97400 (613811), страница 5

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

Рис. 2.1. Організаційна структура департаменту ЗЕД

Сектор організації збуту (СОЗ). У його функції входить пошук платоспроможних споживачів, пророблення бартерних угод, організація дилерської мережі, технологічні прогнози і дослідження галузевих тенденцій, розробка основних елементів стратегії маркетингу як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

Сектор оформлення і контролю відвантаження (СО і КВ). Функції: оформлення документів на відвантаження (наказ, накладна, пропуск), декларування вантажів, забезпечення контейнерного відвантаження.

Сектор дослідження ринку, виставок і реклами. Його функції: аналіз і прогноз зміни ринку металопродукції; вивчення конкурентів, вивчення сфери використання продукції заводу; надання рекомендацій; робота з організації усіх видів реклами; організація участі у виставках і ярмарках.

Така структура покликана служити основної стратегії: реалізувати вироблену підприємством продукцію на зарубіжних ринках.

В штаті департаменту ЗЕД працює 22 особи.

За ознакою взаємодії секторів департамент ЗЕД має дивізіональний тип структури управління.

Дивізіональна структура має переваги й недоліки.

Переваги:

- швидка пристосовуваність до змін у зовнішньому середовищі;

- децентралізація управління: кожний дивізіон здійснює весь цикл господарської та управлінської діяльності;

- зменшення мережі комунікацій, прискорення прийняття рішення, краща координація;

- націленість на якнайшвидше досягнення кінцевого результату.

Недоліки:

• дублювання функцій управління в кожному відділі;

• зростання витрат на управління;

- можливості диверсифікації виробництва ведуть до утворення конгломератів, у яких дуже важко здійснювати єдину загальну стратегію;

- тенденції до повної незалежності в дивізіонах можуть розвалити організацію.

2.3 Розробка системи мотивації (стимулювання) персоналу, який займатиметься зовнішньоекономічними операціями

Здійснення зовнішньоекономічної діяльності, випуск продукції, яка була б конкурентоспроможною на зарубіжних ринках, залежить не лише від технічного оснащення виробництва, наявності новітніх технологій, дотримання світових стандартів якості продукції, маркетингових досліджень ринкового середовища та послідовного впровадження ефективних механізмів просування товарів на зарубіжні ринки, а й від мотивації працівників департаменту зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

Мотивація працівників - це сукупність внутрішніх і зовнішніх рушійних сил, що спонукають до діяльності, задають межі і форми діяльності і спря мовують цю діяльність на досягнення певних цілей [7, с. 259].

Основна мета мотивації працівників департаменту ЗЕД – це отримання максимальної віддачі від використання трудових ресурсів, що дає змогу підвищити загальну результативність і прибутковість діяльності підприємства, як на зовнішньому ринку та і підприємства в загалом.

З’ясовуючи сутність і природу мотивації, маємо усвідомлювати, що йдеться перед усім про процес, який відбувається в самій людині і спрямовує її поведінку в конкретне русло, спонукає її поводитись у конкретній ситуації в певний спосіб.

Мотивація працівників департаменту ЗЕД відіграє важливу роль у роботі підприємства і дає можливість підприємству:

- не втратити потенційний прибутку;

- скоротить плинність кадрів;

- ефективно управляти людськими кадрами;

- підвищить якість виконання роботи;

- забезпечить максимальну віддачу від працівників.

Для того, щоб організувати персонал департаменту ЗЕД необхідна ефективна система мотивації, тобто створення підприємством у працівників стимулів до праці і заохочення їх працювати з повною віддачею для досягнення особистих і підприємницьких цілей.

Для забезпечення більш ефективної роботи працівників департаменту ЗЕД необхідно застосовувати такі види мотивації, як матеріальну, трудову і статусну.

Матеріальна мотивація — це прагнення достатку, певного рівня добробуту, певного матеріального стандарту життя.

Матеріальна мотивація трудової діяльності підприємства в свою чергу, поділяється на такі чинники а) рівня заробітної плати та її динаміки; б) наявності прямої залежності рівня заробітної плати від кількості, якості результатів праці; в) диференціації заробітної плати на підприємстві та в суспільстві загалом; г) структури особистого доходу; д) матеріального забезпечення наявних грошових доходів тощо. Матеріальні мотиви, безумовно, відіграють важливу роль у визначенні трудової поведінки працівників департаменту ЗЕД.

Сучасна практика господарювання свідчить, що роль нематеріальних мотивів і стимулів постійно зростає. На поведінку людей у процесі діяльності все більше впливає трудова мотивація, яка породжується самою роботою, тобто її змістом, умовами, організацією трудового процесу, режимом праці тощо.

Безперечно, кожна людина має потребу у змістовній, цікавій, корисній роботі, пристойних умовах праці. Кваліфіковані працівники департаменту ЗЕД відчувають самоповагу, самоствердження, коли результати їх роботи оцінюються високо як ним самим, так і суспільством. У цілому трудова мотивація пов'язана, з одного боку, зі змістовністю, корисністю самої праці, а з іншого — із самовираженням, самореалізацією працівника департаменту ЗЕД.

