92026 (612914)

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла

Зміст

Вступ

1. Загальна характеристика камеді

2. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містять камеді

3. Загальна характеристика гетерополісахаридів

4. Лікарські рослини, що містять гетерополісахариди

Висновки

Списки використаної літератури

Вступ

Препарати рослинного походження є традиційними лікарськими засобами як у нашій країні, так і у багатьох інших країнах, а їх використання в сучасній медицині не лише залишається стабільним, але й має тенденцію до збільшення. Великі обсяги заготівлі ЛРС у складних екологічних умовах у багатьох регіонах нашої країни можливі лише на основі раціонального природокористування.

Важливе лікувальне значення мають рослини, що містять у своєму складі гетерополісахариди, особливо камеді. Їх широко використовують у науковій медицині, народній медицині, гомеопатії, а також використовують для виготовлення лікарських препаратів.

На нагромадження камеді у рослинах впливають різні чинники: вік і фази розвитку рослин. Чинники зовнішнього середовища (світло, грунт, кліматичні умови, висота над рівнем моря й ін.) сильно впливають на нагромадження камеді. У південних районах рослини більш багаті ними. Збільшується вміст камеді у високогірних районах, а також під впливом світла і на грунтах, багатих мікроэлементами.

Найбільш багатими на камеді рослинами є рослини з сімейства бобових. В медицині вони також використовуються як стабілізатори суспензій і емульсій.

Об’ктом курсової роботи є лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містять камеді.

Предметом роботи є основні особливості та якості лікарських рослин та лікарської рослинної сировини, що містить камеді.

Метою роботи є визначення основних особливостей лікарських рослин та лікарської рослинної сировини, що містять камеді.

Завданнями курсової роботи є:

• дати загальну характеристику камеді;

• охарактеризувати лікарські рослини та лікарську рослинну сировину, що містять камеді;

• дати загальну характеристику гетеро полісахаридів;

• охарактеризувати та навести приклад лікарських рослин, що містять гетеро полісахариди.

Курсова робота складається з вступу, чотирьох питань, висновків та списку використаної літератури.

1. Загальна характеристика камеді

Препарати рослинного походження є традиційними лікарськими засобами як у нашій країні, так і у багатьох інших країнах, а їх використання в сучасній медицині не лише залишається стабільним, але й має тенденцію до збільшення. Великі обсяги заготівлі ЛРС у складних екологічних умовах у багатьох регіонах нашої країни можливі лише на основі раціонального природокористування.

Важливе лікувальне значення мають рослини, що містять у своєму складі гетеро полісахариди, особливо камеді. Їх широко використовують у науковій медицині, народній медицині, гомеопатії, а також використовують для виготовлення лікарських препаратів.

Камедi - затвердiлi видiлення слизистих, переважно вуглеводистих, речовин (клей янтарного кольору на стовбурах кiсточкових дерев). Камедi у водi утворюють в'язкi, клейкi, набухаючi розчини i використовуються як емульгатори для приготування емульсiй. Вони виділяються у вигляді тягучих рідин із надрізів чи тріщин рослин і по хімічній природі відносяться до полісахаридів.

За хімічним складом камеді відносяться до полісахаридів, в складі яких є пентози, гексози, різні уронові кислоти. Засохлі камеді представляють собою склоподібні тверді, легко ламаючіся шматки жовтого або бурого кольору. Камеді набухають або повністю розчиняються у воді, утворюючи колоїдні розчини. В органічних розчинниках (спирті, ефірі, бензині) камеді не розчиняються. Поряд з чистими камеді зустрічаються камедесмоли (суміші камеді зі смолами), камедемаслосмоли, тобто суміші камеді з ефірними маслами і рослинними смолами. [2, с. 84]

Справжні камеді не мають запаху, смаку і більш-менш розчиняються у воді, утворюючи клейкі речовини. Вони горять без плавлення і запаху.

