2000.
6. Загвятинский В.Й. Учитель как исследователь. -М., 1980.
7. Закон України « Про освіту» - К., 1993.
8. Красовнцкий М.Ю., Беседа Т.И., Сердюк А.В. От педагогической науки к практике.-К., 1990.- С. 36-120.
9. Круцнло О., Захарчук В. Атестація педагогічних працівників. - К., 2006.
Ільїн Є.М. Мистецтво спілкуватися // Педагогічний пошук / Упор. І.М. Баженова – К., 1988. – С. 189-250.
10. Логачевська С.П. Дійти до кожного учня / За ред. О.Я. Савченко. - К., 1990.
11. Мазоха Д.С., Опанасенко Н.І. Педагогіка. – К., 2005.- С. 174-178.
12. Мармаза О.І. Інноваційні підходи до управління навчальним закладом. -X., 2004.
13. Мойсеюк Н. Педагогіка. – К., 2007. – С. 601-629.
14. Педагогічні інновації у сучасній школі.-К., 1994.
15. Педагогічний пошук / Упор. І.М. Баженова; Пер. з рос. - К., 1988.
16. Сластенин В.А.. Подьімова Л.С. Педагогика: инновационная деятельность. - М., 1997.
17. Типове положення про атестацію педагогічних працівників України // Інф. збірник МО України. - 1994. - № 5-6.
18. Юсуфбскова Н.Р. Общие основьі педагогической инноватики: Опьгг разработки теорнн иниовационннх процессов в образованнн.-М., 1991.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
