Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла

Анотація

Темою даної курсової роботи є особливості проблематики в творі В. Голдінга “Спадкоємці”. Обрана тема має пізнавальне значення, допомагає відчути дух післявоєнної епохи, вир почуттів самого автора.

У своїх творах Голдінг розробляв вічну проблематику добра і зла, людяності і моральності, страху і вірності ідеалам людства, що не втратчає актуальності ніколи.

В моїй курсовій роботі буде зосереджено увагу на сучасній філософсько-фантастичній притчі, у жанрі якої побудовано твори англійського письменника Вільяма Голдінга.

Предметом дослідження в курсової роботи є філософсько-фантастична притча “Спадкоємці”, створена англійським письменником В.Голдингом (1955).

Метою дослідження ставиться з'ясування особливостей проблематики зазначеного твору і його жанрової і стильової своєрідності.

Для досягнення цієї мети представляється необхідним висунути і вирішити в ході дослідження ряд конкретних задач:

1. З'ясування проблематики, вираженої у філософсько-фантастичних притчах Вильяма Голдінга

2. Дослідження психологічних аспектів проблем у творі В.Голдінга Спадкоємці”

3. З'ясування поглядів Голдинга на проблему матеріального і морального прогресу, виражених у його творі “Спадкоємці”.

4. Дослідження співвідношення філософського і художнього освоєння дійсності у зазначеному творі.

5. Виявлення індивідуальної своєрідності жанрових модифікацій роману та індивідуальних особливостей стилю англійської філософсько-фантастичної притчи на матеріалі твору В.Голдінга Спадкоємці”

Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел.

У роботі містяться більше десяти першоджерел українських, англійських та російських дослідників творчості Голдінга.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Проблематика у філософських притчах Вильяма Голдінга

Розділ 2. Особливості проблематики у творі В.Голдінга “Спадкоємці”

2.1 Психологічні аспекти проблем у творі В.Голдінга “Спадкоємці”

2.2 Погляди Голдинга на проблему матеріального і морального прогресу, виражених у його творі “Спадкоємці”

2.3 Співвідношення філософського і художнього освоєння дійсності у творі В.Голдінга “Спадкоємці”

Розділ 3. Жанрова і стильова своєрідність англійського філософсько-фантастичного роману другої половини ХХ ст.

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Філософська фантастика капіталістичних країн як би подвійно відзивається на зміни життя - і своїм змістом, що відбиває пошуки нових, світоглядних орієнтирів, і своєю художньою формою. Вона представляє собою помітне явище сучасного літературного розвитку, і її вивчення важливе як у літературному, так і в ідеологічному плані.

Англійський письменник Вільям Голдінг (1911-1995), твори якого мали загальнолюдське значен­ня і за життя автора одержали різні, часом проти­лежні оцінки, лауреат Нобелівської премії 1983 року, продовжувач традицій Джонатана Свіфта, Томаса Мо­ра, сучасник і до певної міри однодумець Кафки, Камю, Івліна Во, Грехема Гріна, Зеркора, Айріс Мердок, Кобо Абе, який проте вторував власний шлях у літературі і філософії, добре відомий не лише його співвітчизникам, але й мільйонам читачів різних країн світу, зокрема України. Кожен твір Голдінга був подією в літературному житті Великобританії, привертав особли­ву увагу критики і, як правило, викликав гострі суперечки і дискусії.

Потрясіння, яким виявилася для письменника друга світова війна, а після неї ядерна загроза, нависла над світом, значною мірою спричинили і похмурість соціаль­них прогнозів Голдінга, і його непримиренну ворожість до сучасної технократичної цивілізації, і настрій безмежного відчаю, що дедалі глибше проникає до свідомості худож­ника в процесі його творчої еволюції, і драматичну напру­женість його романів, закорінену не лише в самому конфлікті, а скоріше поза ним – у безмежному морі об'єктив­ної реальності.

