97400 (613811), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Таблиця 1.2. - Основні показники розвитку економіки Польщі в 2003–2009 рр.

Розраховано за даними сайтів Міністерства економіки та статистики Польщі [9; 11; 19].

Слід зауважити, що хоча темпи економічного росту в РП в останні роки перевищують динаміку індустріально розвинених держав ЄС, польська економіка має цілий комплекс досить серйозних проблем. До останніх відноситься, у тому числі, значне відставання від індустріально розвинених країн за рівнем конкурентоздатності. Іншою дуже істотною проблемою останнім часом стала заборгованість Польщі, що різко збільшилася, а також надмірно великий дефіцит платіжного балансу, який є одним з найвищих серед посткомуністичних країн Центрально-Східної Європи.

Світова фінансова криза, яка розпочалась у 2008 році в США, як криза ринку нерухомості і похідних фінансових інструментів, торкнулась економік усіх без винятку країн, в тому числі й Республіки Польщі. Проте її наслідки не були такими відчутними як для решти країн Центральної і Східної Європи і в 2009 році Польща була єдиною країною ЄС, яка продемонструвала економічне зростання.

Основними факторами кризи в Польщі були:

1. Уповільнення приросту зростання ВВП. В 2009 році ВВП 38-мільйонної Польщі з урахуванням реальної купівельної спроможності становив 535 мільярдів євро, приріст ВВП скоротився на 3,7 % порівняно з 2008 роком, та на 5,5 % порівняно з 2007.

2. Збільшення безробіття порівняно з 2008 роком на 1,5 %, і станом на кінець 2009 року – 9%.

3. Суттєве зниження курсу національної валюти: злотий подешевшав відносно євро на 10%, а відносно долара − майже на 30% [9].

Порівнюючи прояви кризи в Польщі з іншими країнами Східної Європи, наприклад з Україною, де ВВП у 2009 році скоротився на 35,6 % , рівень безробіття за даними Міжнародної організації праці становив 9,5 %, а інфляція − 12,3 %, її наслідки були незначними.

В рамках боротьби з фінансовою кризою у травні 2009 року увійшли в дію окремі положення «Плану стабільності і розвитку», який був розроблений урядом Польщі [12]. Згідно з цим планом в 2009 році передбачалося виділення 40 млрд. злотих (14,2 млрд. дол. США) на: збільшення лімітів і гарантій Державного казначейства для банків; 20 млрд. злотих (7,14 млрд. дол. США) для малого і середнього бізнесу з метою забезпечення їхньої кредитної спроможності (в основному за посередництвом Державного економічного банку Польщі профінансованого на суму 0,7 млрд. дол. США); використання фінансових інвестицій з бюджету ЄС на суму 16,8 млрд. злотих (6,0 млрд. дол. США).

Складовими формування позитивної економічної динаміки у 2009 році в економіці Польщі були [12]:

1. Заохочувальна, проте контрольована монетарна політика, що помітно знизила негативний тиск на реальний сектор. Так , напередодні кризи обсяги кредитування населення знаходились на рівні 16% ВВП , у той час як середній показник для країн ЄС знаходиться на рівні 50% ВВП.

2. Гнучкий валютний курс і девальвація національної грошової одиниці.

3. Стійке зростання купівельної спроможності громадян і зміцнення внутрішніх ринків.

4. Відносно невисока залежність від зовнішніх ринків. Частки експорту та імпорту Польщі у структурі ВВП країни складають приблизно по 40%, з незначним торговельним дефіцитом .

5. Стійкість і прозорість банківської системи.

6. Зниження окремих податків і помірне додаткове фіскальне стимулювання [2].

Дії уряду мали позитивні наслідки для економіки Польщі, так за підсумками першого півріччя 2010 року зростання рівня ВВП становило 103,1%, яке забезпечувалось за рахунок приросту виробництва промислової продукції на рівні 110,6 %, рівень інфляції склав 2,8%, знизився рівень безробіття – 11,6 %, державний борг залишається на відносно сталому рівні, оскільки антикризові заходи не призвели до значного нарощування державних зобов’язань. У порівнянні до даних станом на червень 2009 року з початку 2010 року польський злотий почав поступово зміцнюватись.

Отже, внутрішніми причинами прояву стабільної економічної ситуації Польщі в умовах кризи були виважені дії уряду, що поєднувались з врівноваженою структурою економіки, надійна банківська система, яка не похитнулася під час кризи і використання внутрішнього потенціалу ринку.

До зовнішніх чинників належить використання фінансових ресурсів ЄС на розвиток інфраструктури, людського капіталу, інноваційні технології, охорону навколишнього середовища, регіональний розвиток, а також модернізацію сільського господарства. Тому в Польщі, не зважаючи на кризу, спостерігалась позитивна динаміка ВВП з відчутним зниженням темпу приросту цього показника у 2009 році на 3,7% порівняно з 2008 роком.

1.4 Приєднання країни до міжнародних організацій, інтеграційних угруповань

На сучасному етапі Польща є членом таких міжнародних організацій, як ООН, НАТО, ОБСЄ, Організація Економічної Співпраці і Розвитку, СОТ, МВФ, Європейський Інвестиційний Банк, ЄС, МБРР, ЄБРР, Рада Балтійських Держав, Європейська Асоціація Вільної Торгівлі, Центрально-Європейське Об'єднання Вільної Торгівлі (CEFTA), ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, ВООЗ, ЦЄІ.

