Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Позаоборотні активи - у процесі оцінки вартості і структури позаоборотних активів необхідно визначити питому вагу позаоборотних активів у вартості майна; структуру позаоборотних активів по наступним видах: нематеріальні активи; основні засоби; незавершене будівництво; довгострокові фінансові вкладення.

Аналіз фінансового навантаження – у процесі визначається 1) фінансове навантаження у виді потреби в засобах на завершення капітального будівництва. Для розробки заходів щодо фінансового оздоровлення необхідно оцінити ступінь готовності незавершених об'єктів і невстановленого обладнання, обсяг засобів для завершення будівництва, а також можливі варіанти використання незавершеного будівництва; 2) прибутковість довгострокових фінансових вкладень підприємства. Аналіз фінансового стану неплатоспроможних підприємств показує, що довгострокові фінансові вкладення, як правило, неліквідні.

Оборотні активи – активи підприємства, представлені у виді: запасів товарно-матеріальних цінностей; витрат майбутніх періодів; засобів, що знаходяться на рахунках; тимчасово вільних коштів - оцінка здійснюється з позицій ліквідності і можливості їхньої мобілізації для погашення кредиторської заборгованості. Оцінка оборотних активів для діагностики неспроможності включає аналіз: - динаміки вартості і структури оборотних активів; - ліквідність оборотних активів; - ефективність використання оборотних коштів.

Аналіз вартості і структури оборотних активів – аналіз вартості оборотних активів включає вивчення структури оборотних активів і її зміни з метою оцінки їхньої ліквідності. Аналіз структури здійснюється на основі інформації, що міститься в розділі 2 активу балансу, по наступним видах: виробничі запаси; незавершене виробництво; готова продукція і товари для перепродажу; товари відвантажені; витрати майбутніх періодів; дебіторська заборгованість; кошти і короткострокові фінансові вкладення.

Аналіз оборотності оборотних активів – фінансово-економічний стан підприємства, його платоспроможність знаходяться в безпосередній залежності від оборотності засобів, вкладених в активи. Чим вище показники оборотності, тим швидше засобу, вкладені в активи, перетворюються в кошти, якими підприємство розплачується за своїми обов'язками. Окремі види поточних активів підприємства мають різну швидкість обороту. Показники оборотності відбивають структуру оборотних активів підприємства і залежать від їхніх видів, запасів товарно-матеріальних цінностей, дебіторської заборгованості. Тривалість обороту поточних активів підприємства визначається сукупним впливом факторів зовнішнього і внутрішнього характеру. До зовнішнього відносяться: галузева приналежність; сфера діяльності підприємства; масштаби підприємства; умови господарювання підприємства, що включають налагодженість зв'язків з постачальниками і споживачами, платоспроможний попит на продукцію підприємства. До внутрішніх факторів, що визначають ефективність стратегії управління активами підприємства, відносять: система управління витратами; цінова політика; наявність облікової політики, що дозволяє використовувати обґрунтовані методи оцінки товарно-матеріальних запасів.

Висновок: Спад виробництва, ознаки соціального банкрутства , високий ступінь зносу основних засобів, низька ліквідність оборотних коштів - кожної з цих взаємозалежних факторів може стати причиною неплатоспроможності підприємства. Неплатоспроможність виявляється в такім розміщенні і використанні фінансових ресурсів, при якому підприємство на може погасити свої зобов'язання перед кредиторами. Тому необхідно визначити вплив показників, що характеризують економічний стан підприємства, на розміщення й ефективність використання фінансових ресурсів.

1) оцінка фінансового результату діяльності – фінансові результати діяльності підприємства оцінюються за допомогою абсолютних і відносних показників.

До абсолютних показників відносяться: прибуток (збиток) від реалізації продукції (робіт, послуг); прибуток (збиток) від іншої реалізації; доходи і витрати від позареалізаційних операцій; балансова (валова) прибуток; чистий прибуток. Ці показники відбивають абсолютний прибуток господарювання.

До відносних показників відносяться різні співвідношення прибутку і витрат (чи вкладеного капіталу). Економічний зміст показників рентабельності – вони відбивають прибуток, одержуваний з кожної гривні засобів (власних чи позикових), вкладених у підприємство.

Основними задачами оцінки фінансового результату при діагностиці неплатоспроможності є: - оцінка динаміки показників прибутку і рентабельності за аналізований період; - аналіз джерел і структури балансового прибутку; - виявлення резервів підвищення прибутку і рівня рентабельності.