У “Спадкоємцях” Голдинга, наприклад, похмура весна цивілізації концентрує в одному приголомшливому образі протиріччя, що розривають сучасність: вся історія людства побудована на кістах люблячої, доброї і веселої дитини. Достоєвський поставив колись трагічне питання: чи може бути бажаним світле майбутнє, якщо заради нього потрібно замучити дитину? Тисячі дитячих черевичків, хазяйновито збережених на складах фашистських концтаборів, підказали англійському романісту гірку відповідь: не світлий і зовсім не прекрасний будинок сучасної цивілізації ґрунтується саме на такому фундаменті; людина, яка вона є, не може поліпшити суспільство чи припинити війни - спочатку вона повинна змінити себе.

Виходячи з досвіду воєнного лихоліття, Голдінг го­ворив: “Я почав тоді розуміти, на що здатні люди. Той, хто пройшов війну і не зрозумів, що люди творять зло подібно до того, як бджола виробляє мед, – або сліпий, або не при своєму розумі” [1. с. 45]. Чи не це ми спостерігаємо зараз, коли знаходяться найманці, які роблять війну своєю професією, чи не цим зумовлено іракський синдром у США, чиченський в Росії? Людина, що повер­тається з війни, скалічена духовно, навіть коли ця війна сприймається як справедлива та патріотична. Коли лю­дина змушена знищувати собі подібних, хай і заради найвищих ідеалів, вона переступає інстинкт самозбере­ження роду, стає нижче тварини, котра, попри всі суворі закони виживання, все ж таки ніколи не знищує собі подібних. Убивця мимоволі, вбивця заради ідеалу – все одно вбивця. Людство починає потроху це розуміти, тож недаремно у світі шириться рух за скасування смертної кари. І один з тих, хто підштовхує нас до цієї думки своєю творчістю, - Вільям Голдінг.

Голдінг, ветеран Другої світової війни, аналізує її уроки. Дослідник творчості Голдінга Бегун Б. Зазначає “Голдінг наполягає на історичному тлумаченні мета­фор роману “Володар мух” і пропонує розглядати плем'я Джека як мо­дель нацистської держави. “Володар мух”, – зазначає автор, – це всього-навсього книга, яку я написав, коли всі навколо раділи, що вони не нацисти. А я доволі до­ти побачив світу, доволі передумав, щоб збагнути – буквально кожен міг стати нацистом; погляньте, що робилося, які пристрасті кипіли в Англії у зв'язку з ко­льоровими... і от я зобразив англійських хлопчиків і сказав: “Дивіться. Все це могло трапитись з вами”. [2. с. 41] Проте і цією конкретною соціально-історичною але­горією не вичерпується зміст голдінгової притчі. Вона набагато ширша. Це зазначав і сам автор: “У людині більше зла, ніж це можна пояснити одним тільки тис­ком соціальних механізмів, – ось головний урок, який повинне винести моє покоління з війни”. І уточнює: “Те, що робили нацисти, вони робили тому, що якісь певні, закладені у них можливості, нахили, пороки – називайте це як хочете – виявилися вивільненими”.[1. c. 24] Мабуть, можна це назвати атавістичною свідомістю, коли людина вже відділилася від світу живої і неживої природи, але ще не усвідомила себе як особистість, не сформувала загальнолюдської моралі. На цих атавістичних началах будували свою ідеологію нацис­ти, на жаль, вони не викорінені і до сьогодні.

Можна не погоджуватися з автором, можна втішати себе тим, що авторська декларація не збігається з ним же написаними романами. Адже не всі герої його романів пере­творилися на звірів.За філософськими поглядами письменник тяжіє до екзистенціоналізму, але, так би мовити, в англійському варіанті. Жанр його творів, і «Спадкоємці» зокрема, однозначно назвати важко, бо в ньому присутні і елемен­ти релігійної притчі, і антиутопії, і пригодницького рома­ну для дітей, і навіть елементи детектива.

