Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

У залежності від конкретних умов і в першу чергу безпосередньо від установленого рівня самостійності бізнесів-одиниць приймаються рішення про централізацію-децентралізацію функцій управління в комплексі.

1.2 Масштаби кризового стану підприємства

Масштаби кризового стану підприємства визначаються на основі проведеної диференційованої чи інтегральної оцінки погрози банкрутства з метою вибору відповідного фінансового механізму захисту від її.

Практика фінансового менеджменту використовує при оцінці масштабів кризового стану підприємства три принципових характеристики: а) легка криза; б) важка криза; в) катастрофа.

При необхідності кожна з цих характеристик може одержати більш заглиблену диференціацію. У таблиці 1.1 приведені критерії формування таких характеристик, а також найбільш адекватний їм спосіб реагування (включення захисних фінансових механізмів).

Таким чином, ідентифікація масштабів кризового стану підприємства дозволяє визначити принциповий напрямок використовуваних форм і методів його фінансового оздоровлення.

Таблиця 1.1. Масштаби кризового стану підприємства і можливих шляхів виходу з нього

Імовірність банкрутства за результатами оцінки	Масштаб кризового стану підприємства	Спосіб реагування
Можлива	Легка криза	Нормалізація поточної фінансової діяльності
Висока	Важка криза	Повне використання внутрішніх механізмів фінансової стабілізації
Дуже висока	Катастрофа	Пошук ефективних форм санації (при невдачі - ліквідація)

1.3 Основні фактори, що обумовлюють кризовий розвиток підприємства

Вивчення основних факторів, що обумовлюють кризовий розвиток підприємства, є заключним етапом діагностики банкрутства. Тому що фактори, що обумовлюють кризовий розвиток підприємства, є одночасно формою реалізації окремих видів фінансових ризиків, вони також підрозділяються в процесі вивчення на дві основні групи:

а) не залежні від діяльності підприємства (зовнішні чи екзогенні фактори);

б) залежні від діяльності підприємства (внутрішні чи ендогенні фактори).

Зовнішні фактори кризового розвитку у свою чергу підрозділяються при аналізі на три підгрупи:

• соціально-економічні фактори загального розвитку країни. У складі цих факторів розглядаються тільки ті, котрі впливають на господарську діяльність даного підприємства, тобто формують потенціал ризику його банкрутства;

• ринкові фактори. При розгляді цих факторів досліджуються негативні для даного підприємства тенденції розвитку товарних (як по сировині і матеріалам, так і по продукції, що випускається,) і фінансового (грошового, фондового і валютного) ринків;

• інші зовнішні фактори. Їхній склад підприємство визначає самостійно з урахуванням специфіки своєї господарської діяльності.

Внутрішні фактори кризового розвитку також підрозділяються при аналізі на три підгрупи в залежності від особливостей формування грошових потоків:

• фактори, зв'язані з виробничою діяльністю,

• фактори, зв'язані з інвестиційною діяльністю,

• фактори, зв'язані з фінансовою діяльністю.

Основні фактори кожної групи приведені на Рис.1.1.

У процесі вивчення факторів визначається їхній вплив на характер кризового розвитку підприємства. Кількісно ступінь цього впливу може бути визначена за допомогою одно- чи багатофакторних кореляційних моделей. За результатами такої оцінки проводиться ранжирування окремих факторів по ступені їхнього негативного впливу на фінансовий стан підприємства.

На заключному етапі здійснюється прогноз розвитку окремих факторів, що роблять найбільш істотний негативний вплив і зухвалих найбільшу погрозу банкрутства підприємства в майбутньому періоді.

Факторний аналіз кризового розвитку підприємства дозволяє конкретизувати форми і методи фінансового його оздоровлення.

Основні фактори, що обумовлюють кризовий розвиток підприємства
Зовнішні ( екзогенні ) фактори					Внутрішні (ендогенні) фактори
Загальноекономічні фактори	Ринкові фактори	Інші фактори				Виробничі фактори		Інвестиційні фактори	Фінансові фактори
1. Спад обсягу національного доходу	1. Зниження ємності внутрішнього ринку	1.Політичні фактори				1. Неефективний маркетинг		1. Неефективний фондовий портфель	1.Неефективна фінансова стратегія
2. Ріст інфляції	2. Посилення монополізму на ринку	2. Негативні демографічні фактори				2. Неефективна структура поточних витрат		2. Висока тривалість будівельно-монтажних робіт	2.Неефективна структура активів (низька ліквідність)
3. Уповільнення платіжного обороту	3. Істотне зниження попиту	3. Стихійні лиха				3. Низький рівень використання основних фондів		3. Істотна перевитрата інвестиційних ресурсів	3.Надмірна частка позикового капіталу
4. Нестабільність податкової системи	4. Ріст пропозиції товарів-субститутів	4.Погіршення криміногенної ситуації				4.Високий рівень сезонних і страхових запасів		4.Недосягнення запланованих обсягів прибутку по реалізованих проектах	4. Висока частка короткострокових джерел залучення позикового капіталу
5. Нестабільність регулюючого законодавства	5. Нестабільність фінансового ринку					5.Недостатньо диверсіфікований асортимент продукції		5. Неефективний інвестиційний менеджмент	5. Ріст дебіторської заборгованості
6. Зниження рівня реальних доходів населення	6. Зниження активності фондового ринку					6.Неефективний виробничий менеджмент			6.Висока вартість капіталу
7. Ріст безробіття	7. Нестабільність валютного ринку								7. Перевищення припустимих меж фінансових ризиків
									8. Неефективний фінансовий менеджмент