2) фінансовий стан підприємства і його фінансова стійкість – фінансовий стан підприємства характеризується системою показників, що відбивають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів підприємства. Задачами оцінки фінансового стану підприємства є: - оцінка майнового стану підприємства: вартість, структура і джерела формування майна; - оцінка напрямків використання фінансових ресурсів; - визначення показників фінансової стійкості й автономності підприємства; - оцінка платоспроможності.

При діагностиці причин неплатоспроможності необхідно зробити акцент на виявленні основних напрямків відтоку фінансових ресурсів від активів, що беруть участь у виробничому процесі, до активів, що є навантаженням на фінансовий організм підприємства.

Аналіз фінансової стійкості – структура балансу, тобто співвідношення між окремими розділами активу і пасиву балансу підприємства, відбиває фінансову стійкість і автономність підприємства на основі розрахунку ряду фінансових показників: коеф. автономії, відношення позикових і притягнутих засобів до власних засобів, ступінь забезпеченості запасів і витрат власними оборотними коштами і т.д.

3) ефективність управління фінансовими ресурсами.

Такий методологічний підхід до діагностики неспроможності підприємства дозволяє установити причини, ступінь глибини кризи і можливість підвищення конкурентних переваг і фінансового оздоровлення.

Методи фінансового оздоровлення, застосовувані до конкретного підприємства, залежать від глибини фінансової кризи. Комплексна оцінка фінансово-економічного стану дозволить визначити на якій стадії неспроможності знаходиться підприємство: схованої стадії банкрутства, що виявляється в росту зобов'язань і погіршенні структури балансу; стадії фінансової нестійкості, що виявляється в неузгодженості фінансових потоків і виникненні хронічної неплатоспроможності, що супроводжується зниженням виробничого і ринкового потенціалу підприємства, наявністю ознак соціального банкрутства.

Діагностика фінансово-економічного стану дозволяє визначити загальні, типові й індивідуальні причини влучення підприємств у «зону неплатоспроможності».

ЗАГАЛЬНІ – до загальних причин неплатоспроможності підприємств, виявленим у результаті оцінки їхнього фінансово-економічного стану, можна віднести наступні:

• Низька конкурентноздатність продукції українських підприємств, що виражається в низьких споживчих характеристиках товарів і у високих цінах.

• Несвоєчасне надходження виторгу від продажу ліквідних товарів.

• Низька питома вага грошової складової у виторзі від реалізації продукції в зв'язку з бартерним характером товарних відносин між підприємствами.

• Дебіторська заборгованість держави за замовлену, але неоплачену продукцію.

• Великі витрати по змісту відомчого житлового фонду, що залишився на підприємстві.

• Заборгованість підприємств перед організаціями-монополістами, що продають електроенергію, газ, тепло і воду.

• Невикористовувані виробничі, адміністративні і побутового приміщення, що стали вільними через скорочення виробництва.

ТИПОВІ – на думку фахівців, що проводили аналіз фінансово-економічного стану ряду неплатоспроможних підприємств, були виявлені часто зустрічаються (типові) причини неплатоспроможності:

• Чи відсутність неправильне ведення платіжного календаря – фінансового документа в який докладно відбивається оперативний грошовий обіг підприємства. У платіжному календарі повинне бути представлений рух коштів по термінах з надходження і використання.

• «Котлової» облік витрат на виробництво і реалізацію продукції, що, що не дозволяє проводити диференційовану оцінку рентабельності різних видів діяльності.

• Включення в собівартість реалізованої продукції витрат, не зв'язаних з її виробництвом і реалізацією, що приводить до утворення збитків від основної виробничої діяльності.

• Неефективне управління майновим комплексом.

2.3 Критерії вибору методів фінансового оздоровлення

Кожне неплатоспроможне підприємство має індивідуальні причини влучення в кризовий фінансовий стан, що зв'язані з неправильним вибором ринкової ніші, організацією маркетингової і збутової політики, неправильною організацією орендних відносин.

Ступінь неспроможності підприємства визначається на основі показників оцінки фінансово-економічного стану. Групи показників – індикаторів фінансово-економічного стану – утворять критерії застосування до підприємства методів фінансового оздоровлення.

Критеріями вибору методів фінансового оздоровлення є наступні групи показників:

1 група: Показники, що характеризують зовнішні ознаки неспроможності і випливають із законодавства об банкрутства:

• показники оцінки структури балансу – коефіцієнт поточної ліквідності (Кп.л.) і коефіцієнт забезпеченості власними засобами (Кзвз);

• коефіцієнт ваги прострочених зобов'язань.

