Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Найголовніший результат американської участі у другій світовій війні полягав у тому, що США перетворилися в наймогутнішу країну капіталістичного світу, стали його економічним та фінансовим центром і незаперечним військово-політичним лідером. З 1941 по 1945 рік їхні виробничі потужності збільшилися удвоє, а експорт - у п'ять разів. Кількість найманих робітників зросла у промисловості за ці ж роки з 54 млн. до 64 млн. осіб. У роки війни американці працювали багато, інтенсивно і патріотично: робочий тиждень був збільшений до 45,2 години (з 37,5 годин). Профспілки впроваджували політику соціального партнерства, відмовлялися від страйків тощо. Середньорічні темпи промислового виробництва склали упродовж війни 9 відсотків. За американським доларом було закріплено статус світової резервної валюти, тобто головної грошової одиниці у міжнародних розрахунках та платежах (у Бреттон-Вудсі 1944 року).

Відповідних показників досягнуто і у військово-стратегічній царині. Американська сухопутна армія нараховувала у 1945 році 12 млн. вояків, тобто за цим показником США перемістилися з довоєнного 17-го місця на перше. Аналогічна ситуація склалася у військово-морських та військово-повітряних силах. США монопольно володіли атомною зброєю і мали сотні військових баз по всьому світі [14, 15].

У перші повоєнні роки американська економіка продовжувала утримувати високі темпи розвитку. Вже на середину 1947 року США швидко й успішно здійснили реконверсію, тобто переорієнтацію свого господарства на випуск мирної продукції.

Серед факторів, які стимулювали повоєнне піднесення економіки США, відзначимо такі:

1. Відсутність конкуренції з боку інших держав;

2. Ефективна організація виробництва та високопродуктивна праця американців;

3. Широке застосування здобутків науково-технічного прогресу;

4. Накопичений за роки війни споживацький попит на товари широкого вжитку;

5. Сприятлива податкова політика, стимулювання експорту та послуг;

6. Ефективна інвестиційна політика.

США не стали створювати після війни як західноєвропейські країни державний сектор в економіці. Натомість, обрали ефективний шлях вибіркового державного регулювання цін, зайнятості, інвестицій, замовлень. співпраці з профспілками, скорочення військової сфери.

Результати цих заходів були вражаючі: у 1947-1948 роках на США припадало 54,6 відсотка світової промислової продукції (без СРСР); золотий фонд дорівнював 75 відсоткам запасу золота західного світу; промисловий експорт -32 відсоткам світового експорту; з 1946 по 1950 рік експорт товарів переважив імпорт на 25 млрд. доларів. Особливо потужними темпами зростали державні інвестиції США: з 2,1 млрд. у 1945 до 13,8 млрд. доларів у 1950 році [8]. Безумовно, що величезні зовнішні ринки стимулювали американську економіку, але і внутрішній ринок зазнав суттєвих змін. Під час війни сформувався потужний «відкладений індивідуальний попит»: особисті і родинні прибутки американців зросли за рахунок суцільної зайнятості, надурочних робочих годин, праці у вихідні дні тощо. Після війни в Штатах розпочався справжній купівельний бум: індивідуальні споживчі витрати американців зросли у 1950 році в порівнянні з 1939 роком утричі.

Розділ 2. Характеристика економіки США на сучасному етапі

2.1. Характерні риси економічного розвитку США

США - лідер світової економіки. Територія складає 9,3 млн. км². Населення - 255 млн. чоловік. Випереджає за рівнем розвитку промислових сил, масштабам господарства кожну з промислово розвитих країн. На частку США приходиться 25% сукупного ВВП світу, однак по показниках на душу населення США помітно уступають деяким країнам: Швейцарії, Японії, Швеції. США займає 1 місце у світі по обсязі промислового виробництва, саме високоефективне с/г у світі.

