91282 (612851), страница 5
Текст из файла (страница 5)
Одним із шляхів її вирішення є новий напрямок в медицині — екологічна репродуктологія, яка вивчає вплив факторів навколишнього середовища на фертильний потенціал людини.
Унікальність Чорнобильської катастрофи полягає у великій колективній дозі радіації, сконцентрованій на значних контингентах населення та його критичних групах, постійній дії підвищених рівнів зовнішнього та внутрішнього опромінення, відсутності або неповному і несвоєчасному забезпеченні заходів радіаційного захисту та прийнятті контрзаходів. Сформувався своєрідний «чорнобильський синдром» аварії як комплекс підходів нетривіальної сприятливості реалій в даній ситуації.
Під час вибуху в довкілля потрапило близько 450 типів різних радіоактивних ізотопів. Перебуваючи в навколишньому середовищі, вони різними шляхами надходять до організму людини.
Загальний викид при аварії на Чорнобильській АЕС за даними сесії ООН (1993) склав 1-2 ЕБК (630 ПБк131 І, 35 ПБк134Сs та 70 ПБк137Сs). На початок 1993 р. забрудненими радіоактивними викидами в Україні вважаються 12 областей, 76 адміністративних районів, понад 2000 поселень. Цезієм-137 із щільністю 1 Кі/км2 і більше забруднено близько 37 млн га земель. На забруднених територіях, що поділені на 4 зони, мешкає 2765,8 тис. населення. До початку 1993 р. загальне число потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи в Україні становило близько 3 млн осіб.
У населення, яке проживає на забрудненій території, основними шляхами надходження радіонуклідів в організм є органи травлення. Незалежно від шляхів надходження, радіонукліди тою чи іншою мірою всмоктуються та розподіляються по всьому організму, накопичуючись в різних його органах. Після інкорпорації радіоактивні речовини виводяться із організму з різною швидкістю.
Однак при постійному потраплянні до організму радіонуклідів, наприклад, у людей, які проживають на забруднених територіях, швидкість їх виведення знижується. Через постійну циркуляцію радіонуклідів в організмі всі органи та тканини підпадають під вплив внутрішнього опромінення.
Радіочутливість різних живих систем має дуже широкий діапазон. Те, що можна вважати малою дозою для рослин, може виявитися смертельною дозою для тварин, особливо ссавців, зокрема для людини. До сьогодні немає єдиної думки відносно гранично допустимих доз опромінення, які не спричинюють патологічних змін в організмі. Прийнято вважати, що дози, які в 5 —10 разів перевищують природний радіоактивний фон, є малими дозами. Для людини малі дози — це А—5 рад (0,04-0,05 Гр) при одноразовому опроміненні.
За даними ООН (1993) малі, проміжні та великі дози та потужність дози у-випромінювання, нейтронів га а-часток (при одній і тій самій дозі) дають різний ефект не тільки за частотою, але й за дією на ядро клітини.
До низьких віднесені дози менше 0,2 Гр, до високих – більше 2-5 Гр; високою потужністю прийнято вважати величину більше 0,5 мГр/хв.
У радіобіології до великих відносять дози від 1 Гр (100 Рад) за умови одноразового опромінення. Якщо йдеться про довготривале опромінення, то малими називають такі дози, за яких наслідки опромінення дуже тяжко виявити або вони відсутні взагалі.
При вивченні проблеми впливу малих доз радіації на жіночий організм більшість авторів звертають увагу на такі аспекти: 1) небезпека розвитку раку, індукованого малими дозами радіації; 2) вплив малих доз на вагітних та плід; 3) вплив іонізувальної радіації на гінекологічну захворюваність та специфічні функції жіночого організму.
До 50-х років XX сторіччя існувала думка, що небезпека розвитку раку існує тільки у разі опромінення великими дозами. На сьогодні таке положення не є вірним: низькі дози опромінення можуть також спричинювати рак, хоча співвідношення «доза—ефект» за таких умов вимагає уточнення.
