91282 (612851), страница 6

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 6)

1) необхідна оцінка всіх рівнів регуляції статевих функцій: міжособистіностного, психогенного, диенцефального, ендокринного, вегетативного, спинального, урогенітального, судинного;

2) обов'язковість дослідження подружньої пари із опроміненням, що складають сексуальну гармонію і форму, що виникає при сексуальній дисгармонії;

1. облік специфічного характеру сексуальної дисфункції у ліквідаторів — зниження лібідо, оргазмових явищ, адекватних і спонтанних ерекцій;

2. використання об'єктивних методів оцінки, що складають копулятивний цикл із видаленням корінних пошкоджень;

3. облік соціальних, соціокультурних, особистостних факторів у виникненні і формуванні сексуальної дисгармонії подружньої сексуальної пари.

2.3 Особливості перебігу вагітності та пологів у жінок, які постійно мешкають на радіаційно забруднених територіях

Динамічні спостереження за перебігом вагітності та пологів більш як 20 тисяч жінок регіону аварії на ЧАЕС та регіонів сусідніх областей, де є найбільше радіаційне ураження показали значне зниження пологів (на 30-40%) в порівнянні з доаварійним періодом. Встановлено також, що у багатьох показниках стан здоров'я матерів та їх потомства, на превеликий жаль, після Чорнобиля не покращується. Так, в 2-3 рази зросла частота ускладнень вагітності - пізні гестози, загроза переривання вагітності, передчасні пологи, що може бути пов'язане із впливом різних факторів, у тому числі порушенням характеру харчування, умовами побуту, способу життя мешканців постраждалий районів, особливо тих населених пунктів, де вживання місцевих продуктів заборонено.

Звертає на себе увагу і різке збільшення частоти ускладнених пологів(з 18,6% до 62,0%). Особливу тривогу викликає стійка тенденція росту частоти маткових кровотеч, що було відмічено в деяких районах в перший рік після аварії. Це ускладнення поєднується з результатами досліджень концентрації гормонів фето-плацентарного комплексу, які дозволяють передбачити розвиток такого ускладнення.

Відмічається в останні роки і зріст загальної захворюваності вагітних жінок, зокрема відмічається значне збільшення числа жінок з нитроциркуляторними астеніями, які прогресують під час вагітності, а інколи набувають несприятливого перебігу з вегето-вісцеральними кризами. Серед хворих, які вперше розвинулись під час вагітності, найбільш питому вагу має залізодефіцитна анемія. Слід зазначити, що значне зростання анемії спостерігається у всіх контрольованих регіонах і навіть у відносно «чистих» областях України. Таке зростання зумовлене, очевидно, не тільки екологічними факторами, а й змінами в характері харчування, економічними умовами в країні. Оскільки наслідки надзвичайно високої частоти анемії у вагітних відбиваються на загальних показниках здоров'я матері та новонародженого, ця проблема заслуговує на особливу вагу.

На досить високому рівні зберігається проблема пієлонефриту, що свідчить про певну імунологічну недостатність вагітних, які мешкають в контрольованих районах.

Новонароджені діти від матерів, що постраждали від аварії, в 3 рази частіше мають різні відхилення в стані здоров'я, що може бути пов'язане з накопиченням радіонуклідів в плаценті і органах плода під час вагітності.

Встановлена певна залежність між рівнем накопичення радіонуклідів і масою тіла новонародженого, а також масою плаценти. Частота затримки розвитку плода в забруднених районах в 3 рази вища, ніж у загальній популяції. В структурі захворювань новонароджених перше місце займає асфіксія, її питома вага зросла в 2 рази, синдром дихальних порушень в 2,8 рази, що цілком пояснюється при наявності такси частоти акушерських ускладнень.

Гіпоксія плода реєструється також в 2-3 рази частіше (15,3% проти 6,7% у жінок «чистих» районів). Встановлено пряму залежність частоти гіпотрофілії плода, гіпоксичного синдрому і зоною забруднення по цезію.