Творчисть Голдінга досліджували М. Кінкід-Вікс, Я. Грегура, З. Ванчура, У. Аллен, М.М. Зінде, С. Хайнс, Ф. Кермоуд. У колишньому Радянському Союзі взагалі і в Україні зокрема досить багато праць останніх десятиліть було присвячено і загальному розвитку літературного процесу в Англії, і дослідженню творчості окремих, найвидатніших художників країни. Значні дослідження належать російським літературознавцям Англії В. В. Івашової, А.Ф. Брітікова, Ю.И. Кагарлицького. Вже протягом довгих років активно виступають у науковій пресі й літературних журналах із працями з новітньої англійської літератури Рабіновіч П.Я., Бегун Б.П., Звєрєв А.І., Шпиталь А.С., Скороденко В.А. В Україні працює досить численна група вчених, які спеціально займаються вивченням англійського письменства, чиї праці стали вагомим внеском у вивчення сучасної літератури Англії. Багато зробила, зокрема в дослідженні творчості Голдінга Соломія Павличко.

Розділ 1. Проблематика у філософських притчах Вильяма Голдінга

Один із найяскравіших та самобутніх англійських прозаїків ХХ ст Вільям Голдінг за життя сприймався як класик. Як зазначає С. Павличко, “проза Голдінга належить до того напряму сучасної західної літератури, яка змальовує не людські характери, а узагальнені ідеї, алегорично втілені в ситуаціях та образах. Універсальності голдіновських героїв кореспондують і максимально розмиті контури історичного часу і простору. Та все ж у непрямій формі письменник торкнувся найважливіших соціальних проблем нашої епохи, котру не сприйняв і прийняв як епоху негуманну, небезпечну, апокаліптичну”.[10. с. 40]

Критики відносять його романи до екзис­тенціального, міфологічного штибу, знаходячи в них ознаки параболи, притчі, антиутопії. Сам В.Голдінг свої романи називав притчами. Так, у статті “Притча” Голдінг пояснює: “Загальний намір можна визна­чити доволі просто. До Другої світової війни я вірив у намір і здатність соціального індивіда до вдосконалення, у те, що правильна структура суспільства несе добру волю, а тому всі суспільні лиха можна вилікувати реорганізацією суспільства. Можливо, сьогодні я знов сподіваюсь на щось подібне, але після війни я не міг у таке вірити. Мені відкрилося, що одна людина може зробити іншій... Я думаю про звірство, для якого немає слів, котре рік у рік чинилось у тоталітарних державах... Я му­шу сказати, що кожний, хто пережив ті роки і не збагнув, що людина продукує зло, як бджола мед, є, мабуть, сліпий або розумово ушкоджений”[1. c. 35].

У сучасному літературознавстві під притчею розуміють в першу чергу засіб вираження морально-філософських роздумів письменника, які часто бувають протилежними до загальноприйнятих суспільних уявлень. Для притчі головне не змалювання, а вираження смислу. В її основі покладено принцип параболи: оповідь ніби віддаляється від конкретного часопростору, рухається по кривій, повертається назад, висвітлюючи у філософсько-естетичному аспекті явище художнього осмислення.

У лекції “Притча”, прочитаній у 1926 році у Каліфорнійському університеті, В.Голдінг подав своє бачення основних завдань письменника: “Він не може вигадати історії, в якій би не було повчання людям. Ускладнюючи на свій лад свої знаки, він досягає не глибини на багатьох рівнях, а того, що й очікується від знаків – послідовної значущості. Отже, за природою свого ремесла автор притчі дидактичний і прагне дати моральний урок. Люди не дуже люблять моральні уроки. Пігулка має бути підсолодженою, має бути дотепною чи розважальною, чи в якийсь спосіб захоплюючою. Крім того, мораліст мусить бути недосяжним для своєї жертви, коли на неї падає весь тягар уроку. Адже мораліст робить припущення, котре важко вибачити, а саме, - ніби він знає більше від свого читача.”[1. c. 45]

Свої роздуми про людське існування, про суть людської природи Голдінг найчастіше ховає в твори притчевої форми, щоб яскравіше показати суть реальності, сховану за флером умовних форм і прийомів. У деяких його творах умовно-метафоричне ґрунтується на фантастичному типі умовності. Голдінг робить своєрідну проекцію в майбутнє чи в якийсь замкнутий, відгороджений від іншого світу простір реальності. Він створює картину виморочної дійсності, її згущене зображення. Саме тому в його творах сполучаються побутові реалії із символічно умовними. Виникає ефект подвійності світу.

