96243 (613420), страница 7
Текст из файла (страница 7)
Компанії - нерезиденти Франції обкладаються податком із прибутків тільки відносно їх доходів, що отримуються на території Франції. Як установлено національним законодавством, такі доходи виникають у випадку, якщо іноземна компанія має на території Франції свою "ділову установу" (відділення, закупівельне або збутове бюро й т.д.) або здійснює в цій країні "повний цикл комерційної діяльності" (наприклад, закупівля й перепродаж товарів і виробів), або має на території Франції залежного агента, через якого здійснює свою діяльність.
Податок на прибуток корпорацій
Стандартна ставка 33 і 1/3%; знижені ставки 10-24% (з доходів від земельних ділянок і сільськогосподарських ферм). Стягується з компаній, деяких державних підприємств, що займаються промисловою або торговельною діяльністю, а також асоціацій і партнерств, не звільнених від сплати даного податку. Резиденти й нерезиденти сплачують податок із прибутку від бізнесу у Франції.
Прибутковий податок
Обкладання по прогресивній шкалі: ставки від 0 до 58% (при доході понад 246,8 тис. ф. фр.). Нерезиденти сплачують податок з доходів у Франції.
На додаток до прибуткового податку з фізичних осіб-резидентів стягується соціальний збір у розмірі 2,4%.
Податок на будинки, що належать іноземним фірмам.
Стягується з іноземних фірм, що володіють нерухомістю у Франції, за винятком тих, чий головний офіс перебуває в цій країні. Ставка 3% від ринкової вартості.
Таким чином податок на дивіденди (чистий прибуток), який отримує та переводить в Україну нерезидент-інвестор із України від здійснених інвестицій в Франції обкладається по ставці від 33% до 58% в залежності від юридичної чи фізичної особи інвестора та суми доходу, що значно перевищує податок на дивіденди нерезидентів - інвесторів в Україні.
8. Аналітична доповідь
8.1 Трансформація митних тарифів України в контексті вступу до СОТ"
"Концепція трансформації митного тарифу України на 1996-2005 роки відповідно до системи ГАТТ/СОТ" (Указ Президента України № 255/96 від 6 квітня 1996 року) визначала основні засади та загальні напрямки трансформації ставок ввізного мита митного тарифу України для їх реалізації Українською Стороною у переговорному процесі щодо забезпечення гарантованого взаємного доступу до товарних ринків у рамках приєднання України до "Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ)" [] та вступу до Світової організації торгівлі (СОТ).
Згідно “Концепції” трансформація митного тарифу України мала на меті реалізацію таких завдань:
інтеграція економіки України у світову ринкову систему;
забезпечення доступу товарів, що експортуються з України, до зовнішніх ринків;
забезпечення стабільного та передбачуваного розвитку економіки України, залучення іноземних інвестицій;
приведення товарної номенклатури, а також рівня ставок ввізного мита митного тарифу України у відповідність з вимогами Гармонізованої системи опису та кодування товарів 1996 року Світової Ради митного співробітництва (далі - ГС 1996 СРМС []) та рішень Уругвайського раунду переговорів у рамках ГАТТ;
запровадження режиму найбільшого сприяння у сфері зовнішньої торгівлі з країнами-членами СОТ.
Кінцевою метою трансформації митного тарифу України є досягнення після закінчення перехідного періоду рівня середньозваженої ставки ввіз-ного мита* не більш як 14 відсотків (* Середньозважена ставка ввізного мита - це відношення ставки на певний вид товару, помноженої на обсяг його імпорту, до загального обсягу імпорту всіх товарів).
Трансформація митного тарифу України включає заходи щодо поступового запровадження в установленому порядку ставок ввізного мита, які відповідають вимогам ГС 1996 РМС та рішень Уругвайського раунду переговорів у рамках ГАТТ, захисту інтересів вітчизняних товаровиробників та забезпечення необхідних надходжень до державного бюджету і здійснюватиметься за Схемою трансформації митного тарифу України на 1996-2005 роки.
При цьому мають встановлюватися:
ставки ввізного мита на промислові товари, граничний рівень яких не перевищує 30 відсотків, а на сільськогосподарську продукцію - 70 відсотків від їхньої митної вартості;
низькі ставки ввізного мита на сировину, середні - на напівфаб-рикати та високі - на готову продукцію;
високі ставки ввізного мита на хімічні товари, які включено до гармонізованого тарифу ГАТТ/СОТ, якщо аналогічні товари виробляються або можуть вироблятися в Україні, з поступовим зниженням таких ставок протягом перехідного періоду до рівня, визначеного гармонізованим тарифом ГАТТ/СОТ на відповідні товари.
високі ставки не повинні встановлюватися на напівфабрикати, що використовуються для виробництва в Україні хімічних товарів;
високі ставки ввізного мита на товари, виготовлені з чорних металів, якщо аналогічні товари виробляються або можуть вироблятися в Україні;
високі ставки ввізного мита на літаки цивільної авіації та запчастини до них з дальшим зменшенням протягом перехідного періоду до рівня, передбаченого рішенням Уругвайського раунду переговорів у рамках ГАТТ;
високі ставки ввізного мита на сільськогосподарські машини та обладнання, якщо аналогічні машини та обладнання виробляються в Україні, з одночасним встановленням низьких ставок мита на ті види машин, обладнання, що не виробляються в Україні й потрібні для розвитку агропромислового комплексу;
високі ставки ввізного мита на предмети розкоші й автомобілі.