Важливим критерієм в антенатальній діагностиці стану плода у вагітних, що зазнали впливу малих доз радіації, є визначення білкового гормону – хоріонічного соматомамотропіну. Рівень цього гормону в обстежених жінок змінюється майже у 80% випадків у першій половині вагітності його рівень нерідко в декілька разів перевищує норму, а в другій половині – достовірно зменшується. Таким чином білоксинтетична функція фето-плацентарного комплексу (ФПК) більш чутлива до дії радіаційного опромінення, ніж біосинтез стероїдних гормонів. Вивчення рівня хоріонічного сомамтомамотропіну у ФПК, що передують клінічній симптоматиці.

Для діагностики загрози переривання вагітності можна використовувати також динамічне спостереження за екскрецією хор іонічного гонадотропіну зниження в сечі до 2500-5000 МЕН після більш високих цифр ростуть несприятливим прогноз щодо розвитку гестаційного процесу.

Структурні особливості плацент та хоріону від жінок, які зазнали впливу малих доз радіації

У хоріоні І-П триместру вагітності від жінок, що зазнали впливу малих доз іонізуючого опромінення, синцітіотрофобласт був з вогнищевим відшаруванням віл строми. На поверхні термінальних ворсин відмічалось відкладання фібриноїду, зникнення сцинтіотрофобласту в цих місцях базальна мембрана нерівномірно потовщена. У ворсинах першого триместру вагітності у базальному шарі виявлено наявність базофільних включень, які розташовані або дифузно, або у вигляді накопичень. Виявлена велика кількість ІПТО та авоскулярізованнх ворсин, а також порушення кровообігу у фетальних судинах (повнокрів’я, тромбоз).

У хоріоні II триместру вагітності від жінок, що зазнали впливу малих доз іонізуючого опромінення базофільні включення у незначній кількості виявилися поряд з фетальними судинами в етролі ворсин. Строма деяких ворсин була з простоферацією фібробластів. Багато ворсин мало поодинокі судини.

Паралельно цим змінам у цитоплазмі сцинтію виявлено надмірне накопичення ліпідів та мієліноподібннх структур, що свідчить про порушення процесів перекисного окислення ліпідів.

У хоріоні І триместру вагітності в базальному шарі виявлені електроннощільні структури, які мали овальну форму, розташовувались або у вигляді ланцюжка, або накопичень. У другому триместрі вагітності ці структури розташовувалися поряд з фетальними судинами поодиноко, або у вигляді накопичень.

При макроскопічному дослідженні плаценти патологоанатому слід враховувати, крім особливостей маси та розмірів, наявність крововиливів на материнській поверхні плаценти, тому що цей макроскопічний показник найчастіше зустрічається у плацентах жінок, які зазнали впливу малих доз радіації. Також слід звернути увагу на наявність інфарктів, кальцифікатів, гемангіом, аномалій розвитку пупковими, плаценти, оболонок, пухлин плаценти.

При гістологічному дослідженні у більшості спостережень виявились гострі порушення кровообігу вогнищевого характеру у вигляді дрібних крововиливів на поверхні децидуальної оболонки й під нею, нерівномірне повнокрів'я фетальних судин, вогнищеві крововиливи у міжворсинковий простір. Поряд з цим спостерігались явища проліферації цитотрофообласту, молодих фібробластів у атеромі ворсин середнього калібру та термінальних.

Зменшувалася кількість судин фетального судинного русла, іноді вони були відсутні зовсім, або розташовані всередині ворсин.

В плацентах жінок, які брали участь у ліквідації аварії на ЧАЕС, крім вогнищ ворсин ембріонального типу слід звернути увагу на атипову проліферацію синцитію з гіперхроматозом і еозинофілією цитоплазми. Також виявлено вогнища проліферації ендотелію капілярів, з пікнозом ядер ендотеліоцитів.

Оскільки відомо, що плацентарний бар'єр апроникливий для радіонуклідів, слід враховувати зміни хоріона та плаценти в динаміці.

Результати морфологічного та радіометричного дослідження слід занести „Сертифікат плаценти", який внесений у перелік захворювань, пов'язаних з аварією на ЧАЕС і діє в напрямку подальшого спостереження за розвитком і станом здоров'я дитини протягом її життя.

Особливості перебігу раннього неонатального періоду, принципи ведення новонароджених

Результати динамічних спостережень за станом здоров'я вагітних і новонароджених свідчать про те, що в ґенезі акушерських і перинатальних ускладнень мають місце порушення морфо-функціональних особливостей материнсько-плодового комплексу, значні зміни імунітету, гормональної функції фето-плацентарної системи, метаболічні розлади.