Малі дози дорівнюють 10 — 15 сЗв та нижче, вплив яких не призводить до негативних детермінованих наслідків. Довго триває дискусія відносно існування порогу дії малих доз радіації, яка загострилась після Чорнобильської катастрофи. Однак, за даними Дж. Гофмана (1990), при аналізі епідеміологічного матеріалу (до 90 000 людей, які пережили атомне бомбардування Хіросіми та Нагасакі) виявлено, що поріг при канцерогенній дії випромінювання відсутній, а також встановлено, що канцерогенний ефект в перерахунку на 1 сЗв із зменшенням дози опромінення збільшується.
Численні дослідження вітчизняних та зарубіжних радіобіологів свідчать, що малі дози радіації діють не тільки пригнічуюче, але не виявляють руйнівної дії на живі системи і в багатьох випадках навіть стимулюють їх життєдіяльність — їм властиве таке явище, як гормезис.
Після дії малих доз гормезис виявляється і в підвищенні середньої частоти онкологічних захворювань.
І Якщо підвищення рівня мутацій мікроорганізмів та рослин часто є корисним явищем, оскільки дозволяє створити нові цінні штами мікроорганізмів та сортів рослин, то для тварин та людини прискорення мутаційного процесу є небажаним, тому що більшість мутацій у цих організмів негативно впливає на їх життєдіяльність.
Багато авторів наголошують на синергічному впливі іонізувального та ультрафіолетового опромінювання, хімічних факторів, куріння, вживання кави. При дії малих доз радіації у поєднанні з наведеними факторами, які прийнято називати в онкології зміненим способом життя, синергізм при взаємодії мутагенних та рекомбіногенних ефектів, спричинених радіацією та цими факторами ризику, можливо, є однією з причин їх синергічної канцерогенної дії.
Особливе теоретичне та практичне значення в даний час має питання про вплив хронічної дії іонізувального випромінювання на організм.
Виявлено зростання загальної захворюваності дорослого населення України за останні роки на 45 % головним чином за рахунок інфекційного гепатиту, злоякісних новоутворень різної локалізації, захворювань лімфатичної та кровотворної систем, вегетосудинної дистонії, хвороб серцево-судинної системи, неврозів та неврозоподібних станів, захворювань сечостатевої системи. Більш значущі захворювання спостерігаються у населення контрольованих районів Житомирської, Чернігівської та Київської областей. У близько 2/3 хворих, які звертались в медичні заклади, було захворювання стресогенної природи.
Дані стосовно вивчення здоров'я населення України свідчать про те, Що з 1987 р. реєструється зростання поширеності та захворюваності за всіма класами хвороб. Так, у 1995 р. серед потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС дорослих та підлітків захворюваність за окремими класами хвороб значно перевищує показники серед усього дорослого населення України: за хворобами крові та кровотворних органів — в 2,4 разу (30,5 на 10 тис, в Україні—12,6 на 10 тис), ендокринної системи — в 1,7 разу (70,0 на 10 тис, в Україні — 41,6), на 39,8% вища захворюваність органів травлення. У 1995 р. в 2,5 разу підвищилась захворюваність злоякісними новоутвореннями серед потерпілих дорослих та підлітків у порівнянні з 1987 р.
Статева система, яка забезпечує як генеративну, так і сексуальну функцію, дуже чутлива до радіаційної дії. Порушення сексуальної функції можуть бути обумовлені низкою чинників: довготривалим стресом, психоемоційними розладами, змінами гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної регуляції, місцевими порушеннями в статевих органах.
Дані про вплив іонізуючої радіації на стан репродуктивної системи та дію різних факторів опромінення при нещасних випадках на специфічні функції жінок дуже малочислені. Тому оцінка репродуктивної функції ґрунтується на дослідах, які проводили на тваринах.
Статеві залози людини та тварин почали вивчати в першу чергу після дії радіації. Ураження цих органів може призвести до змін самого організму і нащадків. При спостереженні за станом людей, які підпали під дію малих доз радіації, необхідно враховувати статеві відмінності в радіочутливості. Радіочутливість самок щурів перевищує таку самців на 40-50%, під впливом довготривалого опромінення статеві відмінності в радіочутливості зростають.
Порушення статевих циклів у самок приматів розвиваються відразу після або найближчим часом після опромінення. Яєчники є найбільш чутливими серед ендокринних залоз до впливу іонізувального випромінювання.
Значні труднощі виникають при екстраполяції на людину експериментальних даних, що оцінюють плодючість експериментальних тварин, які підпали під дію іонізувального випромінювання.