При цьому передбачається, що ставки ввізного мита на підакцизні товари не можуть перевищувати 70 відсотків від їхньої митної вартості;
середні ставки ввізного мита на текстиль, одяг та іншу продукцію легкої промисловості з поступовим переходом протягом перехідного періоду до низьких ставок мита.
На переговорах Робочої групи з питань вступу до СОТ у 2006 - 2007 роках Україна прийняла на себе наступні "Зобов'язання щодо зниження та зв'язування тарифних ставок" (Зв’язування тарифних ставок (ставок ввізно-го/ або імпортного мита) означає, що чинні ставки не повинні перевищувати рівень, на якому їх було "зв’язано"):
1. Основою для визначення рівня тарифів та підготовки тарифної пропозиції України на переговорах були:
Концепція трансформації митного тарифу України на 1996-2005 роки відповідно до системи ГАТТ/СОТ, затверджена Указом Президента України від 6 квітня 1996 року №255/96;
Чинний Митний тариф, прийнятий Законом України “Про Митний тариф України", від 05.04.2001 №2371-111;
Висновки галузевих міністерств та центральних органів виконавчої влади про можливість відхилення ставок ввізного мита на окремі види продукції від встановлених вищезазначеними документами.
Протягом 2005 року Верховною Радою України прийнято низку законів України, спрямованих на приведення рівня митно-тарифного захисту у відповідність з нормами СОТ.
Україна приєдналась до низки секторальних "нульових" домовленостей про зниження ставок на такі групи товарів: сталь, іграшки, деревина, кольорові метали, фармацевтичні препарати, папір, сільськогосподарська техніка, меблі, інформаційні технології, наукове, медичне обладнання, будівельна техніка, дистильовані спирти (останнє через 3 роки після вступу), цивільна авіації (до 2010 року).
Крім того, приєднались до секторальної гармонізації з хімічних товарів (5,5 - 6,5%), текстилю та одягу (0-17,5%). Переважна більшість секторальних домовленостей охоплює комплектуючі та сировину для виробництва технологічної продукції, а не товари споживчого вжитку (кінцева продукція).
Продукція, яка належить до секторів наукового, медичного обладнання та інформаційних технологій здебільшого не виробляється вітчизняними підприємствами, або виробляється на рівні застарілих на декілька поколінь технологічних схем, що не відповідає сучасному попиту. Зниження тарифного захисту цієї продукції призведе до позитивних наслідків у зв’язку із збільшенням надходження на внутрішній ринок так званого “інвестиційного імпорту" у ці галузі та сприятиме розвитку внутрішнього ринку в цих сферах.
Відповідно до Угоди про торгівлю текстилем та одягом між Україною та ЄС тарифні ставки України на ці товари вже кілька років як приведені до рівня, що відповідає взятим зобов’язанням в СОТ.
На окремі види сільськогосподарської продукції домовлено про перехідні періоди на лібералізацію доступу до ринку, терміни яких закінчуються до 2010 року: м’ясо, риба, готові харчові продукти.
Також для окремих видів транспортних засобів встановлений перехідний період до 2013 року з поступовою зміною ставки ввізного мита з 10% на момент вступу до 5% на кінець перехідного періоду. Для транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, перехідний період триває до 2010 року з відповідним зниженням ввізного мита з 10% до 8%.
Середньоарифметична ставка кінцевого зв’язаного рівня становить 11,16% для сільськогосподарських продуктів та 4,85% для промислових товарів.
8.2 Внутрішня підтримка та доступ на ринок сільського господарства
Країни, що приєднуються до СОТ, відповідно до Угоди СОТ про сільське господарство беруть на себе певні зобов’язання щодо державної підтримки сільського господарства; доступу на ринок сільськогосподарських і продовольчих товарів; санітарних і фітосанітарних заходів, експортної конкуренції в сільськогосподарській і продовольчій торгівлі.
Згідно домовленостей Україна не має зобов’язань перед СОТ по скороченню внутрішньої підтримки, що надається через "жовті" програми. Є лише зобов’язання не перевищувати річний рівень підтримки, вираженого у показнику СВП. Щорічний Сукупний вимір державної підтримки (СВП) сільського господарства України, який акумулює в собі окремі "жовті" програми підтримки, не повинен перевищувати - 3 млрд.43 млн. грн. Крім того, додатково Україна може кожен рік витрачати на жовті програми до 5% від річної вартості виробництва валової продукції сільського господарства.
До базового періоду 2004-2006 рр., крім СВП, включено непродуктову підтримку “жовтої скриньки” у розмірі 3 млрд.51 млн. грн., яка менша, ніж 5% від вартості валової продукції сільського господарства та 2 млрд.424 млн. грн. у вигляді “зелених програм" підтримки сільськогосподарських виробників.