Початок економічного домінування США у світі приходиться на 50-і р. 20 ст. США проводили політику допомоги країнам Європи, що потім переорієнтували на програми допомоги країнам, що розвиваються. В другій половині 80-х рр. обсяг бюджетного дефіциту понизився до 150 млрд. доларів у рік (до цього в окремі роки досягав 200 млрд. доларів). Однак за 1992 фінансовий рік відбулося стрімке зростання бюджетного дефіциту до 290 млрд. доларів. Крім того спостерігається тенденція до збільшення державного зовнішнього боргу, що вже перевищує 4 трлн. доларів. У 80-і рр. інфляція склала 5% у рік, до початку 90-х рр. вона знизилася до 3,5% - 4%. США відрізняються найвищою ємністю внутрішніх ринків. Найвищий рівень ВВП у світі. Промисловість США споживає 1/3 усієї сировини, що добувається у світі. У США найбільш ємний у світі ринок устаткування (40% реалізованої в промислово розвитих країнах продукції машинобудування). Саме розвите машинобудування у світі, крім того США є імпортером машинотехнічних виробів, на США приходить більш 1/4 світового експорту машин і устаткування. У структурі виробництва переважна питома вага сфери послуг: частка у ВВП - 60%, тоді як частка матеріального виробництва складає 37%, а с/г - 2,5%. Величезну роль відіграє сфера послуг у зайнятості - 73% населення. США володіють самим великої у світі науково-технічним потенціалом. Витрати на НІОКР у 2003 р. склали 460 млрд. доларів: 44% - державні асигнування, 51% - частки корпорації. 1/2 державних витрат на НІОКР направляється у воєнну промисловість (для порівняння в Японії і ЄС переважає цивільний напрямок). Американські корпорації займають перше місце у світі по виробництву літаків і космічних апаратів, надпотужних комп'ютерів, напівпровідників, лазерної техніки, засобів зв'язку. На США приходиться 50% усіх великих нововведень у промислово розвитому світі. США є найбільшим виробником продукції високих технологій (частка у світовому виробництві - 36%). У США зосереджено 75% банків даних у промислово розвитих країнах світу [5]. На початку 2001 р. наукові кадри склали більше 8 млн. чоловік. Високий освітній рівень робочої сили: 38% - середня освіта, 21% - закінчена вища, 17% - незакінчена вища, 11% - нижче середнього. Багато країн борють за доступ на американський ринок. Експортна квота США складає 8-9% ВВП. Однак для деяких галузей економіки значення експорту значно вище. Так, на експорт направляється 1/4 усієї с/г продукції, 1/4 машинобудування, 2/5 літаків. За винятком 88-90-х рр. США займають перше місце у світі по величині експорту й імпорту. Імпорт відіграє зростаючу роль у США. За рахунок імпорту задовольняється 20% потреб у текстилі, 30% щорічного обсягу продажів автомобілів у США.

Частка імпорту в продажах верстатів і устаткування складає 50%, 80% - побутової електроніки і взуття. Великими торговими партнерами США є ФРН і Японія. На США приходиться 8-9% експорту ФРН і 29-31% експорту Японії. Характерна риса економіки США - стійкий дефіцит у торгівлі з цими країнами, для яких доступ на американський ринок є однією з головних умов розвитку. США є одним з ведучих споживачів експорту нових індустріальних країн (НІК): 91% всього експорту Мексики, 46% - Тайваню, 40 - Філіппін, 38 - Південної Кореї. Обсяг торгівлі між США і НІК за 70-90-і рр. склав 22,5% зовнішньоторговельного обороту США, частка НІК - 2/3 зовнішньоторговельного обороту США з країнами, що розвиваються [11].

США - найбільший експортер наукомісткої продукції, за їхніми межами тільки 9% ринку в 2000 р. Мережа міжнародного виробництва, створена за допомогою прямих закордонних інвестицій - "друга економіка". Вона займає особливе місце у світовій системі. Загальний обсяг продажів підприємств і фірм другої економіки склав 32% ВВП США.

Розвиток міжнародної кооперації привів до того, що усе більш значна частина зовнішньої торгівлі являє собою внутріфірмову торгівлю. Якщо в 60-х рр. вартість закордонних прямих вкладень США склала 32 млрд. доларів, що перевищувало 1/2 вартості усіх світових закордонних інвестицій, то в 90-х рр. ця цифра склала 700 млрд. доларів, що значно перевищує показники для будь-якої іншої країни. США самі сталі великим реципієнтом прямих іноземних капіталовкладень. За даними на 2005 р. вартість інвестицій США за кордоном склала 802 млрд. доларів, а іноземні інвестиції в США - 654 млрд. доларів. США здобувають перемогу в конкурентній боротьбі за залучення фінансових ресурсів, що є свідченням її сили. Внутрішній ринок США здатний щорічно приймати і розміщати 100-150 млрд. доларів. Долар став своєрідним еталоном, на який дорівнюють усі валюти світу. Підвищення курсу долара приводить до зниження розміру експортної виручки в доларах, зниженню світових цін на сировину. Зниження курсу долара приводить до росту американського експорту, витисненню конкурентів США на зовнішніх ринках [12].

Частка США у світовому виробництві по поточним валютним курсам - 24%, по купівельній спроможності долара - 21%. Рівень розвитку ВВП на душу населення - 20 тис. доларів (країна уступає Швеції, Швейцарії, Японії).

Продуктивність праці: суспільна продуктивність праці = ВВП / зайняте населення, по цьому показнику США усіх випереджають.