Розчини камеді у воді застосовуються як обволікаючі засоби для уповільнення всмоктування лікарських речовин у кишечнику або зменшення подразнюючої дії їх. Камеді використовуються також як емульгатор при виготовленні масляних елульсій.

На нагромадження камеді у рослинах впливають різні чинники: вік і фази розвитку рослин. Чинники зовнішнього середовища (світло, грунт, кліматичні умови, висота над рівнем моря й ін.) сильно впливають на нагромадження камеді. У південних районах рослини більш багаті ними. Збільшується вміст камеді у високогірних районах, а також під впливом світла і на грунтах, багатих мікроэлементами.

Для виділення камеді із рослинної сировини застосовують різні методи хроматографії із використанням поліамідного сорбента капрону. Лікарська сировина з вмістом камеді знаходять різноманітне застосування. Багато які з них мають вітамінну активність, зменшують крихкість кровоносних капілярів (рутин), підсилюють дію аскорбінової кислоти, дають седативний ефект.

Найбільш багатими на камеді рослинами є рослини з сімейства бобових. В медицині вони також використовуються як стабілізатори суспензій і емульсій.

Деякі види бобових використовуються в медицині (термопсис, солодець, буркун, калабарський біб, касія). [7, с. 74]

2. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містять камеді

Найбільш багатими на камеді рослинами є рослини з сімейства бобових.

Деякі види бобових використовуються в медицині (термопсис, солодець, буркун, калабарський біб, касія). В медицині вони також використовуються як стабілізатори суспензій і емульсій.

Найбільш багатим лікувальним потенціалом характеризуються боби і солодка гола.

Боби походять із Середньої Азії. В культурі вирощують практично по всій території України. Насіння містить білок (до 35 %), амінокислоти (аргінін, гістидин, метіонін, лізин), вуглеводи, органічні кислоти, ліпіди.

В медицині насіння бобів використовують як в'яжучий, протизапальний та бактерицидний засіб. Пюре вживають при проносах, дизентерії, інших кишкових захворюваннях, як засіб від нудоти і кашлю. Зовнішньо - зварені в молоці й розтерті боби прикладають до наривів та уражених запальними процесами ділянок шкіри. [17, с. 45]

В косметиці - настої чи відвари квіток застосовують для обмивання шкіри.

В рослинництві боби цінні як добрий попередник під ряд культур та як оздоровлювач фунту.

З метою захисту рослин бобами обсівають культури проти кротів. Це однорічна трав'яниста рослина, яка цвіте в червні-липні. Розмножується насінням. Сушіння квіток проводять у затінених провітрюваних місцях, регулярно їх перевертаючи. Після обмолочування насіння підсушують на сонці. Зберігають готову сировину в сухих приміщеннях. [16, с. 83]

Солодка гола росте на солончакуватих грунтах, у заплавах річок, на приморських схилах, на півдні Степу і в Криму. Поширена в Середній Азії, на Кавказі, в Південних районах Східної Європи. Злісний бур'ян на посівах бавовнику в Середній Азії. В культурі вирощують у ботанічних садах, спеціалізовані господарства, аматори. (Рис. 1)

Рисунок 1 Солодка гола

Стебло голе, прямостояче, просте, іноді гіллясте, опушене, висотою до 120 см. Листки чергові, непарноперистоскладені, ланцетоподібні, на верхівці округлі або загострені, зверху голі, знизу опушені. Квітки двостатеві, неправильні, з білувато-фіолетовим віночком. Плід - видовжений біб, прямий або злегка зігнутий, не розкривається, 2 – 6 - насіннєвий.