Як і всі країни-члени СОТ, Україна не матиме обмежень на "зелені" програми внутрішньої підтримки сільського господарства, вплив яких на торгівлю відсутній або мінімальний, за умови, що ці програми відповідають умовам, визначеним в Угоді СОТ про сільське господарство. Бюджетне фінансування програм "зеленої скриньки" може бути збільшено Україною, тому що воно не обмежується з боку СОТ, - на видатки на створення інфраструктури, консалтинг, маркетингові послуги, охорону навколишнього середовища, навчання, інспектування продукції, розбудову сучасної системи технічних стандартів, прискорення роботи по їх гармонізації з міжнародними та європейськими.
Україна погодилася не здійснювати субсидування експорту.
Україна застосовуватиме тарифну квоту на тростинний цукор-сирець (260 000 тон на рік згідно із Законом України № 404-V від 30.11.2006 з 1 січня року наступного, за роком вступу до СОТ, зі збільшенням до 267 000 тон у 2010 році). Квота розподілятиметься у порядку надходження заявок через 3 роки після вступу країни до СОТ.
8.3 Доступ до ринку послуг
Відповідно до правил Генеральної угоди про торгівлю послугами (ГАТС) Україна взяла на себе зобов’язання щодо забезпечення національного режиму та доступу на ринок в 11-ти основних секторах послуг, в тому числі, секторах професійних, комунікаційних послуг, будівництва та супутнього технічного обслуговування, дистрибуції, освіти та послуг, пов’язаних із довкіллям, фінансових послуг (страхування та банківської справи), охорони здоров’я та соціальних послуг, туризму та подорожей, відпочинку і розваг, послуг у галузях культури і занять спортом та транспортних послуг, а також в інших галузях, в тому числі послуг індустрії краси, перукарських, spa - та масажних послуг.
У зазначених секторах повинен забезпечуватися вільний доступ на ринок для послуг та їх постачальників, за винятком, коли у зобов‘язаннях Україною зазначені певні умови, обмеження чи вимоги щодо доступу в конкретному секторі послуг.
Надання національного режиму означає, що у зазначених секторах, і за дотримання умов та кваліфікаційних вимог, визначених у зобов‘язаннях України, послугам і постачальникам країн СОТ щодо всіх заходів, які торкаються поставки послуг, надається режим, не менш сприятливий, ніж вітчизняним послугам чи постачальникам послуг.
Торговельні права (право на імпорт і експорт), а також збори та платежі за надання послуг:
Україна справлятиме ці збори згідно з принципами СОТ; інформація про вказані збори надаватиметься країнам-членам СОТ за запитом.
Збори за реєстрацію ліків, пестицидів та агрохімікатів, а також ліцензійні платежі за імпорт та експорт алкогольних напоїв і тютюнових виробів відповідатимуть вимогам СОТ та будуть приведені до рівня, що відповідає вартості відповідних послуг.
Не існує жодних обмежень права фізичних і юридичних осіб займатися імпортом та експортом товарів, окрім вимоги провести реєстрацію та додаткових вимог, що застосовуються до товарів, які підлягають ліцензуванню.
Правилами СОТ вимагається, щоб збори і платежі будь-якого характеру, пов‘язані з імпортом чи експортом (крім мит та внутрішніх податків), були обмежені у сумі, яка приблизно дорівнює вартості наданих послуг, і не повинні використовуватися для захисту вітчизняних товарів чи у фіскальних цілях.
8.4 Тарифні квоти
З дати вступу до СОТ Україна розподілятиме тарифну квоту на цукор-сирець тростинний тільки у відповідності з Угодою СОТ. Україна не буде реалізовувати тарифні квоти на будь-які товари через аукціони. Будь-які заходи будуть здійснюватися та застосовуватися однаково, неупереджено, обґрунтовано, прозоро, передбачувано та справедливо. Попередньо до внесення змін до положень стосовно тарифних квот про такі плани буде публічно повідомлено та торговим партнерам будуть надані можливості зробити коментарі до прийняття остаточних рішень щодо змін. Протягом трьох років після вступу до СОТ Україна затвердить порядок розподілу тарифних квот на ввезення цукру-сирцю з тростини на підставі методу "Хто перший подав заявку, той перший отримав".
8.5 Внутрішні податки (ПДВ, акциз)
Податки, в тому числі ПДВ та акциз, застосовуватимуться на недискримінаційній основі до імпорту з країн-членів СОТ і товарів вітчизняного виробництва.
Кількісні обмеження на імпорт, ліцензування імпорту:
З дати вступу до СОТ Україна скасує і не буде впроваджувати, повторно впроваджувати або застосовувати кількісні обмеження на імпорт або інші нетарифні заходи, такі як ліцензування, квотування, заборони, дозволи, вимоги попереднього санкціонування, вимоги ліцензування та інші обмеження з подібним ефектом, які не можуть бути обґрунтовано згідно з положеннями відповідної Угоди СОТ.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