Вплив іонізувального випромінювання призводить до різних змін параметрів яйцеклітин, які знаходяться у фолікулах різного ступеня дозрівання: в примордіальних фолікулах вони майже не змінюються, а в більш зрілих їх величина поступово зменшується у міру збільшення термінів опромінення. Особливо значно таке зменшення виявляється у яйцеклітин, які знаходяться в багатошарових фолікулах.
У жінок іонізувальне випромінювання, впливаючи на овоцити, може спричинити тимчасову неплідність і затримку менструацій на 1-3 роки або призвести до стійкої неплідності. Виявлено, що частота порушень менструального циклу після атомного бомбардування Хіросіми прямо залежала від відстані до епіцентру вибуху.
У всіх жінок, які перебували в момент вибуху на відстані до 500м від епіцентру, відзначено порушення менструального циклу, на відстані 800-1500м — у 80%, на відстані 2-2,5 км — тільки у 60% жінок. Порушення менструального циклу виникли у 36% дівчат, які знаходились в момент вибуху в 5км від епіцентру. В. Митани (1964) описав кілька варіантів порушень менструального циклу після ядерного вибуху: стійка аменорея одразу після променевої дії, аменорея, яка розвинулася через 2-3 міс після вибуху, порушення менструального циклу за типом гіпоменструального синдрому.
Певним чином променева дія відображалась як на сезонності, так і на строках появи менархе.
У жінок, евакуйованих із м. Прип'ять, встановлена підвищена частота неплідності та не виношування вагітності. Неплідність у 41,7 % жінок обумовлена функціональними порушеннями гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи. У перший рік після опромінення виявлена активація локального імунітету у жінок з неплідністю, в подальшому відзначалось його пригнічення.
Іонізувальне випромінювання належить до таких факторів навколишнього середовища, які суттєво впливають на перебіг вагітності, пологів та безпосередньо на ембріон.
Наслідки опромінення на організм вагітної та плід залежать від виду енергії опромінення, фізико-хімічних властивостей радіонуклідів, тривалості дії, особливостей розподілу та формування поглинутих доз в організмі, органах та системах плода. Важливе значення має термін вагітності, в який відбулося опромінення.
Аналіз даних Міністерства охорони здоров'я України, Брянського облздороввідділу. Поліської ЦРЛ та інших органів охорони здоров'я на місцях свідчить про збільшення в 1,5-2 рази кількості тяжких ускладнень вагітності — пізніх гестозів, в 2,5-3 рази — анемій, в 3 рази збільшилася кількість маткових кровотеч, в 2 рази — передчасних пологів в районах Київської та Житомирської областей. Аналогічна ситуація спостерігається і в окремих районах Брянської області. Так, число самовільних переривань вагітності в Поліському районі збільшилося в 3 рази, а в Новозибківському — в 2 рази. В Народицькому та Овруцькому районах Житомирської області в 1989 р. Кількість мертвонароджених збільшилася відповідно в 2 та 3 рази в порівнянні з 1985 р.
Аналіз частоти гінекологічної захворюваності в Брянській області виявив, що основним видом цієї патології стали запальні процеси геніталій, на другому місці — фонові стани та доброякісні новоутворення, на третьому — порушення менструальної функції Серед мешканок забруднених територій виявлено статистичне вірогідне підвищення частоти порушень менструальної функції, неплідності, девіації статевих органів.
Таким чином, показники репродуктивного здоров'я жінки можуть достатньо повно, адекватно та оперативно відображати стан навколишнього середовища.
Аналіз результатів багаточисленних досліджень свідчить, що порушення репродуктивної функції є результатом дії іонізувального випромінювання, але механізми таких порушень ще недостатньо вивчені. Саме цим обумовлена необхідність подальшого ретельного спостереження за жінками-ліквідаторами та жінками, які постійно проживають на забруднених територіях, з метою своєчасного здійснення необхідних заходів для зниження у них та в їхніх нащадків виваженості віддалених наслідків аварії на ЧАЕС.