Приєднання Польщі до ЄС у 2004 році призвело до таких наслідків у соціально-економічній сфері, як зростання експорту та зменшення зовнішньоторговельного дефіциту, збільшення припливу прямих іноземних інвестицій, перш за все з країн Європейського Союзу, великих фінансових вливань в економіку країни з боку бюджету Європейського Союзу, покращення ситуації в основних галузях економіки країни, зокрема й найбільш проблемних – сільському господарстві й будівництві, збільшення кількості трудових мігрантів з Польщі до країн ЄС та притоку додаткових надходжень коштів від них в економіку країни. Усе це, у свою чергу, призвело до покращення макроекономічних показників країни та до підвищення життєвого рівня громадян Польщі, яке відобразилося в збільшенні реальних доходів населення та в суттєвому зменшенні безробіття. Покращення соціально-економічної ситуації країни відчули й громадяни Польщі, про що свідчать дані соціологічних опитувань – покращилось ставлення населення до членства Польщі в ЄС. Однак далеко не всі соціально-економічні проблеми, які стояли перед країною, були вирішені й навіть з’явилися деякі нові. Зокрема темпи зростання ВВП Польщі не можна назвати дуже високими, посилилась поляризація серед аграрних господарств за рівнем доходів, збільшення трудової міграції призвело до дефіциту робітників у медичній галузі [13].

Вищим політичним інтересом Польщі в НАТО є належне (інструментальне) використання членства в організації на благо тих цілей, які відповідають національним інтересам.

По-перше, участь в процесах прийняття рішень і спільне формування дій Альянсу, згідно з польською зовнішньою політикою і політикою безпеки, а також з метою зміцнення Альянсу як установи, що гарантує ефективне виконання завдань колективної оборони та консультації з державами-членами.

По-друге, країни-члени вносять в організацію свій матеріальний, політичний, військовий і інтелектуальний вклад, що посилює вищеназвані функції.

По-третє, це означає внутрішньодержавне виконання пристосувальних заходів таким чином, аби всередині нашої країни союзницька система Альянсу знаходила партнерів, що гарантуватимуть справне і безперешкодне виконання зобов'язань та, навпаки, будуть формулювати задачі і доводити до відома Альянсу польські очікування.

1.5 Аналіз зовнішньоекономічної діяльності країни

За результатами 11 місяців 2009 р. динаміка зовнішнього товарообігу РП має тенденцію до зниження. Обсяг експорту за зазначений період склав 88 702,8 млн. євро (81,2% від аналогічного показника минулого року), а обсяг імпорту – 96 204,9 млн. євро (72,5% від аналогічного показника минулого року) [9].

У результаті переваги рівня імпорту над експортом, спостерігається від’ємне сальдо торговельного балансу (-7 502,1 млн. євро).

В польському експорті за результатами І–XI місяців 2009 року найбільша частка припадає на:

- машини та механічні устаткування, електричне обладнання (25,59%);

- автомашини, судна і повітряні апарати (18,34%);

- чорні метали та вироби з них (10,26%).

Натомість в імпорті, за результатами І–XI місяців 2009 року, найбільша частка припадає на:

- машини та механічні устаткування, електричне обладнання (25,07%);

- автомашини, судна і повітряні апарати (10,47%),

- продукти хімічної промисловості (10,00 %).

За результатами 11 місяців 2009 року головним торговельним партнером Польщі є Німеччина, на яку припадає 26,21% польського експорту та 22,45% польського імпорту [9].

Серед країн колишнього СРСР головним торговельним партнером Польщі залишається Росія, на яку припадає 3,72% польського експорту та 8,59% імпорту.

За підсумками 10 місяців 2010 р. динаміка зовнішнього товарообігу РП мала тенденцію до зростання. Обсяг експорту у зазначеному періоді склав 97,4 млрд. євро або 134,4 млрд. дол. США (зростання на рівні 20,3% у порівнянні до аналогічного періоду 2009 р.), обсяг імпорту – 107,3 млрд. євро або 149,1 млрд. дол. США (зростання на рівні 21,1 % у порівнянні до аналогічного показника 2009 р.). Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі склало 9,9 млрд. євро або 14,7 млрд. дол. США [9].

За результатами 10 місяців 2010 року головним торговельним партнером Польщі залишається Німеччина, на яку припадає 26,11% польського експорту та 21,79 % польського імпорту. Серед країн колишнього Радянського Союзу головним торговельним партнером Польщі залишається Росія, на яку припадає 4,22% польського експорту та 10,21% польського імпорту. Україна займає друге місце серед країн колишнього Радянського Союзу. На Україну припадає 2,53% польського експорту та 1,01 % польського імпорту. Беручи до уваги відсоткову частку торгівельних партнерів Республіки Польща, найбільшими партнерами РП у розрізі експорту та імпорту продукції й надалі залишатиметься Німеччина, інші країни Європейського Союзу, а також Росія [9].

1.6 Аналіз зовнішньоекономічних та торговельних відносин Польщі з Україною

За даними Держкомстату України, за січень-вересень 2010 р. обсяги зовнішньої торгівлі товарами України з Республікою Польща зросли на 35,4 % від рівня аналогічного періоду минулого року і склали 3 175,6 млн. дол. США.

Рівень українського експорту до РП за січень-вересень 2010 р. становить 1 209,5 млн. дол. США та у порівнянні з показником аналогічного періоду минулого року збільшився на 50,3 %.

Рівень польського імпорту до України за січень-вересень 2010 р. становить 1 966,1 млн. дол. США та у порівнянні з показником аналогічного періоду 2009 р. збільшився на 27,6 %.

Характеристики

Список файлов курсовой работы