96167 (613395), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

У цих умовах з метою запобігання банкрутства Гувер з кінця 1931 р. почав спроби державного кредитування банків, промисловості, транспортних підприємств. Для цього була створена Національна кредитна корпорація з капіталом у 3,5 млрд. дол., що у січні 1932 р. була перетворена в Реконструктивну фінансову корпорацію. Для надання допомоги великим фермерам організоване урядове "Федеральне фермерське бюро". Задачі цього бюро полягали в підтримці рівня цін на сільськогосподарську продукцію. Діяльність бюро не увінчалася успіхом і в остаточному підсумку привела до дезорганізації ринку і подальшому руйнуванню фермерів. Соціальні протиріччя продовжували загострюватися. До березня 1933 р. число безробітних досягло 17 млн. чоловік [15].

Таким чином, обіцянка Гувера швидко перебороти кризу виявилася невиконаною.

У 1933 р. президентом США був обраний Франклін Делано Рузвельт (1882-1945). До цього моменту положення в країні було надзвичайним. Для виходу з нього були потрібні неординарні міри. Урядом Рузвельта були здійснені великомасштабні реформи, що ввійшли в історію за назвою "Новий курс Рузвельта".

Незважаючи на те, що "Новий курс" не був заздалегідь обміркованою системою нововведень, він представляє одну з найвідоміших і ефективних реформ у світовій історії. Рузвельтом проведено в життя більше реформ, чим було обіцяно в передвиборній кампанії. Уже 9 березня була скликана спеціальна сесія Конгресу і протягом 100 днів (за 3 місяці) закладені основи політики "Нового курсу".

Заперечуючи політику "грубого індивідуалізму" Гувера, президент Рузвельт розраховував перебороти кризу шляхом планування господарства, установлення "класового світу" усередині країни і доброго сусідства з іншими країнами.

Теоретичною базою "Нового курсу" стало вчення видатного англійського економіста Джона Мейнарда Кейнса (1883-1946). В умовах глибоких змін в економіці капіталістичних країн при пануванні монополій Кейнс і його послідовники визнавали необхідним участь держави в регулюванні господарського життя.

Виходячи з цього, основною метою реформ Рузвельта стало активне втручання держави в процес суспільного відтворення.

У здійсненні "Нового курсу" виділяють два етапи: первісний - з 1933 до 1935 р. і другий етап - з 1935 р., коли позначилися зрушення вліво.

У системі "нового курсу" головними заходами були: надання підтримки фінансово-банківській системі, що похитнулася, і гибнучим промисловим і торговим підприємствам за допомогою великих позик і субсидій, стимулювання приватних капіталовкладень, а також спроби підняти різко упалі ціни шляхом девальвації долара і посилення інфляційних тенденцій [7].

Для регулювання економіки були прийняті "Закон про відновлення національної промисловості" і "Закон про регулювання сільського господарства". Відповідно до цих законів було здійснене примусове картелювання промислових підприємств і державне регулювання рівня промислового виробництва з метою його скорочення. Уся промисловість США була розділена на 17 груп, у кожній з яких були введені так називані "кодекси чесної конкуренції", що визначали єдину політику цін, фіксували розміри виробництва для кожного підприємства, розподіляли ринки збуту між учасниками і встановлювали рівень заробітної плати робітників.

"Новий курс" передбачав також ряд соціальних заходів, спрямованих, насамперед на скорочення безробіття. Була прийнята програма суспільних робіт (будівництво автострад, аеродромів, мостів і т.д.) із залученням безробітних. Була введена система видачі мінімальних допомог безробітним.

У червні 1935 р. був прийнятий закон Вагнера "Про трудові відносини", що забороняв переслідування робітників за створення профспілок і участь у страйках і підтверджував право робітників укладати з підприємцями колективні договори. Для врегулювання спорів між робітниками і підприємцями вводився примусовий арбітраж.

Економічна політика Ф.Рузвельта оцінюється дуже суперечливо. Прихильники вільної конкуренції її нестримно лають за порушення старих принципів вільного підприємництва. Захисники ідеї регульованого капіталізму настільки ж беззастережно її хвалять і критикують лише недостатньо рішучі дії в цьому напрямку. В роки президентства Ф. Рузвельта федеральний уряд вперше в умовах мирного часу став відігравати в економіці значну роль. Обмеженість проведених відповідно до "нового курсу" заходів не дозволила домогтися скільки-небудь відчутного господарського підйому США. Що ж стосується введення планового господарства, про що нерідко говорив Ф. Рузвельте, то реально мова могла йти лише про деякі обмежені регулюючі заходи. Заходи "нового курсу" були надалі поступово скасовані.

Таблиця 1

Статистичні показники розвитку економіки США у період 1929-1939 рр. [10]

Вирвавшись з тисків економічної кризи 1929 - 1933 р., американська економіка зуміла до 1937 р. знову досягти рівня 1929 р., понизити частку безробітних у робочій силі, збільшити реальний валовий національний продукт.

Національний доход і інші статистичні показники відображені в таблиці 1. (дані округлені).

1.3 Економічна політика США в роки другої світової війни та післявоєнна економічна політика США

Під час другої світової війни відбулися структурні зміни в промисловості США. Ті галузі, що зробили великий стрибок уперед (як наприклад, авіаційна і хімічна), збільшили свою питому вагу в промисловості країни.

У США до другої світової війни в мирний час ніколи не було великої сухопутної армії. Тому там не було і воєнної промисловості такого масштабу, як, наприклад, підприємства Круппа в Німеччині, Шнейдера-Крезо у Франції чи Армстронга-Виккерса в Англії.

В роки другої світової війни в США була створена могутня воєнна промисловість, що зберігається в значних розмірах і в мирний час і відіграє велику роль не тільки в економічному, але і в політичному житті країни. Створення і збереження великої воєнної промисловості в країні є одним з найважливіших підсумків другої світової війни в США.

У підсумку другої світової національне багатство США в невимірних цінах (у цінах 1929 р.) виросло незначно. Воно дорівнювало 445,8 млрд. дол. у 1929р., 424,8 млрд. дол. - 1939 р. і 435,6 млрд. дол. - у 1945 р. Абсолютно, і тим більше на населення, національне багатство країни в 1945 р. не досягло рівня 1929 р. Це порозумівається тим, що війна поглинала велику частину національної продукції, а також невідповідністю між ростом продукції і виробничого апарата. У 1942 - 1943 р. військове виробництво займало дві третини промислової продукції. Варто також врахувати величезну державну заборгованість США, яка збільшувалася [14].

Отже, Америка в силу особливих умов, що відрізняли її економіку від економіки інших держав у воєнний час, збільшувала своє багатство у військові і післявоєнні роки. Під час війни надзвичайно підсилився процес концентрації виробництва, а разом з цим підсилилася міць монополістичного капіталу.

У підсумку війни утворився так називаний “відкладений попит” усередині країни і великий попит на товари американської промисловості і сільського господарства за кордоном.

Участь Сполучених Штатів у другій світовій війні обернулася для них більше дивідендами, аніж втратами. Щоправда, число загиблих і тих, хто пропав безвісти, склало 415 тис., поранених - 671 тис. осіб. Проте США не зазнали, на відміну від європейських держав, проблем, пов'язаних з руйнацією міст та сіл, проблеми біженців. Зате на США припала третина воєнних витрат в антигітлерівській коаліції. Війна обійшлася їм у 341 млрд. доларів.

Характеристики

Список файлов курсовой работы