2.2 Стан репродуктивної функції у чоловіків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС
Дія іонізуючої радіації на репродуктивну функцію чоловіка вивчено достатньо добре, так як статеві органи були в числі перших об'єктів, які були детально вивчені після променевого ураження. Механізм пошкоджуючої дії радіації на статеві залози багатогранні і від неопосередкованої взаємодії на аперматогенний епітелій до вторинного пошкодження при патології статевої системи. Як місцеве, так і загальне ураження різними дозами викликає порушення у сім'яних канальцях, нерідко смерть клітин сперматогенного епітелію, призводить до повної чи часткової стерилізації організму. Ступінь вираженості патологічних змін залежить від виду, дози й частоти опромінення. Репродуктивна система страждає як при внутрішньому так і при зовнішньому опроміненні. В наш час доведено, що іонізуюча радіація є причиною смерті клітин сперматогенного епітелію, з'являються атипічні мітози, хромосомні аберації, каріопкінез, каріолізис, поява багатоядерних структур.
Радіація різко порушує процеси клітинного ділення, ключовим моментом якого є біосинтез нуклеїнових кислот і білка. По ступеню активності синтезу виділено 2 критичних етапів розвитку радіаційних порушень сперматогенезу, пов'язаний із популяцією сперматогоній часткового типу та типу Б (1-й етап), а також пролептогенних сперматоцидів 1 порядку(2-й етап).
У меншому ступені вивчено дію іонізуючої радіації на копулятивну функцію чоловіка. Ці дані носять протирічний характер і основані на невеликій кількості нагляду. Тоді у пацієнтів, що лікуються з приводу передміхурової залози і що отримують радіаційну терапію вивчено стан ежекційної функції із застосуванням цілого комплексу об'єктивних та достовірних методів дослідження. Встановлено, що при дії радіації в дозі від 3000 до 4500 рад у багатьох чоловіків наступають сексуальні патології ерекції, що виникають внаслідок кавернозного кровопотоку.
Після аварії на ЧАЕС опромінення статевої функції, пов'язаних з радіоактивною дією продовжувалося. Було показано, що в ґенезі статевих мін у ліквідаторів наслідків чорнобильської аварії значну роль мають порушення кавернозного кровообігу, зміни нейроендокринної регуляції статевої функції із пошкодженням центрального і периферійного завитку вегетативної нервової системи, а також із дисбалансом гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної осі. Визначене значення має склад сексуальної дисгармонії подружньої пари. На протязі 1986-1996 років було проведено комплексне клінічне сексологічне дослідження чоловіків, опромінених внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Дози опромінення зафіксовані в офіційних документах знаходились в межах від 0,2 до 200сГр. При участі пацієнтів дозові загрузки не були вивчені. В залежності від величини дози іонізуючої радіації, всі досліджені, що страждають на сексуальні патологічні зміни були розділені на групи: І - доза до 5сГр, II - доза 5-25сГр, III - доза більше 25 сГр. В якості контролю досліджені 36 чоловіків-ліквідаторів (діапазон доз 0,6-91сГр), у яких сексуальної патології не було.
Вік хворих варіював від 22 до 65 років. У найбільш продуктивному віці (21-45 років) було 66 :пацієнтів. Довго тривалість сексуальних патологій становить від 2 місяців до 20 років, але найбільш часто період часу від першого прояву захворювання до звернення за медичною допомогою складав від 3 до 10 років (61: досліджених). На прогресуючий характер патології статевої системи складали 73: опромінених ліквідаторів. У них захворювання було хвиле образна течія із періодичними частковими покращеннями.
На момент дослідження сімейний статус опромінених чоловіків був таким: 80% досліджуваних були в шлюбі; розлучені - 11%; 8% - холості.
Комплекс досліджень пацієнтів, що були опромінені включав як загально клінічні, так і сексологічні методики.
У скаргах хворих на першому місці знаходились помірна або різко виражене послаблення адекватних ерекцій (у 82% досліджених).
Послаблення та зниження кількості спонтанних ерекцій відмічається у 66% чоловіків-ліквідаторів. На зниження лібідо скаржилися 41%, а на повну його відсутність - 5% опромінених хворих. Прискорення еяколяції непокоїло 58% пацієнтів, а стерта оргазмові чутливість - - 30%. При цьому звертало на себе увагу більш виражене ( у 1,5-2 рази) пригнічене лібідо, спонтанних ерекцій та оргазмової чутливості високими дозами радіації.
Принципи діагностики патології сексуальної системи у ліквідаторів:
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
