Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Жирні лініменти можуть бути гомогенними чи гетерогенними.

Гомогенні жирні лініменти можуть містити хлороформ, скипидар, метилсаліцілат, ефір і різноманітні медикаменти, розчинні в жирах чи їхніх сумішах з перерахованими речовинами. Прикладами гомогенних жирних лініментів є хлороформна олія, салінімент, складне скипидарне утирання і т. п. Готування їх не викликає ніяких складностей.

Oleum Chloroformii (хлороформна олія)

Rp.: Chloroformii 1,0

Olei Helianthi 2,0

M.D.S.:

Salinimentum (салинимент)

Rp.: Methylii salicylatis 1,0

Olei Hyoscyami 3,0

Chloroformii 1,0

M.D.S.:

Linimentum terebinthinae compositum (складне скипидарне втирання)

Rp.: Olei Hyoscyami 2,0

Olei Terebinthinae 2,0

Chloroformii 1,0

M.D.S.:

Приклад більш складного препарату:

Rp.: Mentholi 1,0

Camphorae 2,0

Lanolini anhydrici 3,0

Olei Helianthi ad 50,0

M.D.S.: Втирати в шкіру запаленого суглоба

44 г. соняшникової олії сплавляють у порцеляновій чашці на водяній бані з 3 г безводного ланоліну. У теплому сплаві розчиняють камфору і ментол. Отриману рідину зливають у склянку з не дуже вузьким горлом і закупорюють.

Замість розчинення камфори до складу рідини можна ввести 20 г. камфорної олії (10% камфори), зменшивши кількість соняшникової олії до 26 г. Даний лінімент може бути віднесений до числа гомогенних лише умовно. При охолодженні сплаву з нього викристалізовуються компоненти ланоліну, утворити систему, близьку до студня.

Серед гетерогенних лініментів розрізняють суспензійнї й емульсійні жирні лініменти.

Суспензійнї жирні лініменти представлені дуже невеликим асортиментом унаслідок труднощів рівномірного розподілу твердих опадів у в’язких жирних середовищах при збовтуванні. Прикладом таких лініментів може служити бальзамічна мазь Вишневського.

Rp.: Xeroformii

Picis liquidae ana 3,0

Olei Ricini 100,0

M.D.S.: Мазь Вишневського

Значно більш важливу групу представляють емульсійні жирні лініменти, що можуть мати структуру емульсій типу О/В и В/О.

Linimentum volatile. Linimentum ammonia turn (летка чи аміачна мазь).

Rp.: Оlei Helianthi 74,0

Liquoris Ammonii caustici 25,0

Acidi oleinici 1,0

M.D.S.:

Олеїнову кислоту змішують із соняшниковою олією. До розчину додають нашатирний спирт і суміш сильно збовтують. При взаємодії олеїнової кислоти з аміаком утвориться олеат амонію, тобто аміачно-олеїнове мило, що виконує роль емульгатора: С₁₇Н₃₃СООН+ NH₂ = C₁₇H₃₃COONH₄

При цій реакції на 1 г олеїнової кислоти витрачається лише 0,0603 г. аміаку, тому лінімент містить велику кількість вільного аміаку, що забезпечує сильно лужну реакцію суміші і різке дратуючу дію препарату.

Летуча мазь являє собою одноманітну білу-жовту рідину із сильним аміачним запахом, що має консистенцію вершків. Унаслідок поступової втрати аміаку від зникнення під час збереження летучу мазь можна приготувати тільки на дуже нетривалий час.

Летуча мазь застосовується як сильний подразник шкіри як у чистому виді, так і в складі різноманітних складних лініментів.

Спиртові лініменти. Як спиртові лініменти використовуються лікарські спирти, їх суміші, а також різні приготовлені в міру потреби спиртові розчини лікарських препаратів. До складу цієї групи лініментів часто входить настойка стручкового перцю.

Linimentum Capsici compositum (складний перцовый лінімент)

Rp.: Tincturae Capsici 3,0

Spiritus camphorati 2,0

Liquoris Ammonii caustici 1,0

M.D.S.:

Сапоніменти. До складу сапоніментів входять спиртові розчини мила, що грають роль дисперсійного середовища.

При утиранні в шкіру ця група лініментів викликає, емульгування шкірного жиру, тому швидко і глибоко проникає в товщу шкіри, захоплюючи за собою розчинені в них лікарські речовини. У терапевтичному відношенні мильні лініменти відрізняються швидко наступаючим і звичайно різко вираженою дією, викликають розбухання шкірного шару і розпушують епидерміс.

У залежності від характеру мила розрізняють дві групи сапоніментів – рідкі, утримуючі калійне мило, і щільні, студневидні, що містять натрієве мило.

Rp.: Camphorae 3,0

Olei Hyoscyami

Olei Terebinthinae ana 10,0

Spiritus saponati 30,0

M.D.S.: При міозитах

Камфору розтирають у злегка підігрітій біленій олії. До розчину додають скипидар і мильний спирт, і рідину сильно збовтують. Виходить емульсійний (О/В) лінімент.

