59703 (611124), страница 7
Текст из файла (страница 7)
0 Дюпон-Мельниченко Ж.-Б., Ададуров В. Французька історіографія ХХ ст. – Львів, 2001. – С. 22-25; Историография истории нового времени стран Европы и Америки / Под ред. проф. И. П. Дементьева. – М., 1990. – С. 249
0 Историография истории нового времени стран Европы и Америки / Под ред. проф. И. П. Дементьева. – М., 1990. – С. 116
0 Оскільки рамки нашого дослідження не дозволяють зупинитися на позитивістському напрямку у французькій історіографії більш детальніше, то вважаємо за потрібне застережити від однобокого трактування значення цієї школи для історичної науки Франції. В діяльності представників «методичної» школи було багато позитивних рис, серед яких хотілося б звернути увагу саме на інституційне оформлення історичної науки як такої. В кінці ХІХ ст. у Франції діяло 71 кафедра історії (для порівняння на початку ХІХ ст. такої не було жодної). Реформи викладання історії у Паризькому університеті провадили Е. Лявісс, Г. Моно, Ш. Сеньобос тощо. В університетах розширилося вивчення стародавньої та середньовічної історії, історії державних установ та права, археології та спеціальних історичних дисциплін. Істориками-позитивістами засновуються професійні об’єднання: «Товариство дослідження епохи Рабле», журнал «Шістнадцяте століття», товариства і журнали «Історія французького протестантизму», «Вісімнадцяте століття», «Французька революція», «Політичні науки», «Історія французьких колоній», «Військова історія» тощо (Историография истории нового времени стран Европы и Америки / Под ред. проф. И. П. Дементьева. – М., 1990. – С. 253, 383-385,).
0 Историография истории нового времени стран Европы и Америки / Под ред. проф. И. П. Дементьева. – М., 1990. – С. 246; Жюль Мішлє Передмова до „Історії Франції” (1869) // Дюпон-Мельниченко Ж.-Б., Ададуров В. Французька історіографія ХХ ст. – Львів, 2001. – С. 102-105
0 Дюпон-Мельниченко Ж.-Б., Ададуров В. Французька історіографія ХХ ст. – С. 26
0 Особисто в нас така структуризація історичного часу Ф. Сіміана наводить на аналогії з подібним баченням історії Ф. Броделя з його часами довгої, середньої та короткої тривалості.
0 Французская историография межвоенного периода // Историческая наука в ХХ в. Историография истории нового и новейшего времени стран Европы и Америки / Под ред. А. И. Патрушева. – М., 2002
0 Дюпон-Мельниченко Ж.-Б., Ададуров В. Французька історіографія ХХ ст. – Львів, 2001. – С. 27-28, 106-107
0 Историография истории нового времени стран Европы и Америки / Под ред. проф. И. П. Дементьева. – М., 1990. – С. 381; Ревель Ж. Исторические и социологические науки во Франции. На примере эволюции школы Анналов // Новая и новейшая история. – 1998. - №5. – С. 88
0 Певні перегуки з нашою думкою знаходимо в І. Олабаррі, який стверджує про наявність теоретичної програми „Анналів” на етапі заснування, проте підкреслює її несистематизований та еклектичний характер, зумовлений прямими запозиченнями певних теоретичних постулатів від багатьох попередників (Олабарри И. «Новая» новая история: структура большой длительности // Ойкумена. Альманах сравнительных исследований политических институтов, социально-экономических систем и цивилизаций. – Вып. 2. – Харьков, 2004. – С. 180-181).
0 Историки и история. – Т. 2. – М., 1998. – С. 794-795
0 www.cmb.rsuh.ru
0 Историки и история. – Т. 2. – М., 1998. – С. 755
0 Дюпон-Мельниченко Ж.-Б., Ададуров В. Французька історіографія ХХ ст. – Львів, 2001. – С. 29
0 Ревель Ж. Исторические и социологические науки во Франции. На примере эволюции школы Анналов // Новая и новейшая история. – 1998. - №5. – С. 86
0 Думки щодо пріоритетності прикладних досліджень у М. Блока та Л. Февра притримується і Ж. Ревель: „ Обоє вчених інстинктивно побоювалися всяких теоретичних конструкцій, потенційно обмежуючих думку. Більше того, їх підхід до історії був глобальним в принципі, але за своїм задумом практично емпіричним” (Ревель Ж. Исторические и социологические науки во Франции. На примере эволюции школы Анналов // Новая и новейшая история. – 1998. - №5. – С. 87).
0 Гуревич А. Я. О кризисе современной исторической науки // Вопросы истории. – 1991. - №2/3. – С. 33
0 Могильницкий Б. Междисциплинарный синтез: уроки школы «Анналов» // www.klio.tsu.ru
0 А. Гуревич розцінює праці М. Блока „Королі-чудотворці” та „Феодальне суспільство” і Л. Февра „Проблема безбожності у ХVІ ст.: релігія Рабле” як першу безпосередню практику історичної антропології – нового напрямку історичних досліджень. (Див.: Гуревич А. Я. К пониманию истории как науки о человеке // Историческая наука на рубеже веков / Отв. ред. А. А. Фурсенко. – М., 2001. – С. 166-174).
0 Дюпон-Мельниченко Ж.-Б., Ададуров В. Французька історіографія ХХ ст. – Львів, 2001. – С. 29
0 www.cmb.rsuh.ru
0 Загостреними патріотичними почуттями переповнена вся книга М. Блока „Апологія історії”, а сама її назва свідчить, що автор вважав становище історичної науки у Франції таким, яке потребує захисту.
0 Див. історію створення VІ секції та її перетворення в Школу вищих досліджень соціальних наук на офіційному сайті цієї установи – www.ehess.fr
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