У жінок, які зазнали впливу тривалої дії низьких доз радіації, спостерігається, як правило, ціла низка гормональних змін, з якими можуть бути пов'язані такі ускладнення як загроза переривання вагітності, ускладнення вагітності та пологів, фето-плацентарна недостатність, гіпоксія плоду, гіпотрофія, передчасні пологи, слабкість родової діяльності, кровотечі. Своєчасна діагностика дозволить швидко призначити адекватне лікування і оцінити його ефективність.

Зростання захворюваності та розповсюдження патологічних станів на ранньому неонатальному періоді знаходиться в прямій залежності від стану здоров'я вагітних, як проживають на радіаційно забруднених територіях. Для прогнозу перебігу раннього неонатального періоду необхідно врахувати перинатальні фактори ризику.

У дітей народжених від жінок регіону аварії на ЧАЕС, частіше, ніж новонароджених „чистих" територій, спостерігаються порушення ранньої неонатальної адаптації у вигляді нестійкості або загальмованості фізіологічних рефлексів, зниження м'язового тонусу, більше виражена та поширена калькогаційна жовтяниця. Відмічаються зміни в показниках крові - імунологічної реактивності та нейроендокринної системи. Такі новонароджені складають групу ризику щодо виникнення інфекційних ускладнень — алергічних захворювань та анемізації.

У зв'язку з цим обов'язковим є детальне обстеження новонароджених окулістом, невропатологом, ендокринологом, дослідження рівня гормону – щитоподібної залози (скренінг-тест), гемограми, функції печінки (білірубін, його фракції, лужна фосфатаза, трансеміназа). Враховуючи високий процес інфекційних ускладнень у неонатальному періоді необхідно проводити мікробіологічне обстеження.

Вагітні, які постійно знаходяться на радіаційно забруднених територія або евакуйовані із 30 км зони, відносяться до групи ризику перинатальної патології.

При наявності екстрагенітальних або акушерських ускладнень у таких жінок ризик перинатальної патології значно підвищується.

Основні групи новонароджених перинатальної захворюваності та смертності:

1. діти від жінок з екстрагенітальною патологією: цукровий діабет, гіпертонічна хвороба, розлади серця, захворювання нирок та інше;

2. діти від жінок з акушерською патологією:

• новонароджені, які перенесли тяжку антенатальну та інтеренатальну асфіксію;

• новонароджені від жінок з ізоімунною несумісністю;

• недоношені та незрілі діти;

• діти від жінок з акушерською патологією, яка супроводжувалась хоріонічною плацентарною недостатністю, гіпоксією плоду (токсикози, не виношування, анемії, кровотечі);

• новонароджені, матері яких підлягають дії токсичних препаратів (промислові яди, наркотики, алкоголь);

3. діти з уродженою чи спадковою патологією;

4. діти, інфіковані у перинатальному періоді (гострі та хронічні запальні процеси у матері).

Для підвищення ефективності лікувально-профілактичних заходів розроблена система поетапного інтенсивного спостереження і лікування з урахуванням ризику розвитку у новонароджених синдромів.

I етап – пологовий зал, де проводиться первинна реанімація і лікувально-профілактичні заходи з урахуванням ризику розвитку у новонароджених за шкалою Апгар.

II етап – відділення реанімації або палата інтенсивної терапії І акушерського стаціонару для проведення інтенсивного спостереження і лікування в період постнатальної адаптації.

III етап – спеціалізоване відділення новонароджених для відновлення порушених функцій і проведення реабілітаційних заходів.

З метою профілактики, своєчасної діагностики і адекватної терапії порушень функції життєво важливих систем у новонароджених необхідно проводити клінічно-лабораторний контроль з урахуванням ризику розвитку дезадаптаційних синдромів.

2.4 Висновки до розділу II

Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (1986) значні території України зазнали радіаційного забруднення, а населення – впливу іонізуючої радіації. Забруднення ґрунту, рослинності і продуктів харчування радіоактивними ізотопами створило умови для дії на мешканців даних регіонів малих доз радіації.

Характеристики

Список файлов курсовой работы