Драглевидні лініменти або оподельдоки. Це лініменти, які являють собою драглевидні розчини мила, в спирті, що перетворюються при температурі тіла в рідину.

До складу оподельдоків входять камфора, нашатирний, винний і мильний спирти, ефірні масла та інші речовини. Якщо для готування лініментів застосовувати розчинники і вищі жирні кислоти з великою молекулярною вагою, то процес желатинування суміші настає швидше. Тому для готування оподельдоків застосовують мила з значним вмістом солей натрію пальмітинової і стеаринової кислот.

Відпускають оподельдоки в широкошийних склянках або банках, які щільно закупорюються, і зберігають у прохолодному місці.

Тепер оподельдоки трапляються дуже рідко. Рішенням Колегії Міні-стерства охорони здоров'я СРСР вони зняті з виробництва як застарілі і малоефективні, тому можуть траплятися тільки у вигляді мануальних прописів.

Rp.: Stearini 4,0

Natrii caustici 0,7

Camphorae 2,3

Ammonii liquidi 20% 6,2

Olei Pini 0,6

Spiritus vini 96° 85,2

Misce, iiat linimentum

Da. Signa. Оподельдок.

Добувають стеарат натрію сплавлюванням стеарину і їдкого натру. Камфору розчиняють у спирті і змішують із стеаратом натрію, додають нашатирний спирт, а потім соснове масло. Все старанно перемішують, у теплому стані розливають у банки і залишають до охолонення.

Rp.: Saponis medicati 4,5

Spiritus vini 90° 45,0

Camphorae tritae 1,0

Olei citrici 0,2

Olei Rosmarini 0,2

Olei Thymi 0,1

Ammonii caustici soluti 2,5

Misce, Iiat linimentum

Da. Signa. Оподельдок.

Медичне мило розчиняють у спирті при слабкому нагріванні в колбочці, в шийку якої вставлена лійка. До одержаного розчину додають камфору і швидко фільтрують. Потім до фільтрату додають лимонне, розмаринове та тиміанне ефірні масла і, нарешті, розчин аміаку. Одержаний розчин старанно перемішують і розливають в банки, які швидко охолоджують. Утворюються опалесцентні драглі густої консистенції.

Вазоліменти (від linimentum olei vaselini) – різновид лініментів, що готуються на основі вазелінової олії. У свій час вазоліменти були створені в результаті прагнення одержати препарат, що володіє властивостями жирних лініментів і одночасно високою стійкістю при збереженні. Внаслідок змісту вазелінової олії вазоліменти не здобувають прогірклого запаху й у більшості випадків допускають можливість заготівлі на тривалий час.

Складні вазоліменти являють собою розчини різних препаратів, розчинних у жирах, у звичайному чи простому вазоліменті.

Vasolimentum simplex (простий вазолимент)

Rp.: Acidi oleinici 30,0

Liquoris. Ammonii caustici spirituosi 10,0

Olei vaselini flavi 60,0

M.D.S.:

Олеїнову кислоту розчиняють у спиртовому розчині аміаку (10%). До розчину додають вазелінову олію. Вазолімент – прозора жовто-бура масляниста рідина. Легко змішується з жирними оліями, хлороформом, ефіром, бензином. При змішанні з водою утворить емульсії, при нагріванні втрачає аміак. При взаємодії олеїнової кислоти з аміаком утвориться нестійке кисле аміачно-олеїнове мило: 2С₁₇Н₃₃СООН + NH₃ = З₁₇Н₈₃СООН • C₁₇H₃₃COONH₄.

Стехіометричний розрахунок показує, що майже половина (44,7%) олеїнової кислоти, що входить до складу вазолімента, залишається не нейтралізованою і бере участь в утворенні кислої частини мила.

Незважаючи на дуже малу розчинність вазелінової олії в спирті, у результаті виконання рецепта виходить гомогенний розчин унаслідок солюбілізації олії. Необхідною умовою одержання прозорого препарату є, застосування спиртового розчину аміаку. Завдяки наявності мила вазолімент добре ресорбується шкірою і передає їй розчинені в ньому лікарські речовини.

Складні вазоліменти отримують шляхом розчинення відповідних лікарських препаратів у простому вазоліменті. Найбільш вживаний йод-вазоген, що містить 10% йоду й одержував розчиненням кристалічного йоду.

Комбіновані лініменти – це сполучення різних дисперсних систем: емульсій, суспензій, розчинів. Готують їх за загальними правилами виготовлення окремих дисперсних систем. Порошкоподібні лікарські речовини вводять до складу комбінованих лініментів у залежності від їхніх фізико-хімічних властивостей: розчинні в олії – вводять в олійну фазу; розчинні у воді – у водну фазу до одержання емульсії; нерозчинні ні у воді, ні в олії вводять по типу суспензій у готову емульсію.

Rp.: Linimenti ammoniati 50,0

Mentholi 0,5

M.D.S.: Розтирати поперек.