Ми читаємо міф, казку, фантасмагорію, письменник поміщає своїх героїв у вигадливі ситуації, ірреальні обставини, за яких угадується сучасний світ. Духовна неповноцінність героїв, їх обезлюднювання знаходять матеріальне втілення в метафорах, символах, алегоріях, чим, власне кажучи, і багата притча. Хоча, як затверджував сам автор, “бути автором притч - невдячне заняття. По самій природі свого ремесла творець притч дидактичен, хоче дати моральний урок. Люди не люблять моральних уроків” [1. c. 67].

Однак саме за мудрі уроки, що дав майстер людям, він був нагороджений Нобелівською премією в 1983 році. Шведська Королівська академія вручила йому високу нагороду “за романи, що з ясністю реалістичного оповідального мистецтва, що сполучається з різноманіттям і універсальністю міфу, допомагають осягнути умови людського існування в сучасному світі”.[8. c. 362] У 1988 письменник був прoсвячений у лицарі.

Перший роман В.Голдінга “Володар мух” (1954) приніс йому визнання і славу. Власне за цей твір В.Голдінгу 1983 році отримав Нобелівську премію. Після того, як критики стали відзначати антиутопічний характер роману, письменник не без іронії згадував: “Я почувався наче той пан, котрий відкрив, що ціле життя говорив прозою. Я був, як виявилося,...антиутопістом. спочатку далекий пейзаж був порожнистим, тоді, звичайно, виник Платон. У полі зору з’явився Томас Мор... Раптом у ноновому світлі заблищали імена – Батлер, Свіфт, Вольтер, Дефо, Шоу, Уеллс, Хакслі, Орвелл...”[1. c. 63] Будучи за своєю природою моралістом, В.Голдінг протиставляє свої романи антиутопіям і прагне “створити людську мораль, людську істоту, яка не здатна вбивати собі подібних, експлуатувати чи грабувати. Тоді ніхто не матиме потреби писати утопії, сатири чи антиутопії, оскільки ми самі станемо мешканцями утопії”.[1. c. 162]

Таким чином, В.Голдінг як письменник мораліст ставить на перший план проблему недосконалості людської природи, зумисно оголюючи її беззахистність перед злом, і тим самим робить спробу переконати читача у можливості попередження глобальних помилок.

Характеристики

Тип файла документ

Документы такого типа открываются такими программами, как Microsoft Office Word на компьютерах Windows, Apple Pages на компьютерах Mac, Open Office - бесплатная альтернатива на различных платформах, в том числе Linux. Наиболее простым и современным решением будут Google документы, так как открываются онлайн без скачивания прямо в браузере на любой платформе. Существуют российские качественные аналоги, например от Яндекса.

Будьте внимательны на мобильных устройствах, так как там используются упрощённый функционал даже в официальном приложении от Microsoft, поэтому для просмотра скачивайте PDF-версию. А если нужно редактировать файл, то используйте оригинальный файл.

Файлы такого типа обычно разбиты на страницы, а текст может быть форматированным (жирный, курсив, выбор шрифта, таблицы и т.п.), а также в него можно добавлять изображения. Формат идеально подходит для рефератов, докладов и РПЗ курсовых проектов, которые необходимо распечатать. Кстати перед печатью также сохраняйте файл в PDF, так как принтер может начудить со шрифтами.

Список файлов курсовой работы