Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 6)

Взято:

Camphorae 1.0

Olei Helianthi 37.0

Acidi oleinici 0.5

Solutionis Ammonii coustici 10% 12.5 ml

m (заг.) = 51.0

Приготував:

Перевірив:

Видав:

Дана лікарська форма – комбінований лінімент емульсія – розчин, до складу якого входять пахучі, леткі речовини, – розчин аміаку і ментол; дві в`язкі рідини – олія соняшникова і кислота олеїнова. Ментол добре розчинний в олії, отже, його потрібно вводити в олійну фазу до одержання емульсії.

Приготування:

У склянку для відпуску з темного скла поміщаємо 0.5 г. ментолу, таруємо і відважуємо 37.0 г. олії соняшникової, розчиняємо. Додаємо 0.5 г. олеїнової кислоти, розчиняємо, додаємо 12.5 мл розчину аміаку, закупорюємо і енергійно струшуємо.

Склянку з темного скла укупорюємо нагвинчуваною кришкою. Оформляємо етикеткою: «Зовнішнє», з додатковими написами: «Зберігати в прохолодному, захищеному від світла місці», «Берегти від дітей».

Рецепт №9

Візьми: Левоміцетину 1.0

Олії Рицинової 20.0

Емульгатору 9.0

Тимолу 0.15

або Кислоти саліцилової 0.125

Води очищеної до 100.0

Змішай. Видай. Познач. Для пов`язок.

Rp.: Laevomycetini 1.0

Olei Ricini 20.0

Emulgens 9.0

Thymoli 0.15

seu Acidi salicylici 1.125

Aquae purificatae ad 100.0

Misce. Da. Signa. Для пов`язок.

Фармацевтична експертиза: Форма №1

Перевірка сумісності: л.р. сумісні

Перевірка доз не проводиться, оскільки л.ф для зовнішнього застосування.

Зворотній бік ППК:

Laevomycetini 1.0

Olei Ricini 20.0

Emulgens 9.0

Thymoli 0.15

seu Acidi salicylici 1.125

Aquae purificatae 69.85

m (заг.) = 100.0 г.

Лицевий бік ППК:

Дата: №

Взято:

Aquae purificatae 69.85

Thymoli 0.15

Olei Ricini 20.0

Emulgens 9.0

Laevomycetini 1.0

m (заг.) = 100.0 г.

Приготував:

Перевірив:

Видав:

Дана лікарська форма – комбінований лінімент емульсія – розчин.

Олія касторова з водою і емульгатором (використовують емульгатор №1 Угрюмова) утворюють емульсію. Левоміцетин – не розчинний ні у воді, ні в олії, утворює суспензію. Тимол (або кислота саліцилова) вводиться як консервант. Оскільки захист від мікробної обсіяності необхідний для водної фази, консервант раціональніше розчинити у воді.

Приготування:

Для приготування олію касторову сплавляємо з емульгатором №1, потім при інтенсивному перемішуванні додаємо розчин консерванта в теплій воді і емульгуємо. Левоміцетин подрібнюємо за правилом Дерягіна і вводимо у готову емульсію. Оскільки до складу пропису входить антибіотик (левоміцетин), готуємо в асептичних умовах. Як емульгатор можна також використовувати твін-0 чи емульгатор Т‑2.

Рецепт №10

Візьми: Стеарину 4.0

Натрію їдкого 0.7

Камфори 2.3

Нашатирного спирту 20% 6.2

Соснової олії 0.6

Спирту 96% 85.2

Змішай, щоб утворився лінімент

Видай. Познач. Оподельдок

Rp.: Stearini 4.0

Natrii caustici 0.7

Camphorae 2.3

Ammonii liquidi 20% 6.2

Olei Pini 0.6

Spiritus vini 96% 85.2

Misce, fiat linimentum

Da. Signa. Оподельдок

Фармацевтична експертиза: Форма №1

Перевірка сумісності: л.р. сумісні

Перевірка доз не проводиться, оскільки л.ф для зовнішнього застосування.

Зворотній бік ППК:

Stearini 4.0

Natrii caustici 0.7

Camphorae 2.3

Ammonii liquidi 20% 6.2

Olei Pini 0.6

Spiritus vini 96% 85.2

m (заг.) = 100.0

Лицевий бік ППК:

Дата: №

Взято:

Spiritus vini 96% 85.2

Camphorae 2.3

Stearini 4.0

Natrii caustici 0.7

Ammonii liquidi 20% 6.2

Olei Pini 0.6

m (заг.) = 100.0

Приготував:

Перевірив:

Видав:

Дана лікарська форма – оподельдок, або драгле видний лінімент.

Приготування:

Добувають стеарат натрію сплавлюванням стеарину і їдкого натрію. Камфору розчиняємо у спирті і змішуємо із стеаратом натрію, додаємо нашатирний спирт, а потім соснове масло. Все перемішуємо, у теплому стані розливаємо у склянки і залишаємо до охолодження.

Оформляємо етикетками

Висновки та рекомендації

Лініменти – це ліки для зовнішнього застосування, які являють собою густі рідини або драглисті маси, що плавляться при температурі тіла, призначені для втирання в шкіру.

За терапевтичною дією лініменти бувають анальгезуючі, подразнюючі (відволікаючі), протизапальні, в'язкі, висушуючі, інсектицидні, фунгіцидні. Найчастіше зустрічаються анальгезуючі і подразнюючі лініменти.

За фізико-хімічною природою лініменти являють собою дисперсні системи з рідким дисперсійним середовищем. За характером дисперсійного середовища лініменти розділяють на жирні, спиртові, мильно-спиртові, вазоліменти.