Комбінований лінімент емульсія-розчин, до складу якого входять пахучі, леткі речовини, – розчин аміаку і ментол; дві в'язкі рідини – олія соняшникова і кислота олеїнова. Ментол добре розчинний в олії, отже, його потрібно вводити в олійну фазу до одержання емульсії.,

У склянку для відпуску з темного скла поміщають 0,5 г ментолу, тарують і відважують 37,0 г олії соняшникової, розчиняють. Додають 0,5 г олеїнової кислоти, розчиняють, додають 12,5 мл розчину аміаку, закупорюють і енергійно струшують.

Прикладами комбінованих лініментів є лініменти синтоміцину (1%, 5% і 10%), стрептоциду (5%) і левоміцетину (1%).

Rp.: Laevomycetini 1,0

Оlei Ricini 20,0

Emulgentis 9,0

Thymoli 0,15

seu Acidi salicylici 0,125

Aquae purificatae ad 100,0

M.D.S.: Для пов'язок.

Комбінований лінімент: емульсія-суспензія-розчин. Олія касторова з водою і емульгатором (використовують емульгатор №1 Угрюмова) утворюють емульсію. Левоміцетин – не розчинний ні у воді, ні в олії, утворює суспензію. Тимол (або кислота саліцилова) вводиться як консервант. Оскільки захист від мікробної обсіяності необхідний для водної фази, консервант раціональніше розчинити у воді.

Для приготування олію касторову сплавляють з емульгатором №1, потім при інтенсивному перемішуванні додають розчин консерванта в теплій воді і емульгують. Левоміцетин подрібнюють за правилом Дерягіна і вводять у готову емульсію. Оскільки до складу пропису входить антибіотик (левоміцетин), готують в асептичних умовах. Як емульгатор можна також використовувати твін‑80 чи емульгатор Т‑2.

До скрутних випадків виготовлення лініментів відноситься наступний пропис:

Rp.: Novocaini 0,5

Chlorofbrmii 10,0

Mentholi 0,3

Olei Helianthi 30,0

Sol. Ammonii caustici 10 ml

M.D.S.: Для втирань.

Комбінований лінімент: емульсія-розчин, до складу якого входить дві сильнодіючих світлочутливих речовини – новокаїн і хлороформ; пахучі леткі – ментол і розчин аміаку. Олія соняшникова з розчином аміаку утворює емульсію. Емульгатором служать амонійні солі вільних жирних кислот соняшникової олії. Оскільки вільних жирних кислот в оліях небагато, емульсія утворюється грубодисперсна.

Затруднення викликає введення новокаїну. Він не розчинний в оліях, добре розчинний у воді. Однак у водному розчині аміаку із хлористоводневої солі новокаїну виділяється четвертинна амонієва основа новокаїну, нерозчинна у воді, але добре розчинна в хлороформі.

У склянці для відпуску з темного скла в соняшниковій олії розчиняють ментол. У підставці в розчині аміаку розчиняють новокаїн. Основу новокаїну, що випала, розчиняють у хлороформі і додають у склянку для відпуску, закупорюють, енергійно струшують і оформляють до відпуску.

Екстракційні лініменти, або олійно-бальзамічні рідкі мазі. З фізико-хі-мічного боку екстракційні лініменти являють собою дисперсні системи, що складаються з однієї фази – найчастіше жирної олії, яка містить різні лікарські речовини, екстраговані з рослинних матеріалів.

Rp.: Foliorum Menthae aquaticae 20,0

Spiritus vini 95° q. s.

Olei Persicorum 100,0

Misce, liat unguentum

Da. Signa. Мазь.

Професор P.K. Алієв запропонував цю мазь для загоювання ран.

Застосовується ще мазь професора Ковтуновича, яка ввійшла в фармацевтичний мануал; роблять ЇЇ з листя волоських горіхів. Крім цього, як олійно-бальзамічні мазі застосовують олійні витяжки з такої рослинної сировини:

Олійні витяжки із хвої: смереки сибірської та смереки білої, одержувані методом мацерації з подрібненої хвої при нагріванні. Як екстрагувач застосовується рицина і 95° спирт у відношенні 100: 20. Одержана олійна витяжка містить каротин, вітамін К та інші речовини.

Олійна витяжка з часнику добувається за таким же методом і називається «Oleum Allii sativi», являє собою фітонцидний препарат.

Олійна витяжка з трави шавлії клейкої і мускатної. Містить: ефірне масло, дубильні речовини, вітамін С, смолистоподібні речовини та ін. (Г.А. Карпенко).

6. Правила зберігання, оформлення і відпуску лініментів

Складні рідкі лікарські форми перевіряють на чистоту, посуд, у якій вони поміщені, – на герметичність і потім оформляють, як і прості рідкі лікарські форми.

На посуд з рідкими лікарськими формами, що опалесцирують, мутними чи з осадом наклеюють етикетку з написом: «Перед вживанням збовтувати», з легко займистими рідинами: «Берегти від вогню», які псуються при збереженні в теплому приміщенні: «Зберігати в прохолодному місці».

Усі водяні витяжки внаслідок їхньої малої стійкості відпускають тільки свіжовиготовленими з наклеєної на склянці етикеткою: «Зберігати в прохолодному місці» і «Перед уживанням збовтувати».

Характеристики

Список файлов курсовой работы