Рис. 1.1. Основні фактори, що обумовлюють кризовий розвиток підприємства

2 Діагностика причин виникнення кризової ситуації на підприємстві

2.1 Неплатоспроможність – основна зовнішня ознака проблемності підприємства

Як уже було з'ясовано, основним критерієм прояву кризової ситуації на підприємстві є його неплатоспроможність – неможливість підприємства погасити свої зобов'язання. Вона виявляється в порушенні фінансових потоків, що забезпечують виробництво і реалізацію продукції.

Причинами неплатоспроможності є фактори, що впливають на зниження чи недостатній ріст виторгу від реалізації і випереджальний ріст зобов'язань.

Неплатоспроможність як порушення фінансового обороту відбивається в дефіциті оборотних активів, що можуть бути спрямовані на погашення зобов'язань.

Оцінюючи й аналізуючи фінансово-економічну діяльність проблемного підприємства в ході антикризового управління, виявляються й усуваються фактори, що визначають неплатоспроможність підприємства.

2.2 Комплексний підхід до діагностики неспроможного підприємства

Маючи одну тільки неплатоспроможність, неможливо правильно й адекватно оцінити реальне положення справ на підприємстві. Для з'ясування причин і вироблення конкретних рекомендацій необхідно визначити сутність прояву кризових тенденцій (тобто неплатоспроможність виступає як результат прояву ряду факторів у фінансово-економічній діяльності підприємства).

Фінансовий стан підприємства розглядається як результат взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин усередині підприємства і визначається всією сукупністю виробничо-господарських факторів. Дія кожного з факторів може бути основою для висновків про можливості фінансового оздоровлення підприємства.

З огляду на, що підприємство є одночасно і суб'єктом, і об'єктом у системі антикризових процедур, найбільш важливим представляється розподіл факторів на зовнішні і внутрішні.

Зовнішні не залежать від організації роботи самого підприємства, їхня зміна не підвладно волі підприємства. До таких факторів відносяться: зміна системи оподатковування, ріст тарифів на енергоносії, транспортні перевезення і зміст соціальних об'єктів підприємства.

Внутрішні прямо залежать від рівня антикризового менеджменту на підприємстві і є основою для визначення внутрішніх резервів відновлення платоспроможності.

Комплексний підхід до діагностики фінансового стану заснований на послідовній оцінці дії внутрішніх і зовнішніх факторів, що визначають глибину фінансової кризи, вибір і перспективність застосування методів фінансового оздоровлення. Діагностика фінансового стану здійснюється в наступній логічній послідовності:

1) стан реалізації і виробництва продукції – визначальна характеристика заможності підприємства. Ця здатність характеризується обсягом продукції, зробленої і реалізованої в звітному періоді. Оцінка стану виробництва і реалізації продукції підприємства включає вивчення: динаміки виробництва і реалізації продукції; стійкості її виробництва і збуту; розрахунків зі споживачами продукції; складу і структури продукції, що випускається, і її конкурентноздатності.

Рис.2.1. Диагностика финансового состояния

2) склад і структура продукції, що випускається - до складу товарної продукції включаються: основна продукція; роботи промислового характеру; товари народного споживання; інша продукція. Структура продукції відбиває питому вагу окремих видів продукції в загальному обсязі. Збереження пропорцій між окремими видами продукції характеризує стійкий стан виробництва. Зниження питомої ваги основних видів продукції є індикатором спаду виробництва;

3) конкурентноздатність продукції – характеризується ступенем задоволення конкретної потреби в порівнянні з кращої аналогічний на даному ринку. Оцінка конкурентноздатності і ринкової привабливості продукції, що випускається, ґрунтується на аналізі: місткості ринку продукції, що випускається; конкурентноздатності виробів; асортименту виробів, що випускаються; визначення відповідності відпускних цін а продукцію її конкурентним характеристикам;

3.1) оцінка місткості ринку

3.2) оцінка частки підприємства на ринку

3.3) класифікація порівнюваних параметрів

4) наявність і ефективність використання виробничих ресурсів – склад виробничих ресурсів: персонал, позаоборотні активи, оборотні активи.

Персонал - оцінка забезпеченості підприємства трудовими ресурсами і їхнього використання повинна здійснюватися з метою діагностики соціального банкрутства, що виражається зниженням чисельності, рівня кваліфікації працівників, заробітної плати.

Характеристики

Список файлов курсовой работы