До підприємства-боржника, що має зовнішні ознаки неспроможності, застосовуються загальні методи фінансового оздоровлення й оперативні заходи щодо відновлення платоспроможності.

2 група: Показники, що характеризують ефективність управління підприємством:

• рентабельність продукції;

• рентабельність активів;

• рентабельність власного капіталу;

• наявність збитків.

Для неплатоспроможного підприємства будемо вважати задовільними позитивні значення показників рентабельності і відсутність збитків.

До підприємства-боржника, що має незадовільні значення показників другої групи, застосовуються локальні заходи щодо поліпшення фінансового стану.

3 група: Показники, що характеризують виробничий і ринковий потенціал:

• показники стану виробництва і реалізації продукції;

• показники стану і використання виробничих ресурсів: чисельність персоналу, продуктивність праці, коефіцієнт зносу основних фондів, фондовіддача, структура оборотних активів, оборотність оборотних активів.

У результаті діагностики фінансово-економічного стану визначається можливість збереження і використання виробничого і ринкового потенціалу підприємства. На основі оцінки показників третьої групи приймається рішення про збереження боржника чи про застосування ліквідаційних процедур.

Незадовільні значення показників виробничого і ринкового потенціалу свідчать про глибоку фінансову кризу і вимагають, у випадку збереження підприємства, послідовного застосування всього комплексу фінансового оздоровлення.

2.4 Алгоритм вибору методів фінансового оздоровлення

Алгоритм фінансового оздоровлення включає наступні етапи:

1 етап: Усунення зовнішніх факторів банкрутства. Ціль застосування методів першого етапу – доведення коефіцієнта поточної ліквідності і забезпеченості власними оборотними коштами до нормативного рівня. Оперативні методи відновлення платоспроможності: удосконалювання платіжного календаря; регулювання рівня незавершеного виробництва; переклад низькооборотних активів у високооборотні; переоформлення короткострокової заборгованості в довгострокову; проведення інших оперативних заходів.

Рис.2.2. Алгоритм вибору методу фінансового оздоровлення

2 етап: Проведення локальних заходів щодо поліпшення фінансового стану. Ціль застосування даних методів фінансового оздоровлення – забезпечення стійкого фінансового положення підприємства в середньостроковій перспективі, що виявляється в стабільному надходженні виторгу від реалізації, достатньому рівні ліквідності активів, підвищення рентабельності продукції. Застосовуються наступні локальні методи: установлення шляхів призупинення штрафних санкцій за прострочену кредиторську заборгованість; забезпечення достатності фінансових ресурсів для покриття знову виникаючих поточних зобов'язань, поступове погашення старих боргів. При реалізації методів другого етапу оцінюється можливість залучення додаткових внутрішніх джерел фінансування. До таких джерел відносяться: реалізація непотрібних і невикористовуваних високооборотних активів, скорочення витрат до мінімально припустимого рівня, проведення енерго- і ресурсозберігаючих заходів.

3 етап: створення стабільної фінансової бази (довгострокові методи фінансового оздоровлення). Застосування даних методів вимагає залучення додаткових інвестицій. Метою довгострокових методів фінансового оздоровлення є забезпечення стійкого фінансового положення підприємства в довгостроковій перспективі – створення оптимальної структури балансу і фінансових результатів, стійкості фінансової системи підприємства до несприятливих зовнішніх впливів. Довгостроковими методами фінансового оздоровлення є: активний маркетинг із метою пошуку перспективної ринкової ніші; пошук стратегічних інвестицій; зміна активів під нову продукцію.

Ефективність застосування методів фінансового оздоровлення визначається шляхом фінансового прогнозування, що дає можливість порівнювати різні варіанти антикризового управління, попереджати негативні наслідки реалізації антикризових процедур.

3 Контроль і регулювання господарської діяльності підприємства «Ворд»

3.1 Зміст господарської діяльності

Підприємство «Ворд» займається постачанням імпортних деревооброблюючих верстатів з Німеччини й інших країн Європи.

Економічний аналіз господарської діяльності починаємо з комплексного огляду основних показників, що характеризують кінцевий результат роботи підприємства.

При комплексному огляді загальних результатів господарської діяльності оцінимо виконання планових завдань і проаналізуємо динаміку найважливіших показників обсягу і прибутку.

На основі інформації, отриманої в результаті огляду показників, складемо програму подальшого аналізу.

Виконання плану і динаміку показників щодо попереднього року визначаємо обчисленням відсотків, а також відхилень в абсолютних величинах.

Характеристики

Список файлов курсовой работы