Корені містять моно- і полісахариди, ефірну олію, сапоніни, стерини, смоли, кумарини, флавоноїди, аскорбінову кислоту. [11, с. 98]

В медицині препарати з коренів солодки застосовують при лікуванні верхніх дихальних шляхів, виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, бронхіальної астми, алергії, дерматиту, екземи, ревматизму, подагри. В народній медицині солодку використовують у харчуванні хворих на цукровий діабет, при імпотенції, коклюші, гіпертонічній хворобі, рахіті, туберкульозі, бронхіті. Солодка гола гальмує розвиток артриту, має протипухлинні властивості. Корінь і кореневище застосовують у харчовій і тютюновій промисловості, виробництві пива, квасу і кондитерських виробів. Рослина — відмінний медонос. У ряді випадків використовують як декоративну рослину.

Багаторічна трав'яниста рослина з перехресним запиленням, посухостійка, світлолюбива, невибаглива до грунтів. Формує генеративні органи на третьому році життя. Цвіте в червні-серпні. Насіння має міцну оболонку, у грунті може не проростати до 5 років.Корені підсушують до 40-50 % вологості, очищають, відбирають діаметром 5 мм і більше та довжиною близько 50 см. Після подвійного чищення від кірки і кори сировина має лимонно-жовтий колір, її можна різати на кубики або подрібнювати на порошок. Зберігають висушену сировину в сухих добре провітрюваних приміщеннях. [4, с. 74]

Сучасні економічні проблеми призвели до значного зменшення обсягів виробництва лікарської рослинної сировини в Україні. Запаси дикорослих рослин значно зменшились, і багато з них занесені до Червоної книги. Інтенсивна експлуатація природних масивів і різке погіршення екологічних умов спричинили кризову ситуацію, і під загрозою знищення знаходяться такі цінні лікарські рослини, як астрагал шерстистоквітковий, оман високий, аїр, солодець голий, сагайдак прямостоячий.

Зберегти їх, відновити запаси в природі в результаті реінтродукції можливо лише при впровадженні їх у культуру. Крім того, їхнє вирощування в господарствах різних форм власності дасть можливість застосовувати регіональні технології та дозволити одержати більш дешеву сировину, ніж при заготівлі в природі.

І в той час, коли Україна відчуває гострий дефіцит у лікарській сировині та використовує імпортні ліки, в більшості випадків сумнівної якості, площі під лікарськими рослинами залишаються незначними і продовжують скорочуватись. [3, с. 84]

3. Загальна характеристика гетеро полісахаридів

Медичне значення мають деякі рослинні гетерополісахариди, зокрема геміцелюлози та камеді — рослинні гетерополісахариди з розгалуженою будовою, які містять у своєму складі залишки моносахаридів (D-галактози, D-глкюкози, L-арабінози, L-рамнози тощо) тауронових кислот. У фармацевтичній практиці ,як емульгатор при виготовленні лікарських емульсій застосовується гуміарабік, до складу якої входять залишки L-арабінози, D-галактози, D-глюкуронової кислоти та метилпентоз.

Гетерополісахариди — полімери, побудовані з великої кількості різних моносахаридних одиниць та їх похідних. У біохімії та фізіології людини і тварин найбільше значення мають гетерополісахариди глікозамінглікани.

Глікозамінглікани — гетерополісахариди, побудовані з дисахаридних залишків які повторюються. Моносахаридними компонентами дисахаридних залишкі глікозамінгліканів є найчастіше гексуронові кислоти (глюкуронован або іноді ідуронова тощо) та N-ацетилпохідні гексозамінів (глюкозаміну, галактозаміну). [15, с. 74]

До глікозамінгліканів належать численні тваринні біополімери, що складають міжклітинний матрикс сполучної тканини, який заповнює простір між окремими клітинами. Застаріла назва цих сполук — мукополісахариди — вказує, що сполук даного класу були вперше виділені з муцину— компоненту слизів, що є змазуючою речовиною, яка виконує функцію фізіологічного мастила. Найбільш вивченими гліюзамінгліканами є гіалуронова кислота, хондроїтинсульфати, дерматансульфати, кератансульфати, гепарансульфати, які входять до складу шкіри, сухожиль, хрящ суглобів, забезпечуючи механічну міцність та пружність органів, еластичність іх сполучень. Глікозамінглікан гепарин є природним антикоагулянтом.