Статусна мотивація є внутрішньою рушійною силою поведінки, пов'язаною з прагненням людини зайняти вищу посаду, виконувати складнішу, відповідальнішу роботу, працювати у сфері діяльності підприємства яка вважається престижною, суспільно значущою. Проте є й інший бік статусної мотивації, оскільки статус людини визначається не тільки її місцем у штатному розписі. Людині властиве прагнення до лідерства у колективі, до якомога вищого неофіційного статусу. Тому “підтекст” статусної мотивації часто пов'язаний із прагненням людини бути визнаним фахівцем своєї справи, неофіційним лідером, користуватися авторитетом [7, c. 284].

Тому, для того, щоб покращити роботу департаменту зовнішньоекономічної діяльності, керівникам необхідно застосовувати всі вище зазначені види мотивації, дані види мотивації заохочують працівників департаменту ЗЕД до кращої роботи всього підприємства.

Таким, чином, мотивація праці є одним із вирішальних чинників успіху в управлінні підприємством, що займається зовнішньоекономічною діяльністю. Керівники підприємства повинні завжди дбати про своїх працівників і мотивувати їх до праці. Для цього необхідно формувати в кожного працівника департаменту ЗЕД почуття власника, залучати людей до праці згідно з їхніми здібностями. Треба забезпечити такі умови, за яких працівник буде прагнути безперервно розвивати свої здібності та реалізувати їх на практиці. Використання цих мотивів призведе до покращення роботи підприємства, як на зовнішньому ринку так і а внутрішньому, що підвищить ефективність роботи підприємства в цілому і призведе до здійснення головної мети підприємства – результативність роботи та прибутковість діяльності підприємства, яке займається ЗЕД.

2.4 Складання кошторису витрат на проведення зовнішньоекономічної операції

Розглянемо методику складання кошторису витрат експортного контракту поставки 1000 т канату стального (діаметр 29 мм) за наступних умов:

- вартість одиниці товару, включаючи пакування (т) – 2340 дол. (18 720 грн.);

- виробничі витрати – 14 400 грн.;

- доставка в порт відправлення – 500 грн.;

- вартість вантажно-розвантажувальних робіт із доставкою товару вздовж борту судна – 100 грн.;

- вартість доставки на борт судна – 150 грн.;

- фрахт до порту призначення – 150 грн.;

- доставка на склад покупця – 50 грн.;

- страхування вантажу – 50 грн.

Митні збори становлять 0,2% від митної вартості товару, мито – 10%, ПДВ – 0%.

Кошторис складається за базовими умовами постачання за контрактом на CIF („вартість, страхування і фрахт”). За цією умовою зобов’язання продавця доповнюються страхуванням морських ризиків та оплатою послуг з транспортування товару, а також доставку вантажу на борт судна та на склад покупця.

Розраховуємо витрати експортера, до яких належать:

- доставка в порт відправлення:

- вантажно-розвантажувальні робіти із доставкою товару вздовж борту судна

- оплата витрат, пов’язаних з митними формальностями, а також усіх митних зборів, податків під час експорту (митні збори 0,2% від митної вартості товару плюс мито 10% від митної вартості товару).

- доставка на борт судна:

- оплата страховки:

- фрахт до порту призначення

- доставка на склад покупця

Загалом витрати експортера збільшилися :

Таким чином, витрати експортера (МК “Азовсталь”) складають 17 370 640 грн.

2.5 Визначення прибутковості, ефективності, доцільності проведення зовнішньоекономічної операції. Розробка пропозицій щодо підвищення ефективності операції

Обчислюємо економічний ефект експортної операції:

Економічна ефективність експорту:

Розрахуємо економічний ефект за базових умов постачання FOB („порт відвантаження”). За цією умовою зобов’язання продавця з поставки вважаються виконаними, якщо товар переданий через поручні судна у вказаному порту відвантаження. З цього моменту всі витрати і ризики загибелі чи пошкодження товару повинен нести покупець.

Умова FOB потребує, щоб продавець очистив товар від мита для експорту.

Розраховуємо витрати експортера, до яких належать:

- доставка в порт відправлення:

- вантажно-розвантажувальні робіти із доставкою товару вздовж борту судна

- оплата витрат, пов’язаних з митними формальностями, а також усіх митних зборів, податків під час експорту (митні збори 0,2% від митної вартості товару плюс мито 10% від митної вартості товару).

Загалом витрати експортера, включаючи виробничі витрати:

Обчислюємо економічний ефект експортної операції:

Економічна ефективність експорту:

Таким чином, перехід до умов постачання FOB („порт відвантаження”) суттєво збільшує ефективність даного зовнішньоторговельного контракту з 0,07 до 0.14. При цьому витрати МК «Азовсталь» як експортера становлять 16370640 грн. (на 1 000 000 грн. менше, чим при умовах постачання CIF).

Отже, МК «Азовсталь» може побудувати таку цінову політику, яка б врахувала зниження транспортно-заготівельних витрат і витрат в результаті зміни умов постачання. В результаті проведених заходів можна знизити ціну продукції заводу. Це приведе до підвищення конкурентоспроможності продукції.

2.6 Розробка проекту договору (контракту) із зовнішньоторговельним партнером–суб’єктом підприємницької діяльності

Проект договору (контракту) із зовнішньоторговельним партнером–суб’єктом підприємницької діяльності (надалі – зовнішньоекономічного договору (контракту) з іноземним партнером) розробляється у відповідності з положенням “Про типову форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)”, затвердженим наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001р., № 20.

Характеристики

Список файлов курсовой работы