За типом дисперсійної системи:

• гомогенні – лініменти-розчини та екстракційні;

• гетерогенні – лініменти-суспензії, емульсії та комбіновані.

Складаються лініменти із суміші жирних олій з водними розчинами лугів бо ж лікарських речовин з мильно-водними або з мильно-спиртовими розчинами. Належать до них також суміші твердих жирів і жироподібних речовин з відповідними розчинниками (хлороформ, ефір, скипидар та ін.), які можуть містити найтонші суспензії нерозчинних порошкоподібних речовин.

Лініменти можуть складатися з основи, що містить індиферентні жирні олії або жироподібні речовини, або ж включають до свого складу лікарські засоби.

Жирні олії, які застосовуються для готування лініментів, можуть бути зисихаючі (льняна, конопляна, бавовникова), напіввисихаючі (соняшникова) і невисихаючі (персикова, маслинова, рицинова та ін.). Невисихаючі олії добре переносить шкіра.

Лікарські засоби, введені до складу лініментів, легко стикаються з шкірою, бо основа лініментів швидко проникає через водно-жировий шар шкіри. Діяння їх настає швидко, але нетривало, бо лініменти наносяться на шкіру тонким шаром, тому що, будучи більш рідкої консистенції порівняно з мазями, вони важче утримуються на шкірі.

До складу лініментів часто входять речовини, що подразнюють шкірні рецептори (скипидар, нашатирний спирт тощо), тому такі лініменти діють не тільки місцево, а й загально; можуть входити протизапальні засоби (вуглекислі луги та ін.), протикоростяні засоби (сірка, дьоготь, зовнішній бальзам та ін.), обезболюючі засоби (анестезин та ін.) і бактерицидні засоби (хлорамін та ін.).

Значення лужних лініментів, а особливо тих, які містять мила, полягає в тому, що вони подразнюють і пом'якшують змазані частини шкіри і цим сприяють резорбтивному діянню лікарських засобів. Так, наприклад, аміак, у леткій мазі, розчинюючись у ліпоїдах, легко проникає і подразнює нервові закінчення, а мило розм'якшує епідерміс і цим сприяє кращому проникненню лікарських засобів

Лініменти готують на нетривалий строк. Зберігають їх у добре закупорених склянках з притертими або корковими пробками, обгорнутими пергаментним папером, при звичайній температурі, в захищеному від світла місці Лініменти, які містять у своєму складі речовини, що легко змінюються, зберігають при температурі не вищій від 10°. Лініменти густої консистенції відпускають у склянках з широкою шийкою. При відпуску непрозорих лініментів на склянку наклеюють етикетку: «Перед уживанням збовтувати».

Список використаної літератури

1. Александров И.Д., Субботин В.М. Справочник по технологии приготовления лекарственных форм. Ростов на Дону: «Феникс», 2000 – 192 с.

2. Государственная фармакопея СССР. – 11-е изд.-М.: Медицина, 1987. - Т. 1. - 336 с. - Т. 2. – 40 с.

3. Государственная фармакопея СССР. – 10-е изд. – М.: Медицина, 1968. – 1079 с.

4. Государственная фармакопея СССР. – 9-е изд. – М.: Медгиз, -1961. – 911 с.

5. Грецкий В.М., Хоменок В.С. Руководство к практическим занятиям по технологии лекарственных форм.-М.: Медицина, 1991.

6. Кондратьева Т.С., Иванова Л.А. Технология лекарственных форм в 2‑х томах. – Т.1. – М.: Медицина, 1991. – 496 с.

7. Машковський М.Д. Лекарственные средства.-М.:Медицина, 2000. - Т. 1–2.

8. Муравьев И.А. Технология лекарственных форм. – М.: Медицина, 1988.-497 с.

9. Перцев І.М., Шевченко Л.Д., Чаговець Р.К. Практикум з аптечної технології ліків. – Харків: Прапор, 1995. – 303 с.

10. Перцев И.М., Чаговец Р.К. Руководство к лабораторным занятиям по аптечной технологии лекарственных форм.-К.: Вища школа, 1987.-290 с.

11. Півненко Г.П., Чаговець Р.К., Перцев Г.М. Практикум з аптечної технології ліків.-К.: Вища школа, 1972.

12. Тихонов 0.І., Ярних Т.Г. Аптечна технологія ліків. – Харків: Оригінал, 1995. – 600 с.

13. Тихонов О.І. Ярних Т.Г. Навчальний посібник з аптечної технології ліків. Х. Основа, 1998.

14. Н‑з №44 від 16.03.93 р. Про організацію зберігання в аптечних установах різних груп ЛЗ.

15. Н‑з №96 від 03.04.91 р. О контроле качества ЛС изготовляемых в аптеках.

16. Н‑з №197 від 7.09.93 р. Про затвердження інструкції по приготуванню в аптеках ЛФ з рідким дисперсним середовищем.

17. Н‑з №275 від 05.05.06 р. «Про затвердження інструкції із санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів».

18. Н‑з №276 від 27.09.91 р. О нормах отклонения, допустимых при изготовлении ЛС.

19. Н‑з №360 від 19.07.05 р. Про затвердження правил виписування рецептів та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення, порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків та вимог-замовлень. Зміни до наказу №360 – наказ №440 від 04.07.06 р.

20. Н‑з №583 від 19.07.72 р. Единственные правила оформлении лекарств изготовляемых в аптеках.

21. Н‑з №626 від 15.12.2004 р. «Про затвердження правил виробництва (виготовлення) ЛЗ в умовах аптеки».

Характеристики

Список файлов курсовой работы