Фактори розвитку: природні ресурси (близько 20% у національному багатстві США, що є високою роллю для промислово розвитих країн); високий розвиток науково-технічної сфери: витрати на наукові дослідження складають близько 40% усіх світових, що більше кожної з країн окремо. Частка наукомісткої продукції у виробництві складає близько 35-365, в експорті - 40%, що вище, ніж в інших країнах. США - єдиний чистий експортер науково-технічної продукції (2 місце займає Швейцарія). Рівень капіталовкладень: по масі перевищують усі країни, однак відстають по частці. Рівень підприємництва: гнучкість управління, прагнення до нововведень - одна з найефективніших у світі.

Аспекти впливу США: ємність національних внутрішніх ринків, експорт складає 10% ВВП, імпортна квота більше експортної квоти. Країна займає 1 місце у світі по обсязі експорту у світі, близько 10-12% всього обсягу світового експорту. США можуть обмежити доступ товарів тієї чи іншої країни на свій внутрішній ринок чи обмежити експорт у ту чи іншу країну.

2.2. Світогосподарське положення США

Провідне положення США у світовій економіці забезпечується головним чином їхньою перевагою над іншими країнами по масштабі і багатству ринку, рівню науково-технічного потенціалу, могутній і розгалуженій системі світогосподарських зв'язків з іншими країнами по лінії торгівлі, інвестицій і банківського капіталу.

Надзвичайно висока ємність внутрішнього ринку забезпечує США унікальне місце у світовій економіці. Найвищий обсяг ВВП у світі означає, що США витрачають більше будь-якої іншої країни на поточне споживання й інвестиції. Важливим фактором, що характеризує споживчий попит у США, є загальний високий рівень доходів щодо інших країн. У США до початку 90-х років склалася стійка структура господарства, у якому переважна питома вага належить виробництву послуг. Їхня частка у ВВП складає більш 70%, частка матеріального виробництва - близько 30%, продукції сільського господарства - близько 2,0%. Ще більш значна роль сфери послуг у зайнятості.

У число провідних галузей входять автомобілебудування, авіакосмічна, телекомунікаційна, хімічна, електротехнічна й електронна. Вони займають провідні позиції у світі. Країна володіє найбільш ємним у світі ринком машин і устаткування. На його частку приходиться понад 40% реалізованої в розвитих країнах продукції машинобудування.

Концентрація виробництва в промисловості протікає в умовах сформованої монополістичної структури, що визначає характер організації господарської діяльності. Понад 150 промислові корпорації (2004 р.) входять у число 500 найбільших по капіталу компаній світу. Серед 27 галузей промисловості світу провідне місце займають 14 американських, 4 японських і 2 німецькі компанії. Серед 25 провідних виробників ЕОМ - 9 компаній США, з 19 фармацевтичних - 10 компаній США. США - найбільший виробник багатьох видів сільськогосподарської продукції. Вони роблять близько 12% світового обсягу пшениці, 46% - кукурудзи, 52% - соєвих бобів, 21% - бавовни, 18% - олійного насіння, 17% - м'яса [9, 8, 2].

США володіють самим великим у світі науково-технічним потенціалом, що є в сучасних умовах вирішальним фактором розвитку економіки і конкурентноздатності у світовому господарстві. Щорічні асигнування на НІОКР у США перевищують подібні витрати Британії, Німеччини, Франції і Японії разом узятих. По їхньому обсязі американські корпорації домінують у багатьох галузях (див табл. 2).

Таблиця 2

Частка країн у фінансуванні НІОКР основних галузей приватного сектора ОЭСР (100% для кожної галузі) станом на 01.01.2005р.*

Галузь	США	Японія	ЄС	Інші країни
Електротехніка	47,4	18,1	26,5	8,0
Машинобудування	61,1	13,6	17,5	7,8
Аерокосмічна	77,8	0,0	19,4	2,7
Транспорт	43,3	23,8	27,0	5,9
Металургія	33,7	29,0	25,3	11,9
Базова хімія	43,7	10,5	29,9	9,9
Хімічні продукти	39,4	25,8	25,3	9,5
Послуги	29,7	20,7	26,4	23,3
Разом	51,3	16,0	26,7	6,0

*Таблиця побудована за даними, наведеними на офіційному сайті Світового банку – http://www.worldbank.com

Більш 2/3 наукових витрат промисловості США приходиться на програми річною вартістю понад 100 млн. дол. (в інших країнах аналогічні по обсязі програми нараховуються одиницями), що дозволяє вести наукові дослідження по широкому фронту і домагатися швидкого перетворення результатів фундаментальних досліджень у прикладні розробки і технічні нововведення. Досягнення фундаментальної науки США загальновизнані. На долю американських дослідників приходиться близько 2/3 наукових і технічних статей у великих журналах, 35% наукових публікацій у найбільш престижних журналах світу. Американські вчені одержали найбільше число престижних нагород.

Характеристики

Список файлов курсовой работы