Глікозамінглікани є поліаніонними молекулами. Щонайменше один із моносахаридних компонентів у молекулах глікозамінгліканів несе кислотне угруповання - карбоксильну або сульфатну групу, що забезпечує їх високу гідрофільність, тобто здатність утримувати в біологічних тканинах значну кількість води.

Усі глікозамінглікани виконують свої біохімічні та фізіологічні функції будучи зв'язаними з білками. Ковалентні комплекси глікозамінгліканів сполучної тканини (гіалуронової кислоти, хондроїтинсульфатів тощо) з білками отримали назву - протеогчіканів, що є представниками мішаних біополімерів (глікокон'югатів).

Таблиця 1. Структурні компоненти глікозамінгліканів

Найбільше значення мають кислі ГАГ: гіалуронова і хондроітинсульфатна кислоти і гепарин. [15, с. 78]

Гіалуронова кислота. Молекула цього гетерополісахариду побудована з великої кількості залишків глюкуронової кислоти і N-ацетилглюкозаміну в співвідношенні 1:1, зв'язаних між собою 1,3-глікозидними зв'язками, тобто структурною одиницею гіалуронової кислоти є дисахарид, який складається з глюкуронової кислоти і N-ацетилглюкозаміну:

Ці фрагменти, з'єднуючись один з одним зв'язком 1,4, утворюють високомолекулярну молекулу гіалуронової кислоти лінійної будови з молекулярною масою від 270 до 500 тис.

Ця кислота поширена в тканинах і органах людини і тварин. Особливо багато її в склоподібному тілі ока, сухожиллях, синовіальній рідині суглобів. Вона входить до складу оболонки клітин, зокрема жіночої статевої клітини - яйцеклітини. Тому проникнення в яйцеклітину,а отже і запліднення її можливе лише у випадку розщеплення гіалуронової кислоти. Таку здатність має чоловіча статева клітина - сперматозоїд, який містить фермент гіалуронідазу (гіалуронат-ліазу), за допомогою якого і руйнується оболонка.

Гіалуронова кислота здатна зв'язувати воду і тим самим утримувати її в міжклітинному просторі. Вона надає також синовіальній рідині мастильні властивості, зменшуючи тертя при згинанні суглобів.

Гіалуронова кислота входить до складу основної речовини сполучної тканини, надаючи їй високу міцність і захисні властивості, оскільки одним із механізмів проникнення бактерій в організм людини або тварин є розщеплення бактеріальними ферментами гіалуронової кислоти клітинної оболонки. Це спостерігається також при дії на організм різних фізичних чинників, наприклад, радіоактивного випромінювання. У результаті посилюється розщеплення гіалуронової кислоти, що веде до підвищення проникності тканин і зниження опірності організму інфекціям.

Характеристики

Тип файла документ

Документы такого типа открываются такими программами, как Microsoft Office Word на компьютерах Windows, Apple Pages на компьютерах Mac, Open Office - бесплатная альтернатива на различных платформах, в том числе Linux. Наиболее простым и современным решением будут Google документы, так как открываются онлайн без скачивания прямо в браузере на любой платформе. Существуют российские качественные аналоги, например от Яндекса.

Будьте внимательны на мобильных устройствах, так как там используются упрощённый функционал даже в официальном приложении от Microsoft, поэтому для просмотра скачивайте PDF-версию. А если нужно редактировать файл, то используйте оригинальный файл.

Файлы такого типа обычно разбиты на страницы, а текст может быть форматированным (жирный, курсив, выбор шрифта, таблицы и т.п.), а также в него можно добавлять изображения. Формат идеально подходит для рефератов, докладов и РПЗ курсовых проектов, которые необходимо распечатать. Кстати перед печатью также сохраняйте файл в PDF, так как принтер может начудить со шрифтами.

Список файлов курсовой работы